Рішення

від 23.09.2022 по справі 304/1459/22

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1459/22 Провадження № 2/304/272/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2022 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 09 червня 2011 року з відповідачем зареєстрував шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 21. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Однак протягом останніх років відносини між ними повністю погіршились, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Спільне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаємопорозуміння між ними, байдужості до життя та проблем один одного, втрати почуття любові та поваги. Рішення про розірвання шлюбу він прийняв остаточно і змінювати його не має наміру, оскільки будь-які спроби до примирення через зміну ставлення один до одного та пошук компромісів у сімейних питаннях жодного результату не дали. Протягом року їх малолітній син за власним бажанням проживає разом з ним, оскільки у них дуже багато спільних інтересів, вони постійно проводять час разом, він передає дитині навички своєї професії, яку отримав ще за діда-прадіда, проти чого відповідач, яка до того ж проживає окремо, не заперечує. Оскільки разом вони не проживають, спільне господарство не ведуть, подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечитиме його інтересам, а також інтересам відповідача та їх сина, при цьому спору щодо визначення місця проживання останнього між ними немає, тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 10 серпня 2022 року прийнято подану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відтак призначено судове засідання для розгляду справи по суті та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Перечинського районного суду від 15 вересня 2022 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя і об`єднано його в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; розгляд цивільної справи № 304/1459/22 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та замінити судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 22 вересня 2022 року затверджено мирову угоду, укладену 21 вересня 2022 року у м. Перечин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині вимог за зустрічним позовом про поділ майна подружжя, а провадження у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя закрито.

У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити, а саме розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , а також залишити сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на подальше проживання та виховання при ньому. Одночасно просив не вирішувати питання понесених ним судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечила проти їх задоволення, а також просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 09 червня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 21 (а. с. 4). Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 (а. с. 11).

Також встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, втрату почуття любові та поваги одне до одного. Питання розірвання шлюбу сторонами обдумане, відповідач позовні вимоги визнала, тому строк для примирення подружжю не надавався.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них та інтересам їх дитини, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач у зв`язку з реєстрацією шлюбу із ОСОБА_1 змінила своє прізвище, тому після розірвання шлюбу згідно ст. 113 СК України має право надалі іменуватися цим прізвищем.

Що стосується визначення місця проживання малолітнього сина подружжя ОСОБА_5 , то суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Порядок визнання місця проживання фізичної особи передбачений ст. 29 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 зазначено, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Водночас судом під час розгляду даної справи не вирішується питання про визначення місця проживання дитини.

За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Оскільки в ході судового розгляду не встановлено наявності спору між подружжям ОСОБА_5 щодо визначення місця проживання їх малолітнього сина ОСОБА_3 , такий знаходиться на утриманні та проживанні з батьком, проти чого відповідач не заперечує, відтак суд приходить до висновку, що після розірвання шлюбу дитину слід залишити проживати при позивачу.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 0.0.2630503593 від 04 серпня 2022 року позивачем сплачено 992,40 грн судового збору (а. с. 12).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених ним судових витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке його волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області 09 червня 2011 року, актовий запис №21 розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на подальше проживання та виховання при батькові ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2022 року.

Головуючий: Ганько І. І.