Рішення

від 22.09.2022 по справі 914/3792/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2022 Справа № 914/3792/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Партнерс», м. Варшава Польща,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Груп», м. Львів,

про: стягнення 54 485,96 євро, що є еквівалентом на дату звернення за курсом НБУ 1682 269,68 грн та штрафні санкції у розмірі 125 462,58 грн

Суддя Н.Є. Березяк

За участю секретаря судового засідання Р.Р. Волошин

Представники учасників справи:

від позивача: Петрикей І.А. представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Партнерс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Групп» про стягнення 54 485,96 євро, що є еквівалентом на дату звернення за курсом НБУ 1 682 269,68 грн та штрафні санкції у розмірі 125 462,58 грн.

Ухвалою суду від 12.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.02.2022. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвалою суду від 25.08.2022 закрито підготовче провадження у справі № 914/3792/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2022.

В судовому засіданні представник позивача, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки щодо своєчасної поставки товару, за який здійснено позивачем передоплату.

В судове засідання 22.09.2022 представник відповідача не з`явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом. Причини неявки в судове засідання не повідомив.

Копії ухвал суду Відповідачу у справі надсилались на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань та на адресу суду не повертались, та на електронну пошту.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

В судовому засіданні 22.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 вересня 2020 року між WOOD PARTNERS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOW IEDZIALNOSCIA (Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Сол Групп» (Продавець) укладено контракт № 73/220920, відповідно до якого продавець продає покупцеві, а покупець купляє пиломатеріали з породи дерева смерека/сосна згідно з додатками з умовами поставки FCA, названий як товар, відповідно до доданих даних у специфікаціях по кількості та якості (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 4 договору продавець буде виробляти товари, зазначені у пункті 1.1. в узгоджений час у відповідності до графіка поставок.

Згідно п. 4.4. продавець зобов`язаний повідомити Покупця по факсу або електронною поштою протягом одного дня відвантаження товару та надати відповідну інформацію.

Відповідно до п. 4.5 контракту продавець повинен надати покупцю по кожному відвантаженню таку технічну документацію: рахунки-фактури, пакувальний лист, фітосанітарний сертифікат, сертифікати походження.

Згідно з п. 4.2, п. 4.3 контракту базис поставки: FCA (Інкотермс 2010). Терміни поставки можуть бути змінені за взаємною згодою в процесі поставки кожної партії, із зазначенням рахунка-фактури та специфікації. Повідомлення про відвантаження товарів здійснюється відповідно до деталей покупця. А відповідно до п. 4.4 контракту продавець зобов`язаний повідомити покупця по факсу або електронною поштою протягом одного дня відвантаження товару з наступною інформацією: дата відправки, номер цього договору, номер рахунку- фактури, специфікація товару.

Розділом 5 контракту передбачено умови оплати. Так, покупець сплачує продавцю передоплату у розмірі 30 відсотків протягом трьох днів після підписання контракту та специфікацій; решту суми покупець сплачує в день завантаження товару у вантажівку та оформлення митних документів.

Додатками до контракту № 73/220920 є специфікації, відповідно до яких Постачальних зобов`язався поставити назва продукції - обрізні пиломатеріали, ялина, сосна, відправлення першої партії товару - протягом 3-4 тижнів після отримання передоплати на рахунок продавця.

ТОВ «ВУД ПАРТНЕРС» здійснило платежі загальною сумою 54485, 96 євро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Групп» (рахунок в АТ КБ «Приватбанк», який вказаний у реквізитах продавця в контракті).

До матеріалів позовної заяви долучено лист від 31.03.2021 року за підписом Директора ТОВ «Сол Групп» А.Нагаєвця, в якому постачальник, посилаючись на несуттєві факти, зобов`язався здійснити постачання.

Пунктом 5.2. Договору передбачено разі прострочення платежу, Покупець сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення суми, сплаченої відповідно до накладної. У разі затримки в постачанні Товару Продавець зобов`язаний сплатити Покупцю штраф в розмірі 0,1% за кожен день прострочення.

Згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземної валюти станом на дату складення позову - 06.12.2021 року курс євро становив 30,94, тому сума заборгованості в національній валюті становить 1 682 269,68 грн.

Позивач листом звертався до відповідача із досудовою вимогою про повернення коштів 15.09.2021 року. Відповіді на вказану вимогу не отримано, повернення коштів відповідачем не здійснено, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально- правовою вимогою про стягнення з відповідача сплачених коштів за договором поставки від 22 вересня 2020 року у розмірі 54485, 96 євро, що є еквівалентом на дату звернення за курсом НБУ 1 682 269,68 грн та штрафних санкцій у розмірі 125 462,58 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки від 22.09.2020.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вказано вище, контрактом сторони погодили часткову передоплату продукції, оскільки визначили, що покупець сплачує продавцю передоплату в сумі 30 відсотків загальної вартості товару протягом трьох днів після підписання контракту та специфікацій.

Так, контракт підписано сторонами 22 вересня 2020 року. Позивачем здійснено сплату 54485, 96 евро декількома платежами, у межах визначеного контрактом строку. Із наведеного вбачається належне та своєчасне виконання позивачем свого договірного обов`язку.

Натомість відповідач належну жодної продукції не поставив, доказів протилежного відповідач не надав.

Докази зміни сторонами термінів поставки за взаємною згодою в процесі поставки кожної партії, із зазначенням рахунка-фактури та специфікації, як це передбачено договором, та докази повідомлення відповідача або будь-яка інформація про відвантаження товарів, як це визначено п. 4.4 контракту в матеріалах справи відсутня.

Жодними доказами не спростовується, що позивачем оплачено продукцію, яку відповідач зобов`язався поставити упродовж чотирьох-п`яти тижнів з моменту оплати, про що зазначено в специфікаціях, які додані до даного позову.

Як зазначено вище, факт поставки позивачу продукції відповідачем не підтверджено.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов`язання щодо поставки товару, то вимоги позивача про стягнення з відповідача загальна суму сплачених коштів за договором поставки в розмірі 54485, 96 євро підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Відповідно до ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вже зазначалось, контрактом сторони передбачили, що у разі затримки постачання товару продавець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення (п. 5.2).

Законом України «Про відповідальність лі несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, шо платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, проте, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неня.

Згідно з позицією Великої Палати Верхового Суду, наведеною у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов`язання, її сплата та розмір визначені Законом України «Про захист прав споживачів» за неналежне надання виконавцем банківських послуг споживачеві, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.

Згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземної валюти станом на дату складення позову - 06.12.2021 року курс євро становив 30,94, тому сума заборгованості в національній валюті становить 1 682 269,68 грн.

За визначенням статей 549 та 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

З огляду на порушення відповідачем строків поставки товару, що ним не заперечується та підтверджується матеріалами справи, виходячи з погоджених сторонами умов Договору, суд, перевіривши розрахунок неустойки наявний у матеріалах справи, дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення неустойки в сумі 126 976,79 грн, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає штрафних сакцій у сумі 125 462, 58 грн, у межах заявлених вимог, у зв`язку із чим суд задовольняє вимоги у цій частині.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 27 115,98 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Груп» (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шведська, будинок 3, КОД ЄДРПОУ: 42951368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Партнерс» (УНП 52133850593, Польша, 02-730 Варшава, Вул. Володієвського, 43, Ідентифікаційний номер платника податків (NIP): 5213850593, Номер реєстру народного господарства (REGON): 382087166, Державний судовий реєстр юридичних осіб Польщі (KRS): 763217) 54 485,96 євро, що є еквівалентом на дату звернення за курсом НБУ 1 682 269,68 грн, штрафні санкції у розмірі 125 462,58 грн та 27 115,98 грн відшкодування витрат судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.09.2022.

Суддя Березяк Н.Є.