Ухвала

від 23.09.2022 по справі 692/82/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 692/82/22

провадження № 61-5976св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Драбівський навчально-виховний комплекс «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені С. В. Васильченка - гімназія» Драбівської селищної ради Черкаської області, Відділ освіти Драбівської селищної ради Черкаської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 15 березня 2022 року у складі судді Чепурного О. П. та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 травня 2022 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Вініченка Б. Б., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Драбівського навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені С. В. Васильченка - гімназія» Драбівської селищної ради Черкаської області (далі - Драбівський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. С.В. Васильченка-гімназія»), Відділу освіти Драбівської селищної ради Черкаської області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 01 квітня 2019 року її призначено на посаду вчителя англійської мови Драбівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. С.В. Васильченка-гімназія» з оплатою праці відповідно до штатного розпису.

25 жовтня 2021 року Драбівський НВК «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені С.В. Васильченка-гімназія» видав наказ про попередження працівників щодо відсторонення від роботи без збереження заробітної плати № 207.

02 листопада 2021 року позивачка отримала повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти Covid-19 від 01 листопада 2021 року № 6, де вказувалось про те, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину щеплення проти Covid-19 є обов`язковим для працівників освітніх закладів. Окрім того, було зазначено, що 08 листопада 2021 року її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста ТОВ «Медичний центр» лікарська династія» від 04 листопада 2021 року позивачці встановлено діагноз «Дифузний фіброаденоматоз молочних залоз. Мікроаденома правої молочної залози» та рекомендовано не проводити вакцинацію від Covid-19 на період обстеження та лікування терміном 2 місяці.

05 січня 2022 року навчальний заклад ознайомив її з наказом від 05 січня 2022 року за № 1-К «Про відсторонення від роботи».

На даний час, у зв`язку з відстороненням ОСОБА_1 від роботи, роботодавець позбавив її єдиного джерела доходу, що ставить її в скрутне матеріальне становище, адже вона не мала змоги сплачувати за комунальні послуги, придбавати ліки та інші необхідні речі. Окрім того, на її утриманні перебуває син та онук, тому відсторонення від роботи позбавляє її змоги утримувати родину. Ні трудовим договором, ні наказом про прийняття на роботу, ні посадовою інструкцією не передбачено необхідність проходження профілактичного щеплення проти Covid-19, а тому оспорюваний наказ вважає незаконним.

Законодавством України передбачено заборону дискримінації працівників за станом здоров`я чи іншими ознаками, а тому обмеження прав і свобод людини і працівника через відсутність щеплення від коронавірусної хвороби є порушенням основних прав та свобод людини.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ від 05 січня 2022 року № 1-К про відсторонення від роботи та поновити її на роботі, а також виплатити їй середній заробіток за час відсторонення від роботи з дня такого відсторонення і до набрання рішенням суду законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 15 березня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що тимчасове відсторонення позивачки від роботи виправдовує суспільний інтерес, пов`язаний із забезпеченням безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, у тому числі й самих дітей. ОСОБА_1 фактично відмовилася від обов`язкового щеплення та не надала довідку про медичні протипоказання до вакцинації, станом на закінчення дії медичної довідки від 04 листопада 2021 року. Не надала суду доказів того, що виконала умови для допуску її до праці. При цьому суд вважав, що керівник шкільного навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників шкільного освітнього процесу, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» прийняла правомірне рішення про тимчасове відсторонення позивача від роботи, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 .

Постановою Черкаського апеляційного суду від 31 травня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.

Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, а також стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи.

Позивачка повідомлялась керівником навчального закладу про намір відсторонення її від роботи у випадку ненадання нею документів про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання до проведення таких щеплень у строк до 08 листопада 2021 року. У відповідь позивачка надала документ строком дії до 04 січня 2022 року, який підтвердив протипоказання до таких щеплень. Позивачка не надала суду доказів про наявність обставин, які унеможливили до 04 січня 2022 року надати документ про абсолютні протипоказання до проведення таких щеплень або документ про проходження щеплень. Станом на момент видання оспорюваного наказу про відсторонення, таке відсторонення позивачки від роботи ґрунтується на вимогах закону, здійснено в спосіб, передбачений законом, та за існування правових та фактичних підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 15 березня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 травня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої

статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 46 КЗпП України в частині відсторонення працівника від роботи у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Провадження у суді касаційної інстанції

04 серпня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Драбівського навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені С. В. Васильченка - гімназія» Драбівської селищної ради Черкаської області, Відділу освіти Драбівської селищної ради Черкаської області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 15 березня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 травня 2022 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Сердюк С. Ю. Мартєв І. М. Фаловська