Ухвала

від 28.09.2022 по справі 347/1688/22

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/1688/22

Провадження № 2-з/347/18/22

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2022 року м.Косів

Суддя Косівськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті КіцулаЮ.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и л а :

Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову.

ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про забезпечення позову. В обґрунтування вимог заяви ствердила, що одночасно подала позов до Яблунівської селищної ради , ОСОБА_2 , третя особа-державний реєстратор ЦНАП Косівської міської ради про визнання незаконними і скасування рішень Яблунівської селищної ради народних депутатів №14 від 26.03.1996 року і №15, від 26.03.2002 року, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ІФ №006033 , скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 2623655800:02:001:0007. ОСОБА_1 зазначила, що предметом спору є земельна ділянка, власником якої згідно державного акту являється ОСОБА_2 , однак на вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, власником якого є ОСОБА_1 . Оскільки предметом спору є земельна ділянка, яка набута ОСОБА_2 неправомірно, і на даний час ОСОБА_2 виробляє погосподарський номер господарству, то існує ймовірність вчинення відповідачем дій щодо відчуження земельної ділянки.

З цих підстав, просила забезпечити позов шляхом вчинення реєстраційних дій, відчуження у будь який спосіб, обмін земельної ділянки під кадастровим номером 2623655800:02:001:0007, площею 0,0593 га, за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована у смт. Яблунів, Косівського району, Івано-Франківської області.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

Норми права, які застосував суд.

Суд враховує право кожного на справедливий розгляд його справи судом при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, що передбачено в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 4 Постанови N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України роз`яснив що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову у виді заборони вчинення будь-яких дій, суд, на підставі наданих позивачем доказів має дійти висновку про те, що такі дії реально може бути вчинено. Наявність ризику вчинення будь-якою особою дій, які в подальшому зможуть призвести до неможливості виконання відповідного судового рішення, має бути не ілюзорним, а підтверджуватись доказами, які б давали сторонньому незалежному спостерігачу зробити висновок про реальність такого ризику.

Крім того, у п. 9 Постанови N 9від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходузабезпечення позову,що застосовуєтьсясудом,визначається йоговідповідністю вимогам,на забезпеченняяких вінвживається.Оцінка такоївідповідності здійснюєтьсясудом,зокрема,з урахуваннямспіввідношення права(інтересу),про захистяких проситьзаявник,та інтересівсторін таінших учасниківсудового процесу.Висновок судупро необхідністьвжиття заходівзабезпечення позовуне можегрунтуватися наприпущеннях позивача.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні.

В ст. 151 ЦПК України викладено вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в заяві про забезпечення позову повинно бути вказано захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц.

Мотивована оцінка наведених заявником аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд вважає, що заявник належним чином не обґрунтувала, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Так, звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 ствердила що сніє ймовірність відчуження земельної ділянки під кадастровим номером 2623655800:02:001:0007, площею 0,0593 га, за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована у смт. Яблунів, Косівського району, Івано-Франківської області. При цьому зазначила, що відповідач ОСОБА_2 зверталася в сільську раду для отримання документів про присвоєння окремого номеру господарства. При цьому заявник будь яких підтверджуючих вказані фактичні обставини не надала. Не містить таких документів, і матеріали позовної заяви.

Натомість суд констатує, що дійсно між сторонами існує спір з приводу земельної ділянки. Однак будь яких доказів того, що на даний час існує ймовірність відчуження ОСОБА_2 земельної ділянки матеріали ні заяви про забезпечення позову, ні позовної заяви не містять.

А відтак суд констатує той факт, що заявником не доведено, що існує реальна загроза чи неможливість у майбутньому виконати відповідне судове рішення.

З оглядуна викладене,враховуючи,що заявникомна данийчас не обґрунтовано необхідності застосування заходу забезпечення позову, суд прийшов до переконання, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и л а :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 28 вересня 2022 року.

Суддя Ю.С. Кіцула