Рішення

від 12.09.2022 по справі 334/8879/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 12.09.2022

Справа № 334/8879/21

Провадження № 2/334/1018/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І. М.,

за участю секретаря Трегуб Т. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Борякова Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Позашкільного навчального закладу «Міський палац дитячої та юнацької творчості» Запорізької міської ради, третя особа Департамент освіти і науки Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

19.11.2021 року позивач звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ПНЗ «Міський палац дитячої та юнацької творчості» ЗМР про визнання протиправним та скасування наказу №113-к/тр від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи», стягнути з відповідача середній заробіток за весь період відсторонення від роботи.

Позивач працює ПНЗ «Міський палац дитячої та юнацької творчості» ЗМР на посаді методиста. 04.11.2021 року вона отримала повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, в якому зазначався обов`язок позивача до 08.11.2021 року подати документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні проти показання. У разі неподання відповідачу вказаних документів позивача повідомлено про відсторонення від роботи у відповідності до статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

04.11.2021 року позивач подала заперечення щодо незаконного відсторонення від роботи, а 05.11.2021 року заяву, що не давала згоди на обробку персональних даних щодо її здоров`я.

Відповідно до наказу відповідача від 08.11.2021 року №11-К/тр позивача було відсторонено від роботи з 8 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. Цей наказ представник позивача вважає незаконним з огляду на те, що відсутність щеплення не є порушенням трудової дисципліни і не може бути підставою відсторонення від роботи і тим більше позбавлення заробітної плати.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється і відміняється Кабінетом Міністрів України Позивач вважає, що при оголошенні карантину на території України не було дотримано процедуру передбачену законом, оскільки в Україні не було проголошено надзвичайний стан. Обмеження прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України, та може встановлюватися виключно законом. Таким чином, на думку позивача діюча Постанова КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» зі змінами, суперечить закону.

Ст. 64 Конституції передбачає, що конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначення їх строку. Оскільки в Україні не введено воєнного чи надзвичайного стану, то п. 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року суперечить Конституції України.

Всі лікарські засоби, які призначені для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію коронавірусної хвороби, схвалені лише до екстреного використання та проходять різні стадії клінічних випробувань, на даний час профілактичне щеплення від коронавірусної хвороби COVID-19 може носити виключно добровільний характер з боку позивача. На думку позивача, встановлення наказом МОЗ України №2153 обов`язку проходження профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 для перелічених в ньому категорій працівників, є примушуванням до участі у медичних дослідах, а отже порушенням статті 28 Конституції України та статті 5 Конвенції про права людини та біомедицину.

09.12.2021 року представником було подано відзив на позовну заяву. Відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На позачерговому засіданні місцевої комісії з питань техногенно екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя (Протокол від 16.10.2021 №36) прийнято рішення про встановлення з 18.10.2021 року «червоного» рівня епедемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19. Згідно пп 10 п. 3-5 Постанови Кабінету Міністрів «1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» на території регіонів, де встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки додатково забороняється відвідування закладів освіти здобувачам освіти, крім здобувачів дошкільної освіти, учнів спеціальних закладів освіти та 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, крім закладів освіти, усі працівники яких мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародного, внутрішнього сертифікату або іноземного сертифікат, про підтверджує вакцинацію від COVID-19; негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби.

Наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 4 жовтня 2021 року №2153 встановлено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 підлягають працівники закладів позашкільної освіти. Відповідно до статуту ПНЗ «Міський палац дитячої та юнацької творчості» ЗМР відноситься до закладів позашкільної освіти. Позивачем не надано жодних доказів, що щеплення перебуває у стані розробки та що такі клінічні випробування проводяться на ОСОБА_1 . Крім того, у в Україні зареєстровано препарат «короновак», вакцина для профілактики COVID-19, яка не ґрунтується на принципі матричної РНК, про яку зазначає позивач. Крім того, оскаржуваний наказ про відсторонення зовсім не пов`язаний з порушенням трудової дисципліни, як зазначає позивач та не вимагає від неї участі у медичних експериментів над власним здоров`ям. Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я є виправданою, оскільки в цьому питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими.

15.12.2021 року позивачем подано заперечення на відзив на позовну заяву.

28.12.2021 року позивачем подано уточнену позовну заяву. Позивач додатково вказує, що ст. 46 КЗпП не передбачає такої підстави для відсторонення як відмова працівника від щеплення. Крім того, відповідач прийняв оскаржуваний наказ виключно на підставі повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, що є порушенням вимог ч. 2 та ч. 6 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

04.01.2022 року представником відповідача було подано відзив на уточнену позовну заяву. Відповідач вказує, що позивач довільно трактує положення ч. 6 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», оскільки вказана норма передбачає спосіб медичного контролю під час здійснення щеплення, по друге лікар має право взяти від них відповідне письмове підтвердження, а уразі відмови скласти відповідний акт. Проте п. 41-6 Постанови Кабінету міністрів України №1236 від 09.12.2020 року функції контролю покладені на роботодавця. Щодо положень Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», то відповідно до ч. 3 ст. 27 групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим. а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

12.01.2022 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову. в якій вона просить другу позовну вимогу викласти у наступній редакції - зобов`язати ПНЗ «Міський палац дитячої та юнацької творчості» ЗМР нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за період вимушеного прогулу, який стався який стався внаслідок незаконного відсторонення від роботи до часу фактичного поновлення на робочому місці.

Ухвалою суду від 22.06.2022 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Департамент освіти та науки Запорізької міської ради.

04.08.2022 року від третьої особи надійшли письмові пояснення.

05.08.2022 року позивачем подано до суду заперечення на письмові пояснення третьої особи, в яких позивач фактично знову змінила позовні вимоги та просить стягнути з відповідача середній заробіток за час відсторонення з 08.11.2021 року по 24.02.2022 року ( 76 робочих днів) у розмірі 35879,448 грн без урахування обов`язкових платежів та зборів. Проте, вказана заява про зміну предмету позову подана з порушенням строків, передбачених ч. 3 ст. 49 ЦПК України, тому судом до уваги не приймається.

У судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, просила задовольнити. Вважає, що відповідачем було грубо порушено її право на працю.

Представник відповідача позов не визнав, вважав, що оскаржуваний наказ про відсторонення позивача від роботи був винесений ним відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи вважає, що позов задоволенню не підлягає. Крім того, звертає увагу, що оскаржуваний наказ мав кілька альтернативних варіантів крмі щеплення, як ПЦР-тест чи довідка про наявність протипоказань, які позивачем також роботодавцю не надавалися.

Дослідивши письмові докази, вислухавши пояснення сторін,суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ПНЗ «Міський палац дитячої та юнацької творчості» ЗМР, займає посаду методиста 1 категорії.

Відповідно до копії повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 04.11.2021 року директором ПНЗ «Міськийпалац дитячоїта юнацькоїтворчості» ЗМРМаринюк Л.було повідомлено позивачу про те, що з 8 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення від COVID-19 є обов`язковим для працівників закладів освіти, у зв`язку із чим, керуючись наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 4 жовтня 2021 року №2153 та пунктом 41-6 постанови КМУ від 9 грудня 2020 року №1236, відповідач просив до 8 листопада 2021 року надати документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року №595. У цьому ж повідомленні відповідач застерігав позивача про відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати у відповідності до статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Крім цього, в повідомленні вказано, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, а також не увійде до стажу, який надає право на щорічну відпустку, передбачену статтею 82 КЗпП України та статтею 9 Закону України «Про відпустки». Примірник вказаного повідомлення позивач отримала 04.11.2021 року під особистий підпис. Своїм підписом 08.11.2021 року позивач посвідчила факт не надання нею документу про профілактичне щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання та повідомила, що відповідно до ст. 63 Конституції України не можуть бути оголошені її персональні медичні дані.

У своїх запереченнях від 04.11.2021 року та заяві від 05.11.2021 року директору ПНЗ «Міський палац дитячої та юнацької творчості» ЗМР позивач висловила свою думку щодо незаконності вказаного повідомлення та ненадання згоди на обробку персональних даних.

Згідно з копією наказу №113-к/тр від 08.11.2021 року позивач була відсторонена від роботи з 8 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. З цим наказом позивач була ознайомлена під особистий підпис 8 листопада 2021 року.

Відповідно до з копії довідки про доходи від 10.11.2021 року середньомісячна заробітна плата позивача, яка займає посаду методиста 1 категорії у ПНЗ «Міський палац дитячої та юнацької творчості» ЗМР складає 10386,19 грн.

Судом також встановлено, що з 24.02.2022 року позивача допущено до виконання трудових обов`язків, дія наказу про відсторонення від роботи зупинена на час дії воєнного стану на території України.

Згідно з копією статуту ПНЗ «Міський палац дитячої та юнацької творчості» ЗМР, останній є комунальним закладом, що забезпечує права громадян на здобуття позашкільної освіти та організацію дозвілля дітей та молоді у позаурочний час. Відповідно до пункту 1.13 статуту заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою, зокрема, за безпечні умови освітньої діяльності. Згідно з пунктом 4.2 органом управління ПНЗ «Міськийпалац дитячоїта юнацькоїтворчості» ЗМРє департаментосвіти інауки Запорізькоїміської радивідповідно доповноважень,визначених Положеннямпро вказанийдепартамент; згідноп.4.7статуту безпосереднє керівництво закладом здійснює його директор.

Суд не приймає до уваги при ухваленні цього рішення надану представником позивача копію колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом ПНЗ «Міськийпалац дитячоїта юнацькоїтворчості» ЗМРна 2017-2020 роки з додатками оскільки даний документ не містить жодної інформації щодо предмета доказування, та втратив чинність ще в 2020 році.

Відповідно до статті 12Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»визначені хвороби, проти яких профілактичні щеплення є обов`язковими: дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз. Міністерство охорони здоров`я як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я,може встановити перелік професій,виробництв та організацій,працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб.

Наказом МОЗ України від 4 жовтня 2021 року №2153, який набув чинності 8 листопада 2021року,затверджено перелік професій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19. Це працівники, зокрема, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності. При цьому вакцинації підлягають усі працівники вказаних установ і закладів згідно зі штатним розписом. Виняткомє працівники, що мають протипоказання до щеплень, визначені в Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженому МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 595. Протипоказання до вакцинаціївстановлюються лікарем.

З 8 листопада 2021 року набули чинності зміни до постанови КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236, внесені постановою КМУвід 20 жовтня 2021 р. № 1096.Зокрема, пункт 41-6доповнено нормоющодо відсторонення працівників: «Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щеплення, затвердженим наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 року № 2153; 2) відсторонення від роботи працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП, частини 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини 1 статті 94 КЗпП, частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу» (мінімальна зарплата); відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили».

Відповідно достатті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»громадяни України зобов`язані,зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян;у передбачених законодавством випадках робити щеплення;виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно зістаттею 46 КЗпПУкраїни відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно дочастини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щепленьпрацівників, які підпадають під обов`язкове щеплення,ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.Наказ МОЗ №2153 від 4 жовтня 2021 року, по суті, визнав обов`язковим щеплення від COVID-19 для певних професій, зокрема і для професії позивача.

У справі, яка розглядається, індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення при збереженні обсягу права на працю, в тому числі на заробітну плату, відпочинок та соціальний захист, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, в тому числі дітей, які здобувають освіту в цьому закладі і мають право на безпечний освітній процес і відповідно до чинного законодавства не підлягають вакцинації; інших працівників цього ж закладу освіти, які здійснили у встановленому державою порядку щеплення до 8 листопада 2021 року. Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано статтями3,27та49 Конституції України.

ЄСПЛ висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави тобто було виправданим.

Відповідно до частини третьої статті 82 ЦПК України обставини,визнані судомзагальновідомими,не потребуютьдоказування. Загальновідомою є інформація про те, що коронавірусна хвороба (абревіатураCOVID-19затверджена як офіційна скорочена назва)інфекційна хвороба, яка вперше виявлена у людини в грудні 2019 року в містіУхань,Центральний Китай. Хвороба почалася якспалах,що розвинувся у пандемію. Причиною хвороби став коронавірусSARS-CoV-2, циркуляція якого в людській популяції була до грудня 2019 року невідомою. Пандеміюцієї хворобиВсесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ)визнала надзвичайною ситуацією в галузі міжнародної охорони здоров`я та внесла заходи з боротьби проти неї до тимчасових рекомендацій згідно зМіжнародними медико-санітарними правилами 2005 року.

Держава, встановивши обов`язковість щеплень для певних категорій працівників, зокрема працівників закладів освіти, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числіі власне нещепленого працівника.

Відповідно достатті 26 Закону України «Про освіту»керівник закладуосвіти здійснюєбезпосереднє управліннязакладом інесе відповідальністьза освітню,фінансово-господарськута іншудіяльність закладуосвіти.Суд вважає, що керівник навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимогстатті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення позивача від роботи.

Упостанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 зазначено, що «відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Оскільки суд дійшов висновку, що відсторонення від роботи позивача було здійснено відповідачем відповідно до норм чинного законодавства, то і вимоги про стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 274, 279, 263 266, 352 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Позашкільного навчального закладу «Міський палац дитячої та юнацької творчості» Запорізької міської ради, третя особа Департамент освіти і науки Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Проголошення повного тексту рішення 21.09.2022 року о 15 год. 00 хв.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Позашкільний навчальний заклад «Міський палац дитячої та юнацької творчості» Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 34947852, юридична адреса: м. Запоріжжя, пл. Запорізька, буд. 1;

Третя особа: Департамент освіти та науки Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 37573094, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39Б.

Суддя: Філіпова І. М.