Рішення

від 12.07.2010 по справі 18/479-34/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьког о,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/479-34/155 12.07.10

За позовом Публічного акціонерного т овариства «Банк народний кап італ»

до 1) Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Іршики-Агро інвест»;

2) Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Енвілан»;

3) Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Сингента»

третя особа Товариство з обмеженою від повідальністю «Агро Аптека»

про стягнення 197 645,72 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники: від позивача - Чечель Н.А. (довіреність №1 3 від 10.02.2010);

від відповідача-1 - не з' явився;

від відповідача-2 - не з' явився;

від відповідача-3 - не з' явився;

від третьої особи - не з' явився.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2007 року Відкр ите акціонерне товариство «Б анк народний капітал", правон аступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк народний капітал»(далі - по зивач), звернувся до господар ського суду з позовом до Това риства з обмеженою відповіда льністю "Іршики-Агроінвест" (д алі - відповідач 1 або ТОВ "Ірш ики-Агроінвест"), Товариства з обмеженою відповідальністю «Енвілан»(далі - відповідач 2 або TOB «Енвілан») та Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Сингента»(далі - відпові дач 3 або TOB «Сингента») визнанн я позивача законним держател ем простого векселя №3000564329 від 2 4.03.2004 на суму 175 326,90 грн., визнання ві дповідачів солідарно зобов'я заними особами за простим ве кселем №3000564329 від 24.03.2004, стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 175 326,90 грн. ном інальної вартості векселя, 20 310,37 грн. відсотків.

Заявлені позовні вимоги мо тивовані тим, що позивачем ві дповідно до рішення Господар ського суду м. Києва №22/50 від 17.05.20 06, платіжних доручень №1101, №1102, 1103 т а 1104 від 14.09.2007 на користь Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Агро Аптека», як вексел едержателя, було перерахован о 314 862,90 грн. за векселями 3000564328 від 08.04.20045 та №3000564329 від 24.03.2004 та 36 024,13 гр н. оплати відсотків за вказан ими векселями, а також 3 513,31 грн. оплати витрат по сплаті держ авного мита та 104,16 грн. витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу. Т аким чином, відповідно до ст. 3 9 Женевської конвенції 1930 року , якою запроваджено Уніфіков аний закон про переказні век селі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) при повн ій оплаті векселя, позивач на був право вимагати, щоб вексе ль був вручений йому векселе дателем з відміткою на ньому про сплачену суму або наданн ям розписки в одержанні плат и. А також, відповідно до стате й 47, 49 зазначеного Уніфіковано го закону позивач набув прав а регресної вимоги до зобов' язаних осіб.

Відповідачем 2 було подано в ідзив на позов, яким останній проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позо ву посилаючись на те, що позив ач втратив право регресу до в ідповідача-2 за векселем № 300 0564329 від 24.03.2004, оскільки всупере ч ст. 49 Уніфікованого закону, п озивач не прийняв вексель до платежу, незважаючи на те, що проти нього був вчинений вик онавчий напис нотаріуса. Поз ивач здійснив зазначений пла тіж не за векселем, а згідно рі шення Господарського суду м. Києва від 17.05.2006 у справі № 22/50, а от же позивач не може бути закон ним держателем векселя та вт рачає право на отримання бор гового документу від ТОВ „Аг ро Аптека". Відповідач 2 також наголошує на тому, що відпові дно до ч. 2 ст. 70 Уніфікованого з акону позовні вимоги держате ля до індосантів (зокрема, від повідача 2) і до трасанта погаш аються після закінчення одно го року від дати протесту, зді йсненого у встановлений стро к. Протест за векселем був зді йснений 19.10.2004 року, що свідчить про те, що позовні вимоги мали бути заявлені до 19.10.2005 року.

Відповідач 3 у наданому відз иві на позов позовні вимоги п озивача заперечував, у задов оленні позову просив відмови ти, посилаючись на те, що у поз ивача відсутні правові підст аві вимагати від індосантів сплатити за спірним векселем , у зв'язку з тим, що частиною 2 с татті 70 Уніфікованого закону передбачено, що позовні вимо ги держателя до індосантів і до трасанта погашаються піс ля закінчення одного року ві д дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платеж у, якщо є застереження „обіг б ез витрат". Протест за векселе м було здійснено 19.10.2004, отже річ ний строк позовної давності щодо позовних вимог до індос антів стік 19.10.2005.

Відповідач 1 відзив на позов не надав, позовні вимоги по су ті не заперечив; третя особа п исьмових пояснень по суті по даного позивачем позову не н адала.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 30.06.2009 в задоволе нні позову відмовлено.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 20.10.2009 рішення Господарсь кого суду м. Києва від 30.06.2009 зали шено без змін, а апеляційну ск аргу - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, попередні су ди дійшли до висновку про без підставність та недоведеніс ть позовних вимог, зокрема, по зивач не довів, що він є законн им векселедержателем вексел я, стягнення вартості якого є предметом позовних вимог.

Постановою Вищого господа рського суду України від 18.02.2010 п останова Київського апеляці йного господарського суду ві д 20.10.2009 та рішення Господарсько го суду м. Києва від 30.06.2009 скасов ані, а справа передана на нови й розгляд до суду першої інст анції.

Постанова суду касаційної інстанції обґрунтована тим, що судами попередніх інстан цій не було визначено чи відп овідає позовна вимог про виз нання позивача законним держ ателем векселя способам захи сту цивільних прав, передбач ених діючим законодавством У країни, або є встановленням факту, що має юридичне значен ня; не надано належної юридич ної оцінки платіжним доручен ням якими позивач сплатив ва ртість векселя та відсотків по ньому на підставі чого у нь ого виникло право регресу; не було вчинено всіх заходів д ля отримань векселя.

Відповідно до резолюції Го лови Господарського суду м. К иєва справу №18/479 передано на но вий розгляд судді Сташківу Р .Б.

Ухвалою суду від 01.03.2010 справу прийнято до провадження, при своєно справі №18/479-34/155 та призна чено до розгляду.

20.04.2010 позивачем, користуючись своїм правом передбаченим с т. 22 Господарського процесуал ьного кодексу України (далі - ГПК України), було надано суд у заяву про уточнення позовн их вимог, відповідно до якої о станні просить визнати прав о регресу позивача до відпов ідачів за простим векселем № 3000564329 від 24.03.2004 та стягнути соліда рно з відповідачів 175 326,90 грн. ос новного боргу, 20 310,37 грн. відсот ків за простим векселем №3000564329 в ід 24.03.2004, а також судові витрати .

Відповідачі 1, 2, 3 та третя осо ба письмових заперечень прот и позову не подали, в судове за сідання не з' явились, хоча б ули належним чином повідомле ні про призначення справи до розгляду в засіданні суду, пр о час і місце його проведення .

Ухвали суду про порушення п ровадження у справі та відкл адення судового розгляду бул и надіслані на юридичні адре си цих відповідачів та треть ої особи зазначені в позовн ій заяві та їх реєстраційних документах (Довідках з Єдино го державного реєстру підпри ємств та організацій України ).

Статтею 18 Закону України «П ро державну реєстрацію юриди чних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягаю ть внесенню до Єдиного держа вного реєстру, були внесені д о нього, то такі відомості вва жаються достовірними і можут ь бути використані в спорі з т ретьою особою, доки до них не в несено відповідних змін. Якщ о такі відомості, є недостові рними і були внесені до нього , то третя особа може посилати ся на них у спорі як на достові рні. Третя особа не може посил атися на них у спорі у разі, як що вона знала або могла знати про те, що такі відомості є не достовірними. Якщо відомості , які підлягають внесенню до Є диного державного реєстру, н е були до нього внесені, вони н е можуть бути використані в с порі з третьою особою, крім ви падків, коли третя особа знал а або могла знати ці відомост і.

У судовому засіданні позив ачем було подано клопотання про витребування доказів, а саме у Товариства з обмежено ю відповідальністю «Агро Апт ека»(далі - третя особа або ТО В «Агро Аптека»оригінал прос того векселя №3000564329 від 24.03.2004 на су му 175 326,90 грн. Ухвалою суду від 31.03. 2010 зазначене клопотання було задоволено.

Ухвалою суду від 14.06.2010 в зв' я зку з невиконання третьою ос обою вимог ухвал суду щодо на дання оригіналу оригінал про стого векселя №3000564329 від 24.03.2004 на с уму 175 326,90 грн. судом було стягну то з останньої штраф на підст аві ст. 83 ГПК України та ст. 11 За кону України «Про судоустрій України».

У судовому засіданні позив ачем було надано суду копію п ростого векселя №3000564329 від 24.03.2004 н а суму 175 326,90 грн. засвідчену ТОВ «Агро Аптека».

Будь-яких клопотань щодо ві дкладення розгляду справи з повідомленням причин своєї н еявки від відповідачів та тр етьої особи не надходило.

За таких обставин, відповід но до статті 75 ГПК України спр ава розглядається за наявним и в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладавс я неодноразово.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактич ні обставини, на яких ґрунтує ться позов, об'єктивно оцінив ши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, су д

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарськ ого суду міста Києва від 17.05.2006 у справі №22/50 позовні вимоги Тов ариства з обмеженою відповід альністю „Агро Аптека" були з адоволені в частині стягненн я з Відкритого акціонерного товариства „Фермерський зем ельний акціонерний банк" (пра вонаступником якого є Публі чне акціонерне товариство «Б анк народний капітал»- позив ач) 314 862,90 грн. заборгованості, 36 024, 13 грн. відсотків, 3 513,31 грн. витрат по сплаті держмита та 104,16 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу; у задоволенні зустрічн ої позовної заяви Відкритого акціонерного товариства „Фе рмерський земельний акціоне рний банк" про визнання недій сними простих векселів: №3000564329 в ід 24.03.2004 на суму 175 326,90 грн. та №3000564328 ві д 08.04.2004 на суму 139 536,00 грн. відмовлен о.

Рішення Господарського су ду міста Києва від 17.05.2006 у справ і №22/50 було встановлено наступ не.

24.03.2004 ТОВ „Іршики-Агроінвест" емітувало на користь ТОВ „Ен вілан" простий вексель №3000564329, н омінальною вартістю 175 326,90 грн., з терміном платежу -15.10.2004.

Вищезазначений простий ве ксель був авальований ВАТ „Ф ермерський земельний акціон ерний банк".

В подальшому простий вексе ль №3000564329 був індосований: ТОВ « Енвілан», ТОВ «Агро Аптека»т а ТОВ «Сингента».

18.10.2004 АППБ „Аваль", який являвс я законним векселедержателе м зазначеного вище простого векселя, пред'явив до ТОВ „Ірш ики-Агроінвест" (трасант) вимо гу про оплату простого вексе ля №3000564329, який останнім оплачен ий не був, у зв'язку з чим прива тним нотаріусом Київського м іського нотаріального округ у був складений акт протесту векселя про несплату від 19.10.2004.

09.11.2004 приватним нотаріусом Ки ївського міського нотаріаль ного округу вчинений виконав чий напис, згідно з яким запро поновано стягнути з аваліста простого векселя №3000564329 - ВАТ „Ф ермерський земельний акціон ерний банк", на користь АППБ „А валь" не сплачену за векселем суму у розмірі 175 326,90 грн.

Рішення суду №22/50 від 17.05.2006 вста новлено, що ТОВ „Агро Аптека" о платило зазначений вище прос тий вексель та прийняло опла чений простий авальований ве ксель №3000564329 від 24.03.2004. Таким чином , у ТОВ «Агро Аптека»виникло п раво регресу до зобов' язани х осіб за векселем, зокрема до аваліста.

Згідно зі ст. 35 ГПК України фа кти, встановлені рішенням го сподарського суду (іншого ор гану, який вирішує господарс ькі спори), під час розгляду од нієї справи, не доводяться зн ову при вирішенні інших спор ів, в яких беруть участь ті сам і сторони.

Відповідно до ст. 14 Закону Ук раїни «Про цінні папери та фо ндовий ринок»ВЕКСЕЛЬ - цінни й папір, який посвідчує безум овне грошове зобов'язання ве кселедавця або його наказ тр етій особі сплатити після на стання строку платежу визнач ену суму власнику векселя (ве кселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують вик лючно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операц ій з векселями, погашення век сельних зобов'язань та стягн ення за векселями визначають ся законом.

Згідно зі статтею 1 Закону У країни "Про обіг векселів в Ук раїні" законодавство України про обіг векселів складаєть ся, зокрема, із Женевської кон венції 1930 року, якою запровадж ено Уніфікований закон про п ереказні векселі та прості в екселі, з урахуванням застер ежень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Жене вської конвенції 1930 року про в регулювання деяких колізій з аконів про переказні векселі та прості векселі.

Згідно зі ст. 77 Уніфікованог о закону до простих векселів застосовуються такі ж полож ення, що стосуються переказн их векселів, тією мірою, якою в они є сумісними з природою ци х документів, зокрема щодо ін досаменту (статті 11 - 20); строку п латежу (статті 33 - 37); платежу (ста тті 38 - 42); права регресу у разі не платежу (статті 43 - 50, 52 - 54); позовно ї давності (статті 70 і 71).

До простого векселя також застосовуються такі полож ення: застереження про відсо тки (стаття 5); розбіжності щод о суми, яка підлягає оплаті (ст аття 6). А також застосовуються такі положення: положення що до забезпечення авалем (стат ті 30-32); у випадку, передбаченом у в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, щ о він даний за векселедавця п ростого векселя.

Згідно з статтею 47 Уніфіков аного закону всі трасанти, ак цептанти, індосанти і особи, я кі забезпечують авалем платі ж за переказним векселем, є со лідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має пр аво пред'явити позов до кожно ї з цих осіб окремо і до всіх р азом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовн ості, в якій вони зобов'язалис я.

Таким чином, звернувшись до Господарського суду м. Києва ТОВ «Агро Аптека»скористало сь своїм правом пред' явленн я позову до позивача, як особи , що вчинило аваль простого ве кселя №3000564329.

Відповідно до платіжних до ручень №№1102, 1101 від 14.09.2007 позивач с платив TOB po Аптека»вартість ве кселя та відсотків по ньому, з гідно рішення Господарськог о суду м. Києва №22/50 від 17.05.2006 року. В платіжних дорученнях в при значенні платежу зазначено, відповідно: "оплата відсоткі в по векселям №3000564328 від 08.04.04 та №300 0564329 від 24.03.04 зг. рішення Господар ського суду м. Києва від 17.05.2006 №22/ 50", "оплата по векселям №3000564328 від 08.04.04 та №3000564329 від 24.03.04 зг. рішення Го сподарського суду м. Києва ві д 17.05.2006 №22/50".

Статтею 49 Уніфікованого зак ону передбачено, що особа, яка сплатила суму, пред'явлену їй векселедержателем, має прав о стягнути її з інших зобов'яз аних перед нею осіб (зазначен их раніше неї у безперервном у ряді індосаментів, їх авалі стів, а також векселедавця та акцептанта за переказним ве кселем). При цьому, Уніфікован ий закон не покладає на особу , яка оплатила вексель, обов'яз ку доводити правомірність сп лати зазначеної суми. Вона зо бов'язана лише надати докази самого факту сплати. Аналогі чна позиція викладена в п. 31 по станови Пленуму Верховного С уду України № 5 від 08.06.2007 «Про дея кі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом ве кселів».

На підставі ст. 32 Уніфікован ого закону, аваліст відповід ає так само, як і та особа, зобо в'язання якої він забезпечив . Його зобов'язання є дійсним, навіть у тому разі, якщо те зоб ов'язання, яке він забезпечув ав, виявиться недійсним з буд ь-якої іншої причини, ніж дефе кт форми. Здійснюючи платіж з а переказним векселем, авалі ст набуває прав, що випливают ь з переказного векселя, прот и особи, зобов'язання якої він забезпечив, і проти тих осіб, які зобов'язані перед останн ьою за переказним векселем.

Статтею 47 Уніфікованого зак ону передбачено, що здійснюв ати регрес мають право вексе леутримувач і будь-який підп исант (якщо він сплатив за век селем) - до попередніх векселе отримувачів, векселедавця та їх авалістів незалежно від ч ерговості, з якою вони зобов'я залися за векселем.

Таким чином, підставою регр есного позову до зобов'язани х осіб за векселем є не лише во лодіння векселем, а й сплата в изначеної суми за ним. Отже, оп лативши вексель позивач наб ув прав які мав векселедержа тель.

Зважаючи на підстави винес ення рішення Господарським с удом м Києва №22/50 від 17.05.2006 та приз начення платежів платіжних д оручень №№1102, 1101 від 14.09.2007 суд вваж ає безпідставними твердженн я відповідачів 2 та 3 щодо відс утності у позивача права зве рнення з регресом до особи, зо бов'язання якої він забезпеч ив, і тих осіб, які зобов'язані перед останньою за переказн им векселем.

Підстави для звернення век селеутримувача з регресним п озовом до солідарно зобов'яз аних за векселем осіб встано влено ст. 43 Уніфікованого зако ну та п. 4 ст. 2 Закону України "Пр о обіг векселів в Україні", з в рахуванням строків позовної давності, зазначених в ст.ст.7 0, 71 Уніфікованого закону.

Відповідно до ст. 70 Уніфіков аного закону, відповідно до я кої Позовні вимоги до акцеп танта, які випливають з перек азного векселя, погашаються із закінченням трьох років, я кі обчислюються від дати нас тання строку платежу.

В той же з аналізу частини 2 с т. 70 Уніфікованого закону, яко ю встановлено, що позовні вим оги держателя до індосантів і до трасанта погашаються пі сля закінчення одного року в ід дати протесту, здійсненог о у встановлений строк, або ві д дати настання строку плате жу, якщо є застереження "обіг б ез витрат" не можуть застосов уватися до осіб, які набули пр ава держателя векселя шляхом оплати векселя та набуття пр ава звернення з регресною в имогою, оскільки право регре сної вимоги у ним може з' яви тися і після пропуску однорі чного терміну. Зазначені стр ок застосовується лише до ве кселедержателя який звернув ся до аваліста та вчинив ава ль. Таким чином, посилання від повідачів на сплив встановле ної річної позовної давност і є безпідставним.

Згідно з ч. 3 ст. 70 Уніфіковано го закону позовні вимоги інд осантів один до одного і до тр асанта погашаються із закінч енням шести місяців, які відр аховуються з дня, коли індоса нт акцептував вексель і здій снив платіж за ним, або з дня, к оли до нього був пред'явлений позов.

Позивач звернувся до суду з позовом 28.09.2007, а отже в межах вс тановленого ч. 3 ст. 70 Уніфікова ного закону строку.

Відповідно до ст. 43 Уніфіков аного закону держатель може використати своє право регре су проти індосантів, трасант а та інших зобов'язаних осіб, зокрема, при настанні строку платежу, якщо платіж не був зд ійснений, а також навіть до н астання строку платежу у пе редбачених випадках.

Враховуючи викладене, позо вні вимоги позивача щодо стя гнення солідарно з відповід ачів сплачених 175 326,90 грн. номін альної вартості векселя №300564329 від 24.04.2004, 20 310,37 грн. відсотків є за конними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню .

В частині позовних вимог щ одо визнання за позивачем пр ава регресу до відповідачів за простим векселем №3000564329 від 24.03.2004 суд відмовляє в задоволе нні з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 ГПК Украї ни, підприємства, установи, ор ганізації мають право зверта тися до господарського суду згідно з встановленою підвід омчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоро нюваних законом інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК Україн и передбачено право кожної о соби на захист свого цивільн ого права у разі його порушен ня, невизнання або оспорюван ня.

Статтею 16 ЦК України та ст. 20 Г К України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з як им кожна особа має право звер нутися до суду за захистом св ого особистого немайнового а бо майнового права та інтере су.

Частиною 2 статті 19 Конститу ції України передбачено, що о ргани державної влади та міс цевого самоврядування, їх по садові особи зобов'язані дія ти лише на підставі, в межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України.

Позовна вимога про визнанн я за позивачем права регресу до відповідачів за простим в екселем №3000564329 від 24.03.2004 не відпов ідає способам захисту цивіль них прав, передбачених діючи м законодавством України, бо є нічим іншим, як встановленн я факту, що має юридичне значе ння, який може встановлювати ся господарськими судами лиш е при існуванні та розгляді м іж сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактични х обставин справи та обґрунт ованості вимог.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 покладаються на відповідачів солідарно.

Виходячи з викладеного та к еруючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГП К України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути солідарно з Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Іршики-Агроінвест »(01103, м. Київ, вул. Німанська, 10, ко д ЄДРПОУ 31605717), Товариства з обм еженою відповідальністю «Ен вілан»(04201, м. Київ, Мінське шосе ,4. код ЄДРПОУ 32824446), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента»(03040, м. Київ, вул. Васи льківська, 14, код ЄДРПОУ 30265338) на к ористь Публічного акціонер ного товариства «Банк народн ий капітал»(03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 20026740) 175 326 (сто сімдесят п' ять тисяч триста двадцять шість) грн. 90 к оп. номінальної вартості век селя №3000564329 від 24.03.2004, 20 310 (двадцять т исяч триста десять) грн. 37 коп. в ідсотків, 1956 (одна тисяча дев' ятсот п' ятдесят шість) грн. 37 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних в имог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили п ісля закінчення 10-денного стр оку з дня його підписання.

Суддя Сташків Р.Б.

Рішення підписано - 30.07 .2010