Постанова

від 27.09.2022 по справі 640/2908/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2908/20 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Кузьменко В.В. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу політичної партії "Партія захисту прав людини" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до політичної партії "Партія захисту прав людини" про анулювання реєстраційного свідоцтва,-

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Політичної партії «Партія захисту прав людини» (далі - відповідач, Партія), у якому позивач просив суд анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Партія захисту прав людини» № 157-п.п від 06.10.2008 (Код ЄДРПОУ: 36156112, місцезнаходження: вул. Щорса, 103, м. Одеса, 65033).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що головним доказом, який свідчить про виконання та дотримання законодавчого обов`язку про висування кандидатів на виборах є саме рішення З`їзду Партії, а не дата реєстрації виборчих документів в ЦВК, постанова ЦВК про реєстрацію чи відмову в реєстрації кандидата чи результати самих виборів.

Також, апелянт зазначає, що в законодавстві немає заборон та обмежень на висування кандидатів на виборах від Партій, які раніше 10 років не приймали участі у виборах.

Крім того, зауважує, що партія надала чіткі аргументи та докази з посланням на законодавство про те, що реєстраційні свідоцтва всіх політичних партій відмінені законом в 2016 році. А тому неможливо було в правовому полі в 2021 році анулювати реєстраційне свідоцтво, яке втратило свою чинність та правову природу застосування ще 5 років тому.

Окрім наведеного, апелянт звертає увагу на судову практику в аналогічних спорах, зокрема, у справі №640/2968/20.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» Міністерством юстиції України було зареєстровано Політичну партію «Партія захисту прав людини», Свідоцтво № 157-п.п. від 06.10.2008.

Відповідач має статус юридичної особи (Дата державної реєстрації: 06.10.2008, дата запису: 20.10.2008, номер запису: 1 556 102 0000 033751 ідентифікаційний код юридичної особи - 36156112, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вулиця Щорса, 103, керівник - Головіна Вікторія Вікторівна).

Діяльність Відповідача здійснюється на підставі Статуту політичної партії «Партія захисту прав людини», затвердженому Установчими зборами Політичної партії «Партія захисту прав людини», протокол № 1 від 30.05.2008.

З метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону України «Про політичні партії в України» Міністерством юстиції України 15.01.2020 направлено лист № 426/00019.4.1/6-20 до Центральної виборчої комісії (далі - Комісія) для отримання інформації щодо висування Партією кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

У відповідь Комісія, листом від 31.01.2020 № 21-41-211, надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.

З огляду на те, що відповідачем порушено вимоги частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», вказане зумовило звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація відповідачем кандидата від Партії після подання позову до суду не спростовує факт порушення ним 10-річного терміну для висування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 № 2365-III (далі - Закон №2365-III) визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії в Україні відповідно до частини другої статті 36 Конституції України сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Народне волевиявлення здійснюється через вибори і референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69 Основного Закону України). Отже, участь партій у виборах є конституційним обов`язком, безумовним до виконання.

Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Вказана норма передбачає, що у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Наведені вище конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України (Рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року №2-рп/2007).

Форми участі політичних партій у виборах різноманітні і визначені законодавством, однак Виборчий кодекс України (пункт 3 частини першої статті 22 цього Кодексу) визнає за політичною партією набуття статусу суб`єкта виборчого процесу за умови висування партією кандидатів.

Висування партією кандидатів відбувається на з`їзді партії, що є необхідною, але не достатньою умовою для повноцінної участі у виборах. Порядок висування кандидатів партією встановлено приписами частини першої статті 53 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та частини четвертої статті 47 Закону України «Про вибори Президента України».

У свою чергу реєстрація кандидата має місце виключно після його висування та за умови подання відповідного переліку документів до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) (статті 54, 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», стаття 51 Закону України «Про вибори Президента України»).

Згідно із частиною третьою статті 22 Виборчого кодексу України у разі відмови у реєстрації або скасування реєстрації усіх висунутих партією кандидатів, остання втрачає статус суб`єкта виборчого процесу, тобто не бере участі у виборах.

Таким чином, неподання партією висунутих нею кандидатів для реєстрації у встановлений законодавством строк призводить до втрати нею статусу суб`єкта виборчого процесу. Тому висування кандидатів, яке відбувається на з`їзді партії і реєстрація кандидатів, що здійснюється ЦВК, передбачають різні виборчі процедури, за якими проходить не лише висування кандидатів, але й їх реєстрація ЦВК.

Саме рішення ЦВК про реєстрацію висунутих кандидатів від партії на загальнодержавних виборах є логічним завершенням процесу висування кандидатів і у такому випадку можна вважати, що партія взяла участь у виборах і виконала свій конституційний обов`язок.

При цьому, ураховуючи конструкцію статті 24 Закону №2365-III, а також Рішення Конституційного Суду України від 12.06.2007 №2-рп/2007, факт невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є обов`язковою підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 2365-III визначено, що державний контроль за діяльністю політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади.

Згідно із Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 із змінами (далі - Положення № 228), Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення №228 установлено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.

Крім того, зі змісту частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» вбачається, що остання не містить посилання на день реєстрації політичної партії чи на будь-який інший день початку цього строку. Буквальне значення цієї норми свідчить про те, що будь-які десять послідовних календарних років, протягом яких політична партія не висувала кандидатів на виборах, є підставою для застосування заходу анулювання реєстрації партії. Таке розуміння строку не має прив`язки до дня реєстрації політичної партії.

Аналогічний правовий висновок викладений зокрема у постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №640/2973/20.

Відтак, встановлення факту невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України у будь-який десятирічний проміжок часу, є підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва цієї партії за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону №2365-III політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно (частина друга статті 24 Закону №2365-III).

У разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду (частина третя статті 24 Закону №2365-III).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Міністерством юстиції України було зареєстровано Політичну партію «Партія захисту прав людини» (Свідоцтво № 157-п.п. від 06.10.2008).

Міністерством юстиції України 15.01.2020 направлено лист № 430/00019.4.1/6-20 до Центральної виборчої комісії для отримання інформації щодо висування Партією кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

У відповідь Комісія, листом від 31.01.2020 № 21-41-211, надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.

Будь-яких доказів того, що політична партія «Партія захисту прав людини», здійснювала висування кандидатів партією для участі у виборах за останні 10 років, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача, що Партією на позачерговому з`їзді 28.08.2014 було висунуто голову Партії на позачергових парламентських виборах по 223 округу 26.10.2014, колегією суддів оцінюється критично, з огляду на те, що Партія навіть не подавала зазначені документи до ЦВК, про що зазначено ними у апеляційній скарзі.

При цьому, як вище зазначено судом апеляційної інстанції, саме рішення ЦВК про реєстрацію висунутих кандидатів від партії на загальнодержавних виборах є логічним завершенням процесу висування кандидатів, а тому лише у такому випадку можна вважати, що партія взяла участь у виборах і виконала свій конституційний обов`язок.

Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом позивач надав докази відсутності інформації про висування кандидатів та подання відповідачем документів до ЦВК для участі у виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.

В свою чергу, відповідачем будь-яких доказів саме висування ним своїх кандидатів для участі у виборах Президента України та виборах народних депутатів України у вказаний період не надано.

При цьому, твердження відповідача про те, що Партія приймала рішення про висування та подавала документи до ЦВК відповідно до затвердженого календарного плану основних організаційних заходів з підготовки та проведення проміжних виборів народного депутата України 15 березня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі №179, не спростовує той факт, що Політичною партією протягом останніх 10 років не висувалися кандидати на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постановах від 20.04.2021 у справі №640/2968/20 та від 30.06.2021 по справі №640/2895/20.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідність позивача вимогам частини першої статті 24 Закону № 2365-III щодо невисування своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є підставою для анулювання реєстрації політичної партії.

Колегія суддів звертає увагу, що вказана норма Закону № 2365-III є чинною, неконституційною не визнавалася, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Доводи апелянта про те, що позивачем не надано доказів непроведення З`їздів Партії по висуванню кандидатів на загальнодержавних виборах протягом 10 років, є безпідставними, оскільки законодавство не передбачає відповідних вимог щодо обов`язку Міністерства юстиції України здійснювати перевірку проведення або не проведення з`їздів партій та, більше того, не ставить в залежність обов`язок звернення до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва від проведення партійних з`їздів.

Щодо доводів апелянта, що реєстраційні свідоцтва всіх політичних партій відмінені законом в 2016 році. А тому неможливо було в правовому полі в 2021 році анулювати реєстраційне свідоцтво, яке втратило свою чинність та правову природу застосування ще 5 років тому колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 26 листопада 2015 року №835-VIII були внесені зміни до Закону в частині зокрема скасування видачі політичним партіям свідоцтв про реєстрацію.

22 квітня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року №280 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року №1212 та визнання таким, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 року №840 «Про реалізацію статей 9, 11 Закону України «Про політичні партії в Україні», якою регламентувався порядок видачі свідоцтв політичним партіям.

Однак, частиною першою статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що у разі невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом 10 років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про Єдиний реєстр громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 грудня 2008 року №2226/5, Єдиний реєстр громадських формувань - це електронна база даних, яка містить відомості про легалізацію (реєстрацію), зокрема політичних партій.

Відповідно до 2.4 розділу II Положення про надходження на легалізацію (реєстрацію) документів, зокрема політичних партій, до Єдиного реєстру вносяться відомості, а саме про дату реєстрації та реєстраційний номер у паперовому Реєстрі політичний партій; номер та дата видачі свідоцтва про реєстрацію (його дубліката).

Політична партія «Партія захисту прав людини» зареєстрована Міністерством юстиції України (Свідоцтво № 157-п.п. від 06.10.2008), має статус юридичної особи (Дата державної реєстрації: 06.10.2008, дата запису: 20.10.2008, номер запису: 1 556 102 0000 033751 ідентифікаційний код юридичної особи - 36156112, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вулиця Щорса, 103, керівник - Головіна Вікторія Вікторівна).

Частина тринадцять статті 10 Закону України «Про політичні партії в Україні» встановлює, що діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

Тобто, партія, яка не зареєстрована, не має права здійснювати партійну діяльність. При цьому визначальним є юридичний факт реєстрації чи нереєстрації політичної партії, а не спосіб засвідчення цього факту.

З огляду на вказане, зміни в законодавстві, на які посилається апелянт, автоматично не призводять до нечинності документів, що були видані до їх внесення у спосіб, визначений законодавством, яке діяло на той час, не є підставою для незастосування приписів законодавства, на підставі яких у позивача виникає право звернення з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва (реєстрації) партії.

Закон України «Про політичні партії в Україні» визначає спосіб офіційного встановлення і державного визнання факту припинення діяльності партії у вигляді обов`язку ініціювання Міністерством юстиції України - органом уповноваженим здійснювати державний контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції і законів України, а також статуту політичної партії (стаття 18 цього Закону), - анулювання реєстрації (реєстраційного свідоцтва) політичної партії шляхом звернення до суду. Судовий спосіб прийняття остаточного рішення означає перевірку підстав та аргументів органу адміністративного контролю і прийнятого відповідного рішення. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Отже, анулювання реєстрації політичної партії відбувається судом за зверненням Міністерства юстиції України (контролюючого органу) після закінчення десятирічного періоду бездіяльності у виконанні свого конституційного обов`язку щодо висування своїх кандидатів на загальнодержавних виборах.

В контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу, що у випадку встановлення існування передбачених частиною першою статті 24 Закону № 2365-III умов для анулювання реєстрації партії, вказане є підставою для постановлення саме такого рішення.

Отже, колегія суддів вказує про необхідність відповідно змінити резолютивну частину оскаржуваного рішення.

Посилання апелянта на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі №640/2968/20, колегія суддів оцінює критично, з огляду на те, що вказаним рішенням не вирішено спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність неповноти встановлення обставин справи. Відтак, постанова не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.

При цьому, колегією суддів враховуються висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.07.2022 у справі № 640/2973/20, від 21.09.2022 у справі №640/2935/20.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Міністерства юстиції України, а саме анулювання реєстрації «Політичної партії «Партія захисту прав людини» № 157-п.п від 06.10.2008 (Код ЄДРПОУ: 36156112, місцезнаходження: вул. Щорса, 103, м. Одеса, 65033).

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушення норм матеріального права.

Частиною 4 цієї правової норми передбачено, що зміна судового рішення може полягати у зміні його резолютивної частини.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу політичної партії "Партія захисту прав людини" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

Адміністративний позов Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, б. 13, код ЄДРПОУ 00015622) до Політичної партії «Партія захисту прав людини» (65033, м. Одеса, вул. Щорса, 103, ЄДРПОУ 36156112) про анулювання реєстраційного свідоцтва - задовольнити частково.

Анулювати реєстрацію «Політичної партії «Партія захисту прав людини» (Код ЄДРПОУ: 36156112, місцезнаходження: вул. Щорса, 103, м. Одеса, 65033).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В інші частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: В.В. Кузьменко

Є.В. Чаку