Постанова

від 03.10.2022 по справі 918/1058/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року Справа № 918/1058/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1058/21

за позовом Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради

до Приватного підприємства "Фірма "Дан"

про визнання договору недійсним та стягнення коштів в сумі 199 108 грн 80 коп.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06 липня 2022 року у справі №918/1058/21 позов Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства "Фірма "Дан" про визнання договору недійсним та стягнення коштів в сумі 199 108 грн 80 коп. задоводено.

Визнано недійсним договір поставки мережевого обладнання №50 від 23.12.2019 року укладений між Опорним закладом "Великомежиріцький ліцей" Корецької районної ради Рівненської області" та Приватним підприємством "Фірма "Дан".

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Фірма "Дан" на користь Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради 199 108,80 грн та 5257,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ПП "Фірма "Дан" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2022 року у справі №918/1058/21 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Дан" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Рівненської області від 06 липня 2022 року у справі №918/1058/21 залишено без змін.

19 вересня 2022 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1058/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 розгляд заяви Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1058/21 призначено на 03 жовтня 2022 року об 12:30 год. Запропоновано відповідачу за наявності надати суду свої заперечення на заяву Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1058/21.

В судове засідання 03 жовтня 2022 року представники сторін не з`явились.

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, колегія суддів, враховуючи наявність письмових заперечень відповідача на заяву про розподіл судових витрат, вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1058/21 в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву ФОП Крилова М.М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №918/1058/21, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.

Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції надано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВК №1037912 від 19.08.2022 та акту виконаних робіт від 15.09.2022 (т.2, а.с. 29,51).

Також в матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги та представництво інтересів в суді від 27.01.2022 (т.1, а.с.75), укладений між ОЗ "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради (замовник) та адвокатом Курганською Оленою Вікторівною, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у справі №918/1058/21.

Згідно з 2.1. договору замовник оплачує адвокату за виконану роботу на поточний рахунок адвоката із розрахунку 600 грн за 1 годину роботи адвоката на підставі акту робіт, підписаного сторонами.

Згідно акту виконаних робіт від 15.09.2022 ОЗ "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради адвокатом надані послуги:

1. Ознайомлення із апеляційною скаргою та підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 2 год. х 600,00 грн/год. = 1200,00 грн.

2. Участь в судовому засіданні 1 над. х 600,00 грн/год, = 600,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг: 1800,00 грн.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а також те, що розмір зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п.5 ст.126 ГПК України, не подано апеляційному суду клопотань про його зменшення, колегія суддів дійшла висновку про покладення зазначених витрат на відповідача у відповідності до вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради про ухвалення додаткового рішення - задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Дан" (вул. Міцкевича, 10, Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 22555781) на користь Опорного закладу "Великомежиріцький ліцей" Великомежиріцької сільської ради (вул. Шкільна, 5, с. Великі Межирічі, Корецький район, Рівненська область, 34725, код ЄДРПОУ 22564393) 1800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

5. Справу №918/1058/21 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "06" жовтня 2022 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.