Ухвала

від 16.08.2022 по справі 607/8728/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.08.2022 Справа №607/8728/22

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-30а» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-30а», у якому просить: розірвати Договір №1.01.1.007 про сплату внесків у ОК ЖБК «Сонячний-30а» від 29.08.2019 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-30а» та ОСОБА_1 ; стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-30а» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, а саме внески за Договором №1.01.1.007 від 29.08.2019 року у розмірі 584328гривень, 3% річних у розмірі 26751,02 гривень та інфляційні втрати у розмірі 147069гривень, а всього на загальну суму 758148,02 гривень.

18 липня 2022 року суддею у даній справі постановлено ухвалу, згідно якої позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-30а» про розірвання договору та стягнення грошових коштів -залишити без руху та надано позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків, а саме сплатити судовий збір в розмірі 7 581,48 грн. та подати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору на вказану суму.

На виконання ухвали суду від 18 липня 2022 року представником позивача ОСОБА_1 , - адвокатом Сампарою Н.М. подано клопотання відстрочення сплати судового збору з тих підстав, що позивачка є пенсіонеркою та отримує пенсію, розмір якої становить 2120,40 гривень. Оскільки сплата судового збору в розмірі 7581,28 гривень перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а тому просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення, оскільки сплата позивачем судового збору поставить ОСОБА_1 в складне матеріальне становище та обмежить її право на доступ до правосуддя.

В обґрунтування заявленого клопотання представником позивача подано копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 та виписку по картці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період із 12.01.2022 року до 10.08.2022 року.

Суд, проаналізувавши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору та його підстави вважає, що таке до задоволення не піддягає виходячи із наступного.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, стаття 136 ЦПК України, передбачає право суду, а не обов`язок відстрочити, розстрочити, зменшити розмір, або звільнити від оплати судових витрат, враховуючи майновий стан сторони.

У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Практика ЄСПЛ стосовно сплати судового збору аналогічна: судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Положеннями пункту 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Однак, вважаючи своє матеріальне становище скрутним та таким, яке не дозволяє сплатити судовий збір, позивачу слід було на підтвердження вказаного подати довідку про доходи або інші документи за весь попередній 2021 рік, тобто за попередній календарний рік у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», зокрема докази про доходи за 2021 рік.

Позивачем подано виписку по банківському рахунку відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 12.01.2022 до 10.08.2022 року.

Суд вважає, що подані позивачем відомості самі по собі не є достатнім доказом скрутного майнового стану особи.

Отже, позивачем не надано доказів щодо розміру її доходів за цілий 2021 рік, як цього вимагає п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Норма, що передбачає повноваження суду на звільнення особи від сплати судового збору не є імперативною, це є правом, а не обов`язком суду. Водночас сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.

Окрім того, важливе значення для висновку про майновий стан позивача, що міг бути підставою звільнення від сплати судового збору, є дані про його матеріально-побутові умови проживання, наявність у власності нерухомого майна, ведення ним підсобного господарства, наявність інших джерел доходу.

У статті 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд бере до уваги той факт, що позивачем в користь відповідача сплачено значну суму коштів, зокрема 408660 гривень, а також позивачем 11.07.2022 року сплачено згідно договору про надання правової допомоги 20000 гривень. Здійснення позивачем вказаних платежів не дає суду підстав дійти висновку, що позивач знаходиться у важкому матеріальному становищі та не має змоги сплатити визначну законом суму судового збору.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог підпункту першого пункту першого частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви майнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір за ставкою 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (992,40 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12405 гривень).

Згідно пунктом першим частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, що становить 992,40 гривень.

Вимогами частини третьої ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У поданій позовній заяві позивачкою заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, зокрема: 1) розірвати Договір №1.01.1.007 про сплату внесків у ОК ЖБК «Сонячний-30а» від 29.08.2019 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-30а» та ОСОБА_1 ; 2) стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-30а» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, а саме внески за Договором №1.01.1.007 від 29.08.2019 року у розмірі 584 328 гривень, 3% річних у розмірі 26 751,02 гривень та інфляційні втрати у розмірі 147 069 гривень.

Так, у позовній заяві позивачкою зазначено ціну позову у розмірі 758148,02 гривень.

Проте, як убачається із долучених до позовної заяви квитанції про сплату судового збору, позивачкою сплачено судовий збір двома квитанціями на суму 992,40 гривень кожна, тобто за вимогу немайнового характеру і частину судового збору (992,40 гривень) за вимогу майнового характеру.

Відтак, з урахуванням вимог частини третьої 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» позивачці слід доплатити ще 6589,08 гривень судового збору за позовну вимогу майнового характеру.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зокрема сплатити судовий збір в розмірі 6589,08 гривень та подати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору на вказану суму.

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку: отримувач: УК у м. Тернополі/м. Тернопіль/22030101; код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37977599; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA968999980313101206000019751; код класифікації доходів бюджету: 22030101; МФО 899998, призначення платежу - Судовий збір, за позовом (прізвище ініціали), Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

На підставі наведеного та керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Сонячний-30а» про розірвання договору та стягнення грошових коштів -залишити без руху, надавши позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

СуддяВ. Л. Дзюбич