Постанова

від 07.09.2022 по справі 927/1058/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 927/1058/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

прокурора - Косенка Д.В.,

представників:

позивача-1 - не з`явились,

позивача-2 - не з`явились,

позивача-3 - не з`явились,

відповідача - Василевської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 (головуючий суддя - Агрикова О.В., судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.) та рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2022 (суддя Белов С.В.)

у справі №927/1058/21

за позовом Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1. Північного офісу Державної аудиторської служби,

2.Бобровицької міської ради Чернігівської області,

3.Комунального неприбуткового підприємства "Бобровицька опорна лікарня" Бобровицької міської ради Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 183644,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, Бобровицької міської ради Чернігівської області та Комунального неприбуткового підприємства "Бобровицька опорна лікарня" Бобровицької міської ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (далі - ТОВ "Чернігівгаз Збут") про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 29.04.2020 №1 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020, укладеної між Комунальним некомерційним підприємством "Бобровицька центральна районна лікарня" та ТОВ "Чернігівгаз Збут;

- визнання недійсною додаткової угоди від 23.10.2020 №2 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020, укладеної між Комунальним некомерційним підприємством "Бобровицька центральна районна лікарня" та ТОВ "Чернігівгаз Збут";

- визнання недійсною додаткової угоди від 01.12.2020 №3 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020, укладеної між Комунальним некомерційним підприємством "Бобровицька центральна районна лікарня" та ТОВ "Чернігівгаз Збут";

- стягнення з ТОВ "Чернігівгаз Збут" на користь Бобровицької міської ради Чернігівської області грошових коштів у сумі 183644,35 грн.

1.2.В обґрунтування позову прокурор посилається на порушення законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов`язань за додатковими угодами від 29.04.2020, від 23.10.2020, від 01.12.2020 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі), що не відповідає положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Ніжинською окружною прокуратурою встановлено, що Комунальним некомерційним підприємством (далі - КНП) "Бобровицька центральна районна лікарня" проведено відкриті торги щодо закупівлі 250355 метрів кубічних газового палива ДК 021:2015:09120000-6 з очікуваною вартістю 2753905,00 грн з ПДВ.

2.2.За результатом аукціону та розгляду тендерної пропозиції тендерним комітетом КНП "Бобровицька центральна районна лікарня" Бобровицької районної ради Чернігівської області відповідно до протоколу №30 від 04.03.2020 визнано переможцем процедури відкритих торгів щодо закупівлі - ДК 021:2015 - 09120000-6 - газове паливо (природний газ) учасника - ТОВ "Чернігівгаз Збут", яким запропоновано найбільш економічно вигідну пропозицію, а саме 1452059,00 грн з ПДВ, що вбачається з протоколу №30 засідання тендерного комітету КНП "Бобровицька центральна районна лікарня" Бобровицької районної ради Чернігівської області.

2.3.У подальшому, за результатами цих торгів, 16.03.2020 між КНП "Бобровицька центральна районна лікарня" (cпоживач) та ТОВ "Чернігівгаз Збут" (постачальник) укладено договір №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

2.4.Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 - Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором, з урахуванням послуг, передбачених Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493. Річний плановий обсяг постачання газу - до 250 355, 00 куб. м (пункт 1.2 договору). Пунктом 1.3 договору передбачено, що постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу споживачеві: у березні 2020 року - 50000,00 куб. м; у квітні - 20000,00 куб. м, у жовтні - 50000,00 куб. м, у листопаді - 50000 куб. м, у грудні - 80355,00 куб. м. Передача газу за цим договором здійснюється в межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення) (пункт 1.6 договору). За пунктом 3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни на газ не вимагається. За умовами пунктів 3.2- 3.4 договору ціна 1 куб. м газу становить 5,61137 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності (тимчасовий тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу та точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для Акціонерного товариства "Укртрансгаз", затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2018 №200) за 1 куб. м 0,18863 грн, у т. ч. ПДВ - 20%. Разом до оплати за 1 куб. м 5,80 грн, у тому числі ПДВ 20%.

Загальна сума договору складає 1452059,00 грн, у т. ч. ПДВ - 20% (п.3.3 договору). Згідно з пунктом 11.1 договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє з 16.03.2020 до 31.12.2020, а у частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Будь-які зміни та доповнення до договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладення додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємною частиною (пункти 11.5, 11.6 договору). Сторони в пункті 11.7 договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% в разі коливання такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару); зміни ціни в зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких податків та зборів; зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі, в разі встановлення в договорі порядку зміни ціни.

2.5.Упродовж квітня, жовтня, грудня 2020 року між споживачем та постачальником було укладено три додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару без зміни загальної суми зазначеного договору, а саме:

- додатковою угодою від 29.04.2020 збільшено ціну з 01.04.2020 за 1 куб. метр газу до 6,231008 грн (у т. ч. ПДВ), вартість послуги доступу до потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ "Оператор Газотранспортної системи України", затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 за №3013) за 1 м куб. становить 0,148992 грн, в тому числі ПДВ. Разом ціна за 1000 м куб. становить 6380,00 грн з ПДВ. Річний плановий обсяг постачання газу зменшено до 228856,47 куб. м;

- додатковою угодою від 23.10.2020 збільшено ціну з 01.10.2020 за 1000 куб. м природного газу до 7017,36 грн з ПДВ та зменшено обсяг постачання газу до 210447,95 куб. м;

- додатковою угодою від 01.12.2020 збільшено ціну з 01.11.2020 за 1000 куб. м до 8489,46 грн з ПДВ, та зменшено обсяг постачання газу до - 179561,38 куб. м.

2.6.Прокурор у позовній заяві зазначає, що внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1000 куб. м газового палива (природного газу) збільшено з 5800,00 грн до 8489,46 грн, разом з ПДВ, тобто на 2689,46 грн або на 46% від ціни, визначеної у договорі, у зв`язку з чим обсяг постачання природного газу зменшено з 250355 куб. м до 179561,38 куб. м, тобто на 70793,62 куб. м.

2.7.Підставою для внесення змін до договору постачання природного газу №41ЕВ147-1199-20 від 16.03.2020 ТОВ "Чернігівгаз Збут" зазначило підвищення ціни на природний газ на ринку України.

2.8.Судами встановлено, що за актами приймання-передачі природного газу до договору, складеними сторонами в двосторонньому порядку, в період з січня по грудень 2020 року, відповідач передав, а позивач прийняв природний газ загальною вартістю 777 407, 80 грн.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Чернігівської області рішенням від 10.01.2022 у справі №927/1058/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022, позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Чернігівгаз Збут" на користь КНП "Бобровицька опорна лікарня" Бобровицької міської ради Чернігівської області 183644,35 грн, на користь Чернігівської обласної прокуратури 1377,34 грн судового збору та з КНП "Бобровицька опорна лікарня" Бобровицької міської ради Чернігівської області на користь Чернігівської обласної прокуратури 1377,34 грн судового збору; в іншій частині позову відмовив.

3.2.Попередні судові інстанції, встановивши нікчемність оскаржуваних додаткових угод до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020 в силу статей 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", дійшли висновків про те, що визнання цих угод недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону та не породжує будь-яких правових наслідків. Щодо позовних вимог про стягнення коштів попередні судові інстанції зазначили, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 183 644,35 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2022 у справі №927/1058/21 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

4.2.ТОВ "Чернігівгаз Збут", обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункти 1, 2 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи:

- що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, щодо застосування статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- про необхідність відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, стосовно застосування статті 670 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі";

- що відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування нової редакції норм Закону України "Про публічні закупівлі", яким керувались сторони у період дії договору.

4.3.Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області подало письмові пояснення, в яких виклало обставини справи, та просило врахувати їх при вирішенні цього спору.

4.4.Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив викладені в ній доводи, та просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

5.Позиція Верховного Суду

Щодо підстав звернення прокурора до суду

5.1.Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

5.2.Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

5.3.Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

5.4.Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

5.5.У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

5.6.Відповідно до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснює, в тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, а саме Державна аудиторська служба України.

5.7.Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" та Положення про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43). Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, за дотриманням законодавства про закупівлі.

5.8.Згідно зі статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

5.9.Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на час існування спірних правовідносин) рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: дані автоматичних індикаторів ризиків (1); інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства в сфері публічних закупівель (2); повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства в сфері публічних закупівель (3); виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства в сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (4); інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства в сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю в сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону (5).

5.10.Відповідно до частини шостої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

5.11.Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи (частина п`ята статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі").

5.12.Якщо замовник не усунув визначене в висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного в частині 10 цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства в сфері публічних закупівель (частина одинадцята статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі").

5.13.Органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, в судовому порядку стягувати в дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; накладати в випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях (пункти 8 - 10, 15 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні").

5.14.Ніжинською місцевою прокуратурою до Північного офісу Держаудитслужби було направлено лист №66-8046 вих-20 від 04.09.2020 про виявлені порушення Закону України "Про публічні закупівлі". (т.1, а. с. 31-32).

5.15.Управління Північного офісу Держаудитслужби листом від 18.09.2020 №26-25-31-17/3699-2020 повідомлено, що з листопада 2019 року по вересень 2020 року заходи державного фінансового контролю у КНП "Бобровицька центральна районна лікарня" не здійснювались, моніторинг закупівель природного газу, а саме за номером: UA-2019-12-12-003210-b, не проводився. (т.1, а. с. 36).

5.16.Тобто, прокурор у позовній заяві зазначає, що Північним офісом Держаудитслужби та його структурним підрозділом Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсним додаткових угод до договору у розумний строк не вживались.

5.17.Отже, колегія суддів зазначає, що оскільки з моменту направлення прокурором позивачу-1 листа від 04.09.2020 та до подання позову минуло більше трьох місяців, позивач-1 у категоричній формі повідомив про відсутність у нього повноважень на звернення до суду із відповідним позовом, вказане свідчить про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність, а тому прокурор правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби України.

5.18.Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах у справах №№924/1237/17, 826/9672/17, 924/1256/17, 906/296/18, 925/682/18 та 909/545/18, де позивачем була визначена саме Держаудитслужба.

5.19.Також прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Бобровицької міської ради, вказав, що відповідно до рішення 29 сесії 7 скликання від 25.02.2020 №1207-/V11 Бобровицької міської ради "Про затвердження Програми фінансової підтримки та розвитку комунального некомерційного підприємства "Бобровицька центральна районна лікарня" Бобровицької районної ради Чернігівської області на 2020 рік" зі змінами, внесеними рішенням 30 сесії Бобровицької міської ради 7 скликання від 25.03.2020 №1302-30/ V 11 (т.1, а. с. 121-126), передбачено підтримку закладу на суму 4630000 грн, у тому числі енергоносії 2950000 грн, що підтверджено листом Бобровицької міської ради №03-11/1889 від 24.09.2021. (т.1, а. с. 117).

5.20.Прокурор також зазначив, що Бобровицька міська рада на момент укладення додаткових угод є розпорядником бюджетних коштів (та правонаступником засновника КНП "Бобровицька центральна районна лікарня" за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

5.21.Відповідно до положень статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" орган місцевого самоврядування має право звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

5.22.Згідно з відповіддю Бобровицької міської ради від 25.02.2021 заходи щодо перерахунку ціни на природний газ у бік зменшення органом місцевого самоврядування не вживались. Також, Бобровицька міська рада не заперечує щодо врегулювання даного спору у судовому порядку, у тому числі шляхом пред`явлення відповідного позову прокуратурою. Незважаючи на те, що прокурором було повідомлено Бобровицьку міську раду про допущені порушення при укладенні оскаржуваних додаткових угод, орган місцевого самоврядування не вжив жодних заходів для захисту інтересів держави. (т.1, а. с. 52).

5.23.Отже, попри виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави в спірних правовідносинах, в особі Бобровицької міської ради, не вжито належних заходів до повернення надмірно сплачених коштів за договором №41ЕВ147-1199-20 від 16.03.2020, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

5.24.Крім того, КНП "Бобровицька опорна лікарня" є закладом охорони здоров`я - комунальним некомерційним підприємством, яке створено на базі майна спільної власності територіальних громад міст та сіл колишнього Бобровицького району Чернігівської області. Вказана закупівля здійснювалась за бюджетні кошти, розпорядником яких на нижчому рівні був правопопередник лікарні - КНП "Бобровицька центральна районна лікарня". За час дії договору, постачальником поставлено значно меншу кількість товару, що могло створити перешкоди в реалізації закладом охорони здоров`я своїх завдань та функцій, що не відповідає державному інтересу. Незважаючи на те, що відповідачем в повному обсязі не виконано зобов`язання за договором у їх первісно узгодженій редакції, по теперішній час заходи щодо відновлення порушеного права, а саме щодо стягнення безпідставно утриманих коштів, КНП "Бобровицька опорна лікарня" не вживалися, про що свідчить лист останньої від 12.07.2021 №615 (т.1, а. с.50).

5.25.У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18.

5.26.Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачі належним чином не здійснили захист інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах, у зв`язку з чим у прокурора були обґрунтовані підстави для представництва в суді інтересів держави, у тому числі, в особі позивачів за цим позовом.

5.27.Вказане вище спростовує доводи ТОВ "Чернігівгаз Збут" про те, що прокурор не дотримався процедури, визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", не обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та доводи про неврахування судами правової позицій Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, оскільки судами було встановлено як дотримання зазначеної процедури, так і належне обґрунтування підстав для звернення та обставин порушення інтересів держави. Таким чином, судами під час розгляду справи №927/1058/21 не було застосовано положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" інакше, ніж у справі №912/2385/18.

5.28.Поряд з цим, колегія суддів враховує, що при поданні цього позову прокурор не замінює позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в цьому випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені. Участь прокурора в цій справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великої кількості громадян.

5.29.Доводи скаржника про неврахування судами висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц про те, що позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог, колегія суддів відхиляє, оскільки: по-перше, у складі учасників справи, яка розглядається (№927/1058/21), немає державного підприємства; по-друге, позовні вимоги обґрунтовані неналежним розпорядженням бюджетними коштами, а не коштами комунального підприємства, тобто, позов подано в інтересах саме територіальної громади, а не конкретної юридичної особи державної або комунальної форми власності. У спірних правовідносинах, визначення прокурором позивачами декількох розпорядників бюджетних коштів різних рівнів, не спростовує обставин подання прокурором позову саме в інтересах територіальної громади, а не конкретного органу чи юридичної особи, незалежно від того на користь кого саме стягується спірна сума.

Щодо належності способу захисту та обґрунтованості позову по суті

5.30.Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

5.31.Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

5.32.Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

5.33.Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

5.34.Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

5.35.Вимогами статей 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі", які були чинні до вступу в дію нової редакції Закону від 19.04.2020 (далі - попередня редакція), передбачалось, що відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

5.36.Відповідно до пункту 1, 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у попередній редакції, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

5.37.Тобто, угоди, укладені з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у попередній редакції, в силу статті 37 указаного Закону є нікчемними.

5.38.Втім, 19.04.2020 вступила в дію нова редакція Закону України "Про публічні закупівлі" в якій унормовано обставини нікчемності договору.

Так, відповідно до статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

5.39.Частиною четвертою статті 41 цього Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

5.40.Частиною п`ятою вказаної статті Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

5.41.Аналіз змісту спірних додаткових угод свідчить про те, що хоча ці угоди й не містять прямого посилання на норму частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", однак сторони укладали їх з метою зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% з обґрунтуванням коливання ціни такого товару на ринку, при цьому не збільшуючи суму закупівлі визначену в договорі. Тобто, правовою підставою для їх укладення були не норми пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 цього Закону.

5.42.Водночас статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

5.43.Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

5.44.Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод №1 від 29.04.2020, №2 від 23.10.2020, №3 від 01.12.2020 до договору №41ЕВ147-1199-20 від 16.03.2020 є належним і ефективним способом захисту інтересів держави внаслідок укладення незаконних правочинів, що безпідставно не враховано судами, які вирішуючи спір у справі, помилково застосували норми Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, що вже не діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

5.45.Вказане свідчить про обґрунтованість доводів ТОВ "Чернігівгаз Збут" щодо безпідставного застосування судами правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, щодо ефективності обраного прокурором способу захисту прав у спосіб визнання недійсною додаткової угоди, якою було збільшено ціну одиниці товару за договором, що укладений у процедурі публічної закупівлі, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами у справі №927/491/19, були врегульовані нормами попередньої редакції Закону України "Про публічні закупівлі".

5.46.Колегія суддів вважає, що зазначені обставини не спростовують висновків судів про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні оспорюваних додаткових угод та про обґрунтованість застосування до спірних правовідносин у справі №927/1058/21 інших висновків, які були викладені у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, зокрема щодо впливу обставин укладення спірних додаткових угод у подібних правовідносинах на ефективність використання бюджетних коштів та щодо застосування до спірних правовідносин норм частини першої статті 670 ЦК України.

5.47.Відповідно до пункту 7 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення договору) тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

5.48.Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.49.Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

5.50.Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

5.51.В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни на одиницю товару відповідач посилається на документально підтверджений факт коливання ціни товару на ринку протягом дії договору. Відтак, за доводами відповідача, сторони правомірно вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, при тому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі, в той час як законодавчо не передбачено обмеження в частині перегляду (зменшення) запланованих обсягів постачання товару, визначеного сторонами на момент укладення договору. Сторони належним чином виконали свої зобов`язання відповідно до такого договору, з урахуванням зазначених змін, при цьому, постачання природного газу до об`єктів споживача було безперервним, тобто його права та охоронювані законом інтереси споживача ради не порушені.

5.52.Суди ж встановили, що внаслідок укладання додаткових угод щодо зміни ціни від 24.04.2020, від 23.10.2020, від 01.12.2020 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020, збільшено для споживача ціну за 1000 куб. м газового палива (природного газу) з 5800,00 грн до 8489,46 грн, разом з ПДВ, тобто на 2689,46 грн або на 46 % від ціни визначеної у договорі, у той час як зменшено обсяги річного плану постачання природного газу із 250355 куб. м до 179561,38 куб. м, тобто на 70793,62 куб. м.

5.53.Відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

5.54.Звідси висновок, що зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін, про що також зазначено у пункті 11.4 укладеного між сторонами договору.

5.55.Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

5.56.Суди встановили, що споживач мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ "Чернігівгаз збут" про збільшення ціни, підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого ціна газу збільшилася на 46%, а обсяг поставки газу за договором істотно зменшився.

5.57.Отже, з врахуванням вищевикладеного, суди дійшли правильного висновку, що така поведінка сторін призвела до повного нівелювання результатів відкритих торгів.

5.58.Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

5.59.Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

5.60.Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

5.61.Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях.

5.62.Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

5.63.Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції ТОВ "Чернігівгаз збут" у тендері з метою перемоги.

5.64.Крім того суди встановили, що відповідачем документально не підтверджено коливання ціни на природний газ упродовж 2020 року; водночас при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

5.65.Суди зазначили, що надані: лист Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 14.04.2020 №232/36, інформаційна довідка Львівської торгово-промислової палати від 25.09.2020 року №19-09/883 та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати України №1522/20 від 27.11.2020 за своїм змістом є документами довідково-інформаційного характеру (фактографічно-інформаційними як вказано в примітці до цих документів), що демонструють діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку. При цьому жоден з перерахованих документів не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на природний газ у порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

5.66.Таким чином, суди дійшли правильних висновків, що надана відповідачем довідкова інформація у вигляді листів та цінових довідок не підтверджує коливання ціни на природний газ упродовж періоду з 16.03.2020 (укладення договору) до 01.12.2020 (підписання останньої додаткової угоди), оскільки: по-перше, наявні в матеріалах справи документи не є саме експертним висновком, зробленим фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсумком; по-друге, констатування діапазону цін на газове паливо в окремих постачальників, за відсутності підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін за останньою додатковою угодою.

5.67.При цьому суди оцінили докази та правильно виснували, що з наявних в матеріалах справи прейскурантів НАК "Нафтогаз України", вбачається тенденція до зниження (а не до збільшення) її вартісних показників з огляду на нижню межу визначеного діапазону цін.

5.68.Натомість, сторонами послідовно збільшувалась вартість газу на максимально визначений у законі відсоток, за відсутності доказів, що його вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ "Чернігівгаз збут".

5.69.Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

5.70.Посилання скаржника на зміст листа-роз`яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 колегією суддів відхиляється, оскільки право тлумачити норму права є виключно правом суду; роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення.

5.71.Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач, як сторона договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, як вірно зазначає прокурор, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), з огляду на що, додаткові угоди від 29.04.2020, від 23.10.2020, від 01.12.2020 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020 підлягають визнанню недійсними.

5.72.Відповідно, правовідносини з постачання газу між сторонами регулюються договором №41ЕВ147-1199-20 від 16.03.2020.

5.73.За статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості в порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК України і ГК України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

5.74.Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.75.Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

5.76.Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відтак і поставка газу, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору №41ЕВ147-1199-20 від 16.03.2020.

5.77.Пунктом 11.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання повноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу, за умови включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ "Чернігівгаз збут" в інформаційній платформі Оператора ГТС, з 01.01.2020 по 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

5.78.Суди встановили, що виходячи з первісної ціни у договорі №41ЕВ147-1199-20 від 16.03.2020 за 1000 куб. м - 5800,00 грн (з ПДВ), без урахування додаткових угод, позивач-3 за спожитий природний газ за березень - грудень 2020 року повинен був сплатити 593763, 45 грн (102 373,01 куб. м х 5800,00 грн. = 593763,45 грн (з ПДВ)). Тобто, різниця між сумою коштів, які фактично сплачено ТОВ "Чернігівгаз збут" за газ по ціні згідно додаткових угод та сумою за газ по ціні відповідно до договору №41ЕВ147-1199-20 від 16.03.2020, без урахування додаткових угод, становить 183644, 35 грн (777407,80 грн - 593763,45 грн.).

5.79.Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 183644, 35 грн за товар, який не був поставлений відповідачем, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини першої статті 670 ЦК України.

5.80.Отже, доводи скаржника про безпідставність оскаржуваних судових рішень в частині позовних вимог про стягнення грошових коштів у сумі 183644,35 грн, не знайшли свого підтвердження при їх касаційному перегляді.

5.81.Вагомих аргументів щодо помилковості висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, стосовно застосування частини першої статті 670 ЦК України та які були враховані попередніми судовими інстанціями під час вирішення цього спору, скаржник не навів. Доводи скаржника зводяться до виконання ним зобов`язань з поставки газу за договором в межах виділених бюджетних асигнувань та відповідно до фактичних потреб КНП "Бобровицька опорна лікарня", що на його думку зумовлює відсутність порушень інтересів держави, громади та факту неефективного використання бюджетних коштів. Однак наведені доводи не спростовують висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, зокрема щодо того, що Законом України "Про публічні закупівлі" максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, обмежений 10% незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

5.82.Суд касаційної інстанції зазначає, що скаржником не наведено достатньо мотивованих аргументів у розумінні приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України для передачі справи у відповідності до ГПК України для вирішення питання стосовно відступу від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.2.Частиною першою, третьою статті 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

6.3.Ураховуючи помилкове застосування судами першої та апеляційної інстанцій пункту 2 частини четвертої статті 36 Законом України "Про публічні закупівлі" у попередній редакції та незастосування норми пункту 2 частини 5 статті 41 вказаного Закону у редакції, що була чинною на момент укладення додаткових угод, оскаржені у справі рішення і постанову необхідно скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про визнання недійсними додаткових угод від 29.04.2020, від 23.10.2020, від 01.12.2020 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.

6.4.Відповідно, в частині вимог про визнання недійсним додаткових угод від 29.04.2020, від 23.10.2020, від 01.12.2020 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020, Суд здійснює новий розподіл судових витрат.

6.5.Частиною дев`ятою статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

6.6.Оскільки недійсні додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, як ТОВ "Чернігівгаз збут", так і КНП "Бобровицька опорна лікарня" Бобровицької міської ради Чернігівської області, Суд вважає, що судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в частині вимог про визнання додаткових угод недійсними мають бути покладені на позивача-3 та відповідача у рівних частинах, у сумі 3405,00 грн на кожного.

6.7.З огляду на те, що за наслідком касаційного перегляду справи Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" задовольнити частково.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2022 у справі №927/1058/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №1, №2, №3 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020 і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

3.Визнати недійсною додаткову угоду від 29.04.2020 №1 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Бобровицька центральна районна лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут". Визнати недійсною додаткову угоду від 23.10.2020 №2 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Бобровицька центральна районна лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут". Визнати недійсною додаткову угоду від 01.12.2020 №3 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Бобровицька центральна районна лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".

4.В частині позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №1, №2, №3 до договору №41ЕВ147-1199-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020 здійснити новий розподіл судових витрат судового збору сплаченого за подання позовної заяви.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39576385; вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн судового збору.

6.Стягнути з Комунального неприбуткового підприємства "Бобровицька опорна лікарня" Бобровицької міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02006171, вул. Олега Бичка, будинок 1, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м.Чернігів, 14000) 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн судового збору.

7.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2022 у справі №927/1058/21 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Бобровицької міської ради Чернігівської області грошових коштів у сумі 183644,35 грн та в частині розподілу судового збору за подання позовної заяви щодо цих вимог - залишити без змін.

8.Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко