Справа № 144/255/19
Провадження № 2/144/1/22
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2022 р. Теплицький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Германа О.С.,
секретаря Пігулі А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом Приватного підприємства «АгроНіка» до Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення держаного реєстратора, -
В С Т А Н О В И В:
Директор ПП «АгроНіка» ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 0523787400:02:000:0134 від 30 березня 2018 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40445898 від 30.03.2018 та просить зобов`язати державного реєстратора Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області внести запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень індексний номер 40445090 від 30.03.2018. Позов мотивований тим, що в травні 2018 року позивачу стало відомо, що державним реєстратором Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області здійснено повторну реєстрацію права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 0523787400:02:000:0134, яку зараз орендує ПП «АгроНіка» у фізичної особи ОСОБА_1 . Вважає, що державний реєстратор Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області прийняв незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25550560 від 30.03.2018, зареєструвавши право оренди земельної ділянки кадастровий номер 0523787400:02:000:0134 за ОСОБА_1 , оскільки 15 березня 2007 року між ПП «АгроНіка» та власником земельної ділянки 0523787400:02:000:0134, ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 4,11 років. 22 січня 2010 року між ПП «АгроНіка» та ОСОБА_4 , укладено додаткову угоду про зміну до договору оренди землі, якою змінено строк дії договору з 4,11 на 15 років, протягом дії даного договору, орендодавець помер, його спадкоємиця ОСОБА_2 отримала у спадщину земельну ділянку кадастровий номер 0523787400:02:000:0134, на даний час договір між ПП «АгроНіка» та спадкоємицею ОСОБА_2 не розірвано та не визнаний судом недійсним, однак, як видно з інформації з Державного земельного кадастру, ОСОБА_2 не дочекавшись закінчення договору оренди з ПП «АгроНіка» 30 березня 2018 року уклала новий договір з ОСОБА_1 та 30.03.2018 державним реєстратором Мізяківськї сільської ради Калинівського району Вінницької області здійснив повторну державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40445898 від 30.03.2018 земельної ділянки кадастровий номер 0523787400:02:000:0134.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач просить відмовити позивачеві в задоволенні позову з підстав того що відповідач ОСОБА_2 після оформлення свого речового права права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0523787400:02:000:0134 та ознайомившись з умовами договору оренди земельної ділянки укладеного між її спадкодавцем ОСОБА_4 та ПП «АгроНіка», ОСОБА_2 вирішила розірвати та розірвала договір оренди земельної ділянки в односторонню порядку. 22.03.2018 ОСОБА_2 направила директору ПП «АгроНіка» ОСОБА_3 повідомлення про одностороннє розірвання договору оренди землі, в подальшому впевнившись, що ПП «АгроНіка» та ОСОБА_5 отримали повідомлення про одностороннє розірвання договору оренди отримали договір оренди землі було розірвано, ОСОБА_2 уклала договір оренди землі з ОСОБА_1 , на підставі якого державним реєстратором Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області було прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки 0523787400:02:000:0134 за ОСОБА_1 .
Представник позивача ПП «АгроНіка», адвокат Шкрабалюк Ю.В. в судове засідання не з`явилась, направила на адресу суду клопотання відповідно до якого просить проводити розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача за наявними матеріалами у справі.
Представник відповідача - Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час та місце проведення судового засідання, заяви про відкладення судового засідання від представника відповідача не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час та місце проведення судового засідання, заяви про відкладення судового засідання від відповідача не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялася належним чином про час та місце проведення судового засідання, заяви про відкладення судового засідання від відповідача не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно дост.4ЦПК України -кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України- передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідност.76ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимогст.81ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не можеґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно дост. 77 ЦПК України- предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 15 березня 2007 року між ПП «АгроНіка» та власником земельної ділянки 0523787400:02:000:0134 ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 4,11 років, який зареєстрований в Теплицькому секторі ДЗК Вінницького регіонального «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.04.2007 за №040787400165 (а.с. 6-7).
Згідно до змін до договору 22 січня 2010 року укладених між ПП «АгроНіка» та ОСОБА_4 змінено строк дії договору з 4,11 на 15 років, що зареєстровані в Теплицькому секторі ДЗК Вінницького регіонального «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2010 за №041005900172 (а.с.8).
Відповідно до п. 39договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.
Встановлено, що 22 березня 2018 року ОСОБА_2 направила повідомлення до директора ПП «АгроНіка», в якому зазначила, що оскільки вона являється законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523787400:02:000:0134 та відповідно до п. 39 договору оренди земельної ділянки укладеного 15 березня 2007 року між ПП «АгроНіка» та ОСОБА_4 , розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, ОСОБА_2 повідомила про одностороннє розірвання договору оренди землі, повідомлення були отриманні ПП «АгроНіка» 27 та 28 березня 2018 року.
Встановлено, що 30.03.2018, ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_1 договір оренди землі б\н, за яким передала останньому в оренду вищевказану земельну ділянку.
30.03.2018 державний реєстратор Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 40445898 на земельну ділянку кадастровий номер 0523787400:02:000:0134.
Відповідно дост.626ЦК України -договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст.11 ЦК України).
Згідност.526ЦК України -зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ч. 2ст.792ЦК України -відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокремаЗемельним Кодексом УкраїнитаЗаконом України «Про оренду землі», який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини з оренди земельних ділянок.
Ст. 1 Закону України від 06.10.1998 року (№ 161-XIV) «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ч.4ст.124 ЗК України- передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Відповідно дост.125ЗК України -право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1ст. 792 ЦК України,ст. 13 Закону України «Про оренду землі»за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідност. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених устатті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеномустаттею 148-1 Земельного кодексу України. (Статтю 31 доповнено частиною п`ятою згідно ізЗаконом № 1533-VIII від 20.09.2016).
Відповідно до ч. 1, ч.3ст.651ЦК України -зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 2, ч. 3ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Аналізуючи зміст вищезазначених норм матеріального права можливо зробити висновок, що якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору у односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядку його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.
Тлумачення ч. 4ст. 31 Закону України «Про оренду землі»свідчить про те, що за загальним правилом не допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі оренди можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору оренди землі, так і процедуру її реалізації.
Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ПП «АгроНіка» був укладений договір оренди землі, якийзареєстрований у встановленому законодавством порядку, земельна ділянка була передана орендодавцем орендареві у володіння і користуванняна визначений ними строк.
Відповідно до п. 39договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.
Суд встановив, що ОСОБА_2 вважала, що зазначений договір було розірвано на підставі її повідомлення орендодавця про розірвання договору в односторонньому порядку № б/н від 22.03.2017.
Суд, дослідивши умови договору оренди землі №б/н від 15.03.2007, прийшов до висновку, що повідомлення ОСОБА_2 про розірвання договору в односторонньому порядку від 22.03.2018 не може вважатися правомірним одностороннім правочином, оскільки в договорі не прописана процедурайого реалізації, ОСОБА_2 діяла на власний розсуд, бо п. 39 договору не обумовлено порядку її дій у разі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. А так як між сторонами існує спір щодо належного виконання орендарем своїх зобов`язань, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною на підставі ч. 2ст. 651 ЦК України.
Заст. 27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Згідно ізст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема і шляхом визнання угоди недійсною.
За приписамист. 15 ЦК України- кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріпленаможливістьособивикористатизаходиправоохоронногохарактерудля поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Урішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004(справа про Охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, якіне суперечатьКонституціїі законам України,суспільнимінтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Відповідно до ч. 2ст. 16 ЦК України, способом захисту інтересів, зокрема, є: визнання правочину недійсним.
Згідно до ч. 1ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 3ст.215ЦК -якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В п. 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз`яснено, що відповідно до ст. ст.215та216 ЦКвимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
В даному випадку, позивач не є стороною договору оренди землі від 20.03.2018 року, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 0523787400:02:000:0134, разом з тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими у справі обставинами.
Як наслідок недійсності правочинів, позивач просив суд скасувати рішення державного реєстратораМізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40445898 від 30.03.2018 та зобов`язати державного реєстратора внести запис до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень 40445898 від 30.03.2018.
Відповідно до ч. 2ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
А тому, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації договору оренди від 30.03.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Відповідно до ч. 1ст.263ЦПК України -судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною 5статті 263ЦПК України -передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 1ст.141 ЦПК Українитаст. 4 Закону України «Про судовий збір»- з відповідачів, солідарно, підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в розмірі 5753,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13, 15, 16, 203, 204, 205, 215-216, 526, 530, 626-629, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 124, 125, 152 ЗК України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 158, 258-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0523787400:02:000:0134, укладений 30 березня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40445898 від 30.03.2018 року.
Зобов`язати державного реєстратора Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень індексний номер 40445898 від 30.03.2018.
Стягнути солідарно з Мізяківської сільськоїради Калинівськогорайону Вінницькоїобласті, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «АгроНіка» судові витрати у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Суд | Теплицький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2022 |
Оприлюднено | 29.09.2022 |
Номер документу | 106479016 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Теплицький районний суд Вінницької області
Герман О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні