Постанова

від 28.09.2022 по справі 924/90/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року Справа № 924/90/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Єфімчук А.І.

за участю представників:

позивача: Демчук Л.Г.

відповідача: Кравчук В.І. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.22р. у справі №924/90/22 (суддя Заверуха С.В., м.Хмельницький, повний текст складено 31.05.2022 року)

за позовом Хмельницької міської ради

до фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Валентинівни

про стягнення 129797,96 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Хмельницька міська рада звернулася з позовом до Господарського суду Хмельницької області, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця Майорової (Коваленко) Катерини Валентинівни 129797,96 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Квітки Цісик, 1-Б (вул. Колгоспна, 1-Б) у м. Хмельницькому.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач була власником приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, будівлі майстерні загальною площею 158,3 кв.м, будівлі складу загальною площею 30,2 кв.м, будівлі майстерні загальною площею 137,0 кв.м, будівлі адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м по вул. Квітки Цісик, 1-Б (вул. Колгоспна, 1-Б) в м. Хмельницькому на підставі договору дарування від 04.11.2008р., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.02.2021р. Крім того, головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було повідомлено, що фізична особа-підприємець Майорова К.В. за земельну ділянку по вул. Квітки Цісик жодних коштів орендної плати / земельного податку у 2017-2020 роках не сплачувала. Тому, відповідачу було нараховано на сформовану земельну ділянку площею 3986 кв.м у період з 01.01.2018р. по 01.06.2020р. 129797,96 грн безпідставно збережених коштів, що відповідають орендній платі за користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.05.22р. у справі №924/90/22 позов Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Валентинівни, м. Київ про стягнення 129797,96 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку, задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Валентинівни на користь Хмельницької міської ради 113570,22 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Квітки Цісик, 1-Б (вул. Колгоспна, 1-Б) у м. Хмельницькому (р/р UA 968999980314030611000022775, ЄДРПОУ 37971775, одержувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц., мтг/24062200, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.2022 справі № 924/90/22, в частині стягнення з фізичної особи - підприємця Майорової Катерини Валентинівни 113570,22 грн. та 2170,88 грн. судового збору.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував і не надав правової оцінки зібраним доказам у справі, зокрема, рішенню Хмельницької міської ради від 08.04.2015 № 43 у застосуванні з п. 2.6 рішення Хмельницької міської ради від 29.08.2012 №64 та пп. 1.3.1 п. 1.3 рішення Хмельницької міської ради від 27.01.2016р.№ 2.

Згідно із п. 2.6 рішення Хмельницької міської ради від 29.08.2012 № 64 - після прийняття міською радою рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду до оформлення права користування земельною ділянкою (державної реєстрації договору оренди землі) землекористувач зобов`язаний сплачувати плату за землю у розмірі земельного податку».

Відповідно до пп. 1.3.1 п. 1.3 рішення Хмельницької міської ради від 27.01.2016р. №2 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради», у 2018-2020 роках встановлювалися в м. Хмельницькому ставки земельного податку:

на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку, яких проведено у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно із п.288.5 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01 січня 2018 року і впродовж 2020 року), в якому зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу.

288.5.1 не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку, яких проведено - розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки;

288.5.2 не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, скаржник стверджує, що оскільки було рішення Хмельницької міської ради про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду №43 від 08.04.2015, з цього моменту (08.04.2015), визначення і сплата орендної плати в розмірі 1 % від НГО відповідає п.2.6 рішення Хмельницької міської ради віл 29.08.2012 № 64, пп. 1.3.1 п. 1.3 рішення Хмельницької міської ради від 27.01.2016 р. №2 та п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував 4,5 % від НГО до усієї площі 3986 кв.м. до земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:12:002:0053, оскільки на земельній ділянці перебувають різні за використанням будівлі, а більша частина ділянки не забудована.

Загальна площа земельної ділянки - 3986 кв.м. (100 %), з них:

- забудовані землі 693,4 кв.м., тобто 17,4 % від усієї площі.

- незабудовані землі 3 292,6 кв.м. - 82,6 % від усієї площі.

Скаржник зазначає, що у жодному доказі по справі не вказано, що вся площа сформованої земельної ділянки 3986 кв.м. використовується для «обслуговування складів», навпаки площа складів становить лише 30.2 кв.м., що дорівнює 0,75 % від усієї площі 3986 кв.м. земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:12:002:0053.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що сума всіх виплат, у разі доведення позовних вимог, на підставі розрахунків по додатку до рішення позивача від 29.08.2012 № 64, що відповідає Договору № 377/01 від 10.11.2021 з ОСОБА_3 , за період з 02.02.2019 по 01.06.2020 включно (строк позовної давності розрахований відповідачем), складає 51 929,15 грн. (38946,86 грн. + 12 982,29 грн. = 51 929,15 грн.). Разом з тим, сума усіх виплат. яку, при умові доведення позовних вимог на рівні 3 % від НГО, має сплатити відповідач. за період з 02.02.2019 по 01.06.2020 включно, складає 49 446,84 грн. (37085.13 грн. + 12 361,71 грн. = 49 446,84 грн.).

Скаржник також, вважає, що суд першої інстанції, в супереч правовим позиціям Верховного суду, безпідставно поновив позивачу строк позовної давності, оскільки датою обізнаності Хмельницької міської ради є 08.04.2015 коли було прийнято рішення № 43, яким передано земельну ділянку площею 3986 га з відповідним цільовим призначенням, яке можливо було передати лише для господарського використання, тому обґрунтованих підстав для поновлення позивачу пропущеного строку позовної давності немає.

Поряд з цим, скаржник стверджує, що суд першої інстанції задовольнив позов до ФОП, проте на день подачі позову ОСОБА_1 не була ФОП.

Крім того, скаржник зазначає, що після ознайомлення представником відповідача в суді першої інстанції з матеріалами цієї судової справи, було з`ясовано, що позивач двічі не з`являвся у підготовчі судові засідання, не повідомляв суду причини неявки, не подавав заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення, що є підставою і обов`язком суду згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишити такий позов без розгляду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.22р. у справі №924/90/22 та розгляд апеляційної скарги призначено на28 вересня 2022 року.

03 серпня 2022 року від Хмельницької міської ради надійшов відзив в якому вважає, що рішення суду першої інстанції у даній справі є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства України, зокрема ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а тому просимо суд апеляційної інстанції залишити його в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 28.09.2022 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.2022 справі № 924/90/22 в частині стягнення з фізичної особи - підприємця Майорової Катерини Валентинівни 113570,22 грн. та 2170,88 грн. судового збору та відмовити у задовленні позову або залишити позов Хмельницької міської ради, без розгляду.

Представник Хмельницької міської ради в судовому засіданні 28.09.2022 заперечила доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно достатті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників Хмельницької міської ради та фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Валентинівни в судовому засіданні 28.09.2022, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.22р. у справі №924/90/22 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2008 між ОСОБА_4 (дарувальниця) та ОСОБА_2 (обдарована) укладено договір дарування нежитлових приміщень, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар будівлю: майстерні загальною площею 158,3 кв.м, будівлю адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, будівлю складу загальною площею 30,2 кв.м, будівлю майстерні загальною площею 137,0 кв.м, приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1 . (а.с.77-78).

Згідно витягів №№ 20932018, 20932014, 20932009, 20932004, 20932020 від 16.11.2008р. Хмельницьким бюро технічної інвентаризації на підставі договору дарування від 04.11.2008р. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на будівлю майстерні загальною площею 158,3 кв.м, будівлю адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, будівлю складу загальною площею 30,2 кв.м, будівлю майстерні загальною площею 137,0 кв.м, приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.79-83).

Рішенням Хмельницької міської ради № 20 від 15.12.2010р. затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Хмельницького, виконану Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Дніпромісто". Рішення набирає чинності з 01.01.2011р. (а.с. 25).

Рішенням Хмельницької міської ради № 64 від 29.08.2012р. вирішено впорядкувати орендну плату за землю, передбачивши застосування під час розрахунку орендної плати за землю відсотки від нормативної грошової оцінки згідно додатка (а.с. 26-27).

Так, згідно додатка до рішення Хмельницької міської ради № 64 від 29.08.2012р. розмір річної орендної плати в м. Хмельницькому на земельні ділянки: для розміщення, будівництва та обслуговування бетонозмішувальних вузлів, очисних споруд, будівлі АПК, зимовника, майстерні, ангарів, доків, приміщення холодильника, вагової, камери схову, свердловини складає 3% від НГО (п. 2 додатку); для розміщення, будівництва та обслуговування боксів, гаражів для зберігання автотранспорту юридичних осіб, суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, крім індивідуальних гаражів складає 4% від НГО (п. 5 додатку); для розміщення, будівництва та обслуговування складів складає 4,5% від НГО (п. 6 додатку); для розміщення, будівництва та обслуговування адміністративно-господарських будівель складає 6% від НГО (п.8 додатку) (а.с. 28-29).

Рішенням Хмельницької міської ради № 2 від 27.01.2016р. вирішено встановити ставки земельного податку в м. Хмельницькому, зокрема, за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки (п. 1.3.1. рішення) (а.с.76).

Згідно свідоцтва про шлюб від 20.05.2017р. Серія НОМЕР_1 27.04.2017р. зареєстровано шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 (а.с. 75).

Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№ 211053915, 211051465, 211059104, 211050110, 211048020 від 02.06.2020р. на підставі договору дарування № 382 від 02.06.2020р. за ОСОБА_3 02.06.2020р. зареєстровано право власності на будівлю майстерні загальною площею 158,3 кв.м, будівлю адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, будівлю складу загальною площею 30,2 кв.м, будівлю майстерні загальною площею 137,0 кв.м, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 96-100).

Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернулося із листом №1852/0213 від 23.07.2020р. до Хмельницького управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області про надання інформації щодо сплачених сум орендної плати/земельного податку ОСОБА_6 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,3986 га за період 2017-2020рр. (а.с.16).

На вказаний запит Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області листом від 29.07.2020р. повідомлено, що задекларованих та сплачених сум земельного податку/орендної плати ОСОБА_6 за період 2017-2020рр. не декларувалось (а.с.17).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0005505502020 від 26.08.2020р. власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,3986 га, є Хмельницька міська рада (а.с. 21).

Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернулося із листом №2412/02-14 від 23.09.2020р. до відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому просило надати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6810100000:12:002:0053) за періоди 2017-2020рр. При цьому у листі зазначено, що розпорядженням міського голови від 19.02.2016р. № 53-р "Про перейменування вулиць, провулків, проїздів, розташованих на території м. Хмельницького" вулиця Колгоспна перейменована на вулицю Квітки Цісик (а.с 18).

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.09.2020р. № 6-22-0.33-1267/116-20 та від 09.10.2020р. № 18-22-0.33-1323/116-20, наданих відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 3986 кв.м, за 2017-2019рр. становить 1236171,00 грн. (а.с. 19, 90).

Згідно рішення Хмельницької міської ради № 38 від 07.10.2020р. вирішено надати ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053 площею 3985 кв.м, розташованої у АДРЕСА_2 , терміном на 10 років (а.с.93).

10 листопада 2020 року між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди землі № 377/01, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення міської ради від 07.10.2020р. № 38 із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, яка розташована в АДРЕСА_2 . (а.с.86-87).

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3986 кв.м.

Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст.22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 38946,86 грн в рік, що становить 6% під адміністративну будівлю та приміщення охорони, 4,5% під склад, 4% під гаражі та 3% під майстерні, проїзди, площадки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.11.2020р. Хмельницькою міською радою передано ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку площею 3869 кв.м, кадастровий номер 6810100000:12:002:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для обслуговування приміщення охорони, будівлі майстерні, будівлі складу, будівлі адмінприміщення та гаражів, будівлі майстерні (а.с.95).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 232400324 від 13.11.2020р. земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053 площею 0,3986 га на підставі договору №377/01 від 10.11.2020р. перебуває в оренді у ОСОБА_3 . Розмір плати за користування 38946,86 грн.(а.с. 88).

Відповідно до розрахунку розмір орендної плати за земельну ділянку площею 3986 кв.м (землі промисловості, транспорту, в`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) становить 38946,86 грн, з яких 34285,20 грн нараховано на площу 3685 кв.м, 1438,92 грн - 116,00 кв.м, 656,42 грн 47,00 кв.м, 2566,32 грн 138 кв.м.(а.с.89).

Згідно розрахунку розміру орендної плати від 27.01.2021р. №70/02-15 Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради загальна сума неодержаного доходу орендної плати за землю від ОСОБА_7 за період з 01.01.2018р. по 01.06.2020р. складає 129 797,96 грн. (а.с.24).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 244163808 від 12.02.2021р. ОСОБА_6 до 01.06.2020 р. є власником: приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування №869580, №869581 від 04.11.2008р.; будівлі майстерні загальною площею 158,3 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; будівлі складу загальною площею 30,2 кв.м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; будівлі майстерні загальною площею 137,0 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; будівлі адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування №869580, № 869581 від 04.11.2008р. (а.с.14-15).

Згідно довідки від 03.04.2022р. № 6825-5000687830 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 . (а.с.73).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2021р. прийнято до розгляду справу №686/7898/21 за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів (а.с. 37).

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.11.2021р. №686/7898/21 закрито провадження у справі за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 129797,96 грн., оскільки у даній справі існує спір між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 саме як суб`єктом господарювання і цей спір пов`язаний зі здійсненням останньою підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці, а правовідносини, які виникли між сторонами у справі за період з 30.03.2018 по 01.06.2020 є господарсько-правовими та підлягають розгляду за правилами ГПК України (а.с.40-41).

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.01.2022р. по справі №№686/7898/21 ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.11.2021р. залишено без змін (а.с.43-45).

Враховуючи вищевикладене, Хмельницька міська рада звернулася 02.02.2022 з позовом до Господарського суду Хмельницької області, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця Майорової (Коваленко) Катерини Валентинівни 129797,96 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Квітки Цісик, 1-Б (вул. Колгоспна, 1-Б) у м. Хмельницькому.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2022 відкрито провадження у справі №924/90/22 за позовом Хмельницької міської ради м. Хмельницький до Фізичної особи - підприємця Майорової Катерини Валентинівни, м. Київ про стягнення 129 797,96 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_2 , в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 49).

Судом першої інстанції отриманий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що державна реєстрація Майорової Катерини Валентинівни фізичною особою-підприємцем відбулась 13.03.2015. В свою чергу, датою припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Валентинівни є 07.12.2020 року, про що зроблений відповідний запис (а.с. 48)

В матеріалах справи наявні також наступні копії документів: кадастрового плану земельної ділянки 6810100000:12:002:0053; позовної заяви від 29.03.2021р. № 02-24-296, поданої до Хмельницького міськрайонного суду; технічного паспорту, складеного Бюро технічної інвентаризації Хмельницької області від 17.11.2008р., на приміщення по АДРЕСА_2 загальною площею 693,4 кв.м, власником яких до 01.06.2020 є ОСОБА_6 ; акта встановлення та погодження меж землекористування Коваленко (Майорової) Валентина Сергійовича (а.с. 22, 34-36, 84-85, 94).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову у даній, є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника об`єктів нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності по вул. Колгоспна (Квітки Цісик), 1-Б, м.Хмельницькому, площею 0,3986 га, кадастровий номер 6810100000:12:002:0053, на якій ці об`єкти розміщені, за період з 01.01.2018 до 01.06.2020.

Упостанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20зазначено, що Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положеньстатей 1212- 1214 Цивільного кодексу Україниза фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі

Згідно зістаттями 122-124 ЗК Україниміські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1статті 21 Закону України "Про оренду землі".

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Хмельницької міської ради від 08.04.2015 №43 ОСОБА_2 було передано в оренду на 10 років земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 3986 м.кв., кадастровий номер 6810100000:12:002:0053 (а.с. 122).

Вказаним рішенням зобов`язано, зокрема громадянку ОСОБА_2 укласти договір оренди у чотирьохмісячний термін (від дати прийняття даного).

Проте, договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 3986 м.кв., кадастровий номер 6810100000:12:002:0053 між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_2 на виконання рішення Хмельницької міської ради від 08.04.2015 №43 укладено не було, що і не оспорюється сторонами у справі.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо того, що позивач не звертався до відповідача із пропозицією про укладення договору оренди, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті319та статті322 Цивільного кодексу Українивласність зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зістаттею 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов`язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

Зміст наведених норм законодавства переконливо свідчить про те, що серед кола обов`язків власника земельної ділянки (в цьому випадку - позивача) відсутній як його обов`язок спонукати власника будівлі чи споруди до формування земельної ділянки для їх експлуатації та обслуговування, так і обов`язок із самостійного (за власною ініціативою) формування земельної ділянки без подання землекористувачем відповідної заяви.

ВодночасЗК Українирегламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2статті 120 цього Кодексу(у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, положення глави15, статей120,125 ЗК України,статті 1212 ЦК Українидають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено упостановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також упостановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1статті 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено упостановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-цтавід 20.09.2018 у справі №925/230/17.

Крім того, колегія суддів відзначає, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 244163808 від 12.02.2021р. (а.с. 14-15), вбачається, що ОСОБА_6 з 16.11.2008 до 01.06.2020 була власником: 1) приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; 2) будівлі майстерні загальною площею 158,3 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування №869580, №869581 від 04.11.2008р.; 3) будівлі складу загальною площею 30,2 кв.м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування №869580, №869581 від 04.11.2008р.; 4) будівлі майстерні загальною площею 137,0 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування № 869580, № 869581 від 04.11.2008р.; 5) будівлі адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності договір дарування №869580, №869581 від 04.11.2008р. (а.с. 14-15).

Отже, із дня набуття права власності на об`єкти нерухомого майна ОСОБА_6 як власник такого майна стала фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований ці об`єкти, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

В подальшому, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 232400324 від 13.11.2020р. земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053 площею 0,3986 га на підставі договору №377/01 від 10.11.2020р. перебуває в оренді у ОСОБА_3 (а.с. 88), оскільки на згідно договору дарування № 382 від 02.06.2020р. за ОСОБА_3 02.06.2020р. зареєстровано право власності на будівлю майстерні загальною площею 158,3 кв.м, будівлю адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м, будівлю складу загальною площею 30,2 кв.м, будівлю майстерні загальною площею 137,0 кв.м, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно договору оренди землі № 377/01 від 10.11.2020р. земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053 площею 3986 кв.м. була передана в оренду ОСОБА_3 , якому на підставі договору дарування №382 від 02.06.2020р. перейшли у власність об`єкти нерухомості, що раніше належали відповідачу (витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№ 211053915, 211051465, 211059104, 211050110, 211048020 від 02.06.2020р.). При цьому, на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна чотири одноповерхових капітальних нежитлових будівлі, одна двоповерхова капітальна нежитлова будівля та одна триповерхова капітальне нежитлова будівля, а також інші об`єкти інфраструктури проїзди та площадки 3415 кв.м (п. 2 договору). Тобто, з наведеного вбачається, що на спірній земельній ділянці для обслуговування об`єктів нерухомості площею 693,4 кв.м використовуються інші інфраструктурні об`єкти (проїзди, площадки) площею 3415 кв.м, що також підтверджується кадастровим планом земельної ділянки. Протилежного ні відповідачем, ні матеріалами справи не спростовано.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що встановлені обставини свідчать, що відповідач як власник об`єктів нерухомого майна до 01.06.2020: 1) приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м; 2) будівлі майстерні загальною площею 158,3 кв.м; 3) будівлі складу загальною площею 30,2 кв.м; 4) будівлі майстерні загальною площею 137,0 кв.м; 5) будівлі адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, що знаходяться на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у спірний період із 01.01.2018 до 01.06.2020 користувався земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розташовані, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею, тому ОСОБА_6 є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1статті 1212 ЦК України.

Посилання відповідача, як на підставу на те, що позивачем не встановлено дійсної площі земельної ділянки, яка перебувала в користуванні відповідача, колегія суддів вважає необґрунтованим, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1статті 79 Земельного кодексу Україниземельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно із частинами 1- 4, 9статті 791 Земельного кодексу Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19).

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.08.2020р. № НВ-0005505502020 (а.с. 21), земельній ділянці по вул. Колгоспна (Квітки Цісик), 1-Б м. Хмельницькому площею 0,3986 га присвоєно кадастровий номер 6810100000:12:002:0053, державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі проведена 03.10.2014р., дана земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

Таким чином, земельна ділянка по вул. Колгоспна (Квітки Цісик), 1-Б м. Хмельницькому площею 0,3986 га є сформована як об`єкт цивільних прав.

Поряд з цим, колегія судді звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 зазначив наступне: «...що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, належний відповідачу, та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована з 18.04.2018 (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру....

Зважаючи на викладене, спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру Суд не має.

При цьому твердження скаржника про користування меншою площею земельної ділянки, а саме лише тією, на якій розташована нежитлова будівля, суд касаційної інстанції у справі №922/2060/20 вважає недоречними, оскільки, по-перше, спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою, по-друге, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, позивач не надав доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Отже, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами, про що правомірно зазначили суди попередніх інстанцій.

Крім цього, варто зауважити, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив такий правовий висновок: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядкустатті 1212 Цивільного кодексу України(пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20), а в постанові від 14.02.2022 у справі №646/4738/19 Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування положеньстатті 1212 Цивільного кодексу Українизгідно з яким необхідність встановлення сформованості земельної ділянки як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру залежить від конкретних обставин справи.»

Звідси Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 звернув увагу на те, що одночасно із переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до покупця (набувача) такого об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (за їх наявності). При цьому нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положеньстатті 79-1 Земельного кодексу Українине впливає ні на її розмір, ні на обов`язок власника будівлі сплачувати за користування цією земельною ділянкою.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач і відповідач не надали доказів на підтвердження формування за адресою вул. Колгоспна (Квітки Цісик), 1-Б м. Хмельницькому земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування об`єктів нерухомого майна відповідача та у справі, що розглядається, земельній ділянці за адресою вул. Колгоспна (Квітки Цісик), 1-Б м. Хмельницькому, площею 3986 кв.м присвоєно кадастровий номер (6810100000:12:002:0053), відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру, посилання відповідача, що позивачем не було доведено розмір площи земельної ділянки, якою користується відповідач, та на яку нараховано до стягнення безпідставно утриманих коштів, є необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі №925/1081/20.

Щодо визначення суми безпідставно збережених коштів, що підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів289.1,289.2 статті 289 ПК Українидля визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

При цьомустаттею 12 Закону України "Про оцінку земель"регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно достатті 20 зазначеного Законуза результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3статті 23 Закону України "Про оцінку земель"(у редакції, чинній на час розгляду спору судом) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається , .

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051(далі за текстом - Порядок №1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно достатті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Водночас у пункті 162 Порядку №1051 визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно доЗакону України "Про електронні документи та електронний документообіг"мають однакову юридичну силу.

Зважаючи на викладене, як положенняПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельне законодавство іПК Українине обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно достатей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічну правову позицію викладено упостанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.

З матеріалів справи вбачається, що розмір заявлених позовних вимог ґрунтується на двох витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка використовується відповідачем, в матеріалах справи наявні Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.09.2020р. № 6-22-0.33-1267/116-20 (а.с. 19) та від 09.10.2020р. № 18-22-0.33-1323/116-20 (а.с. 90), згідно яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:002:0053, площею 3986 кв.м по вул. Квітки Цісик, 1-Б у м. Хмельницькому становила у 2017-2019 роках 1 236 171,00 грн. Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків розміру орендної плати (а.с. 24, 89) нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки також становить 1 236 171,00 грн.

Зазначені Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сформовані відповідно 24.09.2020р. та 09.10.2020р., підписані головним спеціалістом Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Березовською Н.П.

Згідно з пунктом288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України(у редакції, чинній з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Відповідно до пункту288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України(у редакції, чинній з 01 січня 2018 року і упродовж 2020 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки.

Отже, у 2018-2020 роках граничний (мінімальний) розмір орендної плати у 3 % від нормативної грошової оцінки землі прямо визначався законом.Натомістьу2017 році річний розмір орендної плати не міг бути меншимвідрозміру земельного податку, тобто прив`язувався до останнього (земельного податку), який, у свою чергу мав встановлюватися для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, що неможливо визначити без відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Рішенням Хмельницької міської ради №64 від 29.08.2012р. вирішено впорядкувати орендну плату за землю, передбачивши застосування під час розрахунку орендної плати за землю відсотки від нормативної грошової оцінки згідно додатка.

Згідно додатку до рішення Хмельницької міської ради № 64 від 29.08.2012р. розмір річної орендної плати в м. Хмельницькому на земельні ділянки:

для розміщення, будівництва та обслуговування бетонозмішувальних вузлів, очисних споруд, будівлі АПК, зимовника, майстерні, ангарів, доків, приміщення холодильника, вагової, камери схову, свердловини складає 3% від НГО (п. 2 додатку);

для розміщення, будівництва та обслуговування боксів, гаражів для зберігання автотранспорту юридичних осіб, суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, крім індивідуальних гаражів складає 4% від НГО (п. 5 додатку);

для розміщення, будівництва та обслуговування складів складає 4,5% від НГО (п.6 додатку);

для розміщення, будівництва та обслуговування адміністративно-господарських будівель складає 6% від НГО (п. 8 додатку).

Поряд з цим, підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 рішення Хмельницької міської ради № 2 від 27 січня 2016 року встановлено в м. Хмельницькому ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативно-грошову оцінку яких проведено у розмірі 1 % від їх нормативно-грошової оцінки.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що, враховуючи те, що позивач проводить розрахунок заявлених до стягнення коштів у період з 01 січня 2018 року по 01 червня 2020 року у розмірі 4,5 % від нормативно-грошової оцінки, помилковими є доводи відповідача, що розрахунок орендної плати за спірний період має проводитися відповідно до пп. 1.3.1 п. 1.3 рішення Хмельницької міської ради № 2 від 27 січня 2016 року у розмірі 1 % від нормативно грошової оцінки, оскільки застосування ставки земельного податку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки було б правомірним в період до 2018 року.

Отже, враховуючи те, що на спірній земельній ділянці розміщені різні об`єкти нерухомості, що належали відповідачу на праві власності до 01.06.2020 року, а саме: 1)приміщення охорони загальною площею 36,5 кв.м; 2) будівлі майстерні загальною площею 158,3 кв.м; 3) будівлі складу загальною площею 30,2 кв.м; 4) будівлі майстерні загальною площею 137,0 кв.м; 5)будівлі адмінприміщення та гаражів загальною площею 331,4 кв.м, та стосовно яких рішенням міської ради визначено різні ставки орендної плати, а також враховуючи те, що п. 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2018р.) визначено граничний (мінімальний) розмір орендної плати у 3%, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Хмельницькою міською радою правомірно застосовано при обрахуванні орендної плати середній показник орендної ставки у 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на якій розміщені склади відповідача, оскільки орендна ставка на земельну ділянку, на якій розміщене адмінприміщення відповідача, складає найбільше - 6%, а площа зазначеного об`єкта нерухомості займає близько 48% від площі інших об`єктів нерухомості належних відповідачу.

Таким чином, визначення Хмельницькою міською радою орендної ставки у 4,5% не суперечить нормам Податкового кодексу України та рішенню Хмельницької міської ради.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано відповідно до вимог чинного законодавства здійснено розрахунок заявленої до стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, що становить 129797,96 грн (за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. = 55627,70 грн (1236171,00 грн НГО * 4,5% від НГО); за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. = 55627,70 грн (1236171,00 грн НГО * 4,5% від НГО); за період з 01.01.2020р. по 31.05.2020р. (крім березня) = 18542,56 грн (1236171,00 грн НГО * 4,5% від НГО / 12 місяців * 4 місяці).

Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на розрахунок орендної плати позивачем з Коваленком В.С., згідно якого орендну плату визначено в залежності від функціонального призначення землі та обертів нерухомого майна на ній (3685 кв.м. - 3%, 116 кв.м. 4%, 47 кв.м. 4,5%, 138 кв.м. 6%), судом відхиляються, оскільки єдиною сформованою земельною ділянкою, на якій знаходиться належне відповідачу нерухоме майно, є земельна ділянка площею 3986 кв.м., кадастровий номер 6810100000:12:002:0053.

Поряд з цим, варто відзначити, що договірні орендні правовідносини Хмельницької міської ради з ОСОБА_3 та стягнення з останнього безпідставно збережених коштів не є предметом дослідження у даній справі.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності та заяви позивача про поновлення строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Упостанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виклала наступний правовий висновок:

«Статтею 264ЦК Українивизначено, щоперебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, щосвідчить про визнаннянею свогоборгу абоіншогообов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Виходячи з аналізу наведених норм, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.

Статтею 267 ЦК Українивизначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.»

26 квітня 2022 року до суду першої інстанції від представника відповідача адвоката Кравчука В.І. надійшла заява в якій останній просив суд застосувати в цьому спорі позовну давність і відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на суму 60428,88 грн. за період часу з 01.01.2018 по 01.02.2019 включно (а.с.105).

З матеріалів справи, вбачається, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2021р. прийнято до розгляду справу №686/7898/21 за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Проте, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.11.2021р., яка залишена без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.01.2022р., закрито провадження у справі за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 129797,96 грн. з тих підстав, що даний спір віднесено до господарської юрисдикції.

Згідно поштового штампу в описі вкладення у цінний лист позивача останній звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом 31.01.2022 до фізичної особи-підприємця Майорової Катерини Валентинівни, тобто менше місяця після того, як позивач дізнався, що даний спір підвідомчий господарському суду Хмельницької області.

Таким чином, в даному випадку, перебіг строку позовної давності розпочався 31.01.2019 та на момент звернення Хмельницької міської ради 31.01.2022 до Господарського суду Хмельницької області з позовом строк позовної давності в частині періоду часу, вказаного в позовній заяві (розрахунок розміру орендної плати), з 15.04.2018 по 30.01.2019 сплинув.

За змістомст. 267 ЦК України, сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Частиною 5ст. 267 ЦК Українипередбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Аналогічна правова позиція викладена упостанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

Верховний Суд неодноразово зазначав, щоперебування справиупровадженні судових органів, вчиненняв нійпередбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі тощо (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №904/3405/19). За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, проаналізувавши положення 5статті 267 ЦК Українизазначив, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але разом з тим з урахуванням конкретних обставин справиможе бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для зверненнядо суду за захистом порушеного права.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5статті 267 ЦК Українипозивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Таким чином, фактичний пропуск строку позовної давності не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки за наявності поважних причин такого пропуску, право позивача підлягає захисту у порядку, встановленомуЦК УкраїнитаГПК України.

Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №902/326/16, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.07.2021 у справі №916/1548/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування наведеної норми права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалених судових рішеннях Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, надавши оцінку наявним у справі доказам і доводам сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк позовної давності позивачем пропущено з поважних причин з огляду на факт відкриття провадження у справі Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, тривалий час розгляду справи, а також апеляційний та касаційний розгляд справи, як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, звернення позивача до господарського суду Хмельницької області з даною позовною заявою через незначний проміжок часу (менше місяця) після того, як позивач дізнався, що даний спір відноситься до господарської юрисдикції.

Отже, зважаючи на конкретні обставини у даній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання позивача про поновлення строку позовної давності та у відмові у задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності в частині періоду з 01.01.2018р. по 01.02.2019р. включно.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що Хмельницька міська рада звернулася з позовом до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про стягнення безпідставно збережених коштів у березні 2021 року. З поданих позивачем матеріалів не вбачається конкретної дати подання (надіслання) позовної заяви до суду загальної юрисдикції. У позовній заяві відсутній штамп реєстрації позову та зазначено лише дату та номер позовної заяви (29.03.2021р. № 02-24-296). При цьому, згідно ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2021р. прийнято до розгляду справу за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суд першої інстанції дійшов висновку, що в даній справі позивачем пропущено строк позовної давності з огляду на термін розрахованого розміру орендної плати за період з 01.01.2018р. (дата початку розрахунку) по 15.04.2018р. (ухвала про прийняття позовної заяви, відкриття провадження у справі від 16.04.2021р.), що становить 16227,74 грн. (13906,92 грн (орендна плата за три місяці: 4635,64 грн * 3 місяці) + 2317,82 грн. (орендна плата за 15 днів квітня 2018 року: 4635,64 / 30 днів * 15 днів)). Тому, у позові в частині стягнення 16227,74 грн. необхідно відмовити з підстав пропуску позовної давності.

Твердження скаржника, як на підставу для відмови у задоволенні позову про те, що суд першої інстанції задовольнив позов до ФОП Майорової Катерини Валентинівн, проте на день подачі позову до Господарського суду Хмельницької області Майорова Катерина Валентинівна не була ФОП, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, враховуючи наступне.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.48) вбачається, що 13.03.2015 здійснена державна реєстрація фізичної особи-підприємця Майорової К.В., а 07.12.2020 здійснено запис щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Майорової К.В.

Таким чином, ОСОБА_1 в період з 01.01.2018 по 01.06.2020 перебувала у статусі фізичної особи-підприємця.

Отже, оскільки спір у справі стосується правовідносин, що виникли під час провадження підприємницької діяльності відповідача як фізичної особи-підприємця та у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарськізобов`язання) не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю.

Подібний правовий висновок викладений упостановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17(провадження №14-144цс18), від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 (провадження №12-294гс18), від 05.06.2019 у справі №904/1083/18 (провадження №12-249гс18), від 04.09.2019 у справі №640/16902/18 (провадження №14-358цс19), від 09.10.2019 у справі №127/23144/18 (провадження №14-460цс19).

Щодо клопотання відповідача про залишення позову у даній справі без розгляду , колегія суддів зазначає наступне.

26 квітня 2022 року представником відповідача адвокатом Кравчуком В.І. подане клопотання про залишення позову без розгляду (а.с. 106). В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, після ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи було з`ясовано, що позивач двічі не з`являвся в підготовчі судові засідання 28.02.2022 та 04.04.2022, не повідомляв суду причини неявки, не подавав заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення, що є підставою і обов`язком суду згідно п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України залишити такий позов без розгляду.

Відповідно дост. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1ст. 8 зазначеного Законупередбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (ч. 2ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

За змістомст. 42 ГПК Україниучасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судомобов`язковою.

Згідно з ч. 1ст. 120 ГПК Українисуд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до ч. 4ст. 202 ГПК Україниу разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 226 ГПК Українисуд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У розумінні наведених положень залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1ст. 226 ГПК Україниможливе за умови,якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду,що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

Таким чином, визначальною є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при не вчиненні позивачем певних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №905/130/18.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що ухвалами Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2022 року, якою призначено підготовче засідання на 28.02.2022 року та від 28.02.2022 року, якою відкладено підготовче засідання на 04.04.2022 року, явка представників сторін судом першої інстанції не визнавалась обов`язковою (а.с.49, 54).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність клопотання відповідача про залишення позову у даній справі без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки судом першої інстанції належним чином досліджені наявні в матеріалах справи документи, які були подані позивачем на підтвердження своїх вимог, на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про можливість прийняття рішення по даній справі.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людиниу справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенціїзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачитияк такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно дост. 276 Господарського процесуального кодексу Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.22р. у справі №924/90/22 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядкуст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269,270,273, 275,276,281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.22р. у справі №924/90/22 без змін.

2. Справу №924/90/22 повернути Господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" вересня 2022 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.