Рішення

від 11.12.2023 по справі 761/26021/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/26021/21

Провадження № 2/761/385/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Шаповалова Сергія Васильовича до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Оперний» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить зобов`язати відповідача спростувати у той же спосіб усі публічно заявлені (наведені) ним відомості у зверненні до мешканців будинку АДРЕСА_1 , які, на думку позивача, псують честь, гідність та ділову репутацію адвоката Шаповалова Сергія Васильовича, відшкодувати останньому моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.01.2021 позивач звернувся до власників квартир-членів ЖБК «Оперний» з пропозицією ініціювати скликання розширеного правління або загальних зборів кооперативу для вирішення питання відносно нежитлового приміщення, повернення права власності щодо якого оспорюється у Господарському суді м. Києва.

У відповідь на це звернення відповідач розмістив на дошці для об`яв публічне звернення для усіх мешканців та власників квартир будинку, що містило, на думку позивача, фактичне приниження честі, гідності та ділової репутації останнього, нанесло йому моральної шкоди, яку він оцінює у 50000,00 грн., та стало підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва суду від 17.02.2023 було відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачем не надано ані доказів самого звернення позивача до власників квартир, ані доказів того факту, що повідомлення було розміщене на дошці оголошень, ані доказів того, що будь-які матеріали, які стосуються позивача, були розповсюджені саме відповідачем, а, отже, це є припущеннями позивача. Належних та допустимих доказів зворотного, позивачем не надано.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд встановив.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 28 Конституції України регламентовано, що кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Частиною 2 зазначеної статті Закону передбачено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведеності їх правдивості.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у п. 4 своєї постанови від 27 лютого 2009 року № 1, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ за № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Способи судового захисту гідності та честі передбачені ст. ст. 16, 277 Цивільного кодексу України.

У п. 19 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, вказано, що таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач стверджує, що 21.01.2021 він письмово звернувся до власників квартир-членів ЖБК «Оперний» з пропозицією ініціювати скликання розширеного правління або загальних зборів кооперативу для вирішення питання відносно нежитлового приміщення, повернення права власності щодо якого оспорюється у Господарському суді м. Києва.

В подальшому, за твердженням позивача, у відповідь на це звернення, відповідач розмістив на дошці для об`яв публічне звернення для усіх мешканців та власників квартир будинку, що містило, на думку позивача, фактичне приниження честі, гідності та ділової репутації останнього, нанесло йому моральної шкоди.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем на дошці об`яв було розміщене публічне звернення для усіх мешканців та власників квартир будинку, інформація та текст якого містили приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, а також того, що будь-яке звернення подібного змісту було розміщене саме відповідачем ОСОБА_2 .

У відповідності до вимог ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.1,4 ст.77 ЦПК України).

За таких обставин, оскільки позивачем подано до суду позов про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, яка була розміщена на дошці об`яв будинку, проте з наданих учасниками справи доказів, неможливо встановити - яка саме та ким саме була розповсюджена інформація, що, на думку позивача, паплюжить його честь, гідність, ділову репутацію та нанесла йому моральної шкоди.

У разі, якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі про захист честі та гідності фізичної особи судом першої інстанції не вирішено, суд відмовляє у позові з цих підстав. При цьому достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд в постановах від 30 вересня 2019 року (справа N 742/1159/18) та від 18 грудня 2019 року (справа N 742/286/17).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 19, 42, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

В задоволенні позову Шаповалова Сергія Васильовича до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Оперний» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 11.12.2023.

Суддя: