Рішення

від 26.09.2022 по справі 640/5561/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2022 року м. Київ № 640/5561/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак-СБ"

до Відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.04.2018 року №0016611404, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак-СБ" (далі також позивач, ТОВ "Зодіак-СБ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві (далі також відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.04.2018 року №0016611404, прийняте ГУ ДФС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами перевірки позивача контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 року №0016611404. Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано відповідну скаргу до ДФС. Рішенням ДФС України від 04.06.2018 року №19056/6/99-99-11-01-02-25 було продовжено строк розгляду скарги до 14.07.2018 року. Позивачем надіслано до ДФС України запит на отримання публічної інформації від 06.12.2018 року щодо рішень за результатами розгляду скарги. За результатом розгляду запиту позивачем лише 14.12.2018 року було отримано копію рішення ДФС України від 12.07.2018 року №23333/6/99-99-11-01-02-25).

Позивач не погоджується з ППР, вважає його протиправними та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. У період, що перевірявся відповідачем, позивач здійснив господарські операції з ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (код ЄДРПОУ 40259776) та ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40385174). Надані послуги, виконані роботи та поставлений товар були фактично отримані, і за результатом цих операцій у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі. На підтвердження реальності яких в ході перевірки, з метою підтвердження реальності господарських операцій, відповідачу було надано первинні документи, а саме: договори, акти наданих послуг, видаткові накладні, рахунки на оплату. Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та скасувати протиправне податкове повідомлення - рішення від 02.04.2018 року №0016611404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.04.2019 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) представником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Грицаєнком Р.М., подано відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого останній просить суд адміністративну справу за №640/5561/19 розглянути у відкритому судовому засіданні з призначенням засідання для розгляду по суті з підготовчим засіданням.

У відзиві відповідача на позовну заяву, поданому через канцелярію суду проти позову заперечено, зазначає, що діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України. З огляду на викладене вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2019 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з призначенням засідання для розгляду справи по суті з підготовчим засіданням.

15.05.2019 року через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що на підтвердження здійснення господарських зобов`язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, а саме: договори, акти наданих послуг, видаткові накладні, рахунки на оплату. Укладення правочинів спрямовано на настання реальних правовий наслідків, вони відповідають економічному змісту і діловій меті діяльності позивача. При підписанні Договору про виконання ремонтних робіт №№31/12-1; 31/21-2, між Позивачем та ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ», було допущено механічну помилку та невірно вказано дату укладення, а саме « 01.12.2016р.» замість « 31.12.2016р.», що підтверджується актами наданих послуг від 31.12.2016р. №№ 101; 100. Факт наявності помилки у даті договору не може слугувати аргументом Відповідача щодо підробки договору та не є безумовним доказом відсутності господарських операцій.

Крім іншого, позивачем зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача та/або самого позивача, який би набрав законної сили. Внесення даних щодо кримінальних проваджень до Єдиного реєстру досудового розслідувань за відсутності вироку суду не є підставою для висновків про фіктивність тих чи інших господарських операцій. Сам факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених Позивачем та його контрагентом. Просить задовольнити позовні вимоги.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого орган виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів ДПС», ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві.

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити відповідача на правонаступника, а саме Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ» (надалі - Позивач) є юридичною особою приватного права, яке здійснює господарську діяльність відповідно до видів діяльності зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Протягом грудня 2016 року Позивач здійснював господарські операції з ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» та ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ».

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗОДІАК-СБ» (код 39299260), з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (код 40259776) та ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» (код 40385174) за грудень 2016 року, складено Акт від 15.03.2018 року №238/26-15-14-04-05/39299260 (далі також - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення: п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України в результаті чого, встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2016 року, січень 2017 року, на загальну суму 366 167 грн., у тому числі за грудень 2016 року на суму 88 500 грн., за січень 2017 року на суму 277 667 гривень.

ТОВ «ЗОДІАК-СБ» не погодившись з висновками Акту перевірки, подало свої заперечення вих. №87 від 22.03.2018 року до відповідача.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2018 року №0016611404 (надалі - ППР) про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 366 167 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 91 542 грн., всього 457 709 грн.

16.05.2018 року позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу вх.№40486/6 на податкове повідомлення-рішення від 02.04.2018 року №0016611404. Рішенням ДФС України від 04.06.2018 року №19056/6/99-99-11-01-02-25 було продовжено строк розгляду скарги до 14.07.2018 року.

06.12.2018 року позивачем надіслано до ДФС України запит на отримання публічної інформації щодо рішень за результатами розгляду скарги від 16.05.2018 року на ППР від 02.04.2018 року № 0016611404.

Рішенням ДФС України від 12.07.2018 року №23333/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги від 16.05.2018 року залишено податкове повідомлення - рішення від 02.04.2018 року № 0016611404 без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення від 02.04.2018 року № 0016611404 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, додаткові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали повноваження на вчинення певних дій та в подальшому діяли виключно в межах тих повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), у поєднанні з принципом законності вимагає, щоб такі дії органів державної влади були ще й правовими.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Разом з цим, згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.157. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з абзацом першим пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 Податкового кодексу України, та за умови пред`явлення посадовими особами контролюючого органу направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Натомість недотримання контролюючим органом будь-якої з вказаних умов призначення та проведення перевірки зумовлює виникнення у платника податків права не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 55.1. статті 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно з підпунктом 55.2 статті 55 ПК України контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

Відповідно до пункту першого Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236 Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є Державна фіскальна служба України (далі - ДФС).

Отже, в межах спірних правовідносин, що склалися між сторонами справи, ДФС є контролюючим органом вищого рівня, в той час, як ГУ ДФС у м. Києві є контролюючим органом, яким визначено позивачу спірне грошове зобов`язання.

Відповідно до пункту 56.1. статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.2. статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пункту 56.16. статті 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Згідно з пунктом 56.8. статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до пункту 56.9. статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

З аналізу податкового законодавства висновується, що у контролюючого органу є дві альтернативні дії, а саме, в продовж наступних 20 календарних днів прийняти та направити платнику податків рішення про: продовження строку розгляду скарги, або прийняти рішення за результатами розгляду скарги.

З матеріалів справи вбачається, що згідно листа від 11.12.2018 року №39979/6/99-99-11-06-02-25 ДФС України на запит позивача про отримання публічної інформації від 06.12.2018 року надано відповідь щодо рішення за результатами розгляду скарги від 16.05.2018 року на податкове повідомлення - рішення від 02.04.2018 року № 0016611404. Водночас повідомлено, що рішення від 12.07.2018 року №23333/6/99-99-11-01-02-25 за результатами розгляду скарги від 16.05.2018 року направлено засобами поштового зв`язку з рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0405338635257.

Позивачем зазначається, що ним отримано копію рішення від 12.07.2018 року №23333/6/99-99-11-01-02-25 за результатами розгляду скарги від 16.05.2018 року лише 14.12.2018 року. Дане твердження не спростовано та не заперечується відповідачем. Однак, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження про належне відправлення відповідачем відповідного рішення, а саме, немає рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення за №0405338635257. Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів в підтвердження про отримання ним відповідного рішення 14.12.2018 року.

З вказаних обставин, суд вважає за доцільне дослідити саме підстави прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, встановити правомірність чи протиправність висновків контролюючого органу по суті виявленого порушення, з урахуванням рішення відповідача про результати розгляду скарги позивача.

Приписами абзацу першого пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 185.1. статті 185, пунктом 187.1. статті 187, пункту 188.1. статті 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пунктів 201.1., 201.4., 201.6. статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених пунктом 201.1. статті 201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. статті 200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до пунктів 198.2., 198.3., 198.6. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини першій статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та відзиву ГУ ДФС у м. Києві, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено висновки акту перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом з урахуванням умов спірних правовідносин.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно п. 5, 7 П(С)БО «Доходи» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 5, 6, 7 П(С)БО 15 «Витрати» визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно пункту 9 П(С)БО 9 «Запаси» запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2018 року №0016611404 слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем і ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (код ЄДРПОУ 40259776) та ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40385174), мету придбання та обставини використання придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Відповідно до пункту 86.1, абзацу 1 пункту 86.3 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до абзацу 1 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 86.8. та 86.10 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача складено Акт від 15.03.2018 року №238/26-15-14-04-05/39299260.

Відповідно до змісту Акту перевірки, контролюючим органом досліджено взаємовідносини позивача із контрагентами ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (код ЄДРПОУ 40259776) та ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40385174), в результаті чого встановлено порушення, а саме, правовідносини із контрагентами було визнано не реальними виходячи з наступного.

ГУ ДФС у м. Києві зазначено, ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (надалі за текстом - Виконавець), в особі директора Бондаренко Аліси Олегівни, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ТОВ «ЗОДІАК-СБ» (надалі за текстом - Замовник), в особі / директора Радавицької Олени Леонідівни, яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, а кожен окремо-Сторона або Контрагент уклали договір про виконання ремонтних робіт від 01.12.2016 року №21/12-1.

Відповідач зазначає, що відсутня будь-яка інформація про підтвердження кваліфікації у працівників, при виконанні вищезазначених робіт (будівельно-монтажні роботи), необхідна відповідна кваліфікація у працівників, спеціальні знання високого рівня, значна кількість працівників.

До перевірки не надано документів які б фактично підтверджували надання наведених послуг, а саме: звітів про надання послуг, калькуляцій з зазначенням ресурсів, у яких би зазначалось використання трудових ресурсів, часу обсягів та місця надання, виду наданих послуг, завірених відповідальними особами та особами які їх надавали та інших; інших первинних документів підтверджуючих реальність здійснення, отримання наведених в актах послуг (списки працівників тощо). Також, Договір про виконання ремонтних робіт від 01.12.2016 року №31/12-1, а саме реквізити договору, в яких зазначено ТОВ «Білдінг Брауз» рахунок підприємства, який відкритий ПАТ «СБЕРБАНК" за № 26007013055228, згідно відомостей банківської установи лише 30.12.2016 року, в той час як Договір було підписано 01.12.2016 року, що підтверджує те, що він укладений виключно для здійснення вигляду господарської операції та очевидно є підробленим.

Також, аналізом інформації Реєстру судових рішень встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено матеріали досудового розслідування щодо ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (код 40259776) від 27.09.2016 року за №32016100060000117 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України як суб`єкта що входить до групи СГД, що здійснюють незаконну діяльність, яка полягає у здійсненні протиправної діяльності, яка направлена на ухилення від сплати податків при реалізації імпортованих ТМЦ за готівку та надання послугу з незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, за рахунок проведення безтоварних операцій та взаєморозрахунків із спеціально створеними, придбаними для цього підконтрольними підприємствами. Відповідач зазначає, що операції ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» не можливо підтвердити, оскільки в договорах від 01.12.2016 року №31/12-1, №31/12-2 та актах виконаних робіт (послуг) не визначено місцезнаходження об`єктів, на яких мають бути виконані ремонтні роботи. Акти виконаних робіт (послуг) по наданим послугам ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» складені за типовою формою без деталізації об`єктів, на яких його виконано клірингові послуги, місця розташування бор дів (сітілайтів), не легалізовано предмет рекламних, інформаційно-консультаційних послуг.

До перевірки не надано фотозвітів про місце розташування даних об`єктів та дані послуги, що підтверджували б реальність здійснених операцій з розміщення реклами на бордах/сіті-лайтах, відповідно до договору про надання послуг від 31.12.2016року №30/12-9. Встановлено, що у вищевказаних підприємств відсутні необхідні умови для здійснення фінансово-господарських операцій передбачені КВЕД, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі та складські приміщення, транспортні засоби та інше. Службовими особами таких суб`єктів господарської діяльності є громадяни, які лише формально є засновниками та перебувають на посадах директорів та бухгалтерів. Проведеним аналізом встановлено, що зазначені підприємства пов`язані між собою та мають розрахункові рахунки переважно в одних і тих же банківських установах. Протягом періоду, за який ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» документально оформлено виконання для ТОВ «ЗОДІАК-СБ» ремонтних робіт, ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» не звітувало про наявність на підприємстві трудових ресурсів, основних засобів, а також не встановлено залучення підприємством стороннього трудового ресурсу та основних засобів. Враховуючи обсяг господарських операцій, а також відсутність залучення сторонніх трудових ресурсів та основних засобів, наявність яких є обов`язковою, враховуючи вид, кількість та якість наданих послуг, встановлено нереальність фактичного здійснення операцій на адресу ТОВ «ЗОДІАК-СБ» від ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ», оскільки реальність та можливість вчинення даної господарської операції у постачальника ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ «ЗОДІАК-СБ» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ», суд зазначає наступне.

ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (код ЄДРПОУ 40259776) перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Основний вид діяльності КВЕД: 41.20. - будівництво житлових і не житлових будівель. Перебуває на загальній системі оподаткування.

Остання звітність з податку на додану вартість подана за грудень 2016 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ БРАУЗ» (надалі за текстом - Виконавець), в особі директора Бондаренко Аліси Олегівни, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ТОВ «ЗОДІАК-СБ» (надалі за текстом - Замовник), в особі / директора Радавицької Олени Леонідівни, яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, а кожен окремо-Сторона або Контрагент уклали договір про виконання ремонтних робіт від 01.12.2016 року №31/12-1.

Згідно пункту 1.1. договору Виконавець зобов`язується за завданням та за кошти Замовника власними та залученими (в разі необхідності) силами і засобами, на свій ризик виконати ремонтно-оздоблювальні, водопровідно-монтажні та інші будівельно-монтажні роботи (надалі - роботи) на об`єктах (офісні приміщення) Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.1. визначено, що договірна ціна (вартість) робіт, передбачених цих договором становить 258 000,00 (в т.ч. ПДВ у розмірі 43 000,00 грн). Вартість за договором є твердою та підлягає зміні виключно за погодженням сторін.

Згідно пункту 5.1.1. Виконавець має право залучити до виконання робіт третіх осіб за умови письмового погодження їх із Замовником.

На підставі вищезазначеного договору було оформлено Акт надання послуг від 31.12.2016 року №101 на суму 258 000,00 грн., податкова накладна від 31.12.2016 року №101 на суму 215 00,00 грн.

ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (надалі за текстом - Виконавець), в особі директора Бондаренко Аліси Олегівни, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ТОВ «ЗОДІАК-СБ» (надалі за текстом - Замовник), в особі / директора Радавицької Олени Леонідівни, яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, а кожен окремо - Сторона або Контрагент уклали договір про виконання ремонтних робіт від 01.12.2016 року №31/12-2.

Згідно пункту 1.1. договору Виконавець зобовя`зується за завданням та за кошти Замовника власними та залученими (в разі необхідності) силами і засобами, на свій ризик виконати ремонтно-оздоблювальні, водопровідно-монтажні та інші будівельно-монтажні роботи (надалі - роботи) на об`єктах (офісні приміщення) Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2. Вимоги до робіт, що мають бути виконані Виконавцем, встановлюються в документації, забезпечення якої покладається на замовника. У разі виявлення невідповідності документації установленим вимогам Виконавець повідомляє про це Замовника.

Пунктом 1.3. у разі відсутності документації на момент початку робіт Сторони можуть укласти дефектний акт, який підписується представника обох сторін.

Пунктом 2.1. визначено, що договірна ціна (вартість) робіт, передбачених цих договором становить 273 000,00 (в т.ч. ПДВ у розмірі 45 500,00 грн). Вартість за договором є твердою та підлягає зміні виключно за погодженням сторін.

На підставі вищезазначеного договору було оформлено: акт надання послуг від 31.12.2016 року №100 на суму 273 00,00 грн., податкова накладна від 31.12.2016 року №100 на суму 227 500,00 грн.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ», суд зазначає наступне.

ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» (код 403851740 перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Основний вид діяльності КВЕД: 41.20. - будівництво житлових і не житлових будівель. Перебуває на загальній системі оподаткування.

Остання звітність з податку на додану вартість подана за грудень 2016 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІОТ КОМПАНІ», в особі директора Ковальова Павла Григоровича, що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Виконавець», з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ», в особі директора Радавицької О.Л., що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Замовник», з іншої сторони та разом іменовані «Сторони» або окремо «Сторона», керуючись чинним законодавством України, уклали Даний договір від 30.12.2016 року № 30/12-10.

Згідно пункту 1.1. договору Замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе інформаційно - технічне обслуговування техніки Замовника. Пунктом 1.2. До обслуговування приймаються машини та технічні засоби, що знаходяться в експлуатації у справному стані. Технічний стан машин та технічних засобів визначається представником Виконавця у присутності представника Замовника.

Відповідно до пункту 1.3. Замовник зобов`язаний виконувати всі вказівки представника Виконавця з правильної експлуатації та збереження машин. Персонал Замовника, що експлуатує машини зобов`язаний також виконувати правила експлуатації, зумовлені заводом - виробником.

Згідно пункту 2.1. Інформаційно-технічне обслуговування включає в себе: надання телефонних консультацій персоналу Замовника щодо експлуатації та використання техніки; надання необхідної інформації персоналу Замовника по електронній пошті; виїзд на територію Замовника у випадку неможливості з`ясування причин неполадки за телефоном або по електронній пошті; дрібний ремонт техніки, який не потребує заміни деталей та великої кількості часу.

На підставі вищезазначеного договору, ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» було оформлено акт надання послуг від 30.12.2016 року № 60 на суму 35 000, 00 грн., податкова накладна від 30.12.2016 року №60 на суму 29 166,67 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІОТ КОМПАНІ», в особі директора Ковальова Павла Григоровича, що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Виконавець», з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ», в особі директора Радавицької О.Л., що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Замовник», з іншої сторони та разом іменовані «Сторони» або окремо «Сторона», керуючись чинним законодавством України, уклали Договір про надання клінігових послуг (послуг з прибирання) від 30.12.2016 року №30/12-8.

Згідно пункту 1.1. договору - Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з комплексного обслуговування об`єктів (приміщень) Замовника, загального прибирання офісів та інших приміщень, згідно замовлення Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти замовлені послуги та оплатити їх вартість на умовах, передбачених даним Договором.

На підставі вищезазначеного договору, ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» було оформлено на адресу ТОВ «ЗОДІАК-СБ» акти виконаних робіт та податкові накладні (підписані директором ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» Ковальовим Павлом Григоровичем, з наступною номенклатурою, а саме: Клінінгові послуги.

На підставі вищезазначеного договору було оформлено: акт надання послуг від 30.12.2016 року №63 на суму 250 00,00 грн., податкова накладна від 30.12.2016 року №63 на суму 208 333,33 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІОТ КОМПАНІ», в особі директора Ковальова Павла Григоровича, що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Виконавець», з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ», в особі директора Радавицької О.Л., що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване Замовник з іншої сторони, та разом іменовані Сторони» або окремо «Сторона», керуючись чинним законодавством України, уклали Договір про надання послуг з розміщення реклами на бордах від 30.12.2016 року № 30/12-9.

Відповідно до пункту 1.1. Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати інформаційні послуги, а саме послуги з виготовлення та розміщення реклами Замовника на бордах та сітілайтах.

Пунктом 2 договору: Виконавець бере на себе зобов`язання виконати наступні роботи: виготовити макети реклами за замовленням Замовника; розміщувати готову рекламну продукцію на бордах та сітілайтах.

На підставі вищезазначеного договору, ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» було оформлено на адресу ТОВ «ЗОДІАК-СБ» акти виконаних робіт та податкові накладні (підписані директором ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» Ковальовим Павлом Григоровичем), з наменклатурою, а саме: Реклама на бордах.

На підставі вищезазначеного договору було оформлено: акт надання послуг від 30.12.2016 року №64 на суму 257 00,00 грн., податкова накладна від 30.12.2016 року №67 на суму 214 166,67 грн.

ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ», в особі директора Ковальова Павла Григоровича, що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Виконавець», з однієї сторони, та ТОВ «ЗОДІАК-СБ», в особі директора Радавицької О.Л., що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Замовник», з іншої сторони, та разом іменовані «Сторони» або окремо «Сторона», керуючись чинним законодавством України, уклали Договір про надання послуг з консультування з питань комерційної діяльності від 30.12.2016 № 30/12-2.

Відповідно до пункту 1.1. договору: в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надавати, а Замовник зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати наступні інформаційної послуги: Надання послуг з пошуку інформації з питань охорони; Надання інформаційних послуг щодо загального стану ринку послуг з охорони; Проведення маркетингових досліджень щодо здійснення охорони та надання їх результатів; Надання інформації, а також здійснення порівняльного аналізу маркетингової діяльності конкуруючих підприємств та організацій; Надання послуг з пошуку, отримання, аналізу, узагальнення та конкретизації інформації щодо потреб у охороні; Надання інформаційних послуг для укладення договорів з охоронних послуг; Консультування з питань комерційної діяльності; Консультування з питань систем оподаткування та фінансової звітності; Надання інших інформаційних послуг за домовленістю сторін.

На підставі вищезазначеного договору, ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» було оформлено на адресу ТОВ «ЗОДІАК-СБ» акти виконаних робіт та податкові накладні (підписані директором ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» Ковальовим Павлом Григоровичем з номенклатурою, а саме: Консультування з питань комерційної діяльності.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІОТ КОМПАНІ», в особі директора Ковальова Павла Григоровича, що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Постачальник», з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ», в особі директора Радавицької О.Л., що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Покупець», з іншої сторони, та разом іменовані «Сторони» або окремо «Сторона», керуючись чинним законодавством України, уклали типові Договори поставки від 30.12.2016 року 30/12-1, № 30/12-3.

Предмет договору: Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити алкометри, алкотестери та метало детектори (далі за текстом - товар) у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІОТ КОМПАНІ», в особі директора Ковальова Павла Григоровича, що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Постачальник», з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ», в особі директора Радавицької О.Л., що діє на підставі Статуту та є платником податку на прибуток на загальних умовах, надалі іменоване «Покупець», з іншої сторони, та разом іменовані «Сторони» або окремо «Сторона», керуючись чинним законодавством України, уклали типові Договори поставки від 30.12.2016 року № 30/12-4, № 30/12-5, № 30/12-6, № 30/12-5, № 30/12-7. Предмет договору. Постачальник передає, а Покупець приймає окремими партіями і оплачує наступний товар: спецодяг, спецформу для охоронців (шапки, брюки утеплюючи, куртки утеплюючі, костюми камуфляжні, бушлати, спецвзуття, засоби індивідуального захисту, палки гумові, чохли під ПРС та інші товари, пойменовані надалі «Товар», асортименті, кількості та за цінами відповідно до Специфікацій або рахунків-фактур, що можуть оформлюватися окремо на кожну поставку та є невід`ємними частинами цього Договору.

На підставі вищезазначених договорів було оформлено: рахунок на оплату замовлення від 30.12.2016 року № 68 на суму 128 000,00 грн., видаткова накладна та податкова накладна від 30.12.2016 року № 68 на суму 106 666, 67 грн., акт надання послуг від 30.12.2016 року № 79 на суму 83 333,33 грн., рахунок на оплату по замовленню від 30.12.2016 року №62 на суму 85 000,00 грн., видаткова накладна та податкова накладна від 30.12.2016 року № 62 на суму 70 833,33 грн., рахунок по замовленню від 30.12.2016 року №76 на суму 148 700,00 грн., податкова накладна від 30.12.2016 року № 76 на суму 123 916,67 грн., рахунок по замовленню від 30.12.2016 року № 71 на суму 210 000,00 грн., видаткова накладна та податкова накладна від 30.12.2016 року №71 на суму 175 000,00 грн., рахунок на оплату по замовленню від 30.12.2016 року № 73 на суму 216 500,00 грн., видаткова накладна від 30.12.2016 року №73 на суму 216 500,00 грн., рахунок на оплату по замовленню від 30.12.2016 року №66 на суму 235 800,00 грн., видаткова накладна та податкова накладна від 30.12.2016 року №66 на суму 235 800,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ», було укладено також договір оренди транспортного засобу від 23.08.2016 року №11. Згідно додатку №1 до договору надано: копія Акту прийому-передачі Volkswagen Caddy (державний номерний знак НОМЕР_1 ) від 23.08.2016р. до договору оренди транспортного засобу від 23.08.2018р. № 11; копія Акту прийому-передачі Volkswagen Caddy (державний номерний знак НОМЕР_2 ) від 23.08.2016р. до договору оренди транспортного засобу від 23.08.2018р. № 11; копія Акту прийому-передачі Renault Logan (державний номерний знак НОМЕР_3 ) від 23.08.2016р. до договору оренди транспортного засобу від 23.08.2018р. № 11; копія Акту прийому-передачі Renault Logan (державний номерний знак НОМЕР_4 ) від 23.08.2016р. до договору оренди транспортного засобу від 23.08.2018р. № 11;копія Акту прийому-передачі Renault Logan (державний номерний знак НОМЕР_5 ) від 23.08.2016р. до договору оренди транспортного засобу від 23.08.2018р. № 11; копія Акту прийому-передачі ЗАЗ TF 69 YP (Lanos) (державний номерний знак - НОМЕР_6 ) від 23.08.2016р. до договору оренди транспортного засобу від 23.08.2018р. № 11; копія Акту прийому-передачі ВАЗ 211440 (державний номерний знак НОМЕР_7 ) від 23.08.2016р. до договору оренди транспортного засобу від 23.08.2018р. № 11; копія Акту прийому-передачі Volkswagen Transporter (державний номерний знак НОМЕР_8 ) від 23.08.2016р. до договору оренди транспортного засобу від 23.08.2018р. № 11; копія Акту прийому-передачі Автобус Mercedes-Benz 609D (державний номерний знак НОМЕР_9 ) від 23.08.2016р. до договору оренди транспортного засобу від 23.08.2018р. № 11; копія Акту прийому-передачі Богдан А09212 (державний номерний знак НОМЕР_10 ) від 23.08.2016р. до договору оренди транспортного засобу від 23.08.2018р. № 11.

У період, що перевірявся Відповідачем, Позивач здійснив господарські операції з ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (код ЄДРПОУ 40259776) та ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40385174). Надані послуги, виконані роботи та поставлений товар були фактично отримані, і за результатом цих операцій у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

На підтвердження реальності яких в ході перевірки, з метою підтвердження реальності господарських операцій, Відповідачу було надано первинні документи: договори, акти наданих послуг, видаткові накладні, рахунки на оплату (копії в матеріалах справи).

Суд зазначає, що законодавством України та умовами Договору про виконання ремонтних робіт від 31.12.2016 року №№ 31/12-1; 31/12-2 укладеного між Позивачем та ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» не передбачено зобов`язання щодо надання документів про підтвердження кваліфікації у працівників, при виконанні будівельно-монтажних робіт. Разом з цим, такі документи не є первинними документами на підставі яких здійснюється податковий облік.

Твердження відповідача, щодо договору про виконання ремонтних робіт від 01.12.2016 №31/12-1, укладений між ТОВ «ЗОДІАК-СБ» (Замовник) та ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (Виконавець), а саме на реквізити, в яких зазначено ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» рахунок підприємства, який відкритий ПАТ «СБЕРБАНК» за №26007013055228, який був відкритий згідно відомостей банківської установи лише 30.12.2016 року, в той час як Договір було ніби-тo підписано 01.12.2016 року спростовується.

При підписанні Договору про виконання ремонтних робіт №№31/12-1; 31/21-2, між Позивачем та ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ», було допущено механічну помилку та невірно вказано дату укладення, а саме « 01.12.2016р.» замість « 31.12.2016р.», про що зазначено позивачем та підтверджується актами наданих послуг від 31.12.2016 року №№ 101, 100. Факт наявності помилки у даті договору не може слугувати аргументом Відповідача щодо підробки договору та не є безумовним доказом відсутності господарських операцій.

Щодо не надання позивачем звітів та інших письмових доказів, що підтверджують факт розміщення реклами, а саме інформацію (що, де, звідки, куди, і ким розміщувались) та їх взаємозв`язок з господарською діяльністю, суд зазначає.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотні умови договору, що визначені законом, як істотні або необхідні для даного договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними умовами у договорі підряду є умови, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання.

Визначення місцезнаходження об`єкту за договором про надання послуг з розміщення реклами на бордах від 30.12.2016 року № 30/12-9 не є істотною умовою договору. У зв`язку з цим, не визначення місцезнаходження об`єкту в договорах та актах виконаних робіт (послуг), не впливає на їх дійсність або на нереальність здійснених операцій.

Щодо посилання відповідача на наявність досудових розслідувань у кримінальних провадженнях від 27.09.2016 року №32016100060000117, від 17.10.2017 року №3201700110000086, від 26.04.2017 року №32017100110000031, від 18.03.2016 року 16000090000038, від 19.10.2016 року №32016160000000140, необхідно зазначити, що даним кримінальним провадженням відсутній вирок суду, в якому досліджувались господарські відносини між Позивачем та ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (код ЄДРПОУ 40259776) та ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40385174).

А відтак, відсутній документ підтвердження, що контрагентами Позивача велась незаконна діяльність.

Суд зауважує, що посилання податкового органу щодо наявних досудових кримінальних проваджень, фігурантом у якого є контрагент позивача без обвинувального вироку суду, не є підставою для визнання операцій позивача із зазначеними контрагентами нереальними, відповідно, кримінальні провадження не є належним підтвердженням протиправності дій платника податків та/або доказом нереальності здійснення господарських операцій.

Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 року №2а/0370/205/12 висловлено правову позицію, згідно якої сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача

Таким чином, здійснення операцій з постачання послуг позивачем підтверджено первинними документами.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій ТОВ «ЗОДІАК-СБ» з ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» (код ЄДРПОУ 40259776) та ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40385174) у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про неотримання послуг від контрагентів.

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку договорів між позивачем та ТОВ «БІЛДІНГ БРАУЗ» та ТОВ «МАРІОТ КОМПАНІ» не дійсними.

Отже, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 480/3371/19 та встановив, що сам факт отримання свідчень (пояснень) посадових осіб суб`єктів господарської діяльності не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами.

Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Водночас, колегія суддів звернула увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основі та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

У постанові Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 440/426/19, 820/1124/17 встановлено, що платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента, щодо якої платник не був обізнаний.

Норми ПК України не ставлять у залежність право платника ПДВ на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками, якщо цей платник (покупець) дійсно придбав товари (послуги), призначені для використання у господарській діяльності, та мав реальні витрати у зв`язку з їх придбанням.

Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуг) вимог Закону щодо підстав виникнення права на податковий кредит.

Платник податку (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

За будь-яких умов оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Відповідачем не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за вказаними договорами, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з можливими протиправними діями постачальників/виконавців, а тому, твердження відповідача про відсутність реального характеру договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, не є обґрунтованим та належним засобом доказування, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена відповідними доказами чи судовими рішеннями.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вважає, що наведене у позовній заяві доводи є обґрунтованими та знаходять документальне підтвердження.

Сторона відповідача у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростувала викладених у позовній заяві доводів та обставин щодо порушення процедури проведення перевірки, натомість, вдалась до обґрунтувань виявлених за результатами проведення перевірки порушень.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд та відповідно до платіжного доручення, яке міститься в матеріалах справи №742 від 21.03.2019 року, стягує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6865,64 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві.

Керуючись положеннями статей 2, 72-78, 79, 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.04.2018 року №0016611404, прийняте ГУ ДФС у м. Києві.

3. Стягнути, здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ» (код ЄДРПОУ 39299260, адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 144-Б) документально підтверджені судові витрати у розмірі 6 865,64 грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень шістдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодіак-СБ" (код ЄДРПОУ 39299260, адреса:02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд.144-Б).

Відповідач: відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне судове рішення складено 26.09.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна