Рішення

від 22.09.2022 по справі 902/566/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2022 р. Cправа № 902/566/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Лісовенка Богдана Віталійовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат Компані", 23100, Вінницька обл., місто Жмеринка, вулиця Асмолова, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 41557115

про стягнення 225 116, 96 гривень

за участю представників:

від позивача - адвокат Спесивцев В.В., згідно ордеру

від відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 01.07.2022 року надійшла позовна заява б/н від 01.07.2022 (вх.№567/22 від 01.07.2022) Фізичної особи-підприємця Лісовенка Богдана Віталійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат Компані" про стягнення 225 116, 96 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором про виконання робіт №21/08/21 від 13.08.2021 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2022 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою суду від 06.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/566/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02.08.2022 року о 10:30 год.

У судовому засіданні 02.08.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/566/22 на 30.08.2022 року о 12:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

15.08.2022 до суду від представника позивача надійшов супровідний лист № б/н від 15.08.2022 (вх. № 01-34/6702/22 від 15.08.2022) у додатку до якого додано копію довідки про вартість будівельних робіт за вересень 2021 року за договором про виконання робіт №21/08/21 від 13.08.2021 року.

Ухвалою суду від 30.08.2022 закрито підготовче провадження у справі № 902/566/22, призначено справу № 902/566/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 22.09.2022 о 12:00 год.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явися. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином ухвалою суду від 30.08.2022, яку йому було надіслано рекомендованою кореспонденцією за адресою, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідача було належним чином повідомлено про судові засідання у справі, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву та участі у розгляді справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 22.09.2022, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач фізична особа - підприємець Лісовенко Богдан Віталійович звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат Компані" про стягнення 225 116, 96 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором про виконання робіт №21/08/21 від 13.08.2021 року.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами 13.08.2021 було укладено договір про виконання робіт №21/08/21, за умовами якого позивач виконав роботу, передбачену договором, передав її відповідачу, однак відповідач взяті на себе зобов`язання щодо належної та своєчасної оплати за договором не виконав.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Синдикат Компані" не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов з обґрунтуванням правової та фактичної позиції щодо заявлених позовних вимог, не надав доказів, які спростовують заявлені позовні вимоги, не повідомив суд про існування обставин, які мають значення для вирішення судом спору по суті, будь-яких заяв, клопотань не подавав.

Приймаючи до уваги ненадання відповідачем відзиву на позов без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13.08.2021 між Фізичною особою-підприємцем Лісовенко Богданом Віталійовичем (далі - позивач, підрядник) та ТОВ «Синдикат Компані» (далі- відповідач, замовник) було укладено договір про виконання робіт №21/08/21 (далі - договір).

Положеннями пунктів 1.1.-1.3. договору передбачено, що замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми або залученими силами та засобами, виконати та передати у встановлений строк роботи, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити ці роботи.

Вид робіт-будівельні роботи (влаштування мережі водопроводу та каналізації).

Найменування об`єкту: Нове будівництво громадської вбиральні по вул. Пирогова (біля Національного музею-садиби М.І. Пирогова) в м. Вінниці.

Згідно пункту 2.1. договору загальна орієнтовна вартість робіт за договором (Договірна ціна) є динамічною, визначена на основі приблизного кошторису та становить 200 097, 47 гривень, крім того ПДВ в сумі 40 019 грн. 49 коп., всього 240 116, 96 гривень.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна остаточна вартість робіт за цим договором (Договорена ціна) визначається на підставі фактично виконаних підрядником обсягів робіт та оформлених в порядку та на умовах визначених цим договором актів виконаних робіт на весь об`єм робіт, які виконувались підрядником в рамках даного договору.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.4. договору підрядник виконує роботи у встановлені цим договором строки.

Строк виконання робіт встановлюється: 30 (тридцять) календарних днів з моменту, коли підрядник повинен згідно з умовами договору розпочати їх виконання.

Початок робіт - протягом 3 (трьох) календарних днів, з моменту виконання замовником у повному обсязі зобов`язань визначених у п.п. 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 договору, в залежності від того, яка з цих подій настане останньою.

Закінчення робіт - дата підписання обома сторонами акту виконаних робіт, а у разі необгрунтованого ухилення замовника від підписання цього акту, датою закінчення робіт вважатиметься дата одержання відповідного акту замовником.

Положеннями пунктів 4.1.-4.2 договору сторони передбачили, що оплата виконання робіт здійснюється замовником на користь підрядника у наступному порядку:

- авансовий платіж, у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 коп., в т.ч. ПДВ 14 166,67 у якості попередньої оплати за майбутнє виконання робіт, перераховується замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами цього договору та виставлення рахунку.

- остаточний розрахунок за всі виконані підрядником обсяги робіт, що є предметом цього договору, здійснюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати закінчення виконання робіт, що визначаються за правилами п.4.4 цього договору. Сума сплаченого авансу враховується при проведенні остаточного розрахунку за виконані підрядником обсяги робіт.

Із матеріалів справи вбачається, що загальну вартість робіт за договором сторони погодили, у тому числі, шляхом підписання договірної ціни, яка становить 240 116,96 гривень.

Відповідно до пунктів 6.1.-6.3. договору передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом виконаних робіт. Акт готує підрядник і надає його для підписання замовнику.

Про готовність до передачі закінчених робіт, підрядник повідомляє замовнику в будь-якій формі з наданням відповідного акту виконаних робіт у двох примірниках.

Замовник зобов`язаний протягом 2-х (двох) календарних днів з моменту отримання від підрядника відповідного повідомлення про готовність до передачі закінчених робіт та акту виконаних робіт, перевірити якість, повноту, належне виконання робіт та у випадку відсутності зауважень підписати акт виконаних робіт, або в той же строк надати підряднику свої мотивовані (обґрунтовані) та документально підтверджені заперечення.

Згідно пункту 16.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

20.08.2021 року відповідачем згідно платіжного доручення № 345 на підставі рахунку позивача здійснено передоплату за договором в сумі 15 000 гривень.

На виконання умов договору 07.09.2021 підрядник передав, а замовник прийняв виконані роботи на загальну суму 240 116,96 шляхом підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 року за формою КБ-3.

З огляду на несплату ТОВ «Синдикат Компані» заборгованості за договором позивачем було надіслано претензію від 09.02.2022 року № 1/02-22 з вимогою про сплату 225 116,96 гривень основного боргу, проте претензія залишена відповідачем без реагування.

Таким чином, взяті на себе за договором зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт, відповідачем виконано частково на суму 15 000 гривень, зобов`язання в частині остаточної оплати вартості виконаних робіт на суму 225 116, 9 залишились не виконаними, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Предметом спору у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про виконання робіт № 21/08/21 від 13.08.2021 року у розмірі 225 116,96 гривень основного боргу.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір про виконання робіт №21/08/21 від 13.08.2021 року є договором підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення глави 61 ЦК України (підряд).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Приписами статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини 1,3 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Положеннями частин 1-3 статті 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 879 оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. (частина 4 статті 882 ЦК України).

Дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд встановив, що позивач виконав свої зобов`язання за договором підряду у строки та у спосіб встановлений договором.

Виконання робіт за договором підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 року за формою КБ-3, які підписані обома сторонами договору та скріплені їх печатками.

Зауваження щодо виконаних позивачем робіт зі сторони відповідача в акті приймання виконаних будівельних робіт від 07.09.2021 року відсутні.

Положеннями пунктів 4.1-4.2 договору сторони узгодили порядок розрахунку за договором, за яким остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати закінчення виконання робіт.

У передбачений договором строк, остаточного розрахунку відповідачем здійснено не було та на дату винесення рішення суду заборгованість у сумі 225 116, 96 гривень не була погашена.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо оплати виконаних робіт, позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.

Будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості за договором, доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 225 116, 96 є обгрунтованим та підлягають задоволенню.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 225 116,96 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно квитанції банку № 0.0.2552180251.1 від 20.05.2022 року сплачено судовий збір у розмірі 3 376,75 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об`ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 3 376,75 гривень покладаються на відповідача.

При розгляді справи по суті, до закінчення судових дебатів представником позивача заявлено усне клопотання про намір подати до суду докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. З урахуванням наведеного, питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід призначити до розгляду у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат Компані" (23100, Вінницька обл., місто Жмеринка, вулиця Асмолова, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 41557115) на користь Фізичної особи-підприємця Лісовенка Богдана Віталійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 225 116, 96 гривень (двісті двадцять п`ять тисяч сто шістнадцять гривень дев`яносто шість копійок) заборгованості за договором про виконання робіт № 21/08/21 від 13.08.2021 р. та 3 376,75 гривень (три тисячі триста сімдесят шість гривень сімдесят п`ять копійок) відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 11 жовтня 2022 о 10:30 год.

5. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк п`ять днів після ухвалення рішення суду. Зобов`язати позивача у цей же строк надіслати копії вказаних доказів відповідачу у справі, докази відправлення надати суду.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повний текст рішення складено та підписано 28 вересня 2022 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, АДРЕСА_2

3 - відповідачу, 23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Асмолова, буд. 1; syndicatecompany138@gmail.com.