Постанова

від 21.09.2022 по справі 908/2085/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2022 року м.Дніпро Справа № 908/2085/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Білецької Л.М.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від відповідача:Вишнякова Ірина Олександрівна, адвокат ОСББ "Костянтина Великого 20", свідоцтво серії ЗП №001095 від 29.09.2015 року;

від позивача: Слєсарь Олексій Вікторович, адвокат, ордер серії АР №1091084 від 18.07.2022 року

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Костянтина Великого 20" на рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 року у справі № 908/2085/21

за позовною заявою: ОСОБА_1

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Костянтина Великого 20" , 69002, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого, буд. 20

про визнання недійсним рішення установчих зборів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 року у справі № 908/2085/21 позов задоволено.

Визнано недійсним рішення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Костянтина Великого 20 (код ЄДРПОУ 43940362), яке оформлено протоколом № 1 від 27.12.2020 року установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Костянтина Великого 20 (69002, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого, буд. 20, код ЄДРПОУ 43940362) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 2270,00 грн. судового збору.

10.01.2022 року видано судовий наказ на виконання рішення суду.

Мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що наявними у справі доказами підтверджується, що позивач неналежним чином був повідомлений про проведення установчих зборів ОСББ, що є порушенням ч.ч. 3,4 ст.6 Закону України Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку.

Також суд дійшов висновку, що матеріалами справи неможливо встановити загальну кількість квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 ; при голосуванні на установчих зборах, що оскаржуються, брали участь особи, право власності яких не підтверджено правоустановчими документами та відомостями з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, що є підставою для висновку, що під час проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 27.12.2020 року не було набрано визначеної ч. 9 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку кількості голосів, а отже у суду відсутні правові підстави вважати оспорюване у цій справі рішення прийнятим.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд, встановивши порушення при проведенні оскаржуваних позивачем установчих зборів, не встановив, які права позивача при цьому було порушено.

Скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, якими, на його думку, підтверджується, що при вирішенні заявленого спору суд мав встановити обсяг порушених прав позивача та чи призведе задоволення позову до їх відновлення.

Також вказує, що відповідач надав належні докази щодо повідомлення позивача про час та місце проведення установчих зборів ОСББ, крім того, позивач не спростовувала доводи відповідача про те, що вона є учасником групи ОСББ у застосунку "Вайбер" і була обізнана додатково через повідомлення про проведення зборів у цій групі.

На думку апелянта суд невірно застосував положення Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів по даній справі та допустив порушення норм матеріального права Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 року у справі № 908/2085/21. В задоволені позову відмовити. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти наведених апелянтом доводів, вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Костянтина Великого 20 (надалі ОСББ Костянтина Великого 20) про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ Костянтина Великого 20, результати якого оформлено протоколом від 27.12.2020 року № 1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що установчими зборами відповідача прийнято рішення, результати якого оформлені протоколом № 1 від 27.12.2020 року, однак при проведенні зборів порушено вимоги чинного законодавства, а саме ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі Закон). Не дотримано ініціативною групою ОСББ Костянтина Великого 20 порядку повідомлення усіх власників про проведення установчих зборів, чим були безпосередньо порушені права позивача на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу створення самого ОСББ, які є суттєвими. Позивач була позбавлена можливості реалізувати свої права як співвласник будинку.

Крім того, позивач вказувала, що у спірному протоколі установчих зборів зазначено, що загальна кількість співвласників складає 89 осіб, у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників будинку 42 особи, а у письмовому опитуванні - 9 осіб. У листках опитування та голосування зазначено 60 квартир та одне нежитлове приміщення. Тобто, відповідно до норм чинного законодавства, усі зазначені приміщення повинні бути приватизовані. Однак, згідно відповіді заступника голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району за адресою: 69002, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого, буд. 20 на день проведення установчих зборів приватизовано всього 20 квартир (1,3,4,6,9,10,13,15,16,20,24,28,29,30,32,33,37,40,49,56), що взагалі виключає кворум при проведенні установчих зборів.

Також позивач зазначала, що всупереч чинному законодавству, особисто брали участь в установчих зборах наймачі неприватизованих квартир.

Крім того, позивач звертала увагу, що спірний протокол установчих зборів не кореспондується з вимогами наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №203 від 25.08.15 Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку щодо єдиної письмової форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, оскільки у листках особистого голосування та опитування зазначені неповні дані правовстановлюючих документів співвласників.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність та ін.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апелянта, що вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач.

Згідно зі ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції, що діяла на 27.12.2020 року) (далі Закон).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 цього Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч.1). Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України (ч.2). Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4). Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону (ч. 6). Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників (ч.8).

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Статтею 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення) врегульовано питання створення об`єднання, скликання і проведення установчих зборів об`єднання.

Зокрема, ст. 6 вказаного Закону визначено, що об`єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку (ч.1). Для створення об`єднання скликаються установчі збори (ч.2). Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень (ч.3). Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (ч. 4). Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників (ч. 6). Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (ч. 7). Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 8).

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2020 року відбулись установчі збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 № 1 від 27.12.2020 року: загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 89 осіб; загальна площа квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 2704,61 м.кв.; з зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники будинку в кількості 42 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею - 1412,28 м2 (52,22 %); у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 9 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 245,36 м2 (9,07 %). Запрошені до участі у зборах: ОСОБА_2 .

Як свідчить зміст протоколу № 1 установчих зборів від 27.12.2020 року співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 розглядались наступні питання порядку денного:

1. Обрання Голови та Секретаря зборів.

2.Створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви.

3. Затвердження статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

4. Вибори правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та встановлення строку повноважень правління.

5. Вибори членів ревізійної комісії (ревізора) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

6. Визначення уповноваженої особи для здійснення державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

За результатами голосування по всім питанням учасники зборів проголосували таким чином:

- безпосередньо на зборах: за - 41 особа (50,60 %) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1368,47 м.кв.; проти -1 особа (1,62%) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 43,81 м.кв., що підтверджується Додатком № 1 до протоколу № 1 установчих зборів від 27.12.2020 року;

- за підсумками письмового опитування: за - 9 осіб (9,07 %) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 245,36 м.кв.; проти - 0 осіб, що підтверджується Додатком № 2 до протоколу № 1 установчих зборів від 27.12.2020 року.

Установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 прийнято наступні рішення:

- по першому питанню порядку денного: обрати головою зборів - ОСОБА_3 (співвласника кв. АДРЕСА_3 ), секретарем зборів - ОСОБА_4 (співвласника кв. АДРЕСА_4 ). Запросити до участі у загальних зборах ОСОБА_2 ;

- по другому питанню порядку денного: керуючись ст.6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та затвердити його назву: Костянтина Великого 20

- по третьому питанню порядку денного: затвердити статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Костянтина Великого 20 в запропонованій редакції. ОСОБА_3 надати повноважень підписати статут;

- по четвертому питанню порядку денного: обрати членами Правління ОСББ Костянтина Великого 20 ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_5 . Встановити строк повноважень правління на термін в 2 роки, або до звітних (загальних) зборів ОСББ;

- по п`ятому питанню порядку денного: керуючись ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку обрати Ревізійну комісію ОСББ Костянтина Великого 20 у запропонованому складі терміном на 2 роки: ОСОБА_4 - власник квартири АДРЕСА_4 ; ОСОБА_6 - власник квартири АДРЕСА_1 ;

- по шостому витанню порядку денного: доручити оформлення відповідних документів для реєстрації та провести державну реєстрацію ОСББ Костянтина Великого 20 Хижньому Андрію Валентиновичу, що проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

22.01.2021 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Костянтина Великого 20 (ідентифікаційний код юридичної особи 43940362), номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 1001031020000050545, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.01.2021 року № 235995811842.

Керівником вказаного ОСББ згідно із випискою з ЄДРПОУ від 26.01.2021 року № 235995811842 та згідно із відомостями з ЄДРПОУ № 198/2021 наданими на 02.02.2021 року є ОСОБА_2 .

У ст. 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.

Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.

Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.

Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що передумовою захисту та відновлення порушеного права позивача є існування такого права та, відповідно, порушення, на час звернення з позовом до суду.

Під час розгляду даного спору судом першої інстанції встановлено, що наявні у справі докази не дають можливість зробити суду висновок про те, що позивач була повідомлена відповідачем про скликання 27.12.2020 року установчих зборів ОСББ Костянтина Великого 20, результати якого оформлено протоколом від 27.12.2020 року № 1 як то передбачено положеннями ч. 4 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Щодо зазначеного висновку слід звернути увагу на таке:

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено два належні способи інформування співвласників про збори: повідомлення про проведення установчих зборів вручається під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

За прямим змістом даної норми «вручення під розписку» означає фактичне отримання співвласником повідомлення, про що ним проставляється власноручний підпис у реєстрі чи відомості.

Поштове відправлення (рекомендованим листом) не вимагає в даному випадку настання факту вручення цієї кореспонденції співвласнику.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, можна дійти висновку, що належним доказом повідомлення позивача про проведення установчих зборів є або розписка про отримання повідомлення, або квитанція про відправлення рекомендованого листа.

Оскільки позивач фактично не проживає у квартирі АДРЕСА_6 , і доводи апелянта щодо цього ним не спростовано, то, як вказує відповідач, ініціативною групою було прийнято рішення направити повідомлення рекомендованим листом за цією ж, єдино відомою адресою позивача.

Судом першої інстанції зазначено в рішенні, що на підтвердження факту надіслання позивачу рекомендованого повідомлення представник відповідача надав копію квитанції поштового відправлення № 6901100575638 від 10.12.2020 року.

Позивач не спростувала доводи відповідача про те, що інша адреса була відповідачу невідома.

Також, позивачем не спростовано доводи відповідача, а судом не надана їм належна оцінка, про те, що позивач є учасником групи ОСББ з застосунку Вайбер, з якого вбачається повідомлення учасників групи про проведення установчих зборів 27.12.2020 року о 12 год. 00 хв. та про їх порядок денний.

Таке повідомлення співвласників багатоквартирного будинку про проведення установчих зборів не передбачено вимогами ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, однак і не заборонено.

Предметом позову у даній справі є порушення права позивача на участь в установчих зборах ОСББ у зв`язку із неповідомленням про їх проведення. Однак з даного доказу вбачається, що ОСОБА_1 було відомо про дату, час та місце проведення установчих зборів, тому відсутні підстави для висновку про обмеження позивача у праві на участь в управління спільним майном багатоквартирного будинку.

Слід звернути увагу, що сам по собі факт неповідомлення позивача про проведення установчих зборів не може бути підставою для визнання таких зборів недійсними як спосіб захисту прав позивача.

Суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, повинен був встановити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є, в тому числі, визнання рішення недійсним.

У чому полягало порушення прав позивача внаслідок проведення таких зборів та прийняття рішення про утворення ОСББ Костянтина Великого 20, судом не наведено, як і не зазначено, які негативні наслідки настали внаслідок вчинення таких дій.

При цьому, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції порушив принцип пропорційності, який забезпечує розумний баланс між приватними інтересами позивача та інтересами інших співвласників.

Так, ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін; час, необхідний для вчинення тих чи інших дій; розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 916/964/19 Суд зазначив щодо обрання належного способу захисту порушених прав позивача у подібній справі наступне: Під способами захисту суб`єктивного права розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричинені цими діяннями наслідкам.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що у випадку звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) провадження у справі за такими вимогами необхідно закривати за відсутності юридичного спору, оскільки належним способом захисту в цьому разі є позов про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути; скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка існує тривалий час і за період свого існування набула відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом, а свідчить про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Під час розгляду даної справи суд першої інстанції мав надати оцінку обставинам щодо порушення чи відсутності порушення прав інших співвласників та враховувати правову позицію Верховного Суду щодо даного питання.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.03.2011 року у справі Брезовець проти Хорватії (заява № 13488/07) вказав, що: Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

Наявність глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме на державу покладається обов`язок створити у своїй правовій системі ефективні механізми, що нададуть можливість подолати можливі розбіжності в судовій практиці.

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/964/19 є остаточною і виступає джерелом формування судової практики. Суд, не врахувавши її, дійшов до помилкового висновку у щодо наявності правових підстав для задоволення позову позивача та визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ Костянтина Великого 20, яке оформлено протоколом № 1 від 27.12.2020 року.

Суд зазначив, що відповідачем не надано доказів дотримання процедури скликання установчих зборів, визначених ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, як то скликання установчих зборів ініціативною групою, направлення повідомлення про проведення установчих зборів.

Разом з тим, більшість мешканців будинку були присутні та висловили свою позицію під час проведення установчих та загальних зборів.

Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення об`єднання призведе до порушення прав та інтересів більшості будинку, які висловилися за створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Костянтина Великого 20. Визнання недійсними оскаржуваного позивачем рішення, яке є підставою для державної реєстрації об`єднання, насправді не має на меті захистити її право на участь в управлінні багатоквартирним житловим будинком.

На думку колегії суддів ці обставини є визначальними при вирішенні питання щодо обґрунтованості доводів позивача. Порушень прав позивача при проведенні установчих зборів ОСББ не встановлено. Інші обставини, що досліджувались судом, не впливають на оцінку заявлених суду позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції, Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За вищевикладеного колегія суддів не надає оцінку іншим доводам апелянта, оскільки ним підтверджено суду апеляційної інстанції помилковість висновків оскаржуваного рішення щодо того, що оскаржуваним рішенням установчих зборів права позивача не порушено, волевиявлення інших учасників зборів на створення ОСББ є належним чином підтвердженим, задоволення судом позову необгрунтоване та суперечить правовій позиції Верховного Суду.

Отже, апеляційна скарга є доведеною і підлягає задоволенню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на позивача у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 року у справі № 908/2085/21 скасувати.

В задоволені позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Костянтина Великого 20 (69002, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого, буд. 20, код ЄДРПОУ 43940362) - 3 405,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Виконання постанови доручити господарському суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Повний текст складено 26.09.2022 року.