Ухвала

від 28.09.2022 по справі 810/3055/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у виправленні описки в судовому рішенні

28 вересня 2022 року № 810/3055/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві заяву Державної податкової служби України про виправлення описки в судовому рішенні ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр" з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

У своїй позовній заяві позивач просив суд, зокрема, про:

"Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлені товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕБЮТ-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39421842) податкові накладні: №269 від 07.11.2017 днем її фактичного подання - 07.11.2017; № 548 від 13.11.2017 днем її фактичного подання - 13.11.2017; №591 від 13.11.2017 днем її фактичного подання - 13.11.2017; №583 від 13.11.2017 днем її фактичного подання - 13.11.2017; № 585 від 13.11.2017 днем її фактичного подання - 13.11.2017, №608 від 14.11.2017 днем її фактичного подання - 14.1 1.2017; №656 від 15.11.2017 днем її фактичного подання - 15.11.2017; № 694 від 15.11.2017 днем її фактичного подання - 15.11.2017; №706 від 15.11.2017 днем її фактичного подання - 15.11.2017; №553 від 13.11.2017 днем її фактичного подання - 13.11.2017."

Відмова у виправленні описки обґрунтовується наступним:

Судом було задоволено позов. В резолютивній частині рішення при задоволенні вимог зазначеній в прохальній частині позову, суд, дослівно відтворив відтворив зазначені вимоги у резолютивній частині рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб`єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.

В одній з останніх позицій, яку висловив Верховний Суд у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11, наголошується на тому, що суд може виправити лише власні помилки, допущені під час складання судового рішення: «Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, допущена під час його письмово-вербального викладення (помилка в правописі, розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації рішення чи його правосудність. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу».

Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками:

1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи;

2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення;

3)до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:

1) вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);

2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;

3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою,а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

З огляду на викладене можемо стверджувати, що не можна віднести до описок помилки, які

1) допустив не суд, а інший учасник судового процесу;

2) наявні в наданих суду документах.

Згідно з ч. 2 ст. 253 КАС України, питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає підстав для повідомленням учасників справи про розгляд заяви про внесення виправлень у судовому рішенні, тому розгляд заяви проводиться без виклику Державної податкової служби України та Товариства з обмеженою відповідальністью "Дебют-Центр".

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 253, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.