Постанова

від 15.09.2022 по справі 918/1058/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року Справа № 918/1058/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - Курганська О.В. - адвокат;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Дан" на рішення Господарського суду Рівненської області від 06 липня 2022 року (повний текст складено 08.07.2022) у справі № 918/1058/21 (суддя Церковна Н.Ф.)

за позовом Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради

до Приватного підприємства "Фірма "Дан"

про визнання договору недійсним та стягнення коштів в сумі 199 108 грн 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06 липня 2022 року у справі №918/1058/21 позов Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства "Фірма "Дан" про визнання договору недійсним та стягнення коштів в сумі 199 108 грн 80 коп. задоводено.

Визнано недійсним договір поставки мережевого обладнання №50 від 23.12.2019 року укладений між Опорним закладом "Великомежиріцький ліцей" Корецької районної ради Рівненської області" та Приватним підприємством "Фірма "Дан".

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Фірма "Дан" на користь Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради 199 108,80 грн та 5257,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ПП "Фірма "Дан" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 поновлено Приватному підприємству "Фірма "Дан" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Фірма "Дан" на рішення Господарського суду Рівненської області від 06 липня 2022 року у справі №918/1058/21. Призначено справу №918/1058/21 до розгляду на 15 вересня 2022 року об 12:00 год.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів, враховуючи заперечення присутнього в судовому засіданні представника позивача щодо відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пункту 1.1. Статуту Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Великомежиріцької сільської ради №71 від 27.01.2021 року, Опорний заклад "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради є комунальним закладом загальної середньої освіти I-III ступенів, перебуває у власності Великомежиріцької сільської ради, здійснює освітню діяльність га трьох рівнях (початкової, базової середньої та профільної середньої) освіти, є правонаступником майна, прав, обов`язків та трудових відносин Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей Корецької районної ради Рівненської області".

23 грудня 2019 року між Опорним закладом "Великомежиріцький ліцей Корецької районної ради Рівненської області" (замовник/позивач) та Приватним підприємством "Фірма "ДАН"" (постачальник/відповідач) був укладений договір поставки мережевого обладнання №50 (далі - договір, т.1, а.с.15-18), відповідно до п.п. 1.1.-1.3. якого постачальник зобов`язувався забезпечити постачання замовнику відповідно до умов договору ДК 021:2015 - 32420000-3 "Мережеве обладнання" (далі - "товар"), а замовник прийняти і оплатити такий товар, на умовах, викладених у договорі. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару визначена сторонами Додатку 1 до договору, який є його невід`ємною частиною. Комплектація, опис та технічні характеристики складових товару наведено в Додатку 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що постачальник повинен поставити товар, якість якого повинна відповідати необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі.

Згідно з пунктами 3.1. та 3.2. договору, ціна (сума) договору становить 199 108 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 33184 грн 80 коп. Ціна одиниці товару визначена сторонами в Додатку 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.п. 4.1. - 4.4. договору, усі розрахунки за ним здійснюються у національній валюті України. Замовник здійснює оплату товару на підставі накладної на товар, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Оплата товару замовником здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання належним чином оформленої накладної на товар. Допускається поетапна оплата суми договору відповідно до поставленого товару, засвідченого накладними на товар. Джерело фінансування - кошти субвенції з державного бюджету.

Строк постачання товару - з моменту підписання договору обома сторонами до 28 грудня 2019 року. Постачання товару постачальником здійснюється партіями, кожна з яких поставляється за заявкою замовника. Місце постачання товару: Україна, Рівненська область, Корецький район, с. Старий Корець, вул.. Зелена, 2. Датою поставки товару вважається дата доставки, підключення (монтажу) та перевірки працездатності товару представниками постачальника у приміщенні (приміщеннях) місця (місць) постачання та підписання належним чином оформлених накладних на товар. Факт поставки товару підтверджується підписанням належним чином оформлених накладних на товар (п.п. 5.1. - 5.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Договір може бути достроково розірваний у таких випадках: за взаємною згодою сторін; відсутності потреби у закупівлі товару; за рішенням суду; ліквідації (визнання банкрутом, реорганізації) однієї (обох) сторін за договором;з ініціативи замовника у випадках, передбачених п.6.2.8. договору; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.п. 10.1. - 10.2. договору).

Відповідно до Додатку 1 до договору №50 від 23.12.2019 (специфікація, опис та технічні характеристики складових товару) сторонами досягнуто згоди, що ціна (сума договору становить: 199 108 грн 80 коп, у тому числі ПДВ 33 184 грн 80 коп. (т.1, а.с.19).

ПП "Фірма "ДАН" на виконання умов договору було поставлено Опорному закладу "Великомежиріцький ліцей Корецької районної ради Рівненської області" товар на загальну суму 199 108,80 грн, а саме: оптичний мережевий термінал GEPON NGpon Е 104 - 1 шт, за ціною 6000,00 грн на суму 6000,00 грн; кабель оптичний ОКТ-Д(1,0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 119,000 м за ціною 1316,00 грн на загальну суму 156604,00 грн; анкерний затискач Ho3(F) - 6 шт за ціною 290,00 грн на суму 1740,00 грн; пигтейл SC 1,5 m - 2 шт за ціною 196,00 грн на суму 392,00 грн; кабель КПП-ВП (100) 2х2х0,50 (UTP - кат.5) - 0,005 км за ціною 6000,00 грн на суму 30,00 грн; конектор RJ 45 STP (P88U-C)5E-C1) - 2 шт за ціною 9,00 грн на суму 18,00 грн; бокс - міні FOR-02 - 1 шт за ціною 960,00 грн на суму 960,00 грн; роз`єм оптичний Fast connector SC/UPC FTTH-02 - 1 шт за ціною 116,00 грн на суму 116,00 грн; гільза FTTH 60 мм з двома проволоками - 2 шт за ціною 32,00 грн на суму 64,00 грн), що підтверджується видатковою накладною № РН-000020 від 23.12.2019 (т.1, а.с.20).

Згідно із платіжним дорученням №3 від 26.12.2019 ОЗ "Великомежиріцький ліцей Корецької районної ради Рівненської області" перераховано грошові кошти ПП "Фірма "ДАН" в сумі 199 108,80 грн, призначення платежу - за мережеве обладнання, зг. з дог. №50 від 23.12.2019 р. та вид. накл. № РН - 000020 від 23.12.2019 р., ПДВ - 33184,80 (т.1, а.с.21).

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено ревізію фінансово господарської діяльності відділу освіти Корецької РДА за період 01.01.2017 по 31.12.2020.

Згідно Акту Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області №13-17-03-06/11 від 05.04.2021 ревізією всатновлено, що Опорним закладом "Великомежиріцький ліцей Корецької районної ради Рівненської області" з ПП "Фірма "ДАН" укладено Договір поставки мережевого обладнання №50 від 23.12.2019 року на суму 199108,00 грн. Бюджетні зобов`язання на суму 199108,00 грн згідно з Договором поставки мережевого обладнання №50 від 23.12.2019 року взяті з порушенням ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу, абз. 2 п. 5, абз. 1 п. 46 Порядку № 228. Директором Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей Корецької районної ради Рівненської області" Михальчук Л.М. взято бюджетне зобов`язання за Договором № 50 від 23.12.2019 року на оплату мережевого обладнання на суму 199108,00 грн (проплачене платіжним дорученням № 3 від 26.12.2019) без погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації шляхом повідомлення за визначеною ним процедурою, чим порушено ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу, п.13 Положення № 1352, п.3 Методики від 14.05.2019 № 35, п.18 Порядку №319.

В Акті ревізії міститься висновок, що закупівлю згідно з Договором поставки мережевого обладнання № 50 від 23.12.2019 року мережевого обладнання (ДК 021:2015-32420000-3) без використання електронної системи закупівель на суму 199108,00 грн проведено з недотриманням принципів здійснення публічних закупівель, установлених ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема принципу максимальної економії та ефективності, чим порушено ч.1 ст.2 цього Закону. Як наслідок без потреби та за завищеною вартістю придбано обладнання на загальну суму 194194,95 грн, у тому числі кабелю типу ОКТ-Д(1.0)П-1Е1-036Ф3.5/022Н18-1 в кількості 119 м, вартість якого завищено на загальну суму 187407,15 грн, 1 оптичний мережевий термінал GEPON NGpon Е104 у кількості 1 од., вартість якого завищено на суму 6787,80 гривень.

ОЗ "Великомежиріцький ліцей" згідно з Договором поставки мережевого обладнання № 50 від 23.12.2019 року для Дивенській філії придбано мережевого обладнання на суму 199108,80 грн, потреби у придбанні якого не було, оскільки умовами договору про надання послуг № 51 від 23.12.2019 року передбачено надання послуг з доступу до Інтернету для Дивенській філії з мережевим обладнанням із зазначення у Додатку № 1 до цього Договору переліку послуг, їх кількості, комплектності та ціни, та якого під час зустрічної звірки в ОЗ "Великомежиріцький ліцей", Дивенська філія не виявлено в наявності, чим порушено п. 1.2 Договору про надання послуг № 51 від 23.12.2019 року, ст. 629 Цивільного кодексу. При цьому закупівлю мережевого обладнання за Договором поставки мережевого обладнання № 50 від 23.12.2019 року та послуг провайдера згідно з Договором про надання послуг № 51 від 23.12.2019 року проведено без погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації, чим порушено ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу, п. 13 Положення № 1352, п. 3 Методики від 14.05.2019 року № 35, п. 6.1.3 Договору про надання послуг № 51 від 23.12.2019 року, ст. 629 Цивільного кодексу, п. 18 Порядку №319.

Бюджетні зобов`язання за Договором поставки мережевого обладнання № 50 від 23.12.2019 року на суму 199108,80 грн взяті за відсутності на дату укладання цього Договору затверджених в кошторисі на 2019 рік із врахуванням внесених змін, бюджетних асигнувань на видатки з придбання мережевого обладнання, КЕКВ 2210, чим порушено ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу, абз.2 п.5, абз.1 п.46 Порядку № 228.

Порушення допущено директором ОЗ "Великомежиріцький ліцей" Михальчук Л.М., якою підписаний Договір про надання послуг №51 від 23.12.2019 року , Додаток 1 до цього Договору, де у відповідності з п.1.2 Договору не зазначена комплектність послуги, Договір поставки мережевого обладнання №50 від 23.12.2019 року, якою взяті бюджетні зобов`язання на оплату мережевого обладнання та послуг провайдера за відсутності на дату укладання Договорів №50 від 23.12.2019 року, №51 від 23.12.2019 року здійснено закупівлю мережевого обладнання та послуг провайдера без погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації, мережевого обладнання за завищеною вартістю без потреби.

За зверненням слідчого СУ ГУНП в Рівненській області до Рівненського науково -дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України з постановою про доручення проведення судової економічної експертизи та постановою про доручення проведення судової товарознавчої експертизи від 08.04.2020 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2020 року за №42020180000000017 було проведено судові експертизи.

Відповідно до висновку експерта № 3.2-458/20 від 15.04.2020 Рівненського науково -дослідногоекспертно - криміналістичного центру МВС України, ринкова вартість нових товарно- матеріальних цінностей з урахуванням податку на додану вартість станом на грудень 2019 року, а саме: кабелю типу ОКТ-Д(0,5)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 за 1 метр, становила - 2,71 грн; кабелю типу ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 за 1 метр, становила - 4,35 грн; оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon Е 104, становила - 412,20 грн.

Відповідно до висновку експерта № 3.2-36/20 від 27.05.2020 року Рівненського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України:

1. Документально підтверджується реалізація кабелю ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - в загальній кількості 1398,5 м та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon Е 104 в загальній кількості 12 шт. у грудні 2019 ПП "Фірма "ДАН" (ЄДРПОУ 22555781) наступним закладам освіти, зокрема, 1.3. Опорному закладу "Великомежиріцький ліцей Корецької районної ради Рівненської області" (код ЄДРПОУ 22564393) відповідно до договору № 50 від 23.12.2019 року кабелю ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 в кількості 119 м та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon Е104 в кількості 1 шт. на суму 195 124,80 грн. з ПДВ.

2. Документально підтверджується оплата для ПП "Фірма "ДАН" (ЄДРПОУ 22555781) мережевого обладнання, а саме кабелю ОКТ-Д(1.0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon Е104 у грудні 2019 року наступними закладами освіти, зокрема, 2.3. Опорному закладу "Великомежиріцький ліцей Корецької районної ради Рівненської області" (код ЄДРПОУ 22564393) відповідно до договору №50 від 23.12.2019 року кабелю ОКТ-Д(1.0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - в кількості 119 м на суму 187 924,80 грн з ПДВ та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon El04 в кількості 1 шт. на суму 7 200,00 грн. з ПДВ.

3. Вартість кабелю ОКТ-Д(1.0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon El04, з урахуванням висновку товарознавчої експертизи № 3.2-458/20 від 15.04.2020, реалізованих ПП "Фірма "ДАН" (ЄДРПОУ 22555781) у грудні 2019 року наступним закладам освіти завищена, зокрема, 3.3. Опорному закладу "Великомежиріцький ліцей Корецької районної ради Рівненської області" (код ЄДРПОУ 22564393) відповідно до договору №50 від 23.12.2019 року кабелю ОКТ-Д(1.0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - в кількості 119 м на суму 187407,15 грн з ПДВ та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon El04 в кількості 1 шт. на суму 6 787,80 грн. з ПДВ.

4. Документально підтверджується передача ПП "Фірма "ДАН" (ЄДРПОУ 22555781) для ФОП "Браценюк Т.В." (3090522019) кабелю ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - у грудні 2019 року, відповідно до договору підряду № 7112019/1 від 07.11.2019 року по вартості 2,47 грн (без ПДВ) за 1 метр та ПП "Фірма "ДАН" (ЄДРПОУ 22555781) для ФОП "Маркусь С.П." (2881012014) кабелю ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - у грудні 2019 року, відповідно до договору підряду № 7112019/2 від 07.11.2019 року по вартості 2,47 грн (без ПДВ) за 1 метр (т.1, а.с.142-171).

Враховуючи викладене та посилаючись на те, що ПП "Фірма "ДАН" вказавши в договорі завищену ціну з метою отримання надприбутку, навмисно ввів в оману навчальний заклад, а також посилаючись на те, що визначена ціна в договорі не відповідає державним інтересам, Опорний заклад "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Фірма "Дан" про визнання договору недійсним та стягнення коштів в сумі 199 108 грн 80 коп.

При цьому, позивач як на правову підставу позовних вимог посилався на положення ст.ст. 203, 215, 228, 229, 230 ЦК України, а також просив врахувати, що суд при вирішенні спору буде керуватись принципом "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus) (висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

Слід зазначити, що керівник навчального закладу, як сторона договору, має діяти відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Законів України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту" і розпоряджається коштами закладу освіти виключеного в межах затверджених кошторисів.

Так, згідно із ч.ч.1,4 ст.59 Закону України "Про повну загальну середню освіту" заклади загальної середньої освіти провадять фінансово-господарську діяльність відповідно до Бюджетного кодексу України, цього Закону, Закону України "Про освіту" та інших нормативно-правових актів.

Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на: формування структури закладу загальної середньої освіти та його штатного розпису; оплату праці працівників, встановлення доплат, надбавок, винагороди, виплату матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення, преміювання, інших видів стимулювання та відзначення працівників; оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти; оплату підвищення кваліфікації педагогічних та інших працівників; укладення відповідно до законодавства цивільно-правових угод (господарських договорів) для забезпечення діяльності закладу освіти.

Фінансово-господарська діяльність закладу загальної середньої освіти здійснюється на основі кошторису, що затверджується засновником з урахуванням пропозицій закладу загальної середньої освіти.

Таким чином, передбачене установчими документами право керівника навчального закладу укладати цивільно-правові договори обмежене вимогами наведених вище законів та інших нормативних актів.

Так, відповідно до п.13 Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 №1352 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 1.06.2011 №582) під час виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації державні замовники беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі за такими завданнями (проектами) після їх погодження з Генеральним державним замовником у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, а вразі закупівель послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмуговогодоступу до Інтернету за кошти субвенціїз державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих напідвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості, - коли їх вартість перевищує1тис. гривень. Погодження завдань (проектів) вартістю меншою, ніж визначена в абзаці першому цього пункту, здійснюється шляхом повідомлення Генерального державного замовника за визначеною ним процедурою.

Пунктом 3 розділу І Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації, затвердженою наказом Державного агентства з питань електронного урядування України від 14.05.2019 №35 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 19.06.2019 за №639/33610, передбачено, що органи державної влади та інші розпорядники бюджетних коштів погоджують з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації завдання, проекти (роботи) Національної програми інформатизації, які виконуються в межах бюджетних програм, що належать до сфери інформатизації, та/або контракти (договори) на їх виконання відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України та Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року №1352.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів погодження позивачем зобов`язань за спірним правочином із Генеральним державним замовником, що свідчить про відсутність підстав для взяття зобов`язань позивачем, як особою котра фінансується за рахунок бюджетних коштів, а отже спірна угода укладена без додержання вимог законодавства, за відсутності необхідного для укладення такої угоди обсягу цивільної дієздатності, що згідно вимог ст.215 ЦК України, є достатньою підставою для визнання такої угоди недісною.

При цьому, доводи апелянта про відсутність вимоги погоджувати роботи/послуги, які виконуються в межах бюджетних програм, що належать до сфери інформатизації, та/або контракти (договори), вартість яких не дорівнює/не перевищує 500 тис. грн, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Використовуючи критерії оцінки доказів, встановлені ст.86 ГПК України, апеляційний суд виходить з положень ст.73, 91 ГПК України, враховуючи позиції КГС ВС щодо оцінки актів ревізії фінансової інспекції, викладені, зокрема, у постанові від 18.02.2020 у справі №910/1784/16, яка полягає у тому, що акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання. Таким чином, обставини, які встановлюються на підставі даних Акту ревізії, апеляційний суд вважає достовірно і повно встановленими, оскільки оцінює цей доказ у сукупності з іншими доказами у справі.

Як вбачається з Акту ревізії від №13-17-03-06/11 від 05.04.2021, позивачем укладалось два договори з відповідачем: поставки мережевого обладнання та надання послуг з доступу до мережі Інтернет.

Укладення цих договорів є взаємопов`язаними діями, а зміст умов договорів слугували досягненню однієї мети, оскільки укладення лише одного з двох договорів не було достатнім для досягнення поставленої мети.

Взаємозв`язок договору поставки мережевого обладнання №50 від 23.12.2019та договору послуг №51 від 23.12.2019 вбачається зі змісту їхніх умов, а також підтверджується діями, спрямованими на його виконання.

При цьому, назва оспорюваного договору №50 від 23.12.2019 не змінює його змісту, предметом якого фактично є забезпечення доступу навчального закладу до Інтернету, оскільки відповідач не лише поставив обладнання, але надав послуги по його встановленню та підключенню, уклавши ще один договір №51 від 23.12.2019 (відомості містяться в акті перевірки).

До того ж у п.6.1. оспорюваного договору поставки мережевого обладнання №50 від 23.12.2019 вказано, що постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку, встановлення, підключення (монтаж) та перевірку працездатності товару (п.6.3.1); провести навчання працівників за місцем поставки щодо експлуатації обладнання ( п. 6.3.5).

Тобто, до правовідносин, що виникли на підставі оспорюваного договору застосовується положення щодо обов`язкового погодження договору з Генеральним державним замовником.

Крім того, в договорі №51 від 23.12.2019, який є продовженням оспорюваного договору №50 від 23.12.2019, між якими існує діалектична єдність, зазначено найменування послуги: "Послуги провайдерів. Послуги доступу до Інтернету з мережевим обладнанням для підключення до інтернету наявної комп`ютерної техніки та персональних комп`ютерів (п.1.2), і що замовник зобов`язаний отримати погодження Національної програми інформатизації (п.6.1.3).

Частина 5 статті 2 Закону України "Про Національну програму інформатизації» встановлює, що програми та проекти (або їх частини), які спрямовані на створення, розвиток та інтеграцію інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій чи передбачають придбання засобів інформатизації з метою забезпечення функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, виконуються як складові частини Національної програми інформатизації, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 4 цього Закону, до суб`єктів, які беруть участь у відносинах, що регулюються цим Законом, належать замовники робіт з інформатизації, виконавці окремих завдань (проектів) інформатизації, організації, що здійснюють експертизу окремих завдань та проектів інформатизації, користувачі автоматизованих та інших інформаційних систем і засобів інформатизації.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону, порядок формування та виконання окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації визначається Положенням про формування та виконання Національної програми інформатизації, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відтак, наведені положення законодавства, зокрема і Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 №1352 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 1.06.2011 №582), застосовуються до правовідносин, що виникли на підставі оспорюваного договору, серед іншого, вимога щодо обов`язкового погодження договору з Генеральним державним замовником.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина 1,3 ст.228 ЦК України передбачає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Кваліфікація правочину за ст.228 ЦК України передбачає встановлення невідповідності його інтересам держави і суспільства.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 20.03.2019 у справі №922/1391/18, у законодавстві відсутні визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства". Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз частини 3 ст.228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2021 у справі №910/4089/20 уточнив, що наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Такі ж висновки Верховний Суд зазначив у постанові від 23.11.2021 у справі №904/2741/19.

Оскільки сторонами договору у цій справі є суб`єкти господарювання, апеляційний суд виходить з того, що намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження.

У частині 3 статті 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз частини 3 статі 228 ЦК України, можна зробити висновок, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Подібні висновки Верховного Суду наведені у постановах від 16.06.2020 у справі №910/6271/17, від 20.10.2021 у справі №910/4089/20.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.Схожі висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17.

Предметом спірної угоди був продаж/придбання технічного обладнання за бюджетні кошти, у чому очевидно полягає її зв`язок з інтересами держави і суспільства, що випливає з положень ст.95 Конституції України.

Колегією суддів береться до уваги те, що відповідач, як продавець товару,не міг не бути обізнаним щодо реальної ринкової вартості переданого позивачу товару, оскільки здійснює господарську діяльність на цьому ринку.

Як встановлено судоміз висновків експерта №3.5-36/20 від27.05.2020 та №3.2-458/20 від 15.04.2020, вартість товару була завищена в понад 200 разів, що виключає випадковий збіг обставин, несвідомі дії або інші причини.

Таким чином, наявність умислу на вчинення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, суд вбачає у свідомому завищені ціни продажу товару, який мав бути оплачений бюджетними коштами.

Отже, метою правочину з боку відповідача була реалізація технічного обладнання за значно завищеною ціною з метою неправомірного збагачення за рахунок бюджетних коштів, що в свою чергу свідчить про невідповідність спірного договору інтересам держави і суспільства.

Апеляційний суд виходить з того, позивач обґрунтувавспрямованість та відповідність оспорюваного договору ознакам, які свідчать про посягання на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства з боку відповідача.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції не встановлено наявності умислу позивача на вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки за відсутності у позивача належних повноважень на вчинення правочину (відсутнє погодження із Генеральним державним замовником) наявність наміру у юридичної особи вчинити правочин, який суперечить інтересам держави і суспільствва, не може вважатися встановленою.

При цьому, доводи апелянта про те, що у справі відсутні докази наміру відповідача на укладення договору, мета якого б суперечила інтересам держави, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки укладаючи спірний договір позивач розраховував на добросовісність відповідача, якому була відома фактична ціна мережевого обладнання, та ведення ним чесної підприємницької діяльності та зазначення ним реальних цін на мережеве обладнання для навчального закладу, що було визначене умовами оспорюваного договору поставки мережевого обладнання №50 від 23.12.2019.

Відповідно до видаткової накладної від 23.12.2019 №РН-000020 ПП "Фірма "ДАН" здійснило постачання для навчального закладу мережеве обладнання на загальну суму 199 108,80 грн. з ПДВ., в тому числі:

- оптичний мережевий термінал GEPON NGpon E104 в кількості 1 шт. по ціні 6 000,00 грн./шт. без ПДВ;

- кабель ОКТ-Д(1)П-1Е1 -0,36ФЗ,5/0,22Н 18-1 в кількості 119 м по ціні 1316,00 грн./м без ПДВ.

Оплата за мережеве обладнання, в тому числі, за вищевказані оптичний мережевий термінал та кабель, була здійснена навчальним закладом 26.12.2019 відповідно до платіжного доручення №3 з призначенням платежу за мережеве обладнання; зг. з дог. № 50 від 23.12.2019 р. та видаткової накладної №РН-000020 від 23.12.2019 р.; пдв-33184,80" на підставі видаткової накладної від 23.12.2019 № РН-000020 по договору № 50 від 23.12.2019 р. на загальну суму 199 108,80 грн. з ПДВ, що засвідчується відміткою управління Державної казначейської служби України у Рівненській області "оплачено" 26.12.2019 р.

При цьому, ціни в договорі вказувалися відповідачем, і вони не відповідають державним та суспільним інтересам, оскільки вартість товару переданого позивачу завищена щодо оптичного мережевого терміналу на суму 6787,8 грн та кабелю ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36ФЗ,5/0,22Н18-1 на суму 187407,15 грн, а всього на суму 194 194,95 грн. при ціні договору 199 908,80 грн. Навчальний заклад, як замовник і розпорядник бюджетними коштами, не зацікавлений в придбанні товару за завищеною ціною.

Наявними у матеріалах справи висновками експертів від 27.05.2020 №3.5-36/20 та судової товарознавчої експертизи від 15.04.2020 №3.5-458/20, проведених у межах кримінального провадження №42020180000000017 від 31.01.2020 підтверджено фактичну вартість мережевого обладнання та суму завищення вартості, що не спростовано відповідачем.

Тому умисне суттєве завищення відповідачем ціни товару у оспорюваному договорі суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, заклад освіти, як сторона договору, розпоряджався не власними коштами, а державними коштами, а отже укладений із завищеною вартістю договір здійснено на шкоду інтересам держави та всіх платників податків до бюджету.

Тому, умисел на укладання оспорюваного правочину на умовах завищення вартості обладнання був саме у відповідача, адже лише із висновків наявних у справі судових експертиз позивачу стало відомо, що відповідач умисно не поінформував навчальний заклад щодо реальної вартості обладнання та схилив до укладення договору, який суперечить інтересам держави та суспільства.

Щодо інших підстав, які зазначав позивач, а саме тверджень про укладення спірного договору під впливом помилки та під впливом обману слід зазначити, що правові наслідки правочинів, вчинених під впливом помилки або внаслідок обману, передбачені положеннями статей 229 та 230 ЦК України.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (ч.1 ст.229 ЦК України).

Кваліфікація правочину за статтею 230 ЦК України вимагає доведення, що одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тобто обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі статті 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Отже, позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.

При цьому обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Отже, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №910/15424/19.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача щодо вчинення спірного правочину під впливом помилки або внаслідок введення в оману, оскільки наявність помилки щодо якостей або властивостей майна, які значно знижують його цінність, або щодо можливості використання цього майна за цільовим призначенням, не були доведені позивачем. Речі, які були предметом спірного договору, мають звичайну цінність як майно, яке може бути використано за призначенням, і позивач, як покупець, був обізнаний щодо якостей і фізичного стану цього майна, прийняв його на виконання договору без зауважень.

Також колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача щодо вчинення спірного правочину під впливом помилки, оскільки наявність помилки щодо якостей або властивостей майна, які значно знижують його цінність, або щодо можливості використання цього майна за цільовим призначенням, не були доведені позивачем. Також не доведено, що продавець діяв під впливом усвідомленого наміру ввести покупця в оману, адже покупець був обізнаний щодо кількості, якості і технічних характеристик придбаного майна.

Оскільки договір поставки мережевого обладнання №50 від 23.12.2019 вчинено позивачем без необхідного обсягу цивільної дієздатності, а також вчинено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, при цьому, судами обох інстанцій встановлено наявність умислу у відповідача на вчинення такого правочину, місцевий господарський дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання його недійсним з підстав його невідповідності положенням статей 203 та 228 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що мають бути застосовані особливі наслідки недійсності правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що кореспондується з нормами частини 3 статті 216 ЦК України.

Так, за правилами ст.228 ЦК України при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При цьому колегією суддів враховується, що відповідно до положень ч.5 ст.216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Однак, застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи суду нормами цивільного законодавства не передбачено, тоді як в межах даного спору не пред`являлися вимоги щодо стягнення з позивача одержаного обладнання за цим правочином в дохід держави.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення статей 203, 215, 228 ЦК України та враховуючи наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання оспорюваного правочину недійсним і настання відповідних юридичних наслідків, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору поставки мережевого обладнання №50 від 23.12.2019 та стягнення коштів в сумі 199 108 грн 80 коп.

При цьому, посилання скаржника на те, що позивач не є особою, яка уповноважена звертатися в інтересах держави, оскільки відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у даному випадку у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в суді, зважаючи на те, що навчальний заклад, як сторона оспорюваного договору, самостійно звернувся з даним позовом до суду.

Також колегія суддів зазначає щодо нерелевантності до даних правовідносин судової практики, на яку посилається апелянт, оскільки у наведених постановах Верховного Суду інші обставини справи, а з позовом зверталися суб`єкти, які не були ні сторонами оспорюваного договору, ні уповноваженим державним органом.

При цьому, у цій справі позивачем є правонаступник сторони оспорюваного договору -заклад комунальної власності, який є належним позивачем у справі, так як відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України оспорювати правочин із будь-яких підстав його недійсності можуть його сторони або інші заінтересовані особи.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Дан" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 06 липня 2022 року у справі №918/1058/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №918/1058/21 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "26" вересня 2022 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.