Ухвала

від 27.09.2022 по справі 640/21041/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

27 вересня 2022 року м. Київ№640/21041/21Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Т.І. Шейко

за участі секретаря судових засідань Ходзіцького О.В.,

у підготовчому судовому засіданні в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД»доГоловного управління Державної податкової служби у Луганській областіпровизнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень за участі представника позивача - Цукера І.Б.; представника відповідача - Лактіної О.М.;встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва 20 липня 2021 року з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Луганській області, в якому просило:

-визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2019 року №0001091412, №0001111412 та №0001081412.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

26 жовтня 2021 року позивачем подана до суду заява про доповнення позову новою підставою.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10 червня 2022 року №991, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, в провадженні якої перебувала адміністративна справа №640/21041/21, відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.

Ухвалою суду від 14 червня 2022 року суддею Шейко Т.І. справу №640/21041/21 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні 05 липня 2022 року.

У підготовче судове засіданні прибув представник позивача; представник відповідача брав участь у режимі відеоконференції.

Матеріали справи №640/21041/21 містять клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Клопотання мотивоване тим, що позивачем реалізовано право на судовий захист щодо відновлення порушеного права за наслідками перевірки, призначеної наказом від 29 травня 2019 року №579, а саме: оскарження податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2019 року №0001091412, №0001111412 та №0001081412 є предметом спору у справах №640/18300/20 та №360/1848/20.

Підставами звернення позивача до суду в межах адміністративної справи №360/1848/20 є те, що Акт перевірки №498/12-32-14-12/39958887 має недоліки у оформленні, а саме відсутній підпис одного з перевіряючих, інших доводів щодо незаконності оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень позивачем у позові не зазначено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №360/1848/20 у задоволенні позову ТОВ «МРІЯ БУД» відмовлено.

Підставами звернення позивача до суду в межах адміністративної справи №640/18300/20 є процедурні порушення, допущені під час призначення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Мріябуд».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №640/18300/20 позовну заяву ТОВ «Мріябуд» залишено без розгляду.

Утім 25 серпня 2021 року ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження у справі №640/18300/20 за апеляційною скаргою ТОВ «Мріябуд» та призначено до розгляду на 01 листопада 2021 року.

При цьому, представником відповідача звернуто увагу суду, що адміністративний позов ТОВ «Мріябуд» від 20 липня 2021 року, за яким відкрито провадження у справі №640/21041/21, дослівно співпадає з адміністративним позовом від 04 серпня 2020 року, за яким відкрито провадження у справі №640/18300/20.

За таких обставин представник відповідача вважає необхідним застосувати положення пункту 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

У підготовчому судовому засіданні 05 липня 2022 року представник позивача наголосив, заперечуючи проти задоволення клопотання відповідача, що ним була подана заява про доповнення позову новою підставою.

Зважаючи на те, що заява позивача про доповнення позову новою підставою подана до Окружного адміністративного суду міста Києва 26 жовтня 2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, та зважаючи на клопотання представника відповідача, що позивачем взагалі пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, суд ухвалою від 05 липня 2022 року залишив позовну заяву без руху.

10 серпня 2022 року надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду.

У вказаній заяві позивач зазначив, зокрема, що при оскарженні податкових повідомлень рішень від 26 вересня 2019 року №0001091412, №0001111412 та №0001081412 позивач скористався досудовим регулюванням спору, рішення за яким отримав 08 квітня 2020 року. З позовною заявою звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 20 липня 2021 року.

Зверненню до суду з позовною заявою у справі №640/21041/21 передувало звернення до суду із позовною заявою, за якою Луганським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі №640/18300/20.

При цьому, позивач вказав що предмет позову у справі, що розглядається, та у справі №640/18300/20 є тотожним.

Оскільки Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №640/18300/20 позовну заяву залишено без розгляду, позивач у стислі строки звернувся з тотожним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вказуючи, що до 26 листопада 2020 року за правовою позицією Верховного Суду стосовно строку звернення до адміністративного суду було те, що строк звернення складав 1095 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, безвідповідно до того, чи скористався платник податків процедурою досудового врегулювання спору, чи ні, - то в межах строку, а саме 20 серпня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом у справі 640/18300/20.

Таким чином, позивач вважає, що діяв у межах сталої судової практики, а тому просить поновити йому строк звернення до суду у справі №640/21041/2 щодо оскарження податкових повідомлень рішень від 26 вересня 2019 року №0001091412, №0001111412 та №0001081412.

В якості додатків до заяви про поновлення строку звернення до суду позивач додав, зокрема, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №640/18300/20 про залишення позову без розгляду та ухвалу Луганського окружного адміністративного суду у справі №640/18300/20 від 23 листопада 2021 року.

З ухвали Луганського окружного адміністративного суду у справі №640/18300/20 від 23 листопада 2021 року вбачається, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №640/18300/20 задоволено, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року скасовано, а справу №640/18300/20 направлено для продовження розгляду.

Крім того, в ухвалі Луганського окружного адміністративного суду у справі №640/18300/20 від 23 листопада 2021 року зазначено, що 22 листопада 2021 року надійшла заява позивача про доповнення первісного позову новою підставою, а саме позивач зазначив, що висновки акта перевірки від 10 липня 2019 року №458/12-32-14-12/39958887 про порушення позивачем податкового законодавства грунтуються на припущенні про нереальність господарських операцій позивача у період з грудня 2016 року по грудень 2017 року включно. Однак, такий висновок позивач вважає безпідставним з огляду на наявні у нього первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту та віднесення певних сум до витрат підприємства у спірний період. Також позивач вважає безпідставним висновок податкового органу про не своєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 1664473,65 грн., оскільки всі податкові накладні, вказані відповідачем у додатку 16 до акта перевірки, фактично зареєстровано в реєстрі у строки, визначені Податковим кодексом України.

Вказаною ухвалою Луганського окружного адміністративного суду у справі №640/18300/20 від 23 листопада 2021 року поновлено позивачу строк звернення до суду та продовжено судовий розгляд справи №640/18300/20 з урахуванням заяви про доповнення первісного позову.

У підготовчому судовому засіданні 27 вересня 2022 року представник позивача підтримав надані ним пояснення щодо пропуску строку звернення до суду та просив поновити йому строк звернення до суду, зазначаючи, що іншого спору між ТОВ «МРІЯБУД» та податковим органом, ані ж спір у справі 640/21041/21, на даний час не існує.

Представник відповідача заперечував проти поновлення строку звернення до суду, зауваживши, що позивач щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень скористався досудовим врегулюванням спору, і отримавши рішення Державної податкової служби України пропустив місячний строк звернення до суду. Крім того, представник відповідача наголосив на судовій практиці Верховного Суду щодо недопущення одночасно розгляду в різних судах тотожних спорів.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вказує сам позивач, що при оскарженні податкових повідомлень рішень від 26 вересня 2019 року №0001091412, №0001111412 та №0001081412 позивач скористався досудовим регулюванням спору, рішення за яким отримав 08 квітня 2020 року.

Дійсно, як наголошує позивач, за сталої судової практики до 26 листопада 2020 року строк звернення до суду становив 1095 днів.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 щодо строку звернення до суду відступив від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, і що такий строк становить 1095 днів.

У вказаній постанові Верховний Суд зауважив, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк є строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Верховний Суд наголосив зокрема, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду.

Ухвалюючи постанову у справі № 500/2486/19 Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 Податкового кодексу України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті. Аналіз статті 102 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення-рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом. Суд дійшов висновку, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду.

Водночас, судова палата дійшла висновку, що пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

З цих підстав суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював такий правовий висновок.

Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, з дня прийняття Верховним Судом рішення від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19 змінився підхід до визначення строків звернення платника податків до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, та визначено, що у разі використання досудових заходів врегулювання спору, такий строк становить один місяць.

Також судова палата акцентувала увагу на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Як зазначено вище, позивач отримав рішення податкового органу за наслідками досудового врегулювання спору щодо оскарження податкових повідомлень -рішень від 26 вересня 2019 року №0001091412, №0001111412 та №0001081412 - 08 квітня 2020 року.

З позовом про оскарження податкових повідомлень рішень від 26 вересня 2019 року №0001091412, №0001111412 та №0001081412 у справі №640/21041/21 - позивач звернувся 20 липня 2021 року, тобто з пропуском строку та вже після зміни сталої судової практики згідно з постановою Верховного Суду від 26 листопада 2020 року.

Доводи позивача, що він звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва відразу після отримання ним ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №640/18300/20 не заслуговують на увагу і не є за своєю суттю поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач оскаржив вказану ухвалу у встановлений строк до суду апеляційної інстанції і при цьому, одночасно з тотожними позовними вимогами звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 20 липня 2021 року.

Отже, позивачем пропущено строк звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом у справі №640/21041/21.

Більше того, звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва 26 жовтня 2021 року з заявою про доповнення позову новою підставою взагалі не містить обгрунтувань щодо причин поважності пропуску строку звернення до суду.

В заяві про поновлення строку від 10 серпня 2022 року позивач в загальному порядку вказує на сталу судову практику, яка мала місце у спорах щодо застосування строків у спорах про оскарження податкових повідомлень-рішень до 26 листопада 2020 року, та на те, що спочатку звернення позивача з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2019 року №0001091412, №0001111412 та №0001081412 мало місце у 2020 році і ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року справу №640/18300/20 було передано за підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду.

Провадження у справі №640/18300/20 розпочато ухвалою Луганського окружного адміністративного суду 26 березня 2021 року і на теперішній час триває, про що свідчить ухвала цього ж суду від 23 листопада 2021 року. При цьому, як вбачається зі змісту ухвали, судом прийнято заяву позивача про доповнення позову новою обставиною, що в свою чергу спростовує твердження представника позивача про відсутність на теперішній час спорів між товариством та податковим органом, крім спору у даній справі №640/21041/21.

Обставини звернення позивача спочатку до Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/18300/20, матеріали якої були передані за підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду, і подальше провадження у цій справі, не є поважною причиною пропуску строку звернення позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва 20 липня 2021 року з тотожними позовними вимогами та 26 жовтня 2021 року із заявою про доповнення позову новою обставиною, оскільки про такі обставини позивач знав, або повинен був дізнатися при отриманні Акта перевірки від 10 липня 2019 року №498/12-32-14-12/39958887.

Отже, враховуючи наведене, суд не вбачає поважними причини звернення позивача до суду з позовними вимогами у справі №640/21041/21.

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 123, 248, Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2019 року №0001091412, №0001111412 та №0001081412 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.

Повний текст ухвали складено 28.09.2022.