Постанова

від 27.09.2022 по справі 761/26021/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/9112/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2022 року місто Київ

справа №761/26021/21

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Борисової О.В.,

суддів Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року про повернення позовної заяви, постановлену під головуванням судді Макаренко І.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Оперний» про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021року позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив:

зобов`язати відповідача спростувати у той же спосіб усі публічно заявлені (наведені) ним відомості у зверненні до мешканців будинку АДРЕСА_1 , які принижують честь, гідність та ділову репутацію адвоката ОСОБА_1.;

стягнути на його користь з ОСОБА_2 грошову компенсацію на відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку із неусуненням недоліків.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що він, подаючи позов до суду, разом з позовною заявою вже надавав усі письмові докази, які були завірені відповідним та належним чином, а також копії позовної заяви з додатками усім учасникам справи.

Вказував, що він в подальшому повторно на виконання ухвали суду першої інстанції від 27 червня 2022 року, у своїй заяві від 29 червня 2021 року, конкретно зазначив (засвідчив) усі письмові докази,які були надані з позовною заявою та повторно до суду залучив відповідні копії цих письмових доказів, які були в наявності у нього на час подачі позову до суду.

Вважає, що під час подачі позову до суду у липні 2021 року,ним були дотримані усі вимоги щодо подачі та засвідчення копій документів, які залучалися разом з позовною заявою у якості письмових доказів і тому у суду першої інстанції були відсутні підстави залишати позов без руху 27червня 2022 року.

Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у статтях 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 1 ст.177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч.ч.1-6 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, ЦПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ЖБК«Оперний» про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

До позовної заяви позивачем було додано:

додатки в оригіналах: квитанції про сплату судового збору;

додатки в завірених копіях: свідоцтво адвоката ОСОБА_1.; звернення адвоката ОСОБА_1. від 21 січня 2021 року; звернення відповідача до мешканців будинку за січень 2021 року; довіреність представника ЖБК «Оперний» Уварова А.О.; рішення КДКА №516 від 10 червня 2021 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив з того, щопозовна заява не відповідає положенням ст.ст.95, ч.1 ст.177ЦПК України, а саме: позивачем не вказано про наявність у нього оригіналів доказів, копії яких він подає для суду та учасників справи без дотриманням вимог ст. 95 ЦПК України.

В ухвалі зазначено, що позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії письмових доказів відповідно до ст.95 ЦПК України для суду та інших учасників справи.

На виконання вимог ухвали від 27 червня 2022 року позивачем ОСОБА_1 була надана заява про усунення недоліків від 29 червня 2022 року, в якій останній зазначив, що ним надаються завірені копії письмових доказів, які були надані ним разом з позовною заявою, а також вінзасвідчив що:

копія свідоцтва адвоката відповідає оригіналу, який знаходиться у позивача;

копія «Звернення адвоката до мешканців будинку АДРЕСА_1 » повністю відповідає оригіналу який виготовлявся позивачем;

надана суду копія «Звернення відповідача до мешканців будинку за січень 2021 року» повністю відповідає оригінальному тексту, розміщеному на дошці об`яв у парадному під`їзду будинку АДРЕСА_1 , що надрукована та розміщена там особисто відповідачем ОСОБА_3 , оригінал цього тексту перебуває у відповідача;

надана суду копія довіреності представника ЖБК «Оперний» Уварова А.О., повністю відповідає тексту в електронній формі, який був направлений 16 квітня 2020 року представником ЖБК «Оперний» Уваровим зі своєї електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_2» на йогоелектронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_1», оригінал цієї довіреності знаходиться у третьої особи ЖБК «Оперний»;

копія рішення КДКА м. Києва за №516 від 10 червня 2021 року на 20 сторінках, повністю відповідає тексту оригіналу, який знаходився у позивача.

Також позивачем було повторно надано додатки в завірених копіях: свідоцтво адвоката ОСОБА_1.; звернення адвоката ОСОБА_1. від 21 січня 2021 року; звернення відповідача до мешканців будинку за січень 2021 року; довіреність представника ЖБК «Оперний» Уварова А.О.; рішення КДКА №516 від 10 червня 2021 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку із неусуненням недоліків.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд виходив з того, що 29 червня 2022 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, у якій позиваччастково виправив недоліки, однак не надав належним чином засвідчені копії документів, що додаються до позовної заяви для інших учасників справи відповідно до вимог ст.95 ЦПК України.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем у додатку до позовної заяви, були надані додатки в оригіналах та завірених позивачем копіях.

Усуваючи недоліки, які викладені в ухвалі суду від 27 червня 2022 року позивач у заяві про усунення недоліків надав пояснення щодо того, які докази знаходяться у нього, а які в інших осіб.

Також позивачем до заяви про усунення недоліків були додані документи, які засвідчені позивачем належним чином (містить напис «з оригіналом згідно» та підпис позивача).

Таким чином, оскільки позивач підтвердив відповідність копій письмових доказіворигіналу, які знаходяться в нього, своїм підписом, та вказав суду, що інші документи додані до позовної заяви в оригіналі знаходяться у відповідача та третьої особи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без руху з тих підстав, що позивачем не зазначено про наявність у нього оригіналів доказів, копії яких він подає для суду та учасників справи.

Також, суд першої інстанції не врахував доводів позивача в заяві про усунення недоліків, в якій він фактично підтвердив виконання вимог ст.95 ЦПК України при поданні позовної заяви та доданих до неї матеріалів, а також долучив до заяви ще один примірник доказів, які були завірені його підписом.

При цьому, не завірення позивачем одного примірника копії рішення КДКА м. Києва за №516 від 10 червня 2021 року є надмірним формалізмом.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції порушив норми процесуального права та припустився надмірного формалізму, чим фактично позбавив позивача права на доступ до правосуддя.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: