Рішення

від 28.09.2022 по справі 420/4335/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4335/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайкбас» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Інтертранс» про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайкбас» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 13.12.2021 року №321492 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙКБАС» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 13.12.2021 року постановою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №321492 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайкбас» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000,00 грн. за порушення передбачене ч.1 абзацом 6 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Водночас позивач не погоджується із зазначеною постановою та вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню оскільки у спірних правовідносинах він не є перевізником, а лише власником транспортного засобу, який в свою чергу використовується іншим суб`єктом господарювання (перевізником), а саме Приватним підприємством «Інтертранс».

06.06.2022 року, 28.06.2022 року, 12.08.2022 року, 15.08.2022 року від представників відповідачів до суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких останні заперечують проти задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Лайкбас» та зазначають, що спірна постанова є правомірною, такою, що винесена у відповідності до чинного законодавства та у спосіб встановлений законом, а отже скасуванню не підлягає.

Ухвалою від 29.07.2022 року по справі №420/4335/22 судом залучено в якості співвідповідача - відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне підприємство «Інтертранс». Розгляд справи розпочато з початку.

Дослідивши адміністративний позов, відзиви, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

14.06.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лайкбас» (як орендодавцем) та приватним підприємство «Інтертранс» (як орендарем) було договір оренди №29/01/2021. Відповідно до п.1 Договору позивач здав в оренду приватному підприємству «Інтертранс» транспортний засіб марки NEOPLAN N122-L, випуску 2000 року, державний номер НОМЕР_1 , що належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_2 . Термін дії договору оренди з 15.06.2021 року по 15.06.2022 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_3 від 15.06.2022 року, транспортний засіб марки NEOPLAN, модель N122-L, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ПП «Інтертранс» як за орендарем (перевізником) , та в ньому стоїть відмітка «b не є власником».

Водночас, 24.10.2021 року працівником Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було здійснено перевірку транспортного засобу, а саме зупинено та перевірено транспортний засіб марки NEOPLAN, модель N122-L, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .

При цьому особа яка керувала транспортним засобом не надала перевіряючим жодних документів щодо себе, через що її не змогли ідентифікувати, а дані трансопртного засобу отримали від поліції з її бази даних

За результатами перевірки посадовою особою складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №316841 від 24.10.2021 року в якому зазначено, що в порушення ст.34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» під час надання послуг з регулярних перевезень пасажирів за маршрутом Москва- Одеса, перевізник не забезпечив водія документами передбаченими ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме посвідченням водія відповідної категорії, реєстраційними документами на транспортний засіб, білетно-обліковою документацією відповідальність за що, зокрема за відсутність білетно-облікової документації передбачена абз.6 ч.1 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

10.12.2021 року товариством з обмеженою відповідальністю «Лайкбас» на адресу Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки були надіслані пояснення (зареєстровані у відповідача за №61625/0/22-21 від 10.12.2021 року) в яких вказано, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_3 від 15.06.2022 року, транспортний засіб марки NEOPLAN, модель N122-L, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ПП «Інтертранс». З огляду на зазначене позивач просив Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки застосувати штрафні санкції до ПП «Інтертранс».

Водночас, 13.12.2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову №321492 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Лайкбас» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000, 00 грн. за порушення позивачем ч. 1 абзацу 6 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом у справі №420/4335/22.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт», Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року, Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 року, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 року «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Одеській області.

Судом встановлено, що у відповідності до абз.1 п.8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 року №1579-року «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті», утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, як структурні підрозділи апарату Служби, реорганізувавши шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком.

Відповідно до переліку територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області утворюється замість Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Наказом від 30.12.2021 року №1046 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби України з безпеки на транспорті» введено в дію з 31.12.2021 року структуру Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пп.1 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною 14 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із п. 14, 15 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

Згідно з частиною першою статті 53 Закону № 2344-ІІІ організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до абз.6 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст.33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Згідно п.п. 1.10, 2.1, 2.2 затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - це фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що законодавець не ототожнює поняття «власника транспортного засобу» та «автомобільного перевізника». Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16.04.2015 року у справі № 822/2163/13-а.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лайкбас» (як орендодавцем) та приватним підприємство «Інтертранс» (як орендарем) було договір оренди №29/01/2021. Відповідно до п.1 Договору позивач здав в оренду приватному підприємству «Інтертранс» транспортний засіб марки NEOPLAN N122-L, випуску 2000 року, державний номер НОМЕР_1 , що належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_2 . Термін дії договору оренди з 15.06.2021 року по 15.06.2022 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_3 від 15.06.2022 року, транспортний засіб марки NEOPLAN, модель N122-L, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ПП «Інтертранс» як за орендарем (перевізником) , та в ньому стоїть відмітка «b не є власником».

Про зазначені обставини позивачем було повідомлено Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки листом від 10.12.2021 року, водночас такі обставини з невідомих суду обставин не були враховані останнім.

Також представником позивача було надано до суду платіжне доручення від 30.07.2021 року №607 та лист від 03.08.2021 року, з яких вбачається інформацію про оплату ПП «Інтертранс» оренди транспортного засобу згідно договору №29/01/2021.

З огляду на зазначене, оскільки, транспортний засобів, щодо якого було встановлено порушення у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем інші юридичній особі ПП «Інтертранс», позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника у зв`язку із чим не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, а отже суд доходить висновку про необґрунтованість винесеної Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки спірної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 13.12.2021 року №321492.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи все вищенаведене суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позову додано квитанцію №3461-0582-3567-7083 від 22.02.2022 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2481, 00 грн.

Таким чином з урахування задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Лайкбас , суд доходить висновку про необхідність стягнення судового збору сплаченого позивачем з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань, оскільки саме цей відповідач є юридичною особою та має власні рахунки.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністратвиний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лайкбас до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Інтертранс» про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 13.12.2021 року №321492 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙКБАС» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лайкбас сплачений судовий збір у розмірі 2481, 00 грн. згідно квитанції №3461-0582-3567-7083 від 22.02.2022 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Лайкбас (65097, м.Одеса, площа Старосінна, 15, кв.29, код ЄДРПОУ 40474295);

Відповідач 1: Південне міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4);

Відповідач 2: Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4);

Відповідач 3: Державна служба України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Інтертранс» (10001 м. Житомир, вул. Київська, 79, офіс 301, код ЄДРПОУ 31191765).

СуддяІванов Е.А.