Ухвала

від 26.09.2022 по справі 153/1536/20

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"26" вересня 2022 р. Справа153/1536/20

Провадження2/153/312/20-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Купрія О.М.

представника відповідача ПСП «Вікторія» - адвоката Волкова П.О.,

розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПСП «Вікторія» про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки),

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.

Перед початком розгляду позовної заяви по суті представник відповідача ПСП «Вікторія» - адвокат Волков П.О., надав суду письмове клопотання, вх.№4592 від 30.08.2022, в якому просив справу за вказаним позовом залишити без розгляду, оскільки 16.10.2020 адвокат Купрій О.М. підписав та подав позовну заяву від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , додатком №2 до позовної заяви від 16.10.2020 зазначив документи на підтвердження повноважень представника позивача та надав суду оригінал ордера, серія ВН №158381 від 01.07.2020, виготовлений друкарським способом. Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів встановлені положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, яке затверджено рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 із змінами, внесеними рішенням Ради Адвокатів від 14.02.2020 №29. Також на дату видачі адвокатом Купрієм О.М. ордеру, серія ВН №158381 від 01.07.2020, діяло Рішення Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, яким затверджене Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, в частині дозволу адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону. На дату видачі 01.07.2020 адвокатом Купрієм О.М. ордеру, серія ВН №158381, діяла редакція від 14.02.2020 Положення про ордер, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41. Відповідно до вказаного Положення: ордер на надання правової допомоги письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, відповідно до ч.12 Положення про ордер в редакції від 14.02.2020. Адвокат Купрій О.М. порушив вимоги частин 4 та 12 Положення №41 про ордер в редакції від 14.02.2020 щодо оформлення ордера, серія ВН №158381 від 01.07.2020, наданого до позовної заяви від 16.10.2020 на підтвердження повноважень представляти інтереси позивача ОСОБА_1 в Ямпільському районному суді Вінницької області у вказаній справі, а саме: не зазначив назву конкретного суду (Ямпільський районний суд Вінницької області); не зазначив прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який виписав вказаний ордер; у вказаному ордері неправильно зазначено рік видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; не зазначив реквізити (номер та дату видачі) посвідчення адвоката; не зазначив інформацію про відсутність у договорі про надання правової допомоги обмежень, зокрема, на підписання та подання позовної заяви від імені позивача ОСОБА_1 . Відсутність в матеріалах вказаної справи належних доказів наявності у адвоката Купрія О.М. повноважень на підписання та подання до Ямпільського районного суду Вінницької області позовної заяви від 16.10.2020 від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 доводить факт подання позовної заяви особою, яка не мала права на її підпис та подання до суду, тому просить постановити ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 у справі №153/1536/20 без розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача ПСП «Вікторія» - адвокат Волков П.О., клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник позивача адвокат Купрій О.М., заперечував проти задоволення заявленого клопотання, оскільки в матеріалах справи є договір про надання правової допомоги від 01.07.2020, укладений між ним та ОСОБА_1 , свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, а також надано ордер нового зразка. Крім цього, позивач ОСОБА_1 особисто приймала участь у судових засіданнях та підтвердила, що уклала договір з ним, тому підстав для задоволення цього клопотання немає. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до частин першої - третьої якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 4 та 6 рішення Ради адвокатів № 41 від 12.04.2019 "Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції" дозволено адвокатам України в строк до 01.01.2022 використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону, і Додаток № 1 до Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012 (типова форма ордера) діє до 01.01.2022.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2020 адвокат Купрій О.М. підписав та подав до Ямпільського районного суду Вінницької області позовну заяву від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , додатком №2 до позовної заяви від 16.10.2020 зазначив документи на підтвердження повноважень представника позивача та надав суду оригінал ордера, серія ВН №158381 від 01.07.2020 із зазначенням у ньому в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається «…у судах всіх інстанцій…», виготовлений друкарським способом, а також надав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №322 від 19.12.2003.

Вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02 червня 2022 року у справі №2-385/2009, від 15 квітня 2020 року у справі № 361/4347/17, від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 29 листопада 2021 року у справі № 754/3233/20.

Отже, суд вважає, що вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про надання адвокатом правової допомоги в судах всіх інстанцій є достатнім для висновку про наявність у адвоката Купрія О.М. права на підписання та подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 .

Щодо відсутності в ордері застережень на обмеження повноважень представника позивача адвоката Купрія О.М. суд зазначає наступне.

Ордер серія ВН №158381 від 01.07.2020, який був наданий адвокатом Купрієм О.М. разом з позовною заявою не містить відомостей наявності або відсутності обмежень повноважень адвоката, однак суд вважає, що така обставина не може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду з таких підстав.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Тобто, за змістом наведених норм, у разі існування певних обмежень повноважень представника, інформація про це повинна міститись у виданій довіреності, ордері або угоді.

У пункті 12.8 Положення передбачено, що ордер повинен містити обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.

Отже такі відомості обов`язково вказуються лише у разі, коли обмеження повноважень, передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги. В іншому випадку (відсутність таких обмежень) зазначення таких відомостей в ордері не є обов`язковим.

Також в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 01.07.2020, укладений між адвокатом Купрієм О.М. та позивачем ОСОБА_1 , який не містить обмежень повноважень адвоката щодо підписання та подання до суду позовної заяви.

Посилання сторони відповідача на порушення пунктів Положення про ордер, зокрема, про те, що в ордері серія ВН №158381 від 01.07.2020 не зазначено прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який виписав вказаний ордер, а також невірно зазначений рік видачі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю не заслуговують на увагу, оскільки у вказаному документі зазначені прізвище та ініціали адвоката (Купрій О.М.), а також вірно зазначений рік видачі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю (2003 рік). Відсутність в ордері реквізитів (номер та дата видачі) посвідчення адвоката не свідчить про його нечинність.

При вирішенні клопотання про залишення позову без розгляду суд бере також до уваги викладену у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 344/13150/20, правову позицію, згідно якої повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань судочинства, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Відповідно до статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Як зазначилаВелика ПалатаВерховного Судуу своємурішенні від5грудня 2018року (справа№11-989заі18)згідно зпрактикою Європейськогосуду зправ людини,реалізуючи положенняКонвенції прозахист правлюдини таосновоположних свобод,необхідно уникатизанадто формальногоставлення допередбачених закономвимог,так якдоступ доправосуддя повиненбути нелише іфактичним,але іреальним.Надмірний формалізмпри вирішеніпитання щодоприйняття позовноїзаяви абоскарги -є порушеннямправа насправедливий судовийзахист.

Враховуючи викладене, суд вважає клопотання представника відповідача ПСП «Вікторія» - адвоката Волкова П.О., про залишення позову ОСОБА_1 до ПСП «Вікторія» про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки) без розгляду необґрунтованим, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.222, 257-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ПСП «Вікторія» - адвоката Волкова П.О., про залишення позову ОСОБА_1 до ПСП «Вікторія» про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки) без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.09.2022.

Суддя Р.В. Швець