Ухвала

від 20.09.2022 по справі 686/17718/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/17718/22

Провадження № 1-кс/686/8539/22

УХВАЛА

20 вересня 2022 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку, у кримінальному провадженні № 12022240000000326,

встановив:

20 вересня 2022 року старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Хмельницькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , в належній ОСОБА_6 квартирі АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що «досудовим розслідування встановлено, що до СУ ГУНП в Хмельницькій області надійшли матеріали УКР ГУНП в Хмельницькій області про те, що в установленому Законом порядку одержано інформацію, згідно якої група осіб із числа мешканців м.Хмельницького, до складу якої входять, особи ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 та інші, здійснюють втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, тобто утворили так званий «колл-центр», в якому виманюють дані про номери банківських рахунків, пін-коди, тощо та після отримання доступу до коштів, переводять значні суми грошових коштів на підконтрольні їм рахунки.

Під час розслідування встановлено, що до вказаного злочину причетна група осіб, до складу якої входить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється адміністратором вказаного колл-центру та організовує конспірацію центру шляхом обмеження входу працівників лише за попереднім телефонним дзвінком, здійснює нагляд та управління «колл-центром», виконує вказівки організаторів, слідкує за розкладом дня, виконанням обов`язків працівниками центру, надає щоденні звіти за результатами діяльності центру.

Також під час розслідування встановлено, що вказана злочинна група, у громадян, яких підшукують в різних областях України, переважно в західних областях, шахрайським шляхом отримує досить значні суми грошових коштів, як в національній валюті так і в іноземній, в загальному на рахунки шахраїв щоденно надходить більше 300 000 гривень. В приміщеннях «колл-центру» та за місцями свого проживання, фігуранти зберігають мобільні термінали, сім- карти, комп`ютерну техніку, записи з анкетними даними, адресами, номерами карток та абонентські номери потерпілих, готівкові кошти здобуті злочинним шляхом та інші знаряддя вчинення шахрайських дій. Автотранспортом здійснюють перевезення оргтехніки, чорнових записів з анкетними даними власників банківських рахунків, а також великих сум коштів, здобутих злочинним шляхом, які в подальшому розподіляють між всіма працівниками «колл-центру».

Враховуючи тяжкість скоєних злочинів організованою злочинною групою, резонансом вчинення шахрайств аналогічним способом на території України та завдаючи громадянам під час проведення військового стану значних матеріальних збитків, з метою встановлення причетності вказаної злочинної групи осіб до вчинення ряду тяжких злочинів, вилучення речових доказів, знаряддя вчинення злочинів та встановлення можливих співучасників, виникла необхідність провести обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки реєстраційної служби №309935850, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 .

Враховуючи, що отримання вказаних вище речей та документів має суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, слідчий просить надати дозвіл на проведення обшуку.»

Заслухавши слідчого, який підтримав подане клопотання та просив клопотання задовольнити, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень статті 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6, 8 частини першої статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать: верховенство права; законність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; невтручання у приватне життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

В силу ст.233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 ст. 233 КПК України.

Згідно з ч.1, 2 ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

За змістом наведеної норми закону слідча дія може бути санкціонована слідчим суддею виключно у разі наявності достатніх відомостей про те, що шляхом її реалізації буде досягнуто мети слідчої дії.

Згідно з п. 4-8 ч. 3 ст.234 КПК України у разі необхідності провести обшук, слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке, окрім іншого, повинно містити підстави для обшуку; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Відповідно до усталеної прецедентної практики Європейського суду з прав людини, незважаючи на те, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, що відображає принцип належного здійснення правосуддя; судові рішення повинні достатньою мірою містити мотиви, на яких вони ґрунтуються. Відсутність достатнього обґрунтування у рішеннях національних судів порушує право особи на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, зазначене у пункті 1 статті 6 Конвенції (див. рішення у справах «Бочан проти України», «Суомінен проти Фінляндії»).

Згідно з пунктом 2 статті 8 Конвенції органи державної влади не можуть втручатись у здійснення права особи на повагу до приватного і сімейного життя, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

При цьому держави, які підписали Конвенцію, мають певну свободу розсуду стосовно необхідності втручання, але винятки, про які йдеться в пункті 2 статті 8 Конвенції, вимагають ретельного вмотивування. Необхідність у таких виняткових діях у цій справі має бути встановлена якнайпереконливіше (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Класс та інші проти Німеччини», «Компанія «Кола Ест» та інші проти Франції», «Бук проти Німеччини»).

Із доданих до матеріалів клопотання документів убачається, що Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022240000000326 від 01.08.2022, правова кваліфікація правопорушення - ч.2 ст. 361 КК України, приводу того, що «на території Хмельницької області діє група осіб, які за попередньою змовою між собою, здійснюють несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікацій, інформаційно-комунікаційних систем та електронних комунікаційних мереж.»

Не дивлячись на те, що відомості до ЄРДР були внесенні за вищевказаним фактом, слідчий у клопотанні зазначає й про вчинення шахрайства та вказує, як мету обшуку, про необхідність встановлення причетності злочинної групи осіб до вчинення ряду тяжких злочинів, вилучення речових доказів, знаряддя вчинення злочинів та встановлення можливих співучасників, а також відшукання та вилучення речових доказів, знаряддя вчинення злочинів, зокрема, нових та бувших у використанні мобільних терміналів, сім-карток, комп`ютерної техніки, записів з анкетними даними, адресами, номерами карток та абонентськими номерами потерпілих, готівкових коштів здобутих злочинним шляхом, підроблених документів, і вказує, що ці речі та документи можуть знаходитись в приміщеннях «колл-центру» та за місцями проживання фігурантів, тому необхідно провести обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , в квартирі АДРЕСА_1 .

Однак, із клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів, а також із матеріалів кримінального провадження, не вбачається та обставина, що речі та документи, які планує відшукати слідчий, мають значення для досудового розслідування, і відомості, які у них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду.

Так, не наведено у клопотанні слідчого ознаки речей та документів, які планує відшукати слідчий, відповідно й не може бути досягнута мета обшуку, оскільки не зрозуміло, за якими родовими (індивідуальними) ознаками слідчий має відмежувати речі, які мають відношення до кримінального провадження, він тих речей, які не стосуються обставин, можливого, на думку слідчого, вчинення кримінального правопорушення. Відсутні й у наданих слідчому судді матеріалах клопотання відомості того, що взагалі існують зазначені речі та документи, які б містили зафіксовані відомості, що можуть бути використані як доказ фактів чи обставин у кримінальному провадженні № 12022240000000326, в рамках досудового розслідування якого не було встановлено жодної потерпілої особи.

Зокрема, до матеріалів клопотання слідчим долучено лише витяг з ЄРДР від 01.08.2022 р., рапорт слідчого від 01.08.2022 р., рапорт оперативного працівника від 28.07.2022 р., на підставі яких були внесені відомості до ЄРДР, постанова про визначення групи прокурорів, доручення слідчого від 15.09.2022 р., рапорт оперативного працівника від 16.09.2022 р., особова картка ОСОБА_5 , згідно з якою останній проживає у АДРЕСА_3 , Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та постанова про доручення розслідування слідчій групі. Однак, жодних доказів того, що ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення, а відтак, що у квартирі, в якій за версією слідства він проживає, можуть зберігатись якісь речі та документи, які мають значення для досудового розслідування або можуть бути доказами під час судового розгляду, слідчий до матеріалів клопотання не долучив. Як і не долучив жодних доказів того, що ОСОБА_5 користується належною ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_1 , в якій планується проведення обшуку. Слідчий суддя звертає увагу й на ту обставину, що вищезазначений рапорти оперативних працівників, які є внутрішніми документами працівників правоохоронного органу, за відсутності інших доказів, не є достатньою підставою для підтвердження зазначених обставин, не може вважатися належним і допустимим доказом та слугувати підставою для надання дозволу на проведення обшуку.

Слідчий суддя вважає, що долучені до матеріалів клопотання докази не є достатніми для доведення виправданості такого ступеня втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та не є співмірним процесуальним заходом у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин, враховуючи надані матеріали, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слідчого, яке є необґрунтованим, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 110, 234, 235 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12022240000000326.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя