7/765
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2007 р. № 7/765
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Козир Т.П.
суддів :Мележик Н.І.,Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
НАК “Нафтогаз України”
на постановувід 31.05.2007 р. Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 7/765
за позовом НАК “Нафтогаз України”
доЗАТ “Укргаз-Енерго”
проспонукання укласти договір
за участю представників:
від позивача- Тютюнник В.Я.
від відповідача- Гайсин Р.Р.
В С Т А Н О В И В:
За наслідком уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, НАК “Нафтогаз України” просила господарський суд міста Києва зобов'язати ЗАТ “Укргаз-Енерго” укласти договір купівлі-продажу природного газу обсягом 210 000 000 куб. м у редакції, поданій позивачем для підписання листом від 28.07.2006 р. за № 6/1-999-5433, та зобов'язати підписати акт приймання передачі природного газу про передачу в червні 2006 р. природного газу в згаданому обсязі.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2007 р. (суддя Якименко М.М.) позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007р. (судді: Андрієнко В.В., Малетич М.М., Студенець В.І.) рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2007 р. скасовано, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, НАК “Нафтогаз України” звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ “Укргаз-Енерго” просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, НАК “Нафтогаз України” неодноразово зверталась до ЗАТ “Укргаз-Енерго” листами з пропозицією підписати проект договору про купівлю-продаж природного газу.
ЗАТ “Укргаз-Енерго” відмовило в підписанні даного договору посилаючись на свободу договору.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог господарський суд виходив з того, що відповідач відмовився підписувати наданий йому позивачем проект договору, а тому даний договір повинен бути укладений в судовому порядку на підставі ч. 1 ст. 187 ГК України.
Апеляційний господарський суд правомірно не погодився з помилковими висновками місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Частина 3 ст. 179 ГК України передбачає, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності з ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Згідно ст. 1 Закону України “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб” державними замовниками за державним замовленням є Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи - головні розпорядники коштів державного бюджету.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду апеляційний господарський суд мотивовано виходив з того, що НАК “Нафтогаз України” до числа організацій та установ, про які йдеться в ст. 1 Закону України “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб”, не належить. Позивач не є головним розпорядником коштів державного бюджету, а отже при укладенні договору не може вважатись державним замовником. При цьому, суд підставно погодився із доводами ЗАТ “Укргаз-Енерго” про відсутність посилань у чинному законодавстві України на обов'язковість для відповідача укладання із НАК “Нафтогаз України” договору купівлі-продажу природного газу, правомірно врахувавши положення ст. ст. 6, 627 ЦК України.
Приймаючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про неправильне застосування судом першої інстанції ч. 1 ст. 187 ГК України та про відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі.
Висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу НАК “Нафтогаз України” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 р. у справі № 7/765 залишити без змін.
Головуючий, суддя Т. Козир
С у д д і: Н. Мележик
О. Подоляк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2007 |
Оприлюднено | 30.10.2007 |
Номер документу | 1064893 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Подоляк О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні