Ухвала

від 27.09.2022 по справі 910/20198/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"27" вересня 2022 р. Справа№ 910/20198/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 27.09.2022 у справі №910/20198/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022

у справі №910/20198/21 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНІТІ»

до Приватного підприємства «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ»

про стягнення 704 550,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В. перебуває справа №910/20198/21 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2022, розгляд якої призначено на 27.09.2022 о 10:30.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

13.09.2022 до суду від апелянта надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження, в якому апелянт просить зупинити апеляційне провадження у справі № 910/20198/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/4316/21.

Щодо вказаного клопотання колегія суддів зазначає про таке.

Позов заявлено про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 704 550,00 грн., які нараховані за період з 23.09.202о по 24.11.2021 за умовами договору про надання послуг з розміщення обладнання від 18.12.2019.

У позовній заяві позивач послався на те, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за період з 13.08.2022 по 22.09.2020, тобто за період, що передує спірному, були предметом судового розгляду при вирішенні справи № 910/14829/20, постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у якій позовні вимоги задоволено. Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що факт неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг з розміщення обладнання від 18.12.2019 встановлений судовим рішенням та не потребує доведення в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Зі змісту договору про надання послуг з розміщення обладнання слідує, що його предметом є надання відповідачем позивачу послуг з розміщення за плату зарядних пристроїв постійного та/або змінного струму для зарядження електромобілів, визначених в окремих Актах приймання-передачі до цього Договору (далі - обладнання), за адресами та на умовах, які визначаються в окремих Актах приймання-передачі до цього Договору.

Згідно Акту приймання-передачі до спірного договору місцем розміщення обладнання є: ресторан «Forest Club», м. Київ, пр. Мінський, 20-А.

Відповідач проти задоволення позову заперечив пославшись на те, що ним ані договір про надання послуг з розміщення обладнання від 18.12.2019, ані будь-який інший подібний договір не укладався, а обладнання для зарядження електромобілів, яке розміщене за адресою: ресторан «Forest Club», м. Київ, пр. Мінський, 20-А є власністю відповідача та перебуває на вказаному місці за умовами укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахус АГМ» договору № 0217 від 05.12.2016.

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем подано зустрічну позовну заяву з вимогами про визнання недійсним договору про надання послуг з розміщення обладнання від 18.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 зустрічну позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 11.05.2022 зустрічну позовну заяву постановлено вважати неподаною та повернуто заявнику.

З матеріалів справи та відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень колегією суддів встановлено, що 08.06.2022 відповідачем до Господарського суду міста Києва подано позовну заяву з вимогами про визнання недійсним договору про надання послуг від 18.12.2019 (справа № 910/4316/21) і на даний час триває судовий розгляд вказаної справи.

Згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому пов`язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у цій справі, і такі обставини мають бути такими, що мають значення для цієї справи.

Стаття 215 ЦК України встановлює, що:

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1);

- недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч. 2);

- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3).

За змістом ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, ЦК України передбачає поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані. Так, за ступенем недійсності правочину вони поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов.

Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до положень ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правочини є безспірно нікчемними, якщо усувається оціночність їх сприйняття і абсолютно зрозуміло, що вони вчинені з таким порушенням закону, яке позначається як підстава їх нікчемності, тому ніякого спору виникнути не може. Нікчемний правочин як завідомо недійсний не підлягає виконанню. На нікчемність правочину мають право посилатися і вимагати в судовому порядку застосування наслідків його недійсності будь-які заінтересовані особи.

У свою чергу оспорюваними є правочини, які ЦК України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку за вимогою однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи.

Таким чином, оспорюваним є правочин, який недійсний в силу визнання його таким судом на вимогу сторони чи заінтересованої особи. Оспорювані правочини викликають передбачені ними правові наслідки до тих пір, доки вони не оскаржені, однак якщо вони заперечуються (оскаржуються) стороною чи заінтересованою особою, то суд за наявності відповідних підстав визнає їх недійсними з моменту їх вчинення.

На відміну від нікчемного оспорюваний правочин на момент вчинення породжує для його сторін цивільні права та обов`язки, тому припускається дійсним. Водночас порушення умов дійсності правочинів в момент вчинення, як вже зазначалося, надає можливість одній зі сторін чи заінтересованій особі звернутися до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним. Тобто якщо правочин не оспорюється, то є дійсним і створює відповідні юридичні наслідки.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 911/2961/19.

З матеріалів справи слідує, що звертаючись до суду з позовними вимогами у справі № 910/4316/21 відповідач посилається на те, що договір про надання послуг з розміщення обладнання від 18.12.2019 укладений не уповноваженою особою, всупереч інтересам відповідача, внаслідок зловмисної домовленості, а договір не відповідав справжньому волевиявленню відповідача.

Законодавством не встановлено, що невідповідність господарського договору всім або будь-яким з наведених відповідачем підстав для визнання договору недійсним має наслідком нікчемність такого договору, тобто такий правочин є оспорюваним і до визнання його недійсним в судовому порядку, з огляду на приписи статті 204 ЦК України, яка встановлює презумпцію правомірності правочину, вказаний правочин є дійсним і створює відповідні юридичні наслідки.

Водночас з огляду на положення ч. 1 ст. 216 ЦК України яка встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, визнання договору про надання послуг з розміщення обладнання від 18.12.2019 недійсним є істотною обставиною для вирішення спору сторін у цій справі.

Частина 2 ст. 237 ГПК України встановлює, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 237 ГПК України увалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Отже, виходячи зі змісту позовних вимог у цій справі, при розгляді спору сторін по суті колегія суддів позбавлена можливості надати оцінку доводам відповідача щодо недійсності договору про надання послуг з розміщення обладнання від 18.12.2019 та, у випадку наявності підстав,визнати такий договір недійсним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у справі № 910/20198/21 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/4316/22 за позовом Приватного підприємства «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНІТІ», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання договору недійсним. Клопотання Приватного підприємства «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» про зупинення апеляційного провадження підлягає задоволенню.

Крім того, зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав учасників справи.

Колегія суддів враховує і те, що справа розглянута судом першої інстанції без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, що введення в Україні воєнного стану відбулось у період розгляду цієї справи в суді першої інстанції, що місцезнаходження відповідача перебувало і на даний час також перебуває в зоні наближеної до зони бойових дій, що безумовно вплинуло як на своєчасне отримання ним судової кореспонденції, так і на можливість вчасного подання до суду документів, що у цій справі ним заявлявся зустрічний позов про визнання недійсним договору про надання послуг з розміщення обладнання від 18.12.2019 та те, що фактично одразу після його повернення відповідач звернувся до суду з окремими позовом про визнання такого договору недійсним.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 227, 234, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Приватного підприємства «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» про зупинення апеляційного провадження.

2. Зупинити апеляційне провадження у справі № 910/20198/21 до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 910/4316/22 за позовом Приватного підприємства «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНІТІ», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

3. Зобов`язати учасників судового процесу негайно повідомити суд про набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 910/4316/22 за позовом Приватного підприємства «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНІТІ», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

4. Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

5. Копію ухвали направити учасниками справи.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко