Ухвала

від 28.09.2022 по справі 440/2891/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/2891/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/2891/21 за позовом Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2022 Фермерським господарством "ЕДЕМ 2015" до Полтавського окружного адміністративного суду подано заяву на підставі ст. 382 КАС України з проханням встановити Державній податковій службі України строк для надання звіту щодо виконання судового рішення - протягом п`яти календарних днів з дня набрання законної сили відповідної ухвали Полтавського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування даної заяви зазначав, що вищезазначене рішення суду ДПС України залишається невиконаним.

05.09.2022 заява Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" про встановлення судового контролю передана для розгляду головуючому судді Алєксєєвій Н.Ю., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.09.2022.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року призначено заяву Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" про встановлення судового контролю у справі №440/2891/21 до розгляду у письмовому провадженні.

Вирішуючи заяву Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №440/2891/21, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 року у справі № 440/2891/21 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №2179026/40023882 від 27 листопада 2020 року, №2213266/40023882 від 08 грудня 2020 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні фермерського господарства "Едем 2015" від 28 жовтня 2020 року №3 та від 29 жовтня 2020 року №4 датою їх фактичного подання. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фермерського господарства "Едем 2015" витрати зі сплати судового збору у сумі 4540,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 року у справі № 440/2891/21 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021.

11.01.2022 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" від 28 жовтня 2020 року №3 та від 29 жовтня 2020 року №4 датою їх фактичного подання.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17, який в силу частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої платником податків податкової накладної покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України, який рішенням суду, що набрало законної сили, і зобов`язано вчинити певні дії.

Відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №440/2891/21 набрало законної сили 30.11.2021.

Проте, у період з 30.11.2021 до 28.09.2022 року боржником Державною податковою службою України не вчинено жодних заходів, спрямованих на виконання рішення суду у справі №440/2891/21, яке набрало законної сили більш як за два місяці до дати введення воєнного стану в Україні.

Станом на 28.09.2022 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №440/2891/21 залишається невиконаним у частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" від 28 жовтня 2020 року №3 та від 29 жовтня 2020 року №4 датою їх фактичного подання.

Боржником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин невиконання рішення суду, яке набрало законної сили 30.11.2021, у період з 30.11.2021 до 28.09.2022.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних підстав вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним, тому враховуючи особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України протягом одного місяця з дати набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №440/2891/21 у частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" від 28 жовтня 2020 року №3 та від 29 жовтня 2020 року №4 датою їх фактичного подання.

Таким чином, заява Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №440/2891/21 підлягає задоволенню частково.

На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 243, 248, 256, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/2891/21 - задовольнити частково.

Зобов`язати Державну податкову службу України протягом одного місяця з дати набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №440/2891/21 у частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" від 28 жовтня 2020 року №3 та від 29 жовтня 2020 року №4 датою їх фактичного подання.

В іншій частині заяви Фермерського господарства "ЕДЕМ 2015" про встановлення судового контролю відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва