Рішення

від 08.09.2022 по справі 183/723/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/723/22

№ 2/183/2348/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,-

в с т а н о в и в :

09 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що на підставі договору дарування від 20 жовтня 2006 року, він набув право власності на об`єкт нерухомого майна, у складі якого є нежиле приміщення № 1літ «А», що розташоване на першому поверсі і складається з: приміщення 2 площею 25,2 кв.м.; коридору 3 площею 8,6 кв.м.; коридору 5 площею 12,7 кв.м.; приміщення 6 площею 63,1 кв.м.; приміщення 7 площею 60,6 кв.м.; котельні 8 площею 21,7 кв.м.; тамбура 9 площею 2,4 кв.м.; роздягальні 11 площею 13,8 кв.м.; коридору ІІІ площею 7,7 кв.м.; частини огорожі № 1-7; частини замощення І площею 73,8 кв.м; частини замощення І- асфальт площею 439,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці місцевої ради.

Позивачу на підставі рішення Перещепинської міської ради № 35-18/VІ від 09 серпня 2013 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 5 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Рішенням сесії № 17-20/VІ від 18 грудня 2013 року Перещепинська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1770 га, кадастровий номер 12232105000:03:003:0513, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

10 лютого 2014 року між ОСОБА_1 і Перещепинською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1770 га, кадастровий номер 12232105000:03:003:0513, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На орендованій земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, який належить Орендареві на правах власності. Перелік та характеристика будівель, споруд та інших об`єктів, які є власністю Орендаря, знаходиться в технічному паспорті, що є невід`ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Речове право зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером 4773836 від 18 лютого 2014 року, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 299652012232).

Пунктом 6 Договору оренди передбачено, що Договір укладено на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за два місці до закінчення строку договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

03 грудня 2018 року позивач у процесі реалізації переважного права Орендаря перед іншими особами відповідно до приписів статті 33 ЗУ «Про оренду землі» звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Разом із заявою ним було подано Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки на тих же умовах строком на п`ять років, зміст якої наступний:

ДОДАТКОВА УГОДА

щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року, зареєстрованого 18 лютого 2014 року за № 4773836

м. Перещепине "

---

"

---

20___ р.

Перещепинська міська рада (51220, м. Перещепине, вул. Шевченка, буд. 43) в особі міського голови Савєльєва Володимира Івановича, який діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», іменованому в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та ОСОБА_1 , іменований в подальшому «Орендар», з другого боку, відповідно до рішення міської ради від

---

№

---

та згідно зі ст.ст. 21, 33 Закону України «Про оренду землі» за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду:

уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

1.Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року (державна реєстрація від 18 лютого 2014 року № 4773836) на 5 (п`ять) років.

2.Всі інші умови вищевказаного договору, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3.Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року (державна реєстрація від 18 лютого 2014 року № 4773836) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у «Орендодавця» Перещепинської міської ради, другий у «Орендаря» ОСОБА_1 , третій в органі, що провів державну реєстрацію договору оренди земліРеєстраційній службі Новомосковського міськрайонного управління юстиції в Дніпропетровській області.

Невід`ємною частиною додаткової угоди є рішення Перещепинської міської ради про поновлення строку дії договору оренди землі від 10 лютого 2014 року.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОРЕНДАР:

Перещепинська міська рада ОСОБА_1

АДРЕСА_2

р/р НОМЕР_1 ІПН НОМЕР_2

МФО НОМЕР_3 , ОКПО 37951057 паспорт серії НОМЕР_4

ПІДПИСИ СТОРІН:

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОРЕНДАР:

---

ОСОБА_3

---

ОСОБА_1 .

Проте відповідачем 16 січня 2019 року було прийнято рішення № 56-9/VІІ «Про відмову в продовженні договору оренди на земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівель торгівлі ОСОБА_1 »

Розгляд звернення позивача здійснено відповідачем з порушенням місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 33 ЗК «Про оренду землі».

Так, листом від 01 березня 2019 року за № 2.25-344 Перещепинська міська рада повідомила ОСОБА_1 про відмову у продовженні договору оренди земельної ділянки з вимогою про повернення у зв`язку з закінченням його дії. До листа було додане рішення 9-ої позачергової сесії Перещепинської міської ради від 16 січня 2019 року № 56-9/VІІ, яким позивачу відмовлено у продовженні договору оренди земельної ділянки. Пунктом 2 вказаного рішення ОСОБА_1 було зобов`язано повернути земельну ділянку після закінчення строку Договору оренди.

Факт набуття позивачем права користування спірною земельною ділянкою встановлений в мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2013 року у цивільні справі № 22-ц/744/9363/13р. за позовом ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року у цивільні справі № 183/2436/16, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2016 року залишене без змін, в задоволенні позовних вимог Перещепинської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки було відмовлено у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

У відповідності до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року у цивільні справі № 183/2691/19, яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в частині визнання незаконним та скасування рішення Перещепинської міської ради від 16 січня 2019 року № 56-9/VІІ року «Про відмову в продовженні договору оренди на земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівель торгівлі ОСОБА_1 » задоволено.

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомив відповідача про намір поновити договір оренди землі на новий строк, зокрема судом встановлено факт пропуску відповідачем місячного строку для розгляду звернення ОСОБА_1 та відповіді на нього, а також встановлений факт незаконної відмови останньому у поновленні договору оренди землі.

З урахуванням того, що в судовому порядку були встановлені спірні факти та всі правові питання в спірних правовідносинах, ОСОБА_1 04 жовтня 2021 року з метою позасудового врегулювання спору звернувся до Перещепинської міської ради з заявою про поновлення Договору оренди землі та додав проект Додаткової угоди у 3-х примірниках.

Листом Перещепинської міської ради від 02 листопада 2021 року за вих. № 2.25-2322 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що його звернення передане на розгляд комісії з вирішення земельних спорів.

Листом від 23 листопада 2021 року за вих. № 2.25-2496 відповідач повідомив ОСОБА_1 про згоду на підписання додаткової угоди та запропонував позивачу надати до юридичного сектору Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, який ОСОБА_1 надав відповідачу 29 листопада 2021 року.

ОСОБА_1 вказує на те, що 30 грудня 2021 року він був запрошений до Перещепинської міської ради для вручення йому підписаної відповідачем Додаткової угоди. Проте, ознайомившись зі змістом Додаткової угоди від 29 грудня 2021 року, запропонованої ОСОБА_1 для підписання відповідачем, позивач виявив, що відповідач пропонує йому в п. 3 Додаткової угоди встановити строк дії Договору оренди землі до 10 лютого 2024 року.

Позивач наголошує на тому, що така умова була відсутня у проекті Додаткової угоди, направленої ним відповідачу 03 грудня 2018 року. Зауважує, що Договір оренди землі від 10 лютого 2014 року не містив відомостей про дату закінчення його дії. А тому, відповідно до приписів ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», відповідач мусив підписати надіслану позивачем Додаткову угоду у 3-х примірниках.

ОСОБА_1 своїм листом від 08 лютого 2022 року за № 2.24-418 запропонував відповідачу виключити зазначену умову з проекту Додаткової угоди щодо встановленого строку дії Договору оренди землі до 10 лютого 2024 року, проте представником юридичної служби Перещепинської міської ради позивача проінформовано, що такі умови Додаткової угоди були визначені Тимчасовою комісією з врегулювання спірних питань щодо суміжного землекористування, створеною розпорядженням міського голови № 349 від 16 листопада 2021 року та не можуть бути змінені.

Позивач зазначає, що питання про підписання Додаткової угоди, направленої відповідачу 03 грудня 2018 року до теперішнього часу у добровільному порядку Перещепинською міською радою не вирішено, відповідач зволікає з її підписанням, вказані дії позбавляють можливості позивача зареєструвати право оренди на земельну ділянку, на якій розміщене належне йому нерухоме майно.

В зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 , посилаючись на приписи ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» просив суд:

- визнати укладеною Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 0,1770 га, кадастровий номер 1223210500:03:003:0513 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , між Перещепинською міською радою Дніпропетровської області та ОСОБА_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером 4773836 від 18 лютого 2014 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 299652012232), на таких умовах:

«1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року (державна реєстрація від 18 лютого 2014 року № 4773836) на 5 (п`ять) років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року (державна реєстрація від 18 лютого 2014 року № 4773836) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації».

Ухвалою суду від 11 лютого 2022 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01 липня 2022 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

У своїх письмових поясненнях відповідач Перещепинська міська рада посилалася на те, що починаючи з 26 квітня 2019 року (тобто з моменту звернення ОСОБА_1 з позовом до суду з вимогами про визнання права користування земельною ділянкою, визнання відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки незаконною, визнання незаконним та скасування рішення справа № 183/2691/19) та по теперішній час позивач безперешкодно користується земельною ділянкою площею 0,1770 га з кадастровим номером 1223210500:03:003:0513. При цьому, Перещепинська міська рада не має на меті позбавити ОСОБА_1 користування земельною ділянкою під будівлею. З приводу укладення та підписання Додаткової угоди зазначив, що судовим рішенням у справі № 183/2691/19 відсутнє зобов`язання щодо укладення будь-яких угод. Крім того, посилався на приписи ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на час виникнення спору), якими передбачено пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди протягом місяця після закінчення дії договору. У зв`язку з чим Перещепинська міська рада вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилалися на підстави звернення до суду, викладені у позовній заяві, просили суд задовольнити вимоги.

Представник відповідача Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив слухати справу без його участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши надані сторонами докази, приходить до нижченаведеного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 20 жовтня 2006 року набув право власності на об`єкт нерухомого майна, у складі якого є нежиле приміщення № 1літ «А», що розташоване на першому поверсі і складається з: приміщення 2 площею 25,2 кв.м.; коридору 3 площею 8,6 кв.м.; коридору 5 площею 12,7 кв.м.; приміщення 6 площею 63,1 кв.м.; приміщення 7 площею 60,6 кв.м.; котельні 8 площею 21,7 кв.м.; тамбура 9 площею 2,4 кв.м.; роздягальні 11 площею 13,8 кв.м.; коридору ІІІ площею 7,7 кв.м.; частини огорожі № 1-7; частини замощення І площею 73,8 кв.м; частини замощення І- асфальт площею 439,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці місцевої ради, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12637779 від 24 листопада 2006 року (реєстраційний номер: 16306663).

На підставі рішення Перещепинської міської ради № 35-18/VІ від 09 серпня 2013 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 5 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Рішенням сесії № 17-20/VІ від 18 грудня 2013 року Перещепинська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1770 га, кадастровий номер 12232105000:03:003:0513, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що 10 лютого 2014 року між ОСОБА_1 і Перещепинською міською радою був укладений Договір оренди земельної ділянки площею 0,1770 га, кадастровий номер 12232105000:03:003:0513, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На орендованій земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, який належить Орендареві на правах власності. Перелік та характеристика будівель, споруд та інших об`єктів, які є власністю Орендаря, знаходиться в технічному паспорті, що є невід`ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Речове право зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером 4773836 від 18 лютого 2014 року, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 299652012232), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 18193820 від 25 лютого 2014 року.

У відповідності до п. 6 Договору оренди, після закінчення його строку Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місці до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 40Прикінцевих положень Договору оренди землі від 10 лютого 2014 року: «Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Тобто, Договір оренди землі від 10 лютого 2014 року діяв з 18 лютого 2014 року(з моменту його державної реєстрації) по 18 лютого 2019 року.

Встановлено, про що не заперечувалось сторонами, що позивач ОСОБА_1 згідно Договору оренди від 10 лютого 2014 року користувався спірною земельною ділянкою на протязі 5-ти років. Крім того, у своїх письмових поясненнях представник відповідача Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області посилався на те, що позивач ОСОБА_1 по теперішній час користується зазначеною земельною ділянкою.

03 грудня 2018 року на виконання пункту 6 Договору оренди землі позивач ОСОБА_1 звернувся до Перещепинської міської ради з письмовою заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк (п`ять років) і на тих самих умовах,шляхом укладення Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі згідно ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та додав проект Додаткової угоди щодо поновлення договору оренди, як це встановлено ч.2, 3ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», про що свідчить відмітка про отримання виконавчим комітетом Перещепинської міської ради 04 грудня 2018 року за вх. № 224-1321, зміст якої наступний:

ДОДАТКОВА УГОДА

щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року, зареєстрованого 18 лютого 2014 року за № 4773836

м. Перещепине "

---

"

---

20___ р.

Перещепинська міська рада (51220, м. Перещепине, вул. Шевченка, буд. 43) в особі міського голови Савєльєва Володимира Івановича, який діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», іменованому в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та ОСОБА_1 , іменований в подальшому «Орендар», з другого боку, відповідно до рішення міської ради від

---

№

---

та згідно зі ст.ст. 21, 33 Закону України «Про оренду землі» за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду:

уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

1.Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року (державна реєстрація від 18 лютого 2014 року № 4773836) на 5 (п`ять) років.

2.Всі інші умови вищевказаного договору, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3.Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року (державна реєстрація від 18 лютого 2014 року № 4773836) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у «Орендодавця» Перещепинської міської ради, другий у «Орендаря» ОСОБА_1 , третій в органі, що провів державну реєстрацію договору оренди землі Реєстраційній службі Новомосковського міськрайонного управління юстиції в Дніпропетровській області.

Невід`ємною частиною додаткової угоди є рішення Перещепинської міської ради про поновлення строку дії договору оренди землі від 10 лютого 2014 року.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОРЕНДАР:

Перещепинська міська рада ОСОБА_1

АДРЕСА_2

р/р НОМЕР_1 ІПН НОМЕР_2

МФО 899998, ОКПО 37951057 паспорт серії НОМЕР_4

ПІДПИСИ СТОРІН:

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОРЕНДАР:

---

ОСОБА_3

---

Міщанчук М.М.

М.П.

За змістом ст.15 ЗУ «Про розгляд звернень громадян» №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушень у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

За змістом пункту 5статті 33 Закону України «Про оренду землі»Перещепинська міська рада повинна була протягом місяця розглянути зазначене повідомлення та надати свою відповідь про поновлення чи про відмову у поновленні договору оренди.

Встановлено, що рішенням 9-ої позачергової сесії Перещепинської міської ради № 56-9/VІІ від 16 січня 2019 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено в продовженні Договору оренди на земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівель торгівлі». Підставою відмови зазначено: «у зв`язку з подальшим використанням вищезазначеної земельної ділянки для суспільних потреб».

Відповідно до п. 2, 3 резолютивної частини рішення 9-оїпозачергової сесіїПерещепинської міськоїради №56-9/VІІвід 16січня 2019року «Про відмову в продовженні Договору оренди на земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівель торгівлі» ОСОБА_1 було зобов`язано після закінчення строку вищевказаного договору повернути земельну ділянку Перещепинській міській раді шляхом укладення акту приймання-передачі у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Контроль за виконанням рішення покласти на комісію з питань земельних відносин та земельного кадастру, з питань планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою.

Встановлено, що листом від 01 березня 2019 року за № 2.25-344 Перещепинська міська рада повідомила ОСОБА_1 про відмову у продовженні договору оренди земельної ділянки з вимогою про повернення у зв`язку з закінченням його дії. До листа було додане рішення 9-ої позачергової сесії Перещепинської міської ради від 16 січня 2019 року № 56-9/VІІ, яким позивачу відмовлено у продовженні договору оренди земельної ділянки. Пунктом 2 вказаного рішення ОСОБА_1 було зобов`язано повернути земельну ділянку після закінчення строку Договору оренди.

Не погодившись із вказаним рішення відповідач, позивач ОСОБА_1 оскаржив його до суду, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року у цивільні справі № 183/2691/19, яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в частині визнання незаконним та скасування рішення Перещепинської міської ради від 16 січня 2019 року № 56-9/VІІ року «Про відмову в продовженні договору оренди на земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівель торгівлі ОСОБА_1 » задоволено.

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомив відповідача про намір поновити договір оренди землі на новий строк, зокрема судом встановлено факт пропуску відповідачем місячного строку для розгляду звернення ОСОБА_1 та відповіді на нього, а також встановлений факт незаконної відмови останньому у поновленні договору оренди землі.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_1 у позові вказує, що з огляду на наявність рішення у справі № 183/2691/19, під час розгляду якої були встановлені усі спірні факти та правові питання в спірних правовідносинах, у зв`язку з чим позивач 04 жовтня 2021 року з метою позасудового врегулювання даного спору звернувся до Перещепинської міської ради з заявою про поновлення Договору оренди землі та додав проект Додаткової угоди у 3-х примірниках.

Судом встановлено, що листом Перещепинської міської ради від 02 листопада 2021 року за вих. № 2.25-2322 позивача ОСОБА_1 було повідомлено про те, що його звернення передане на розгляд комісії з вирішення земельних спорів.

Так, згідно Акту обстеження № б/н від 17 листопада 2021 року у складі комісії, що діє на підставі розпорядження від 16 листопада 2021 року № 349 «Про створення тимчасової комісії з врегулювання спірних питань щодо суміжного землекористування» між співвласниками нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3 стосовно дотримання встановлених меж земельної ділянки площею 0,1770 га за кадастровим номером 1223210500:03:003:0513 відповідно до чинного законодавства України 17 листопада 2021 року комісія, з`ясувавши усі обставини даної справи вирішала:

-рекомендувати Перещепинському міському голові укласти Додаткову угоду оренди землі площею 0,1770 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 1223210500:03:003:0513 з ОСОБА_1 терміном до 10 лютого 2024 року; -юридичному сектору міської ради розробити Додаткову угоду;

Міщанчуку М.М. для можливості укладення вищезазначеної Додаткової угоди, надати до юридичного сектору Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі;

-направити лист з проектом Додаткової угоди ОСОБА_1 .

Листом Перещепинської міської ради від 23 листопада 2021 року за вих. № 2.25-2496 повідомлено ОСОБА_1 про намір укладення і підписання Додаткової угоди та запропоновано позивачу надати до юридичного сектору Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі.

Встановлено, що Перещепинською міською радою було надано для підписання ОСОБА_1 проект Додаткової угоди № б/н від 29 грудня 2021 року про поновлення терміну дії Договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року № 4773836, відповідно до п. 3 якої строк дії Договору оренди землі зазначений до 10 лютого 2024 року.

Позивач та його представник наголошують на тому, що така умова була відсутня у проекті Додаткової угоди, направленої ОСОБА_1 відповідачу 03 грудня 2018 року. Зауважили, що Договір оренди землі від 10 лютого 2014 року не містив відомостей про дату закінчення його дії, в той час як згідно приписів ч. 6 ст. 33 «ЗУ «Про Оренду землі» (що діяла на момент виникнення спірних відносин) Додаткова угода укладається на той самий строк та них самих умовах, які були передбачені договором, у зв`язку з чим відповідач мусив був підписати надіслану ОСОБА_1 . Додаткову угоду у 3-х примірниках.

Судом встановлено, що 08 лютого 2022 року за вх. № 2.24-418 направив Перещепинській міській раді лист, яким запропонував відповідачу виключити зазначену умову з проекту Додаткової угоди щодо встановленого строку дії Договору оренди землі до 10 лютого 2024 року.

Згідно відповіді Перещепинської міської ради від 15 лютого 2022 року за вих. №2.25-392 відповідач посилається на Акт тимчасової комісії № б/н від 17 листопада 2021 року, яка рекомендувала розробити проект Додаткової угоди зі строком дії Договору оренди землі до 10 лютого 2024 року. Крім того, ОСОБА_1 проінформовано, що починаючи з 26 квітня 2019 року (тобто з моменту звернення останнього з позовом до суду з вимогами про визнання права користування земельною ділянкою, визнання відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки незаконною, визнання незаконним та скасування рішення справа № 183/2691/19) та по теперішній час він безперешкодно користується земельною ділянкою площею 0,1770 га з кадастровим номером 1223210500:03:003:0513. При цьому, Перещепинська міська рада не має на меті позбавити ОСОБА_1 користування земельною ділянкою під будівлею. Водночас, відповідач у відповіді посилався на те, що судовим рішенням відсутнє зобов`язання щодо укладення будь-яких угод.

Судом встановлено, що незважаючи на вимоги законодавства України, а також наявність судового рішення у справі № 183/ 2691/19, яким визнано незаконним та скасовано рішення Перещепинської міської ради від 16 січня 2019 року № 56-9/VІІ року «Про відмову в продовженні договору оренди на земельну ділянку для будівництва і обслуговування будівель торгівлі ОСОБА_1 », в якому встановлені усі спірні факти та правові питання в спірних правовідносинах, Додаткова угода про поновлення Договору оренди землі між сторонами станом на час ухвалення даного рішення так і не укладена.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульованіЦивільним Кодексом України,Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, відносини між сторонами щодо поновлення Договору оренди землі регулювалися Законом України «Про оренду землі» зі з мінами та доповненнями, внесеними Законом № 2498-VІІІ від 10 липня 2018 року.

Відповідно дост.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першоюстатті 124 Земельного кодексу Українипередбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першоюстатті 626 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

Законом України «Про оренду землі»визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ч.1ст. 93 Земельного кодексу України,ст.1 Закону України «Про оренду землі»у відповідній редакції право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

За змістомстатті 792 ЦК Українимайнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору регулюються актами земельного законодавстваЗемельним кодексом України,Законом України «Про оренду землі».

Як встановлено вище, сторонами у п. 40 Прикінцевих положень Договору оренди землі від 10 лютого 2014 року визначено, що: «Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) починає регулювати правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

За змістом Постанови Верховного Суду України від 07.06.2017 №6-872цс17 строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові від 18.07.2017 №6-2777цс16.

Як вже було встановлено, Договір оренди № б/н. укладений між сторонами 10 лютого 2014 року діяв з моменту його державної реєстрації, тобто з 18 лютого 2014 року по 18 лютого 2019 року.

Відповідно дост.31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

В той же час, у частині першійстатті 777 ЦК Українизаконодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановленістаттею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

Суду не надані докази того, що позивач неналежно виконував обов`язкиорендаря.

Судом встановлено, що 03 грудня 2018 року (тобто за 2 місяці) до закінчення строку дії Договору оренди, позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідачаз письмовою заявою про поновлення Договору оренди землі з поданням проекту Додаткової угоди.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі"регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1статті 33 Закону України "Про оренду землі"та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6статті 33 зазначеного Законуврегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди протягом місяця після закінчення дії договору

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6статті 33 Закону України "Про оренду землі", слід зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиноюстатті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Законом не встановлений початок перебігу строку для надсилання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи закінчився встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов`язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце обґрунтовані заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Частинами восьмою та одинадцятоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що Додаткова угода до Договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Якщо ж орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.

Аналогічну правову позицію щодо розрізнення та застосування цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі №6-219цс14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, Верховним судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2019 №908/2002/17.

Оскільки ОСОБА_1 , як Орендар, дотримався процедури і строків звернення до Орендодавця із повідомленням про намір поновити Договір оренди землі,протягом місяця після закінчення строку договору відсутній лист-повідомлення Орендодавця (Перещепинської міської ради) про заперечення у поновленні Договору оренди землі, в зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що на підставіч. 6 ст.33Закону України«Про орендуземлі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У зв`язку з тим, що Орендодавець ухиляється від укладення Додаткової угоди до Договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права позивача ОСОБА_1 є саме визнання укладеною Додаткової угоди із викладенням її змісту.

Зазначена правова позиція викладена у п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду України від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Суд зауважує, що посилання представника відповідача, викладені у письмових поясненнях не спростовують наведених висновків суду.

При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів"встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючисьст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - задовольнити.

Визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки площею 0,1770 га, кадастровий номер 1223210500:03:003:0513 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , між Перещепинською міською радою Дніпропетровської області та ОСОБА_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером 4773836 від 18 лютого 2014 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 299652012232), на таких умовах:

«1. Поновити термін дії Договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року (державна реєстрація від 18 лютого 2014 року № 4773836) на 5 (п`ять) років.

2. Всі інші умови вищевказаного Договору, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 10 лютого 2014 року (державна реєстрація від 18 лютого 2014 року № 4773836) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації».

Стягнути з Перещепинської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

- відповідач: Перещепинська міська рада, код ЄДРПОУ 04338463, місцезнаходження за адресою: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченка, буд. 43.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 16 вересня 2022 року.

Суддя Д.І. Городецький