Рішення

від 29.09.2022 по справі 910/6107/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2022Справа № 910/6107/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Есквайр Лімітед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма «Кролікофф»

про стягнення 555 249,41 грн.

Суддя Борисенко І.І.

за участю представників сторін:без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Есквайр Лімітед» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма «Кролікофф», про стягнення коштів у розмірі 555 249,41 грн. за порушення умов договору поставки в частині оплати поставленого товару.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки від 01.02.2022 № 010222, в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників спору.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву не надав.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/6107/22 від 27.07.2022 направлена на адресу відповідача: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, оф. 409/1.

Проте, поштовий конверт № 01054 92619678 було повернуто суду 08.09.2022 з відміткою пошти з вказівкою «закінченням терміну зберігання».

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Есквайр Лімітед» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» (покупець) було укладено договір поставки № 010222 від 01.02.2022.

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього договору Товар висівки пшеничні у кількості, зазначеній у Протоколах узгодження ціни Специфікації.

Згідно п. 2.2. цього договору, відвантаження товару здійснюється згідно з правилами Інкотермс 2022 на умовах, які обумовлюються у протоколі узгодження ціни специфікації.

Порядок оплати 100 % передплата за партію Товару здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, згідно виставленого Постачальником рахунку фактури або на умовах визначених сторонами в протоколах узгодження цін специфікаціях (п. 3.2. Договору).

Так, на виконання умов вказаного Договору поставки позивач поставив на адресу відповідача у період з 01.02.2022 по 07.03.2022 товар (висівки пшеничні) на загальну суму 764 849, 30 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними № 6 від 01.02.2022, № 12 від 11.02.2022, № 13 від 11.02.2022, № 16 від 14.02.2022, № 17 від 15.02.2022, № 22 від 22.02.2022, № 25 від 07.03.2022.

Суд відзначає, що вказані видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку, без претензій до кількості чи якості.

Факт поставки Відповідачу продукції підтверджується вищевказаними видатковими накладними на суму 764 849,30 грн., які підписані позивачем та відповідачем.

Отже, як встановлено судом, Позивачем було виконане зобов`язання за Договором та поставлено Відповідачу Товар на загальну вартість суму 764 849,30 грн.

Отримавши Товар за Договором, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов`язання по оплаті грошових коштів за отриманий Товар на загальну суму 764 849,30 грн.

Як вказує позивач, відповідач лише частково виконав своє зобов`язання з оплати товару, та оплатив лише 535 000,00 грн., внаслідок чого у відповідача пер позивачем утворилась заборгованість у розмірі 229 849,30 грн.

Всупереч ст. 74 ГПК України відповідачем не надано суду доказів належної оплати за одержаний товар на суму 229 849,30 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи Відповідач має заборгованість перед Позивачем по Договору поставки року в розмірі 229 849,30 грн.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 229 849,30 грн. доведений суду належним чином.

Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

Отже, за встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 229 849,30 грн. основного боргу.

Позивачем, також заявлена вимога про стягнення з відповідача 38 743,73 грн. 30% річних та 23 005,92 грн. інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що згідно п. 6.3. Договору, сторони погодили, що у разі порушення термінів оплати Покупець сплачує штрафну санкцію у розмірі 30 % річних за весь час не виконання зобов`язання.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 38 743,73 грн. 30% річних та 23 005,92 грн. інфляційних втрат.

Суд зауважує, що передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних та інфляційної складової має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу позивача, який полягає отриманні компенсації від боржника.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12 та постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 520/12469/5-ц.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 34 195,97 грн. пені та 229 454,79 грн. штрафу, суд зазначає таке.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.1. Договору сторони досягли згоди, що у разу порушення термінів оплати покупець пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в оплаті від загальної кількості поставленої партії товару.

Крім того, п. 6.7. Договору, сторони погодили, що у разі не оплати Покупцем вартості товару на протязі 20 днів з моменту обумовлення терміну оплати, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30 % від вартості поставленого товару.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки заявлений до стягнення розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пені та розрахунок пені та штрафу є вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 34 195,67 грн. пені та 229 454,79 грн. штрафу також підлягає задоволенню судом.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Есквайр Лімітед» (50084, Дніпропетроська обл., м. Кривий Ріг, пр-т 200 річчя Кривого Рогу, 7 А, код ЄДРПОУ: 44453279) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма «Кролікофф» (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, оф. 409/1, код ЄДРПОУ: 42656182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Есквайр Лімітед» (50084, Дніпропетроська обл., м. Кривий Ріг, пр-т 200 річчя Кривого Рогу, 7 А, код ЄДРПОУ: 44453279) 229 849 (двісті двадцять дев`ять тисяч вісімсот сорок дев`ять) грн. 30 коп. основного боргу, 23 005 (двадцять три тисячі п`ять) грн. 92 коп. інфляційну складову, 38 743 (тридцять вісім тисяч сімсот сорок три) грн. 73 коп. 30 % річних, 34 195 (тридцять чотири тисячі сто дев`яносто п`ять) грн. 67 грн. пені, 229 454 (двісті двадцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн. 79 коп. штрафу та 8 328 (вісім тисяч триста двадцять вісім) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.І. Борисенко