Ухвала

від 23.09.2022 по справі 495/5456/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/5456/21

Номер провадження 1-кс/495/844/2022

23 вересня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участюпрокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Анбіжан Республіки Узбекистан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.190 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2022 року слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 06.05.2022 року, справа № 495/5456/21 була розподілена на слідчого суддю ОСОБА_7 .

Розпорядженням № 166 від 23.09.2022 року було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 495/5456/21, у зв`язку із знаходженням слідчого судді ОСОБА_7 у відпустці.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.09.2022 року, справа № 495/5456/21 була розподілена на слідчого суддю ОСОБА_1 .

Так, в клопотанні слідчим зазначено, що у 2017 році, точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 вступив із ОСОБА_8 у попередню злочинну змову, спрямовану на придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), а саме: на земельну ділянку комунальної власності Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського міської ради Одеської області, де розташований об`єкт стаціонарної рекреації база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », будівлі та споруди якої перебувають на балансі Державного агентства водних ресурсів України, шляхом поділу окремих земельних ділянок з подальшою безоплатною приватизацією

Встановлено, що ОСОБА_8 спільно із невстановленими особами, які достовірно усвідомлюючи той факт, що право розпорядження земельною ділянкою, розташованою поруч з землями садівничого кооперативу (далі СК) «Пресс», де розташований об`єкт стаціонарної рекреації база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області,належить виключно територіальній громаді смт. Затока, в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського міської ради Одеської області, на праві комунальної власності, заздалегідь розуміючи, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування у разі формування нової земельної ділянки здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, на підставі рішень, що приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, до складу якої у відповідності до ст.ст. 1, 50 Закону України «Про землеустрій» обов`язково входять матеріали обстеження, у тому числі план земельної ділянки (графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі суміжних земель, розміщення об`єктів нерухомого майна, природних ресурсів на цій земельній ділянці), а також розуміючи, що у відповідності до ст.ст. 26, 66 вказаного Закону, відповідальність за повноту і достовірність землевпорядної документації несе її розробник, тобто сертифікований інженер-землевпорядник, який під час обстеження земельної ділянки має виявити фактичну відсутність будівель та споруд, які нібито набуті у приватну власність, залучив до вчинення злочину співучасника ОСОБА_4 , який погодився злочинним шляхом усунути перешкоди та сприяти злочину, шляхом надання засобів, а саме: виготовлення документації із землеустрою, яка має статус офіційної, до якої надав згоду внести недостовірні відомості про наявність на бажаній земельній ділянці будівель та споруд, хоча фактично будь-які законні підстави для виникнення права власності, постійного користування чи права оренди на зазначену земельну ділянку відсутні, із корисливих мотивів, виник єдиний умисел, направлений на заволодіння правом на чуже майно шляхом обману, а саме: на земельні ділянки в СК «Пресс» в смт.Затока м.Білгород-Дністровський Одеської області.

З метою реалізації єдиного умислу, спрямованого на незаконне придбання права власності на чуже майно шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, ОСОБА_8 спільно з невстановленими особами, визначили об`єкти свого злочинного посягання, а саме: земельну ділянку за АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , та діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, розробили спільний план щодо незаконного придбання права на чуже майно шляхом обману.

Зазначений злочинний план полягав в тому, що ОСОБА_8 , діючи спільно з невстановленими особами, шляхом обману та надання довіреними йому особами недостовірних даних для внесення невстановленими особами до офіційних документів технічних паспортів на садові (дачні) будинки, які нібито розташовані на вищевказаній земельній ділянці бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для здійснення фіктивної реєстрації права власності на неіснуючий садовий будинок та для подальшого отримання довіреними особами ОСОБА_8 та ним самим переважного права для набуття у власність зазначених земельних ділянок у порядку передбаченому ст.118 Земельного кодексу України із дотриманням засад положень ст. 120 Земельного кодексу України, якою передбачено перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, що розміщені на ній, звернутися до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, де відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, надав заяви від імені довірених осіб про приватизацію зазначених земельних ділянки, які нібито вже перебували у користуванні довірених ним осіб, чим позбавив можливості Державне агентство водних ресурсів України, які мають у власності будівлі і споруди на вказаній земельній ділянці отримати її у власність.

З метою здійснення повного контролю за реалізацією злочинного плану та залученими ним до його реалізації особами ОСОБА_8 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_5 , увесь період зберігав документи для реалізації свого злочинного плану щодо незаконного заволодіння земельними ділянками шляхом обману, а саме: технічний паспорт будівель та споруд бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », лист Затоківського селищного голови ОСОБА_9 . Регіональному відділенню фонду державного майна України по Одеській області щодо надання відомостей стосовно бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », копії паспортів та оригінали заяв до Затоківської селищної ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність від довірених ОСОБА_8 осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , звіт про незалежну оцінку бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Для цього, ОСОБА_4 діючи спільно з ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою набуття права на земельну ділянку, розуміючи необхідність надання правоустановчих документів на споруду для звернення до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського міської ради Одеської області щодо безоплатної передачі земельної ділянки, на якій нібито розташований садовий будинок, у відповідності до ст. 122 Земельного кодексу України, в 2017 році точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, шляхом надання недостовірних даних щодо інформації про об`єкт, інформації про документ, що засвідчує права користування земельною ділянкою, а також, щодо технічних економічних показників об`єкта та характеристик неіснуючого садового будинку, незаконно використав Декларацію про готовність обapos;єкта до експлуатації, серія та номер ОД142170881539, яка 29.03.2017 зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Отримавши Декларацію про готовність неіснуючого об`єкта до експлуатації, серія та номер ОД142170881539 від 29.03.2017, ОСОБА_4 діючи спільно з ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, в 2017 році точної дати, часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, для підроблення, придбання та подальшого використання завідомо підробленого офіційного документа, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою та, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у здійсненні підроблення офіційного документа технічного паспорту на садовий будинок за АДРЕСА_3 , достовірно знаючи, що садовий будинок не існує, надав (повідомив) цій особі неправдиві відомості, які необхідно зазначити при здійсненні підроблення документа, а саме: прізвище, ім`я та по-батькові, серію та номер паспортів довіреної особи ОСОБА_8 громадянки України ОСОБА_11 , адресу садового будинку, основні відомості та характеристики неіснуючого об`єкту нерухомого майна.

Далі, вищевказана невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, умисно, достовірно знаючи, що садовий будинок не існує, за допомогою комп`ютерного набору та друку на аркушах паперу формату А4 письмової інформації, виготовила та внесла до технічного паспорту на садовий будинок від 29 червня 2016 року неправдиві відомості, що нібито, на замовлення ОСОБА_11 , працівники приватного підприємства (далі ПП) «НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» код ЄРДПОУ: 39365097, виготовили технічний паспорт на садовий будинок за АДРЕСА_3 , до якого внесли неправдиві відомості щодо замовника, основні відомості та характеристики про неіснуючий об`єкт нерухомого майна.

Після чого, невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, передала завідомо підроблений документ технічний паспорт на садовий будинок, розташований на ділянці за АДРЕСА_3 , для подальшого використання ОСОБА_8 .

Однак, в ході досудового розслідування встановлено, що працівниками ПП «НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» вище зазначений технічний паспорт не виготовлявся та не складався.

Далі, 16.06.2017 ОСОБА_4 , прибувши на ділянку АДРЕСА_3 , де особисто переконавшись, що на зазначеній земельній ділянці відсутній будинок, з метою подальшого використання ОСОБА_8 та довіреною йому особою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, діючи умисно, під час складання кадастрового плану, власноруч з позначками даних польових вимірювань, умисно вніс до абрису земельної ділянки контури розміщення неіснуючого садового будинку, а потім особисто його склав та підписав і скріпив печатками сертифікованого інженера-геодезиста та сертифікованого інженера-землевпорядника, який потім використав при виготовленні точних планів та профілів, чим здійснив підроблення офіційного документа проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва за адресою: ділянка АДРЕСА_3 , для подальшої передачі і використанні ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у скоєнні злочину передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України, тобто в підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується приватним підприємцем з метою використання його іншою особою, за попередньою змовою групою осіб.

Далі, переслідуючи злочинний намір на безоплатне придбання права власності на земельну ділянку комунальної власності ОСОБА_8 умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою набуття права власності на неіснуючий садовий будинок за АДРЕСА_3 , у період часу з 16.06.2017 по 28.07.2020, точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, у невстановленому під час досудового розслідування місці, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 за № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадженням принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», інженер-землевпорядник та геодезист ОСОБА_4 , з метою отримання позитивного висновку про погодження документації із землеустрою та подальшого проведення державної реєстрації земельної ділянки і присвоєння кадастрового номеру через офіційний веб-сайт Держгеокадастру, подав оригінал підробленого офіційного документа проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність із цільовим призначення: 01.05 для ведення садівництва, загальною площею: 0.0693 га, яка розташована в АДРЕСА_3 , з накладанням кваліфікованого електронного підпису, який підтверджує його відповідність положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, чим здійснив використання завідомо підробленого документа.

В подальшому, 28.07.2020 державним кадастровим реєстратором відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на підставі поданого ОСОБА_4 завідомо неправдивого документа - розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 , до в який внесені неправдиві відомості, сформовано земельну ділянку за кадастровим номером: 5110300000:02:023:0121 із цільовим призначення: 01.05 для ведення садівництва, загальною площею: 0.0693 га, яка розташована в смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, чим здійснив використання завідомо підробленого документа.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у скоєнні злочину передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Продовжуючи реалізацію єдиного умислу на безоплатне придбання права на земельну ділянку на території Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського міської ради Одеської області, де розташована база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », будівлі та споруди якої перебувають у власності Державного агентства водних ресурсів України, шляхом поділу окремих земельних ділянок з подальшою безоплатною приватизацією ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, із корисливих мотивів, вступив із невстановленими особами у попередню злочинну змову, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, для власного збагачення, на підставі офіційних документів, які містять завідомо недостовірні відомості, тобто шляхом обману з метою набуття права на майно, отримав рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області за № 1633 від 05.10.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність», яке використав 19.10.2020 звернувшись до державного реєстратора Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області ОСОБА_12 , який не був обізнаний про злочинні наміри, надавши для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку відповідну заяву підписану від імені ОСОБА_11 .

На підставі вказаної заяви Державним реєстратором проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 5110300000:02:023:0121 із цільовим призначення: 01.05 для ведення садівництва, загальною площею: 0.0693 га, яка розташована в смт. Затока, м.Білгород-Дністровський Одеської області.

Таким чином, ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_4 шляхом обману набуто та зареєстровано право на земельну ділянку на користь довіреної йому особи ОСОБА_11 .

Після чого, з метою завершення злочинного плану та придбання права на майно, а саме права розпорядження вказаною земельною ділянкою на власний розсуд, ОСОБА_8 , скориставшись довірою ОСОБА_11 , на яку він мав вплив, отримав довіреність від останньої, яку посвідчено приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_13 , 02 грудня 2020 року за реєстровим №1307.

Перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_13 , яка здійснювала свою діяльність за адресою: АДРЕСА_6 , 22.12.2020 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 02 грудня 2020 року уклав договір купівлі-продажу за реєстровим № 1369, земельної ділянки з кадастровим номером: 5110300000:02:023:0121 із цільовим призначення: 01.05 для ведення садівництва, загальною площею: 0.0693 га, яка розташована в смт. Затока м.Білгород-Дністровський Одеської області, тим самим за пособництва ОСОБА_4 отримав можливість та розпорядився земельною ділянкою з ринковою вартістю 1 150 600 гривень, якою він заволодів шахрайським шляхом, на власний розсуд, чим позбавив можливості Державне агентство водних ресурсів України отримати земельну ділянку у власність з урахуванням того, що на ній вже перебувають будівлі і споруди вищевказаного Державного агентства.

Згідно примітки до статті 185 КК України у особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою або групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, тобто у пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 діючи спільно з ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою набуття права на земельну ділянку, розуміючи необхідність надання правоустановчих документів на споруду для звернення до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського міської ради Одеської області щодо безоплатної передачі земельної ділянки, на якій нібито розташований садовий будинок, у відповідності до ст. 122 Земельного кодексу України, в 2017 році точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, шляхом надання недостовірних даних щодо інформації про об`єкт, інформації про документ, що засвідчує права користування земельною ділянкою, а також, щодо технічних економічних показників об`єкта та характеристик неіснуючого садового будинку, незаконно використав Декларацію про готовність обapos;єкта до експлуатації, серія та номер ОД142170881548, яка 29.03.2017 зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Отримавши Декларацію про готовність неіснуючого обєкта до експлуатації, серія та номер ОД142170881548 від 29.03.2017, ОСОБА_4 діючи спільно з ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, в 2017 році точної дати, часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, для підроблення, придбання та подальшого використання завідомо підробленого офіційного документа, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою та, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у здійсненні підроблення офіційного документа технічного паспорту на садовий будинок за АДРЕСА_4 , достовірно знаючи, що садовий будинок не існує, надав (повідомив) цій особі неправдиві відомості, які необхідно зазначити при здійсненні підроблення документа, а саме: прізвище, ім`я та по-батькові, серію та номер паспортів довіреної особи ОСОБА_8 громадянки України ОСОБА_10 , адресу садового будинку, основні відомості та характеристики неіснуючого обєкту нерухомого майна.

Далі, вищевказана невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, умисно, достовірно знаючи, що садовий будинок не існує, за допомогою комп`ютерного набору та друку на аркушах паперу формату А4 письмової інформації, виготовила та внесла до технічного паспорту на садовий будинок від 20 червня 2016 року неправдиві відомості, що нібито, на замовлення ОСОБА_10 , працівники приватного підприємства (далі ПП) «НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» код ЄРДПОУ: 39365097, виготовили технічний паспорт на садовий будинок за АДРЕСА_4 , до якого внесли неправдиві відомості щодо замовника, основні відомості та характеристики про неіснуючий обapos;єкт нерухомого майна.

Після чого, невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, передала завідомо підроблений документ технічний паспорт на садовий будинок, розташований на ділянці за АДРЕСА_4 , для подальшого використання ОСОБА_8 .

Однак, в ході досудового розслідування встановлено, що працівниками ПП «НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» вище зазначений технічний паспорт не виготовлявся та не складався.

Далі, 16.06.2017 року ОСОБА_4 , прибувши на ділянку АДРЕСА_3 , де особисто переконавшись, що на зазначеній земельній ділянці відсутній будинок, з метою подальшого використання ОСОБА_8 та довіреною йому особою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, діючи умисно, під час складання кадастрового плану, власноруч з позначками даних польових вимірювань, умисно вніс до абрису земельної ділянки контури розміщення неіснуючого садового будинку, а потім особисто його склав та підписав і скріпив печатками сертифікованого інженера-геодезиста та сертифікованого інженера-землевпорядника, який потім використав при виготовленні точних планів та профілів, чим здійснив підроблення офіційного документа проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва за адресою: ділянка АДРЕСА_4 , для подальшої передачі і використанні ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у скоєнні злочину передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України, тобто в підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується приватним підприємцем з метою використання його іншою особою, за попередньою змовою групою осіб.

Далі, переслідуючи злочинний намір на безоплатне придбання права власності на земельну ділянку комунальної власності ОСОБА_8 умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою набуття права власності на неіснуючий садовий будинок за АДРЕСА_4 , у період часу з 16.06.2017 по 21.07.2020, точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, у невстановленому під час досудового розслідування місці, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 за № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадженням принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», інженер-землевпорядник та геодезист ОСОБА_4 , з метою отримання позитивного висновку про погодження документації із землеустрою та подальшого проведення державної реєстрації земельної ділянки і присвоєння кадастрового номеру через офіційний веб-сайт Держгеокадастру, подав оригінал підробленого офіційного документа проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність із цільовим призначення: 01.05 для ведення садівництва, загальною площею: 0.0499 га, яка розташована в АДРЕСА_4 , з накладанням кваліфікованого електронного підпису, який підтверджує його відповідність положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, чим здійснив використання завідомо підробленого документа.

В подальшому, 21.07.2020 державним кадастровим реєстратором відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на підставі поданого ОСОБА_4 завідомо неправдивого документа - розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 , до в який внесені неправдиві відомості, сформовано земельну ділянку за кадастровим номером 5110300000:02:023:0058 із цільовим призначення: 01.05 для ведення садівництва, загальною площею: 0.0499 га, яка розташована в смт. Затока м.Білгород-Дністровський Одеської області, чим здійснив використання завідомо підробленого документа.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у скоєнні злочину передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Продовжуючи реалізацію єдиного умислу на безоплатне придбання права на земельну ділянку на території Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського міської ради Одеської області, де розташована база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », будівлі та споруди якої перебувають у власності Державного агентства водних ресурсів України, шляхом поділу окремих земельних ділянок з подальшою безоплатною приватизацією ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, із корисливих мотивів, вступив із невстановленими особами у попередню злочинну змову, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, для власного збагачення, на підставі офіційних документів, які містять завідомо недостовірні відомості, тобто шляхом обману з метою набуття права на майно, отримав рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області за № 1633 від 05.10.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність», яке використав 19.10.2020 звернувшись до державного реєстратора Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області ОСОБА_12 , який не був обізнаний про злочинні наміри, надавши для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку відповідну заяву підписану від імені ОСОБА_10 .

На підставі вказаної заяви Державним реєстратором проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 5110300000:02:023:0058 із цільовим призначення: 01.05 для ведення садівництва, загальною площею: 0.0499 га, яка розташована в смт. Затока, м.Білгород-Дністровський Одеської області.

Таким чином, ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_4 шляхом обману набуто та зареєстровано право на земельну ділянку на користь довіреної йому особи ОСОБА_10 .

Після чого, з метою завершення злочинного плану та придбання права на майно, а саме права розпорядження вказаною земельною ділянкою на власний розсуд, ОСОБА_8 , скориставшись довірою ОСОБА_10 , на яку він мав вплив, отримав довіреність від останньої, яку посвідчено приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_13 , 14 вересня 2018 року за реєстровим №151.

Перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_13 , яка здійснювала свою діяльність за адресою: АДРЕСА_6 , 21.01.2021 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 02 грудня 2020 року уклав договір купівлі-продажу за реєстровим № 36, земельної ділянки з кадастровим номером: 5110300000:02:023:0121 із цільовим призначення: 01.05 для ведення садівництва, загальною площею: 0.0499 га, яка розташована в смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, тим самим за пособництва ОСОБА_4 отримав можливість та розпорядився земельною ділянкою з ринковою вартістю 828 500 гривень, якою він заволодів шахрайським шляхом, на власний розсуд, чим позбавив можливості Державне агентство водних ресурсів України отримати земельну ділянку у власність з урахуванням того, що на ній вже перебувають будівлі і споруди вищевказаного Державного агентства.

Згідно примітки до статті 185 КК України у особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою або групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, тобто у пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

27.04.2022року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358, частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, а саме: у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується громадянином-підприємцем з метою використання його іншою особою, за попередньою змовою групою осіб, у використанні завідомо підробленого документа, та у пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Слідчий вказує, що вина підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами свідків, протоколом огляду місця події, висновком оціночно-земельної експертизи, протоколами тимчасового доступу до речей і документів, протоколами проведення обшуку та протоколом огляду предметів, вилучених в ході проведення обшуків.

Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 190 КК України карається позбавленням волі на строк від пяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

За твердженням слідчого, відповідно до вимог ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ст.177 КПК України та в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 є ризик того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від пяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, і може бажати уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі будь-яких речових доказів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєні особливо тяжкого кримінального правопорушення та у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України слідчий вважає, що обрання більш м`якої міри запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи особливу тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.

Застосування міри запобіжного заходу у вигляді застави слідчий вважає також не є доцільним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 не зможе внести заставу, яка буде визначена судом, а внесення застави іншими особами не зможе забезпечити виконання обов`язків, визначених судом при ухваленні рішення про обрання запобіжного заходу.

Міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на думку слідчого також не є доцільною, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, а також незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, що може вплинути на покази вказаних осіб в ході досудового розслідування та подальшого судового розгляду, у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 знайомий зі свідками по даному кримінальному провадженню, що може призвести до не повного, не об`єктивного, та не всебічного досудового розслідування.

Слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєні особливо тяжкого злочину та у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України вважає, що обрання більш м`якої міри запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також те, що, він знайомий безпосередньо зі свідками по даному кримінальному провадженні, може негативно впливати на хід судового слідства та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків.

На підставі наведеного, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_14 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні з клопотанням слідчого не погодився. Пояснив, що з інкримінованими йому злочинами він не згоден, взагалі не знав, що його розшукують, перебував на лікуванні зі своєю дитиною інвалідом. Просив суд обрати йому міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_15 в судовому засіданні з клопотанням слідчого не погодився, просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати його підзахисному запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, з підстав викладених в письмовому запереченні на клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що підозри відносно його підзахисного безпідставні, жодні докази щодо скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст.190 в матеріалах клопотання відсутні, а по іншим підозрам взагалі вийшли строки. Ризики відсутні, оскільки його підзахисний раніше не судимий, жодних адміністративних протоколів відносно нього не складалось та він бажає співпрацювати зі слідством. Зауважив, що його підзахисний, як тільки дізнався про підозру по телефону від матері, то мав намір особисто прибути до слідчого та до суду для розгляду даного клопотання, про що свідчить те, що він сам купив квиток і збирався їхати ще до затримання. Вказав, що ризиків взагалі не існує та у підозрюваного на утриманні перебуває дитина інвалід та дитина дружини від іншого шлюбу.

Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку всіх учасників судового процесу, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 29.06.2021 року СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області було розпочато досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021162240000029 за ознаками кримінальних правопорушень, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.190 КК України.

27.04.2022року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч 5 ст. 27 ч.4 ст. 190 КК України, а саме: у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується громадянином-підприємцем з метою використання його іншою особою, за попередньою змовою групою осіб, у використанні завідомо підробленого документа, та у пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

В діях підозрюваного ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч 5 ст. 27 ч.4 ст. 190 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 190 КК України карається позбавленням волі на строк від пяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.05.2022 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для приводу до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

22.09.2022 року було затримано підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 співробітниками УКР в Чернівецькій області, що підтверджується копією протоколу затримання особи на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання від 22.09.2022 року.

Підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч 5 ст. 27 ч.4 ст. 190 КК України, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення (або таке, що готується), протоколом огляду місця події від 09.03.2021 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 , потерпілого ОСОБА_17 , протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , висновком експерта №39 від 10.03.2021 року, висновком експерта №40 від 16.03.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 , протоколом допиту свідка ОСОБА_21 , протоколом обшуку, протоколом допиту свідка ОСОБА_22 , протоколом допиту свідка ОСОБА_23 , висновку експерта №СЕ-19/116-21/8531-БЛвід 18.05.2021 року, висновку експерта №21-2891 від 01.06.2021 року.

За твердженням слідчого, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі будь-яких речових доказів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим обрання більш м`якої міри запобіжного заходу до підозрюваного не є доцільним.

На думку слідчого, наявні реальні ризики, що повністю виправдовують обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальнийКодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Так, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява N 42310/04) Справа від 21.04.2011 йдеться, що суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того,обрання стосовнопідозрюваного такогозапобіжного заходу,як тримання під вартою, не передбачає необхідності щодо подання чітких доказів, про що сказано у рішенні Європейського суду з прав людини «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37, 15 «3. Комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому й має тримання під вартою».

Про те саме йдеться й у рішенні ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 р. Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При вирішені питання про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно підозрюваного ОСОБА_4 , суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та існування ризиків можливого ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду і в тому числі перешкоджання ним кримінальному провадженню, суд з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки кримінальне правопорушення, у скоєні якого підозрюється ОСОБА_4 вважається особливо тяжким, розмір застави щодо нього не може перевищувати трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні доказів, вивчених матеріалів, слідчий суддя вважає за доцільне згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України визначати розмір застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.358,ч.4ст.358,ч.5ст.27,ч.4ст.190 України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчий ізолятор», строком на 60 діб з моменту затримання (22.09.2022 року), тобто до 20.11.2022 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 600 грн.), що станом на 23.09.2022 року складає 208 000 (двісті вісім тисяч) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльській слідчий ізолятор».

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов`язки:

- з`являтися до слідчого, прокурора, суду за викликом;

- утримуватись від можливого спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме те, що застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 28.09.2022 року об 11:30 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1