Постанова

від 27.09.2022 по справі 462/4025/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/4025/19 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/811/4010/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Колич Х.Б.,

за участі в судовому засіданні в режимі відео-конференції представника позивача АТ «Універсал Банк» Кривенди М.В., в залі суду представниці відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Кирилюка А.І. від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 06 жовтня 2021 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено.

Дане рішення оскаржило АТ «Універсал Банк».

В апеляційній скарзі просять скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги AT «Універсал Банк» задовольнити в повному обсязі.

Вважають рішення суду необґрунтованим та таким, що винесене на підставі неповного та необ`єктивного з`ясування обставин справи, а також наявних доказів, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Окрім цього, при ухваленні рішення не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 29.06.2021 року у справі №904/3405/19. Зазначають, що суд першої інстанції як на підставу для відмови в задоволенні позову посилався на те, що вперше з вимогою про стягнення заборгованості за кредитними договорами AT «Універсал Банк» звернулося 25.02.2016 року, отже трирічний строк позовної давності для звернення до суду із вказаними позовними вимогами сплив. Звертають увагу колегії суддів, що 24 липня 2018 року AT «Універсал Банк» вдруге звернулось з позовом до тих самих Відповідачів з тих самих підстав, ухвалою Залізничого районного суду міста Львова від 10 серпня 2018 року у справі № 462/4489/18 було відкрито судове провадження, однак ухвалою Залізничого районного суду міста Львова від 18.04.2019 року позовна заява була залишена без розгляду, в зв`язку з повторною неявкою представника позивача в судові засідання. Таким чином, період розглядусправи №462/1079/16-ц з моменту першого звернення Позивачем до Залізничного районного суду м. Львова за захистом цивільного права або інтересу - 25.02.2016 року і залишенням даної позовної заяви без розгляду - 15.05.2018 року становить 2роки,2місяці і20днів. Період розгляду справи № 462/4489/18 (між тими самими сторонами з тих самих підстав) з 24 липня 2018 року по 18.04.2019 року становить 8місяців і25днів. Вважають, що в даному випадку двічі відбулось зміщення перебігу строку позовної давності. Вказують, що позовні заяви AT «Універсал Банк» від 25.02.2016 року та 24.07.2018 року, були залишені без розгляду 15.05.2018 року та 18.04.2019 року відповідно, а втретє до Залізничного районного суду AT «Універсал Банк» звернулось 24 червня 2019 року, тобто після спливу 4 місяців та 15 днів загалом. З огляду на те, що з моменту дізнання про порушення прав позивача AT «Універсал Банк» минуло 4 місяці та 15 днів загалом, вважають, що позивач вчасно звернувся до Залізничного районного суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах строку загальної позовної давності, передбаченого ст.257 ЦПК України, тому висновки Залізничного районного суду міста Львова щодо спливу строку позовної давності у справі суперечать постанові Великої Палати ВС від 29 червня 2021 року у справі №904/3405/19 (провадження №12-50гс20).

В судове засідання окрім представника позивача АТ «Універсал Банк» Кривенди М.В. та представниці відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , решта учасників справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та зважаючи на те, що в судовому засіданні інтереси ОСОБА_1 захищала представниця.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання апеляційної скарги, представниці відповідача в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. ст. 4, 12, 76-82, 89, 141, 256, 257, 258, 259, 261, 263-265, 267 268 ЦПК України, рішення ЄСПЛ в справах «Недждет Шахін та Періхан Шахін проти Туреччини», «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та відмовляючив задоволенніпозову,виходив зтого, що 29.07.2005 року між ВАТ «Банк Універсальний» (далі Банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11-1/254-к-05 на загальну суму 15 000 доларів США, із зазначенням кінцевого терміну повернення до 28.07.2020 року, з процентною ставкою 12,85% річних. Крім цього, між Банком та ОСОБА_1 укладались додаткові договори, якими змінювалась сума кредиту, термін його повернення, процентні ставки, порядок його погашення. З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , за кредитним договором 11-1/254к-05 від 29.07.2005 року, між Банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки від 29.07.2005 року, а також додаткові до нього договори та договір поруки від 29.04.2014 року між Банком та ОСОБА_4 09.07.2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредитних послуг №BL6509, з додатковим договором #BL6509-K, відповідно до якого банк зобов`язується надати кредитні кошти, в розмірі 37 400 доларів США. В подальшому також укладались додаткові договори, якими змінювались розміри відсоткових ставок. В забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання кредитних послуг №BL6509 та додатковою угодою BL6509-K між Банком та ОСОБА_3 09.07.2008 року було укладено договір поруки з додатковими до нього договорами та договір поруки від 16.10.2013 року. Крім цього, 29.09.2014 року між Банком та ОСОБА_4 також укладено договір поруки. Як встановлено судом, АТ «Універсал Банк» є правонаступником ВАТ «Універсал Банк». Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитними договорами №11-1/254к-05 та BL6509/BL6509-К, наявних в матеріалах справи, сума заборгованості становить 24 488,11 доларів США та 39 703,05 доларів США відповідно. Сторонами не надано доказів на підтвердження факту погашення вказаної суми заборгованості, у зв`язку з наведеним суд прийшов до висновку, що взятих на себе згідно укладених договорів зобов`язань відповідачі не виконали в повній мірі у зв`язку із чим виникла заборгованість, а відтак, суд зазначав, що право позивача було порушене, а тому позов є підставним. Разом з тим, суд зазначив, що позивач звертався з тими ж вимогами до тих же відповідачів з позовною заявою до Залізничного районного суду м.Львова 25.02.2016 року. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Позивач звертався з аналогічною позовною заявою до Залізничного районного суду м.Львова 25.02.2016 року. Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 21.03.2016 року було відкрито провадження у справі №462/1079/16-ц, однак ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 15.05.2018 року позовна заява була залишена без розгляду, в зв`язку з повторною неявкою представника позивача в судові засідання. З наведеного вбачається, що вперше з вимогою про стягнення заборгованості за кредитними договорами АТ «Універсал Банк» звернулося 25.02.2016 року, отже трирічний строк позовної давності для звернення до суду із вказаними позовними вимогами сплив 26.02.2019 року, при цьому, АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із вказаним позовом 24.06.2019 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності. Суд прийшов до висновку, що обґрунтованість позовних вимог доведена, однак, у задоволенні позову слід відмовити, оскільки самостійною підставою для відмови в позові є пропуск позовної давності без поважних причин, що і має місце в даному випадку.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини які суд вважав встановленими не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

Представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просив:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість, яка виникла з кредитного договору№11-1/254к-05 на загальну суму 24 488,11 доларів США та заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг №BL6509 в сумі 39703,05 доларів США, всього 64191,16 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 29.07.2005 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11-1/254-к-05 на загальну суму 15 000 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 28.07.2020 року, з процентною ставкою 12,85% річних. В подальшому між ВАБ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 укладались додаткові договори, якими змінювалась сума кредиту, термін його повернення, процентні ставки, порядок його погашення. З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , за кредитним договором 11-1/254к-05 від 29.07.2005 року, між ВАТ «Банк Універсальний» (надалі Банк) та ОСОБА_3 укладено договір поруки від 29.07.2005 року, та додаткові до нього договори, а також, між Банком та ОСОБА_4 29.09.2014 року було укладено договір поруки. 09.07.2008 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредитних послуг №BL6509 з додатковим договором, відповідно до якого банк зобов`язується надати кредитні кошти, в розмірі 37 400 доларів США. В подальшому укладались додаткові договори до договору про надання кредитних послуг №BL6509, якими змінювались розміри відсоткових ставок. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним генеральним договором, між Банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки з додатковими до нього договорами та договір поруки від 29.09.2014 року між Банком та ОСОБА_4 . Станом на дату звернення із вказаним позовом до суду відповідач зобов`язання за вказаними кредитними договорами не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором №BL6509 в розмірі 39 703,05 доларів США та 24 488,11 доларів США заборгованості за кредитним договором №11-1/254к-05, а тому просив позов задовольнити, солідарно стягнувши з боржників зазначені суми заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2005 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11-1/254-к-05 на загальну суму 15 000 доларів США, із зазначенням кінцевого терміну повернення до 28.07.2020 року, з процентною ставкою 12,85% річних. (т.1 а.с.14-19).

Окрім цього, між Банком та ОСОБА_1 укладались додаткові угоди, якими змінювалась сума кредиту, термін його повернення, процентні ставки, порядок його погашення. (т.1 а.с.20-43).

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , за кредитним договором 11-1/254к-05 від 29.07.2005 року, між Банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки від 29.07.2005 року, а також додаткові до нього договори та договір поруки від 29.04.2014 року між Банком та ОСОБА_4 (т.1 а.с.44-59).

Також, 09.07.2008 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №BL6509, з додатковим договором #BL6509-K, відповідно до якого банк зобов`язується надати кредитні кошти, в розмірі 37 400 доларів США. В подальшому також укладались додаткові договори, якими змінювались розміри відсоткових ставок. (т.1 а.с.73-108).

В забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання кредитних послуг №BL6509 та додатковою угодою BL6509-K між Банком та ОСОБА_3 09.07.2008 року було укладено договір поруки з додатковими до нього договорами та договір поруки від 16.10.2013 року. Крім цього, 29.09.2014 року між Банком та ОСОБА_4 також укладено договір поруки. (т.1 а.с.109-133).

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Універсал Банк» є правонаступником ВАТ «Універсал Банк».(т.1 а.с.148).

Згідно розрахунків заборгованості за кредитними договорами №11-1/254к-05 та BL6509/BL6509-К, наявних в матеріалах справи, сума заборгованості становить 24 488,11 доларів США та 39 703,05 доларів США відповідно. (т.1 а.с.10-13; 69-72).

Відповідно до вимогстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідностатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК Українипередбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У частині першійстатті 626 ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Устатті 1049 ЦК Українизазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідностатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п. 10.4 Кредитного договору №11-1/254к-05 від 29.07.2005 року, шляхом підписання даного договору сторони прийшли до згоди про те, що у випадку виникнення у позичальника простроченої заборгованості по погашенню кредиту та/або по сплаті процентів за користування ним більше 10-ти календарних днів, Банк надсилає позичальнику повідомлення в якому зазначається сума прострочки та термін сплати. У випадку невиконання позичальником вимоги банк, в термін встановлений у повідомленні, дата погашення кредиту, вказана в п.1.1. Договору, вважається такою, що настала на наступний день після дати зазначеної в повідомленні. В цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному об`ємі, проценти та інші платежі передбачені даним договором.

Також, згідно змісту п. 6.1 Генерального договору про надання кредитних послуг №BL6509 від 09.07.2008 року, Банк, керуючись чинним законодавством України, зокрема, ст.611 Цивільного кодексу України, має право відмовити позичальнику в наданні кредиту (частково або в повному обсязі) та/або вимагати від Позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення порядку, у разі: виявлення нецільового використання кредитних коштів; та/або порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань за цим Договором; та/або невиконання Позичальником умов цього Договору щодо надання забезпечення належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором, зокрема, якщо не буде укладено відповідний договір забезпечення; та/або порушення Позичальником та/або поручителем/заставодавцем будь-яких умов укладеного з Банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором; та/або втрати забезпечення; та/або суттєвого погіршення (більш ніж у двічі в порівнянні зі станом на дату укладання договору) фінансового стану позичальника.

В разі прострочення виконання зобов`язань Позичальника за будь-якою з кредитних послуг, наданих Банком за умовами цього Договору та відповідної Індивідуальної угоди, Банк також має право вимагати від Позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит за всіма кредитними послугами, наданими Банком в межах дії цього Договору, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Дострокове погашення кредиту та плати за кредит відбувається в наступному порядку:

- про встановлення терміну виконання зобов`язання Позичальник повідомляється шляхом направлення йому Банком поштою відповідного рекомендованого листа (далі і за текстом Договору - Повідомлення) за адресою Позичальника, що вказана у цьому договорі, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси.

В цьому випадку Позичальник зобов`язується достроково виконати зобов`язання по поверненню заборгованості за цим Договором у встановлений заново термін в повному обсязі.

В разі порушення Позичальником нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої ним суми кредиту та/або сплати плати за кредит за Договором, вважається, що такий Позичальник користується кредитом понад строк, встановлений цим Договором, при цьому, починаючи з наступного робочого дня, сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями.

Тобто, вказаними вище умовами договорів кредиту було передбачено певний порядок вирішення питання дострокового стягнення суми боргу у випадку прострочення виконання зобов`язання, а саме надіслання досудової вимоги позичальнику із наданням йому строку на самостійне дострокове погашення всієї суми боргу, а лише після спливу цього строку та невиконання вимоги Банку позичальник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання вцілому, тобто усієї суми боргу достроково і відповідно лише після цього банк набуває прав вимоги стягнення суми боргу вцілому достроково та строк дії договору відповідно змінюється.

Однак, в порушення вимог вказаних вище пунктів кредитних договорів, позивачем не надано та у матеріалах справи відсутні вимоги Банку до позичальника, який прострочив внесення платежів за договорами, про дострокове повернення всієї суми кредиту, сплати процентів та інших обов`язкових платежів, докази надсилання таких вимог позичальнику, а тим більше отримання ним таких.

Відтак, колегія суддів вважає, що звернення позивача до суду з позовом у 2019 року про дострокове стягнення заборгованості за кредитними договорами, термін виконання яких закінчується 28.07.2020 року та 1.07.2028 року є передчасним та таким, що не настав та таке звернення без дотримання вказаної, визначеної між сторонами процедури слід вважати безпідставним.

Відповідно, суду першої інстанції слід було відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю.

Зважаючи на безпідставність позовних вимог підстав для вирішення питання пропуску позивачем строку позовної давності із такими вимогами у суду першої інстанції не було.

Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слідзадовольнити частково. Рішення ж Залізничного районного суду м. Львова від 06 жовтня 2021 року слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову з інших правових підстав, а саме за безпідставністю таких, а не через пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки суд вправі вирішувати питання про застосування строку позовної давності лише у випадку підставності позовних вимог, чого у даному випадку не встановлено.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2022 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра