ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6539/22 Справа № 182/646/22 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року м.Кривий Ріг
справа № 182/646/22
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Приватне підприємство «Міком», Старший державний виконавець Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - Логвиненко Тетяна Миколаївна, Державний реєстратор виконавчого комітету Чкалівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області Овдієнко Тетяна Володимирівна, Державний реєстратор виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області Донець Ольга Едуардівна, Територіальна громада м. Нікополь в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2022 року, яка постановлена суддею Рунчевою О.В. у м. Нікополі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повної ухвали суду в матеріалах справи відсутні, -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Міком», Старшого державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - Логвиненко Тетяни Миколаївни, Державного реєстратора виконавчого комітету Чкалівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області - Овдієнко Тетяни Володимирівни, Державного реєстратора виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - Донець Ольги Едуардівни, Територіальної громада м. Нікополь в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, треті особи - Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, Виконавчий комітет Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, про визнання правочинів недійсними, визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав, визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2022 року зазначена позовна заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, визнана неподаною та повернута позивачу у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 09 лютого 2022 року.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та передачу справи на розгляд до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі представником позивача зазначено, що в строки, визначені в ухвалі суду першої інстанції від 30 червня 2022 року про продовження строків на усунення недоліків, яку було вручено позивачу 18 липня 2022 року, позивачем було усунуто недоліки позовної заяви та до суду першої інстанції 28 липня 2022 року, засобами поштового зв`язку, направлено клопотання про приєднання доказів. Тобто ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху була виконана позивачем у визначені судом строки.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, передбачена п.6 ст. 353 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 01 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Міком», Старшого державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - Логвиненко Тетяни Миколаївни, Державного реєстратора виконавчого комітету Чкалівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області - Овдієнко Тетяни Володимирівни, Державного реєстратора виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - Донець Ольги Едуардівни, Територіальної громада м. Нікополь в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, треті особи - Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, Виконавчий комітет Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, про визнання правочинів недійсними, визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав, визнання права власності на нерухоме майно
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від від 09.02.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.12-13).
Вказану ухвалу представник позивача ОСОБА_2 отримав 27.05.2022 року (а.с.20).
07.06.2022 року та 15.06.2022 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків (а.с.24-25, а.с. 28-29).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2022 року клопотання позивача ОСОБА_1 задоволено та продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків за ухвалою суду від 09.02.2022 року за його позовною заявою.
ОСОБА_1 було запропоновано усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку (а.с.31-32).
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позивачу ОСОБА_1 позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 09 лютого 2022 року, при цьому позивач 30.06.2022 року отримав особисто в електронному ввигляді копію ухвали суду від 30.06.2022 року, яка була надіслана на його електронну адресу, в якій зазначено про необхідність усунути недоліки зазначені в ухвалі у десятиденний строк з дня її отримання (а.с. 37).
Проте, колегія судів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень частини1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу (форма та зміст позовної заяви та документи, що до неї додаються), протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 185 ЦПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повертаючи позивачу ОСОБА_1 позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 09 лютого 2022 року, при цьому позивач 30.06.2022 року отримав особисто в електронному ввигляді копію ухвали суду від 30.06.2022 року, яка була надіслана на його електронну адресу, в якій зазначено про необхідність усунути недоліки зазначені в ухвалі у десятиденний строк з дня її отримання (а.с.37).
Однак, направлення копії ухвали на електронну поштову адресу сторони чи її представника не є належним направленням, з огляду на наступне.
Згідно ч.5 ст.272 ЦПК України, якщо судове рішення було ухвалено без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Відповідно до частин 1, 4, 5 та 6 ст.14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (ЄСІКС), яка в тому числі забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судом та учасниками судового процесу. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси із застосуванням ЄСІКС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІКС в обов`язковому порядку, інші особи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІКС в добровільному порядку.
Згідно з пунктами 1, 2 та 6 розділу 2 Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, затвердженого наказом ДСА України № 227 від 07 листопада 2016 року, документи можуть буди надіслані користувачеві судом в електронному вигляді лише після реєстрації в Системі. Реєстрація користувача відбувається шляхом заповнення відповідної реєстраційної форми, із зазначенням певних відомостей для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства, після реєстрації в Системі і генерації адреси електронної пошти користувач повинен подати до суду заявку, згідно з шаблоном, розміщеним на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Суд після виготовлення та підписання процесуального документа паралельно з порядком, визначеним процесуальним законодавством, надсилає електронні копії процесуального документа, скріплені електронним цифровим підписом судді (судді-доповідача, головуючого судді), електронною поштою на поштову скриньку учасника судового процесу, якщо такий учасник зареєстрований у Системі як користувач (п.1 розділу 4 Тимчасового регламенту).
Згідно п.п.1 п.2 розділу 1 Тимчасового регламенту електронна адреса - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім`я у домені «mail.gov.ua».
Отже, офіційною електронною адресою учасника справи є адреса електронної пошти, який зареєстрований у Системі як користувач та складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені.
За таких обставин направлення судом ухвали від 30.06.2022 в електронному вигляді на вказану у позові електронну адресу позивача, який не зареєстрований у Системі як користувач, та адреса якого яка не відповідає вимогам Тимчасового регламенту не є належним врученням, що у свою чергу свідчить про передчасність ухвали про повернення позовної заяви.
Аналогічні висновки про те, що направлення судового рішення електронним листом на електронну пошту учасника справи, який не зареєстрований у Системі як користувач, не є належним врученням такого рішення, сформовані у цілому ряді постанов Верховного Суду та є усталеними, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 279/5407/20.
Суддя вказаних обставин не врахував і передчасно постановив ухвалу про повернення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням було надіслано на адресу зазначену у позові ухвалу суду від 30.06.2022 року, яку ОСОБА_1 отримав 18.07.2022 року (а.с.37).
При цьому, позивачем було усунуто недоліки позовної заяви та до суду першої інстанції 28 липня 2022 року, засобами поштового зв`язку, направлено клопотання про приєднання доказів, що свідчить про те, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху була виконана позивачем у визначені судом строки.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Суд першої інстанції в цій справі помилково та необґрунтовано повернув позовну заяву з підстав, викладених судом, чим порушив вимоги процесуального законодавства, не надіславши належним чином позивачу копію ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, чим формально віднісся до застосування норм процесуального закону та прийшов до передчасного висновку про повернення позову з вищевказаних підстав.
Колегія суддів наголошує, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно обмежена у праві на доступ до правосуддя або позбавлена такого права, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Суд першої інстанції порушив вищенаведені норми процесуального права та викладені в рішеннях ЄСПЛ загальні засади судочинства стосовно права особи на доступ до суду й обґрунтованості судового рішення, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про визнання неподаною і повернення позовної заяви.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та враховуючи фундаментальний принцип безперешкодного доступу до правосуддя, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання у справі, відповідно до вимог ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382 ЦПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , - задовольнити.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2022 року - скасувати та направити матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Міком», Старшого державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - Логвиненко Тетяни Миколаївни, Державного реєстратора виконавчого комітету Чкалівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області - Овдієнко Тетяни Володимирівни, Державного реєстратора виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - Донець Ольги Едуардівни, Територіальної громада м. Нікополь в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, треті особи - Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, Виконавчий комітет Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, про визнання правочинів недійсними, визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав, визнання права власності на нерухоме майно до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 28 вересня 2022 року.
Головуючий:
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2022 |
Оприлюднено | 30.09.2022 |
Номер документу | 106493882 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Остапенко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні