Ухвала

від 08.05.2019 по справі 640/5561/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

08 травня 2019 року м. Київ № 640/5561/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Маруліної Л.О., розглянувши клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з призначенням засідання для розгляду справи по суті з підготовчим засіданням в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак-СБ" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0016611404 В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодіак-СБ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.04.2018 року №0016611404, прийняте ГУ ДФС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.04.2019 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) представником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Грицаєнком Р.М . подано відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого останній просить суд адміністративну справу за №640/5561/19 розглянути у відкритому судовому засіданні з призначенням засідання для розгляду по суті з підготовчим засіданням.

Вирішуючи клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд наголошує, що пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України встановлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Водночас, частиною четвертою статті 257 КАС України, а також частиною четвертою статті 12 КАС України вказано перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Так, дослідивши подане клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, з урахуванням статті 257 КАС України, для повного та всебічного встановлення обставин справи суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у відкритому судовому засіданні з призначенням засідання для розгляду справи по суті з підготовчим засіданням та дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні клопотання про розгляд справи у відкритому засіданні з призначенням засідання для розгляду справи по суті з підготовчим засіданням.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна