Рішення

від 26.09.2022 по справі 640/19722/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2022 року м. Київ № 640/19722/21

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна»

до Черкаської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Агріматко-Україна» з позовом до Київської митниці Держмитслужби, , в якому просить суд:

- постановити рішення, яким скасувати картки відмов Київської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні вшг ску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№UA100670/2021/00139,UA100670/2021/00147,UA100670/202 /00155, UА10067/2021/00151,

- зобов`язати відповідача Київську митницю Держмитслужби відновити преференційний режим митного оформлення товарів за ВМД № UA100670.202 .100945 від 11.02.2021р.,

- стягнути з відповідача надміру сплачену суму ввізного мита 789859 грн. 77 коп. та 157971 грн. 97 коп. ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення відповідача про призупинення застосування тарифних преференцій зі сплати мита та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів є необґрунтованим та протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзиву на позовну заяву, в якому вказує, що викладенні в ньому факти не відповідають дійсним обставинам справи, правові висновки не базуються на нормах чинного законодавства, що визначає порядок здійснення митного контролю, в т.ч. контролю правильності визначення митної вартості товарів, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідач подав клопотання, у якому просить замінити відповідача - з Київської митниці Держмитслужби на правонаступника Черкаську митницю (код ЄДРПОУ 44005652).

З приписів п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою KM України від 20.10.2011 № 1074 вбачається, що права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Наказом Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено Черкаську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснено реєстрацію Черкаської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України: код ЄДРПОУ 44005652; місцезнаходження: 18007, м. Черкаси, вулиця Дашковича Остафія, 76.

З 01.07.2021 відповідно до наказів Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» та від 30.10.2021 року № 472 «Про початок здійснення підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи» розпочато здійснення Черкаською митницею функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Таким чином, Черкаська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України розпочала свою діяльність з 01.07.2021 року. В свою чергу, Київська митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Супроводження судових справ, де стороною виступала Київська митниця Держмитслужби здійснює Черкаська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. Посадові особи юридичного сектору Черкаської митниці, з метою самопредставництва митного органу, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Положенням про Черкаську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 № 489 передбачено, що Митниця з метою виконання повноважень делегованих Держмитслужбою, представляє свої інтереси та інтереси Держмитслужби в усіх без виключення судах (місцевих (цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних); апеляційних (цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних); Верховному Суді (Великій Палаті Верховного Суду, Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді, Касаційному кримінальному суді), з усіма відповідними правами та обов`язками наданими законодавством для учасників судового процесу (п.п. 22 п. 5 Положення).

Оскаржувані рішення у вигляді карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вартості було прийнято Київською митницею Держмитслужби в межах здійснення митного контролю за митними деклараціями (далі - МД) митним постом «Умань».

Відповідно до Штатного розпису Черкаської митниці на 2021 рік митний пост «Умань» є структурним підрозділом Черкаської митниці.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність заміни відповідача на його правонаступника.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

06.04.2021 уповноваженою особою ПАТ «Агріматко Україна» (далі - позивач) було подано МД №UA100670/2021/102162 на товари «сільськогосподарська техніка: навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом, новий Telescopic loader JCB Loadall 531-70 AGRI - 1 шт. та навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом Telescopic loader JCB Loadall 541-70 AGRI SUPER - 1 шт.».

Відповідно до поданих документів, вказаний товар надійшов на адресу ПАТ «Агріматко Україна» від компанії «Agrimatko LTD» (Кипр) на виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 05.01.2021 №АМС-2021.

Згідно графи 44 вказаної МД, для підтвердження заявленої митної вартості товарів та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу подано наступні документи:

- Рахунок-фактура (інвойс) Автотранспортна накладна

- Сертифікат з перевезення (походження) товару

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 318/21 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- АМС-2021 продажу товарів

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)

- Договір (контракт) про перевезення

- Договір (контракт) про перевезення

- Інші некласифіковані документи

- Інші некласифіковані документи

- Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів

- Копія митної декларації країни відправлення

За вказаною МД у графі 36 «Преференція» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» позивачем було зазначено код 424 - товари, що ввозяться в Україну та походять з Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

В подальшому під час здійснення митного контролю встановлено, що сертифікат походження на вказані товари видано/складено експортером товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби. Таким чином, на момент подачі МД застосувати до вказаних товарів преференційний режим (скасування мит) було неможливо.

У зв`язку в викладеним, 06.04.2021 відповідно до ст. 256 МК України, положень розділу VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631), позивачу було видано картку відмови № UA100670/2021/00139.

В подальшому зазначений товар 06.04.2021 було випущено Київською митницею Держмитслужби у вільний обіг за митною декларацією №UA 100670/2021/102171 на загальних підставах.

21.04.2021 уповноваженою особою ПАТ «Агріматко Україна» (далі - позивач) було подано МД №UA100670/2021/102458 на товар «сільськогосподарська техніка: навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом, новий Telescopic loader JCB Loadall 536-60 AGRI - 1 шт.».

Відповідно до поданих документів, вказаний товар надійшов на адресу ПАТ «Агріматко Україна» від компанії «Agrimatko LTD» (Кипр) на виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 05.01.2021 №АМС-2021.

Згідно графи 44 вказаної МД, для підтвердження заявленої митної вартості товарів та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу подано наступні документи:

Рахунок-фактура (інвойс)

Автотранспортна накладна

Автотранспортна накладна

Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l

Електронне повідомлення для вивезення 3 митногоскладу товарів, розміщених на митному складіДокумент, що підтверджує вартість перевезення товаруЗовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарівДоповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту)Договір (контракт) про перевезенняДоговір (контракт) про перевезенняДоговір (контракт) про перевезенняІнші некласифіковані документиІнші некласифіковані документиІнші некласифіковані документиКопія митної декларації країни відправленняЗа вказаною МД у графі 36 «Преференція» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» позивачем було зазначено код 424 - товари, що ввозяться в Україну та походять з Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

В подальшому під час здійснення митного контролю встановлено, що сертифікат походження на вказані товари видано/складено експортером товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби. Таким чином, на момент подачі МД застосувати до вказаних товарів преференційний режим (скасування мит) було неможливо.

У зв`язку в викладеним, 21.04.2021 відповідно до ст. 256 МК України, положень розділу VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631), позивачу було видано картку відмови № UA100670/2021/00147.

В подальшому зазначений товар 21.04.2021 було випущено Київською митницею Держмитслужби у вільний обіг за митною декларацією №UA 100670/2021/102478 на загальних підставах.

27.04.2021 уповноваженою особою ПАТ «Агріматко Україна» (далі - позивач) було подано МД №UA100670/2021/102590 на товари «сільськогосподарська техніка: навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом, новий Telescopic loader JCB Loadall 541-70 AGRI SUPER та навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом новий Telescopic loader JCB Loadall 535-95 AGRI - 1 шт.».

Відповідно до поданих документів, вказаний товар надійшов на адресу ПАТ «Агріматко Україна» від компанії «Agrimatko LTD» (Кипр) на виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 05.01.2021 №АМС-2021.

Згідно графи 44 вказаної МД, для підтвердження заявленої митної вартості товарів та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу подано наступні документи:

Рахунок-фактура (інвойс)

Автотранспортна накладна

Сертифікат з перевезення (походження) товару

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)

Договір (контракт) про перевезення

Договір (контракт) про перевезення

Інші некласифіковані документи

Інші некласифіковані документи

Інші некласифіковані документи

Копія митної декларації країни відправлення

За вказаною МД у графі 36 «Преференція» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» позивачем було зазначено код 424 - товари, що ввозяться в Україну та походять з Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

В подальшому під час здійснення митного контролю встановлено, що сертифікат походження на вказані товари видано/складено експортером товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби. Таким чином, на момент подачі МД застосувати до вказаних товарів преференційний режим (скасування мит) було неможливо.

У зв`язку в викладеним, 27.04.2021 відповідно до ст. 256 МК України, положень розділу VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631), позивачу булоло видано картку відмови № UA100670/2021/00151.

В подальшому зазначений товар 27.04.2021 було випущено Київською митницею Держмитслужби у вільний обіг за митною декларацією №UA 100670/2021/102591 на загальних підставах.

06.05.2021 уповноваженою особою ПАТ «Агріматко Україна» (далі - позивач) було подано МД №UA100670/2021/102765 на товари «сільськогосподарська техніка: навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом, новий Telescopic loader JCB Loadall 535-95 AGRI - 1 шт. та навантажувач самохідний телескопічний з дизельним двигуном, з вилковим захватом Telescopic loader JCB Loadall 531-70 AGRI - 1 шт.».

Відповідно до поданих документів, вказаний товар надійшов на адресу ПАТ «Агріматко Україна» від компанії «Agrimatko LTD» (Кипр) на виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 05.01.2021 №АМС-2021.

Згідно графи 44 вказаної МД, для підтвердження заявленої митної вартості товарів та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу подано наступні документи: Пакувальний лист Пакувальний лист Рахунок-фактура (інвойс) Рахунок-фактура (інвойс) Рахунок-фактура (інвойс) Автотранспортна накладна

Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)

Договір (контракт) про перевезення

Договір (контракт) про перевезення

Договір (контракт) про перевезення

Договір (контракт) про перевезення

Інші некласифіковані документи

Копія митної декларації країни відправлення Копія митної декларації країни відправлення

технічна довідка

За вказаною МД у графі 36 «Преференція» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» позивачем було зазначено код 424 - товари, що ввозяться в Україну та походять з Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

В подальшому під час здійснення митного контролю встановлено, що сертифікат походження на вказані товари видано/складено експортером товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби. Таким чином, на момент подачі МД застосувати до вказаних товарів преференційний режим (скасування мит) було неможливо.

У зв`язку в викладеним, 06.05.2021 відповідно до ст. 256 МК України, положень розділу VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631), позивачу було видано картку відмови № UA100670/2021/00155.

В подальшому зазначений товар 06.05.2021 було випущено Київською митницею Держмитслужби у вільний обіг за митною декларацією №UA 100670/2021/102791 на загальних підставах.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» № 1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, від 27.06.2014.

Відповідно до пункту другого статті 26 розділу IV вказаної Угоди термін «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва».

Згідно з пункту першого статті 16 цього Протоколу товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів:

- сертифікату перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у додатку III до Протоколу, або

- у випадках, вказаних у статті 22 (1) Протоколу, - декларації інвойс, наданої експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Відповідно до статті 22 вказаного Протоколу декларація інвойс може бути складена експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Згідно з частиною третьою статті 2 зазначеного Протоколу експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього протоколу.

Відповідно до статті 33 цього Протоколу митні органи країни імпорту мають право здійснювати подальші перевірки підтвердження походження товару у довільному порядку або тоді, коли мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статус і походження відповідних товарів або виконання інших вимог даного Протоколу.

Згідно статті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Пунктом 1 частини третьою статті 44 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до частини другою статті 36 Митного кодексу України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 36 Митного кодексу України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Крім того, частиною п`ятою статті 280 Митного кодексу України визначено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 281 Митного кодексу України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Окрім цього, частиною першою статті 45 Митного кодексу України визначено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач при оформленні товару надані сертифікат EUR1, чим дотримані вимоги п.3 ст.43 МК України, відповідно до якого «Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару».

З урахуванням наведеного слідує, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 та сертифікат про походження товару є підставою для застосування до товару тарифної преференції.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 1.380.2019.002337.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей (ч.1 ст.45 Митного кодексу України).

Інспекторами відповідача, порушені вимоги пп.1,2 ст. 45 МК України, в якій зазначено, що «У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію».

Жодних підстав для обґрунтованих сумнівів щодо походження товару у відповідача не могло виникнути, тому що нами надані усі підтверджуючі документи того, що навантажувачі самохідні телескопічні з дизельним двигуном з вилковим захватом для нерівної місцевості виробництва JCB мають походження зі Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії, зокрема:

- сертифікати EUR1 №0252372 18.03.2021р., №0489095 від 14.04.2021р., №0489102 від 19.04.2021р., №0489113 від 28.04.2021р., видані безпосередньо митними органами Великобританії відповідно до п.1 ст.17 Протоколу І

- CMR від 23.03.2021., 09.04.2021., 19.04.2021.,27.04.2021.

- Довідки № 467/21 від 19.04.2021р., 522/21 від 05.05.2021р. про транспортно- експедиційні витрати, яка підтверджує, що вантаж підприємству був доставлений безпосередньо з м. Рочестер, Англія до м. Умань, Україна.

В свою чергу, для спростування чи підтвердження сумнівів у достовірності поданих документів, статусі походження відповідних товарів, митним органом не здійснювалось будь-яких перевірочних дій; останнім не скеровувалися запити про надання відповідних доказів чи інформації щодо сертифікатів форми EUR1 на підставі яких здійснювалось ввезення товару.

Таким чином, митним органом не здобуто доказів невідповідності вимогам достовірності та правильності інформації про європейське походження товару, а також підтвердження тої обставини, що постачальник товарів не підтвердив відповідності товару вимогам правил про преференційне походження товару.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, та відповідно наявності підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування відповідного рішення митниці.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України «ро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 у справі № 417/3668/17.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Агріматко - Україна» (01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, буд. 12/10 ЄДРПОУ 30725226) до Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. Дашковича Остафія,76 код ЄДРПОУ 44005652) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії- задовольнити повністю.

2. Скасувати картки відмов Київської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA100670/2021/00139, №UA100670/2021/00147, №UA100670/2021/00155, №UА10067/2021/00151,

3. Зобов`язати Черкаську митницю відновити преференційний режим митного оформлення товарів за ВМД № UA100670.202 .100945 від 11.02.2021р..

4. Стягнути з Черкаської митниці надміру сплачену суму ввізного мита 789859,77 грн. (Сімсот вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 77 копійок) та 157971, 97 грн. (Сто п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят одна гривня 97 копійок) ПДВ.

5. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Агріматко - Україна» (01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, буд. 12/10 ЄДРПОУ 30725226) за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. Дашковича Остафія,76 код ЄДРПОУ 44005652) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 25567,47 (Двадцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят сім гривень 47 копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя І.А. Качур