Рішення

від 14.09.2022 по справі 144/256/19

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/256/19

Провадження № 2/144/2/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2022 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

секретаря Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом Приватного підприємства «АгроНіка» до Комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро», ОСОБА_1 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Директор ПП «АгроНіка» ОСОБА_2 звернувся до суду з позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 0523787400:01:000:0235 від 28 березня 2017 року, який укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Обрій», визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19718798 від 29.03.2017 та просить зобов`язати державного реєстратора Комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» внести запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень індексний номер 19718798 від 29.03.2017. Позов мотивований тим, що 29 березня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано заяви про державну реєстрацію іншого речового права за номером 21621892 на земельну ділянку розташовану на території Тополівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, кадастровий номер 0523787400:01:000:0235, яка зараз перебуває в оренді ПП «АгроНіка» з фізичною особою ОСОБА_3 . Вважає, що державний реєстратор Комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» прийняв незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки 15 березня 2007 року між ПП «АгроНіка» та власником земельної ділянки 0523787400:01:000:0235 ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 4,11 років. 22 червня 2010 року ПП «АгроНіка» та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду про зміну до договору оренди землі, якою змінено строк дії договору з 4,11 на 15 років, протягом дії даного договору, орендодавець помер, його спадкоємиця ОСОБА_1 отримала у спадщину земельну ділянку кадастровий номер 0523787400:01:000:0235. В період дії договору між ПП «АгроНіка» та ОСОБА_3 , 28 березня 2017 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Обрій» укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0523787400:01:000:0235, загальною площею 3,5177 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто на ту ж земельну ділянку, яка вже перебувала в оренді ПП «АгроНіка».

Від відповідача директора СТОВ «Обрій» - Захарчука В.В., надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач просить відмовити позивачеві у задоволенні позову з підстав того що відповідач ОСОБА_1 , після оформлення свого речового права права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0523787400:01:000:0235 та ознайомившись з умовами договору оренди земельної ділянки укладеного між її спадкодавцем ОСОБА_3 та ПП «АгроНіка», вирішила розірвати та розірвала договір оренди земельної ділянки в односторонню порядку. 17.03.2017 ОСОБА_1 звернулась із повідомленням до начальника відділу Держгеокадастру у Теплицькому району та директора ПП « АгроНіка», в якому зазначила, що оскільки вона являється законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523787400:01:000:0235 та відповідно до п. 39 договору оренди землі укладеного 15 березня 2007 між ПП «АгроНіка» та ОСОБА_3 розірвання договору оренди землі в односторонню порядку дозволяється, враховуючи той факт що ОСОБА_1 не бажає далі продовжувати орендні взаємовідношення з ПП «АгроНіка», тому 28 березня 2017 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Обрій» укладено договір оренди земельної ділянки.

Від начальника КП «Архітектурне планувально-проектне бюро» - Винославської О.В., надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач просить відмовити позивачеві з задоволенні позову з підстав того, що 29.03.2017 державним реєстратором Медвідь І.О. КП «Архітектурне планувально-проектне бюро» в Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно було зареєстровано заяви про державну реєстрацію іншого речового права за номером 21621892 на земельну ділянку розташовану на території Тополівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, кадастровий номер 0523787400:01:000:0235, до заяви було додано договір оренди землі від 28.03.2017 укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Обрій», також заявникові було видано Витяг з Державного земельного кадастру, оскільки інформація з витягу була ідентична з інформацією отриманою за результатами пошуку за допомогою програмних засобів ДЗК даний витяг не долучався до реєстраційної справи, жодних порушень щодо вчинення державної реєстрації іншого речового права ним не вчинено.

Представник позивача ПП «АгроНіка», адвокат Шкрабалюк Ю.В. в судове засідання не з`явилась, направила на адресу суду клопотання відповідно до якого просить проводити розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача за наявними матеріалами у справі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - КП «Архітектурне планувально-проектне бюро» в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час та місце проведення судового засідання, направила на адресу суду клопотання відповідно до якого просить проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялася належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Представник відповідача СТОВ «Обрій» в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост.4ЦПК України -кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України- передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідност.76ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимогст.81ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не можеґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 77 ЦПК України- предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 15 березня 2007 року між ПП «АгроНіка» та власником земельної ділянки 0523787400:01:000:0235 ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 4,11 років, який зареєстрований в Теплицькому секторі ДЗК Вінницького регіонального «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.04.2007 за №040787499968 (а.с. 5-6).

Згідно до змін до договору 22 січня 2010 року укладених між ПП «АгроНіка» та ОСОБА_3 змінено строк дії договору з 4,11 на 15 років, що зареєстровані в Теплицькому секторі ДЗК Вінницького регіонального «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2010 за №041005900132 (а.с.7).

Відповідно до п. 39договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

Встановлено, що 17 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулась з повідомленням до начальника відділу Держгеокадастру у Теплицькому районні та директора ПП «АгроНіка», в якому зазначила, що оскільки вона являється законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523787400:01:000:0235 та відповідно до п. 39 договору оренди земельної ділянки укладеного 15 березня 2007 року між ПП «АгроНіка» та ОСОБА_3 розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, враховуючи, що ОСОБА_1 не бажає продовжувати орендні взаємовідносини з ПП «АгроНіка», просить, внести зміни до книги реєстрації договорів оренди землі по Тополівській сільській раді шляхом проведення запису про дострокове розірвання договору оренди землі.

24.03.2017 ПП «АгроНіка» надала відповідь ОСОБА_1 , в якій зазначила, що її заява про дострокове розірвання договору оренди землі від 17.03.2017 розглянута, підстав для задоволення не має.

Встановлено, що 28.03.2017, ОСОБА_1 уклала з СТОВ «Обрій» договір оренди землі б\н, за яким передала останньому в оренду вищевказану земельну ділянку.

29.03.2017 державний реєстратор Комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано заяви про державну реєстрацію іншого речового права за номером 21621892 на земельну ділянку розташовану на території Тополівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, кадастровий номер 0523787400:01:000:0235.

Відповідно дост.626ЦК України -договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст.11 ЦК України).

Згідност.526ЦК України -зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ч. 2ст.792ЦК України -відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокремаЗемельним Кодексом УкраїнитаЗаконом України «Про оренду землі», який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини з оренди земельних ділянок.

Ст. 1 Закону України від 06.10.1998 року (№ 161-XIV) «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 4ст. 124 ЗК України- передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно дост.125ЗК України -право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1ст. 792 ЦК України,ст. 13 Закону України «Про оренду землі»за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідност. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених устатті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеномустаттею 148-1 Земельного кодексу України. (Статтю 31 доповнено частиною п`ятою згідно ізЗаконом № 1533-VIII від 20.09.2016).

Відповідно до ч. 1, ч. 3ст.651ЦК України -зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2, ч. 3ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Аналізуючи зміст вищезазначених норм матеріального права можливо зробити висновок, що якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору у односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядку його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.

Тлумачення ч. 4ст. 31 Закону України «Про оренду землі»свідчить про те, що за загальним правилом не допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі оренди можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору оренди землі, так і процедуру її реалізації.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ПП «АгроНіка» був укладений договір оренди землі, якийзареєстрований у встановленому законодавством порядку, земельна ділянка була передана орендодавцем орендареві у володіння і користуванняна визначений ними строк.

Відповідно до п. 39договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

Суд встановив, що відповідач вважає зазначений договір було розірвано, шляхом надсилання повідомлення орендодавця ОСОБА_1 про розірвання договору в односторонньому порядку № б/н від 15.03.2007. Як зазначено в цьому повідомленні, з мотивівне бажання далі продовжувати орендні взаємовідносини з ПП «АгроНіка».

Позивач ПП «АгроНіка» заперечує наявність підстав у ОСОБА_1 для розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за п. 39 цього договору.

Суд, дослідивши умови договору оренди землі №б/н від 15.03.2007, прийшов до висновку, що повідомлення ОСОБА_1 про розірвання договору в односторонньому порядку від 17.03.2017 не може вважатися правомірним одностороннім правочином, оскільки в договорі не прописана процедурайого реалізації, ОСОБА_1 діяла на власний розсуд, бо п. 39 договору не обумовлено порядку її дій у разі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. А так як між сторонами існує спір щодо належного виконання орендарем своїх зобов`язань, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною на підставі ч. 2ст. 651 ЦК України.

Заст. 27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ізст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема і шляхом визнання угоди недійсною.

За приписамист. 15 ЦК України- кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріпленаможливістьособивикористатизаходиправоохоронногохарактерудля поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Урішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004(справа про Охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, якіне суперечатьКонституціїі законам України,суспільнимінтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Відповідно до ч. 2ст. 16 ЦК України, способом захисту інтересів, зокрема, є: визнання правочину недійсним.

Згідно до ч. 1ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 3ст.215ЦК -якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В п.5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз`яснено, що відповідно до ст. ст.215та216 ЦКвимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В даному випадку, позивач не є стороною договору оренди землі від 28.03.2017 року, який укладено між ОСОБА_1 та СТОВ «Обрій» щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 0523787400:01:000:0235, разом з тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими у справі обставинами.

Як наслідок недійсності правочинів, позивач просив суд скасувати рішення державного реєстратораКП «Архітектурне планувально-проектне бюро» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19718798 від 29.03.2017 та зобов`язати державного реєстратора внести запис до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень 19718798 від 29.03.2017.

Відповідно до ч. 2ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

А тому, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації договору оренди від 29.03.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Обрій», ідентифікаційний код 19718798.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до ч. 1ст.263ЦПК України -судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 5статті 263ЦПК України -передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК Українитаст. 4 Закону України «Про судовий збір»з відповідачів у рівних частинах також підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 5753,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13, 15, 16, 203, 204, 205, 215-216, 526, 530, 626-629, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 124, 125, 152 ЗК України, Законом України "Про оренду землі",Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 158,258-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0523787400:01:000:0235, укладений 28 березня 2017 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Обрій».

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Архітектурне планувально- проектне бюро» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19718798 від 29.03.2017.

Зобов`язати державного реєстратора Комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень індексний номер 19718798 від 29.03.2017.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства«Архітектурне планувально-проектнебюро», ОСОБА_1 ,Сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Обрій» на користь Приватного підприємства «АгроНіка» судові витрати у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя