Рішення

від 29.09.2022 по справі 910/1841/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2022Справа № 910/1841/22

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/1841/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ

до Акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

08 лютого 2022 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (позивач) надійшла позовна заява № 42-01 від 21.01.2022 року до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) про стягнення збитків у вигляді нестачі вантажу у розмірі 158 086,08 грн. (сто п`ятдесят вісім тисяч вісімдесят шість гривень 08 копійок).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідності із залізничними накладними № 50971985, № 50967645, № 50957109, № 50961929, № 50822741, № 51017697 під час перевезення відповідачем вантажу за вище зазначеними накладними на станціях Бурштин було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам`яного вугілля у вагонах № 53168167, № 51806305, № 54040431, № 60308806, № 53547857, № 52530722, № 56166630, № 59725069, № 54783386, №53166641, № 62468269, № 55420418, № 55331516, № 53171864, № 60351913, № 67747832, № 60034105, № 56323850, № 62083316 вантажовідправником якого є ТОВ ДТЕК Курахівська ЦЗФ. Вказані вагони було видано вантажоодержувачу із складанням комерційних актів, які свідчать про недостачу вантажу. Внаслідок незбереження вантажу під час перевезення позивачу заподіяно збитки у розмірі вартості втраченого вантажу на суму 158 086,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1841/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492057149 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 року у справі № 910/1841/22 вручено уповноваженому представнику відповідача 18.02.2022 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 09.03.2022 року (включно).

04.04.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № НЮ-1/820 від 22.02.2022, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що позивачем не доведено вини Акціонерного товариства "Українська залізниця" у неналежному виконанні договірних зобов`язань по договору перевезення. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не підтверджена належним чином вартість вантажу, що перевозився за спірними накладними, в той час як долучені позивачем до позовної заяви довідки ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля про вартість вугільної продукції, підписані неналежними особами та не можуть вважатись належними та достатніми доказами вартості втраченого вантажу.

05.04.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання № НЮ-1/821 від 22.02.2022 Про витребування доказів. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що крім доведення правомірності вимоги вантажоодержувача до перевізника, доведенню також підлягає розмір фактичних збитків, тому встановленню підлягає реальний відсоток вологості вантажу, у зв`язку з чим необхідно витребувати відповідні докази.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву № НЮ-1/820 від 22.02.2022 та клопотання № НЮ-1/821 від 22.02.2022 Про витребування доказів направлені відповідачем засобами поштового зв`язку 21.03.2022 за штриховим кодовим ідентифікатором 7900068070658, що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Акціонерного підприємства "Укрпошта".

У зв`язку з тим, що відзив на позовну заяву подано до суду з порушенням встановленого судом строку без подання клопотання про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву на позовну заяву, суд не приймає до розгляду відзив на позовну заяву, як такий, що поданий до суду з порушенням встановленого судом строку, тоді як клопотання про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні суд розглядає дану справу з перевищенням встановленого ст. 248 Господарського процесуального кодексу України строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ відповідно до Технічних умов було завантажено та передано для перевезення відповідачу вугілля кам`яне марки Г(Г1) у вагони:

№ 53168167 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50971985,

№ 51806305 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50971985,

№ 54040431 в кількості 70,000 тон по залізничній накладній № 50967645,

№ 60308806 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50967645,

№ 53547857 в кількості 68,800 тон по залізничній накладній № 50957109,

№ 52530722 в кількості 70,000 тон по залізничній накладній № 50957109,

№ 56166630 в кількості 69,000 тон по залізничній накладній № 50957109,

№ 59725069 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50961929,

№ 54783386 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50961929,

№ 53166641 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50961929,

№ 62468269 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50961929,

№ 55420418 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50961929,

№ 55331516 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50961929,

№ 53171864 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50961929,

№ 60351913 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50961929,

№ 67747832 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50961929,

№ 60034105 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50961929,

№ 56323850 в кількості 69,800 тон по залізничній накладній № 50822741 (досильна № 46827747),

№ 62083316 в кількості 70,000 тон по залізничній накладній № 51017697.

Під час перевезення відповідачем вугілля за вище зазначеними накладними на станції Бурштин Львівської залізниці було проведено перевірку стану вантажу та виявлено нестачу кам`яного вугілля у вказаних вагонах, про що складено наступні комерційні акти:

№ 388103/1343 від 08.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 53168167 у кількості 2 450 кг;

№ 388103/1346 від 08.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 51806305 у кількості 1 700 кг;

№ 388103/1345 від 08.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 54040431 у кількості 1 150 кг;

№ 388103/1347 від 08.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 60308806 у кількості 1 100 кг;

№ 388103/1335 від 08.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 53547857 у кількості 1 200 кг;

№ 388103/1336 від 08.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 52530722 у кількості 4 150 кг;

№ 388103/1337 від 08.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 56166630 у кількості 3 950 кг;

№ 388103/1338 від 08.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 59725069 у кількості 2 800 кг;

№ 388103/1340 від 08.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 56323850 у кількості 1 150 кг;

№ 388103/1359 від 11.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 62083316 у кількості 1 900 кг;

№ 410006/284/1367 від 06.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 54783386 у кількості 3 200 кг;

№ 410006/285/1368 від 06.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 53166641 у кількості 3 200 кг;

№ 410006/286/1369 від 06.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 62468269 у кількості 4 600 кг;

№ 410006/287/1370 від 06.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 55420418 у кількості 3 500 кг;

№ 410006/288/1371 від 06.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 55331516 у кількості 4 300 кг;

№ 410006/289/1372 від 06.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 53171864 у кількості 8 750 кг;

№ 410006/290/1373 від 06.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 60351913 у кількості 6 050 кг;

№ 410006/291/1374 від 06.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 67747832 у кількості 5 250 кг;

№ 410006/292/1375 від 06.10.2021, який свідчить про нестачу вантажу у вагоні № 60034105 у кількості 4 500 кг.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 158 086,08 грн, які виникли у зв`язку з незбереженням залізницею вантажу при його перевезенні за вказаними вище залізничними накладними.

Відповідно до статті 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Стаття 131 Статуту залізниць України передбачає, що претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу. Відповідно до положень статті 130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі нестачі вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

У свою чергу стаття 133 Статуту залізниць України передбачає, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику.

Можливість передачі права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній).

Вантажоодержувач зробив на залізничних накладних переуступний напис відправнику вантажу - ТОВ ДТЕК Курахівська ЦЗФ на пред`явлення претензії та позову до AT Українська залізниця. Переуступний напис засвідчений підписами директора та головного бухгалтера, печаткою підприємства-вантажоодержувача.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, вартість якої підлягає відшкодуванню, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів з мінеральним паливом - вугіллям кам`яним, становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах.

Згідно ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. У свою чергу, відповідно до роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, зокрема, - довідки відправника про вартість відправленого вантажу, підписаної головним бухгалтером. При цьому, слід зазначити, що чинні нормативні документи у сфері залізничних перевезень не передбачають обов`язкове подання вантажовідправником доказів сплати вартості вантажу.

За змістом ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про залізничний транспорт підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 1 статті 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України Про залізничний транспорт за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст.ст. 113, 114 Статуту залізниць України).

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У ст. 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до ст. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Комерційні акти № 388103/1343 від 08.10.2021, № 388103/1346 від 08.10.2021, № 388103/1345 від 08.10.2021, №388103/1347 від 08.10.2021, № 388103/1335 від 08.10.2021, № 388103/1336 від 08.10.2021, № 388103/1337 від 08.10.2021, № 388103/1338 від 08.10.2021, № 388103/1340 від 08.10.2021, № 388103/1359 від 11.10.2021, № 410006/284/1367 від 06.10.2021, № 410006/285/1368 від 06.10.2021, № 410006/286/1369 від 06.10.2021, № 410006/287/1370 від 06.10.2021, № 410006/288/1371 від 06.10.2021, № 410006/289/1372 від 06.10.2021, № 410006/290/1373 від 06.10.2021, № 410006/291/1374 від 06.10.2021, № 410006/292/1375 від 06.10.2021 за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, а тому визнається судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси вантажу, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Відповідно до наданих позивачем довідок вартість вантажу згідно залізничних накладних: № 50971985 від 03.10.2021 за 1 тону без ПДВ становить 2 419,13 грн (з ПДВ 2 902,96 грн); № 50967645 від 03.10.2021 за 1 тону без ПДВ становить 2 414,41 грн (з ПДВ 2 897,29 грн); № 50957109 від 02.10.2021 за 1 тону без ПДВ становить 2 450,20 грн (з ПДВ 2 940,24 грн); № 50961929 від 02.10.2021 за 1 тону без ПДВ становить 2 585,69 грн (з ПДВ 3 102,83 грн); № 50822741 від 25.09.2021 за 1 тону без ПДВ становить 2 218,74 грн (з ПДВ 2 662,49 грн); № 51017697 від 06.10.2021 за 1 тону без ПДВ становить 2 488,74 грн (з ПДВ 2 986,49 грн).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку ціни позову, суд дійшов висновку, що розрахунок є вірним, а сума збитків, у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні, становить 158 086,08 грн.

Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно з ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: а) вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов`язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі; в) вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача; г) недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси; д)зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення, вентиляція),і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами; е) втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Суд зазначає, що підстави для звільнення відповідача за недостачу вантажу, передбачені ст. 111 Статуту - відсутні.

З огляду на наведені норми права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Таким чином, оскільки при перевезенні вантажу за залізничними накладними: № 50971985, № 50967645, № 50957109, № 50961929, № 50822741, № 51017697, що було здійснено Акціонерним товариством "Українська залізниця", останнім не було дотримано обов`язку зі збереження вантажу, прийнятого до перевезення, внаслідок чого наявна недостача вантажу, а відповідачем в свою чергу не доведено, що недостача вантажу відбулась не з вини Акціонерного товариства "Українська залізниця", суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у вигляді нестачі вантажу у розмірі 158 086,08 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ (ідентифікаційний код 33959754, адреса: 85621, Донецька область, Мар`їнський район, с. Вовчанка, вул. Нагорна, 1-А) грошові кошти: збитків у вигляді нестачі вантажу 158 086,08 грн (сто п`ятдесят вісім тисяч вісімдесят шість гривень 08 копійок) та судовий збір 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 29.09.2022р.

СуддяО.В. Котков