Постанова

від 19.07.2022 по справі 911/839/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2022 р. Справа№ 911/839/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Іоннікової І.А.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 19.07.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2021 (повний текст рішення складено 24.12.2021)

у справі № 911/839/21 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до: 1) Поліської селищної ради,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Полісся»

про визнання недійсними рішень та договорів оренди землі.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури (надалі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (надалі - Держгеокадастр, позивач) з позовом до Поліської селищної ради (надалі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Полісся» (надалі - ТОВ «Світанок Полісся», відповідач-2) про визнання недійсним рішень та договорів оренди земелі.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог земельного законодавства при передачі земельних ділянок в оренду.

Прокурор зазначає, що зі вступом в законну силу положень Земельного кодексу України та у процесі реформування аграрного сектора економіки відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 року №1529/99 КСП «Світанок» припинило своє існування та право постійного користування на земельні ділянки згідно з державними актами від 22.05.2000 року №001203 та №001201.

Прийняті Радинською та Романівською сільськими радами Поліського району рішення від 15.07.2020 та від 13.07.2020 на думку прокурора суперечать вимогам земельного законодавства.

Прокурор стверджує, що на даний час, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, органом, що уповноважений розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території Поліської селищної ради, на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Прокурор зазначає, що КСП «Світанок» припинило своє існування та право постійного користування земельними ділянками 01.01.2002 року. Відповідно до Статуту ТОВ «Світанок Полісся», затвердженого протоколом №1 від 08.04.2020 установчих зборів засновників, ТОВ «Світанок Полісся» є юридичним правонаступником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок».

Прокурор вважає, що Радинською та Романівською сільськими радами відведено спірні земельні ділянки ТОВ «Світанок Полісся» на підставі державних актів на право постійного користування землею, які втратили чинність у 2002 році. Державні акти на право постійного користування землею від 22.05.2000 серії ІІ-КВ №001203 та №001201 КСП «Світанок», як і його план зовнішніх меж землекористування, не передбачали земельних ділянок загальною площею 617,1755 га в межах Радинської та 356,8187 га в межах Романівської сільських рад Поліського району.

Таким чином, на думку прокурора, рішення Радинської сільської ради Поліського району від 15.07.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які перебувають у ТОВ «Світанок Полісся» та рішення прийнято в порушення вимог ст. ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України та ст. 6 Закону України «Про оренду землі» без проведення земельних торгів у формі аукціону щодо продажу прав на оренду земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223588000:05:002:0002 площею 10,2535 га, 3223588000:07:003:0003 площею 10,8966 га, 223588000:11:001:0014 площею 147,0773 га, 3223588000:13:001:0005 площею 41.5565 га, 3223588000:08:002:0005 площею 31,8642 га, 3223588000:13:001:0004 площею 35,9523 га, 3223588000:06:001:0004 площею 23,3518 га, 3223588000:11:001:0011 площею 50,6701 га, 3223588000:11:001:0012 площею 5,8666 га, 3223588000:11:001:0010 площею 75,6226 га, 3223588000:09:003:0005 площею 41,7066 га, 3223588000:12:001:0009 площею 28,8115 га, 1223588000:10:001:0008 площею 10,4611 га, 3223588000:13:001:0006 площею 5,0848 га, розміщених на території Радинської сільської ради, а також, всупереч вимогам ст.ст. 791, 123,186,1861 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 20, 22, 25, 50 Закону України «Про землеустрій», оскільки, спірними рішеннями передано в оренду земельні ділянки без розроблення та затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Також, рішення Романівської сільської ради Поліського району від 13.07.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які перебувають у ТОВ «Світанок Полісся», прийнято в порушення вимог ст. ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України та ст. 6 Закону України «Про оренду землі» без проведення земельних торгів у формі аукціону щодо продажу прав на оренду земельних ділянок з кадастровими номерами: 223587400:04:001:0012 площею 73,2781 га, 3223587400:05:003:0007 площею 9,4881 га, 3223587400:04:006:0001 площею 9,2866 га, 3223587400:04:001:0013 площею 59,5107 га, 3223587400:08:001:0002 площею 194,9005 га, 7223587400:05:003:0006 площею 10,3547 га, розміщених на території Романівської сільської ради, а також всупереч вимогам 791, 123, 186, 1861 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 20, 22, 25, 50 Закону України «Про землеустрій», оскільки, спірним рішенням передано в оренду земельні ділянки без розроблення та затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Позивач, у свою чергу позовні вимоги прокурора не підтримав та зазначив, що Головне управління Держгеокадастру не може здійснювати функції стосовно спірних земельних ділянок, а отже і бути позивачем у даній справі, оскільки, належним позивачем має бути Поліська селищна рада.

Відповідачі проти позову заперечили посилаючись, зокрема на те, що земельні ділянки не відносяться до земель державної власності, а є комунальною власністю територіальної громади Поліської селищної ради. Вважають, що Головне управління Держгеокадастру не є належним позивачем у даній справі, оскільки не має права здійснювати функції стосовно спірних земельних ділянок. А ТОВ «Світанок Полісся» є правонаступником СТОВ «Світанок».

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Київської обласної прокуратури 26.01.2022 звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2021 у справі №911/893/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вирішити питання щодо розподілу судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги, прокурор зазначив, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду про відмову у задоволення позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. За доводами прокурора, позов підлягає задоволенню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №911/839/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Іоннікова І.А., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/839/21, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2021 у справі № 911/839/21.

10.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/839/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 поновлено Заступнику керівника Київської обласної прокуратури пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2021 у справі №911/839/21, відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 22.03.2022.

Однак, судове засідання 22.03.2022 не відбулося, оскільки Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 18 04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні, зокрема до 23 серпня 2022 року.

Відповідно до п. 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» встановлено тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 справу призначено до розгляду на 19.07.2022, продовжено сторонам строки на подання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень на відзив.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що доводи викладені у апеляційній скарзі не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях, а рішення місцевого господарського суду від 14.12.2021 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання 19.07.2022 з`явилися прокурор та представники відповідачів - Поліської селищної ради, ТОВ «Світанок Полісся».

Представники Головного управління Держгеокадастру у Київській області у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, повідомлялися належним чином. Про причини неявки у судове засідання суд не повідомили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників що не з`явились у судове засідання.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Прокурор у судовому засіданні надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Судові витрати покласти на відповідачів.

Представники Поліської селищної ради, ТОВ «Світанок Полісся» у судовому засіданні також надали суду свої пояснення по справі в яких, заперечили проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Вишгородською окружною прокуратурою Київської області встановлено, що на підставі державного акту від 22.05.2000 серії ІІ-КВ №001203 у постійному користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» перебувало на праві постійного користування 1265,6 га земель товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Радинської сільської ради Поліського району, та на підставі державного акту від 22.05.2000 серії ІІ-КВ №001201 у постійному користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» перебувало на праві постійного користування 561,6 земель товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Орджонікідзенської (нині - Романівської) сільської ради Поліського району.

Рішенням сесії Радинської сільської ради Поліського району від 29.05.2020 року №801-51-VII надано дозвіл ТОВ «Світанок Полісся» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які перебувають в КСП «Світанок» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 22.05.2000 року серії ІІ-КВ№001203.

Прокурор вказує, що в подальшому, 14 рішеннями сесії Радинської сільської ради Поліського району від 15.07.2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка перебуває в ТОВ «Світанок Полісся», а саме, №837-53-УІІ затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:05:002:0002, площею 10,2535 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №838-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:07:003:0003, площею 10,8966 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №839-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:11:001:0014, площею 147,0773 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №840-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:13:001:0005, площею 41,5565 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №841-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:08:002:0005, площею 31,8642 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №842-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:13:001:0004, площею 35,9523 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №844-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в тренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:06:001:0004, площею 23,3518 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №845-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:11:001:0011, площею 50,6701 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №846-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:11:001:0012, площею 95,8666 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №847-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:11:001:0010, площею 75,6226 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №848-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:09:003:0005, площею 41,7066 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №849-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:12:001:0009, площею 28,8115 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №850-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:10:001:0008, площею 10,4611 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту; №851-53-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223588000:13:001:0006, площею 13,0848 га, на території Радинської сільської ради, за межами населеного пункту.

На підставі вказаних рішень 15.07.2020 року між Радинською сільською радою та ТОВ «Світанок Полісся» укладено 14 договорів оренди землі (без номерів), на загальну площу землі 617,1755 га.

Також, рішенням сесії Романівської сільської ради Поліського району від 03.06.2020 року №286-54-VII надано дозвіл ТОВ «Світанок Полісся» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які перебувають в КСП «Світанок», на підставі державного акту на право постійного користування землею від 22.05.2000 року серії ІІ-КВ №001201.

В подальшому, 6 рішеннями сесії Романівської сільської ради Поліського району від 13.07.2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка перебуває в ТОВ «Світанок Полісся», а саме, №299-55-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223587400:04:001:0012, площею 73,2781 га, на території Романівської сільської ради, за межами населеного пункту; №300-55-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223587400:05:003:0007, площею 9,4881 га, на території Романівської сільської ради, за межами населеного пункту; №301-55-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223587400:04:006:0001, площею 9,2866 га, на території Романівської сільської ради, за межами населеного пункту; №302-55-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223587400:04:001:0013, площею 59,5107 га, на території Романівської сільської ради, за межами населеного пункту; №303-55-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223587400:08:001:0002, площею 194,9005 га, на території Романівської сільської ради, за межами населеного пункту; №304-55-VII затверджено вказану технічну документацію та передано в оренду ТОВ «Світанок Полісся» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 3223587400:05:003:0006, площею 10,3547 га, на території Романівської сільської ради, за межами населеного пункту.

На підставі вказаних рішень між Романівською сільською радою та ТОВ «Світанок Полісся» укладено 6 договорів оренди землі (без номерів та дат), на загальну площу землі 356,8187 га.

Вказане підтверджується інформаційною довідкою та матеріалами (документами) реєстраційної справи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.09.2020 року, а також, листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.10.2020 року.

Рішенням Поліської селищної ради Поліського району від 04.02.2021 року №108-05-VIII «Про затвердження передавального акту Романівської та Радинської сільських рад Поліського району Київської області» розпочато процедуру реорганізації юридичних осіб, серед інших, Романівської сільської ради Поліського району Київської області (ЄДРПОУ 32235874002), місцезнаходження: 07051, Київська область, Поліський район, село Романівка, вул. Миру, 13 та Радинською сільської ради Поліського району Київської області (ЄДРПОУ 04358974), місцезнаходження: 07024, Київська область, Поліський район, село Радника, вулиця Тараса Шевченка, 21 шляхом приєднання до Поліської селищної ради Поліського району Київської області (ЄДРПОУ 04361723), місцезнаходження: 07053, вул. Воздвиженська, 84, смт. Красятичі, Поліський район, Київська область.

Прийняті Радинською та Романівською сільськими радами Поліського району рішення від 15.07.2020 року та від 13.07.2020 року на думку прокурора суперечать вимогам земельного законодавства.

За доводами прокурора, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223588000:05:002:0002 площею 10,2535 га, 123588000:07:003:0003 площею 10,8966 га, 3223588000:11:001:0014 площею -147,0773 га, 3223588000:13:001:0005 площею 41,5565 га, 123588000:08:002:0005 площею 31,8642 га, 3223588000:13:001:0004 площею 35.9523 га, 3223588000:06:001:0004 площею 23,3518 га, 3223588000:11:001:0011 площею 50,6701 га, 3223588000:11:001:0012 площею 95,8666 га, 123588000:11:001:0010 площею 75,6226 га, 3223588000:09:003:0005 площею - ."066 га, 3223588000:12:001:0009 площею 28,8115 га, 3223588000:10:001:0008 площею 10,4611 га, 3223588000:13:001:0006 площею 13,0848 га на території Радинської сільської ради, відведено ТОВ «Світанок Полісся» згідно з технічними документаціями із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі державного акту на право постійного користування землею від 22.05.2000 року серії ІІ-КВ№001203 КСП «Світанок».

А земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223587400:04:001:0012 площею 73,2781 га, 3223587400:05:003:0007 площею 9,4881 га, 3223587400:04:006:0001 площею 9,2866 га, 3223587400:04:001:0013 площею 59,5107 га, 3223587400:08:001:0002 площею 194,9005 га, 3223587400:05:003:0006 площею 10,3547 га на території Романівської сільської ради, відведено ТОВ «Світанок Полісся» згідно з технічними документаціями із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі державного акту на право постійного користування землею від 22.05.2000 року серії ІІ-КВ№001201 КСП «Світанок».

Прокурор зазначає, що КСП «Світанок» припинило своє існування та право постійного користування земельними ділянками 01.01.2002 року. Відповідно до Статуту ТОВ «Світанок Полісся», затвердженого протоколом №1 від 08.04.2020 року установчих зборів засновників, ТОВ «Світанок Полісся» є юридичним правонаступником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок».

На думку прокурора, враховуючи приписи ст.ст. 9, 12, 15, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань» що для державної реєстрації юридичної особи внаслідок реорганізації для державної реєстрації надається реєстраційна картка, примірник статуту, передавальний акт або розподільчий баланс, у яких мають бути зазначені положення щодо правонаступництва конкретних прав та обов`язків. Водночас, згідно опису документів реєстраційної справи, що надаються юридичною особою державному реєстратору, примірники передавального акту або розподільчого балансу при створенні юридичної особи не подавались.

Згідно наданого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дані про юридичних осіб - правонаступників СТОВ «Світанок» відсутні; відомості, щодо юридичних осіб, правонаступником яких є ТОВ «Світанок Полісся» у відповідній графі відсутні. Згідно зазначеного витягу вбачається, що 15.04.2020 року проводилась реєстрація створення нової юридичної особи ТОВ «Світанок Полісся», а не перетворення СТОВ «Світанок» або КСП «Світанок».

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі №810/3563/13-а за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» припинено юридичну особу - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок» (код 30163758) та зобов`язано державного реєстратора Іванківської районної державної адміністрації Київської області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідний запис та здійснити заходи з припинення юридичної особи у встановленому порядку.

На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі №810/3563/13-а державним реєстратором Реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції Київської області 12.08.2013 року внесено запис №13371130010000910 щодо припинення юридичної особи - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок» (код 30163758).

Так, досліджуючи питання належності спірних земельних ділянок до земель державної власності, судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент видачі державних актів на право постійного користування землею (серії П-КВ №001203 від 22.05.2000 та серії ІІ-КВ №001201 від 22.05.2000), власником вказаних земельних ділянок була Поліська районна рада народних депутатів Поліського району Київської області, а попереднім користувачем - КСП «Світанок». Крім того, земельні ділянки відносилися до земель комунальної власності.

Згідно плану зовнішніх меж землекористування Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №001203 від 22.05.2000, до КСП «Світанок» користувачем частини земельної ділянки, яка наразі належить на праві оренди відповідачу-2, було Комунальне підприємство Поліське Рай ШРБУ.

Відповідно до відомостей з Публічної кадастрової карти України, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223587400:05:003:0006, 3223587400:05:003:0007, 3223588000:11:001:0012, 3223587400:04:001:0013, 3223587400:04:006:0001, 3223587400:08:001:0002, 3223588000:07:003:0003, 3223588000:05:002:0002, 3223588000:11:001:0013, 3223588000:11:001:0014, 3223588000:13:001:0005, 3223588000:08:002:0005, 3223588000:13:001:0004, 3223588000:06:001:0004, 3223588000:11:001:0011, 3223587400:04:001:0012, 3223588000:11:001:0010, 3223588000:09:003:0005, 3223588000:12:001:0009, 3223588000:10:001:0008, 3223588000:13:001:0006 знаходяться в адміністративних межах Поліської селищної ради Поліського району Київської області.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, що перевірено судом апеляційної, відповідно до відомостей з веб-сайту koda.geoportal.org.ua, де відображені містобудівні документації усіх населених пунктів Київської області - «Онлайн карта наявності генеральних планів», вказані вище земельні ділянки знаходяться в адміністративних межах Поліської селищної ради Поліського району Київської області.

Відповідно до пп. 3, 4 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з 01.01.2013 землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок державної власності а) які розташовані в межах населених пунктів на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності або які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук, або які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 143, 149 ЗК України, вилучення (викуп) та припинення права користування або права власності на земельну ділянку чи її частину за відсутності на це згоди землекористувача або власника може здійснюватись виключно в судовому порядку.

Враховуючи зазначені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірні земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності, оскільки, не відповідають жодному з зазначених виключень, які б могли свідчити про те, що із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», вони могли відійти до державної власності.

Як зазначено відповідачем 1, та не спростовано прокурором, ним не приймалось рішень про передачу земельних ділянок з комунальної у державну власність, а тому, земельні ділянки є комунальною власністю територіальної громади Поліської селищної ради Поліського району Київської області.

Як вбачається з листа ГУ Держгеокадастру у Київській області №28-10-0.47-13089/2-21 від 18.11.2021 року, відповідно до інформації, наданої Відділом №2 Управління у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3223587400:05:003:0006, 3223587400:04:001:0013, 3223587400:05:003:0007, 3223587400:04:006:0001, 3223587400:08:001:0002, 3223587400:04:001:0012, які розташовані на території Романівської (Орджонікідзенська) сільської рада та земельні ділянки з кадастровими номерами 3223588000:13:001:0005, 3223588000:07:003:0003, 3223588000:06:001:0004, 223588000:11:001:0010, 3223588000:10:001:0008, 3223588000:05:002:0002, 3223588000:08:002:0005, 3223588000:11:001:0011, 3223588000:09:003:0005, 3223588000:13:001:0006, 3223588000:11:001:0014, 3223588000:13:001:0004, 3223588000:11:001:0012, 3223588000:12:001:0009, що розташовані на території Радинської сільської ради Вишгородського району Київської області входять в межі земель, які були в постійному користуванні КСП «Світанок» відповідно до державних, актів на право постійного користування землею ІІ-КВ 001203 від 22.05.2000 року та ІІ-КВ 001201 від 22.05.2000 року.

Стосовно доводів прокурора про втрату чинності державними актами на право постійного користування землею ІІ-КВ 001203 від 22.05.2000 року та ІІ-КВ 001201 від 22.05.2000 року, колегія суддів зазначає наступне.

В своїх обґрунтуваннях прокурор, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції посилається на лист Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 07.12.2020 року №10-10-0.2-15716/2-0, згідно якого відомості щодо ТОВ «Світанок Полісся» на території Радинської та Романівської сільських рад Поліського району не вносились до державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем, 6а-зем, 2-зем), у тому числі і за державними актами на право постійного користування землею від 22.05.2000 серії ІІ-КВ №001203 та №001201.

Однак, в зазначеному листі вказано, що відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель на підставі державних актів на право постійного користування землею, що видані на ім`я КСП «Світанок» (реформованого в СТОВ «Світанок») від 22.05.2000 серії ІІ-КВ №001203 та №001201 станом на 01.01.2016 року (форма №6-зем) обліковувались як сільськогосподарські товариства.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 83 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, колегія суддів погоджується, що станом на 2016 рік, вказані земельні ділянки обліковувалися Головним управлінням Держгеокадастру в Київській області за СТОВ «Світанок» на підставі державних актів на право постійного користування землею від 22.05.2000 року серії ІІ-КВ №001203 та №001201.

Частиною 1 ст. 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право. При цьому, положення про обов`язок переоформити право користування земельною ділянкою у відповідний строк, передбачений у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (у справі № 1- 17/2005) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).

Місцевий господарський суд також вірно зазначив, що відповідно до п.п. 2, 10 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідно до п.п. 2, 10 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 «Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинним і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (постанова Верховного суду України від 26.09.2011 року № 6-14цс11).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, та на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється.

Крім того, Законом України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції з 01.01.2013) встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Досліджуючи обставини стосовно правонаступництва ТОВ «Світанок» судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.05.2021 року №11399352202 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок Полісся» (код ЄДРПОУ 43595021) є правонаступником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (код ЄДРПОУ 30163758).

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Полісся» від 08.04.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу Київської області Білан Є.Г. за №1096, 1097, що міститься у матеріалах справи, до ТОВ «Світанок Полісся» як правонаступника, передаються всі права, майно та обов`язки СТОВ «Світанок», які належать йому.

Згідно Рішення загальних зборів засновників СТОВ «Світанок» від 20.04.2020 року вбачається, що у зв`язку із ліквідацією СТОВ «Світанок» (правонаступника КСП «Світанок») вирішено передати право власності на земельні ділянки колективної власності СТОВ «Світанок» правонаступнику ТОВ «Світанок Полісся» загальною площею 747,78 га, передати право постійного користування землями загальною площею - 2174,5 га правонаступнику ТОВ «Світанок Полісся», вважати ТОВ «Світанок Полісся» правонаступником СТОВ «Світанок».

Рішенням загальних зборів учасників СТОВ «Світанок Полісся» від 21.04.2020 року вирішено наступне. У зв`язку з тим, що ТОВ «СВІТАНОК ПОЛІССЯ» є правонаступником СТОВ «СВІТАНОК» (правонаступник КСП «СВІТАНОК»), прийняти у власність товариства землі колективної власності СТОВ «СВІТАНОК» площею - 747,78 га, які належали СТОВ «СВІТАНОК» на підставі державних актів на право колективної власності серії КВ №000005 від 22.05.2000 року; серії КВ №000006 від 22.05.2000 року; серії КВ №000004 від 22.05.2000 року. Також, запропоновано ТОВ «СВІТАНОК ПОЛІССЯ», як правонаступнику СТОВ «СВІТАНОК», прийняти землі площею - 2174,5 га, які перебували в постійному користуванні СТОВ «СВІТАНОК» (правонаступник КСП «СВІТАНОК») на підставі державних актів на право колективної власності серії ІІ-КВ №001203 від 22.05.2000 року, ІІ-КВ №001202 від 22.05.2000 року, ІІ-КВ №001201 від 22.05.2000 року.

Згідно Акту прийому-передачі від 22.04.2020 року, у відповідності до рішення зборів засновників СТОВ «Світанок» (правонаступника КСП «СВІТАНОК») від 20.04.2020 року та рішення загальних зборів учасників СТОВ «СВІТАНОК ПОЛІССЯ» від 21.04.2020 року, комісією у складі директора СТОВ «СВІТАНОК» Марущака В.І. та директора ТОВ «СВІТАНОК ПОЛІССЯ» Кузьменко Л.І. складено акт про те, що СТОВ «СВІТАНОК» передав, а ТОВ «СВІТАНОК ПОЛІССЯ» прийняв землі колективної власності площею 747,78 га СТОВ «СВІТАНОК», належних йому на підставі державних актів на право колективної власності серії КВ №000005 від 22.05.2000 р., серії КВ №000006 від 22.05.2000 р., серії КВ №000004 від 22.05.2000 р.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №813/6286/15, від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17, від 19.06.2019 року у справі №826/5806/17 зроблено висновок, що статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установлено спростовану презумпцію відомостей, унесених до ЄДР.

Отже, запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 липня 2020 № 826/10249/18.

Відсутність у ЄДР відомостей про правонаступництво юридичної особи не позбавляє заінтересовану сторону права доводити наявність правонаступництва (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2020 у справі №826/10249/18).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі №810/3563/13-а за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби до СТОВ «Світанок» припинено юридичну особу - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок» та запис №13371130010000910 щодо припинення юридичної особи СТОВ «Світанок» внесено саме на виконання вказаного судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація припинення юридичної особи за судовим рішенням проводиться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Згідно ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства чи договору, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (ч. 6 ст. 11 ЦК України).

Внаслідок певної дії (події) сторону у зобов`язанні можна замінити на іншу особу - правонаступника чи стосовно лише цивільних прав (обов`язків), чи одночасно щодо цивільних прав і обов`язків. Заміна сторони у зобов`язанні може бути результатом або сингулярного правонаступництва, або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (ч. 1 ст. 104 ЦК України), або спадкування (ст. 1216 ЦК України)).

Реорганізацію слід розглядати крізь призму сукупності ознак, які притаманні даному правовому явищу, не ототожнюючи таку процедуру тільки зі зміною організаційно-правової чи майнової складової як кваліфікуючої ознаки реорганізації. Це процес, якому притаманні такі ознаки: 1) має місце універсальне правонаступництво, яке полягає у переході майна, прав і обов`язків від юридичної особи - правопопередника до юридичної особи - правонаступника; 2) при здійсненні реорганізації відбувається припинення та / або створення юридичних осіб, які перебувають у процесі реорганізації; 3) суб`єктами, які беруть участь у проведенні реорганізації, виступають юридичні особи, які передають своє майно, права і обов`язки юридичним особам - правонаступникам; 4) при проведенні реорганізації може відбуватися зміна майнового становища юридичної особи - правонаступника, яка полягає у зменшенні або збільшенні обсягу капіталу, що переходить у порядку правонаступництва, та / або зміна суб`єктного складу (учасників), що залежить від порядку та форми проведення реорганізації.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №910/5953/17.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі №264/5957/17 зазначено, що відомості з ЄДР можуть підтверджувати факт правонаступництва юридичної особи у випадку її припинення шляхом реорганізації. Проте у випадках заміни сторони у зобов`язанні такі відомості не підтверджують правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи, яку замінили. Іншими словами, інформація, відображена в ЄДР щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 року у справі №21-3а11, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення юридичної особи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, КСП «Світанок» припинило своє існування та право постійного користування на земельні ділянки 01.01.2002 року. Відповідно до Статуту ТОВ «Світанок Полісся» (код ЄДРПОУ 43595021), затвердженого протоколом №1 від 08.04.2020 року установчих зборів засновників, ТОВ «Світанок Полісся» є юридичним правонаступником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (код ЄДРПОУ 30163758).

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Статтею 141 ЗК України, передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме, а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 37 ЦК України у редакції 1963 року, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання) (ч.1). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію (ч.2)

Таким чином, як вірно зазначив місцевий господарський суд, наведені положення Земельного кодексу України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою.

У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 року у справі №914/839/18.

Відповідно до п. 6 Положення про ЄДР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним; у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код; у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом; в інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється. Відповідно до п. 15 Положення про ЄДР, ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування; у разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 року.

У разі реорганізації новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що і юридична особа, яка припинилася (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.04.2014 року у справі №5004/1264/12).

Щодо доводів прокурора про необхідність проведення земельних торгів для передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, колегія суддів зазначає наступне.

Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223588000:05:002:0002, 3223588000:07:003:0003, 3223588000:11:001:0014, 3223588000:13:001:0005, 3223588000:08:002:0005, 3223588000:13:001:0004, 3223588000:06:001:0004, 3223588000:11:001:0011, 3223588000:11:001:0012, 3223588000:11:001:0010, 3223588000:09:003:0005, 3223588000:12:001:0009, 3223588000:10:001:0008, 3223588000:13:001:0006 на території Радинської сільської ради, відведено ТОВ «Світанок Полісся» згідно з технічними документаціями із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі державного акту на право постійного користування землею від 22.05.2000 року серії ІІ-КВ №001203 КСП «Світанок». А земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223587400:04:001:0012, 3223587400:05:003:0007, 3223587400:04:006:0001, 3223587400:04:001:0013, 3223587400:08:001:0002, 3223587400:05:003:0006 на території Романівської сільської ради відведено ТОВ «Світанок Полісся» згідно з технічними документаціями із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі державного акту на право постійного користування землею від 22.05.2000 року серії ІІ-КВ №001201 КСП «Світанок».

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц зазначено, що 22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу X «Перехідні положення» ЗК України від 25 жовтня 2001 року щодо обов`язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, оскільки використання у ній терміна «набувають» (який означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь») вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Право користування земельною ділянкою не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, а зберігається за ним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (Постанова ВСУ від 26.09.2011 р. у справі №6-14цс11, Постанова ВГСУ від 17.03.2015 р. у справі №924/1180/14).

Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Водночас, документи, якими посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на право постійного користування землею), видані відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсними та залишаються чинними.

З огляду на це, землекористувачі, які реорганізувалися або які не переоформили право постійного користування земельною ділянкою на право власності чи право оренди, наразі можуть продовжувати користуватися наданими їм у постійне користування земельними ділянками.

Натомість, у п. 6 розділу X Земельного кодексу України йдеться про «переоформлення» права оренди юридичними особами, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але не можуть мати їх на такому праві.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Конституційний Суд України у п. 5.4 рішення від 22.09.2005 року №5- 2005 зазначив, що поняття «набувають права» за змістом ч. 2 ст. 92 та ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України припускають поширення цього явища лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності юридичними особами, які набувають права користування земельними ділянками.

Враховуючи викладене, до юридичних осіб, які вже мають право постійного користування земельною ділянкою (тобто, реалізували своє право на первинне отримання землі), у процесі переоформлення належного їм права не може бути застосований термін «набуття права на землю», у тому числі і шляхом передачі в оренду.

Оскільки статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у законного користувача земельної ділянки є переважне право на укладення договору її оренди, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд вірно зазначив що норми закону щодо продажу прав на землю на аукціоні в даному випадку не можуть бути застосовані.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Закону України від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 наступного змісту: «З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Відповідно до вказаних змін землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Враховуючи зазначене, та приписи норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», на переконання колегії суддів, Поліська селищна рада відповідно до законодавства є чинним розпорядником земельних ділянок, які є предметом даного спору.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що Головне управління Держгеокадастру в Київській області в межах своїх повноважень не вбачає ознак порушення прав держави у діях відповідачів, а також в силу положень Закону України від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» не може здійснювати функції стосовно спірних земельних ділянок, а отже і бути позивачем у даній справі, що прокурором, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не спростовано.

Оскільки прокурором, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було надано суду усіх належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів для задоволення позову та судом не встановлено порушення відповідачами вимог земельного законодавства та, як наслідок, порушення інтересів держави, на переконання колегії суддів, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції прокурором не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі прокурора на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 14.12.2021, прийняте після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 14.12.2021 - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2021 у справі №911/839/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2021 у справі №911/839/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Київську обласну прокуратуру.

4. Матеріали справи №911/839/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 19.09.2022 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

І.А. Іоннікова