Постанова

від 28.09.2022 по справі 640/19104/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19104/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогаз Україна груп" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогаз Україна Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби, про визнання протиправними та скасування: картки відмови № UА 100010/2019/00614 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2019 р. № UА 100010/2019/000079/2; картки відмови № UА 100010/2019/00631 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2019 р. № UА 100010/2019/000086/2; картки відмови № UА 100010/2019/00617 та рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2019 р. № UА 100010/2019/000080/2; картки відмови № UА 100010/2019/00624 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.04.2019 р. № UА 100010/2019/000084/2.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в частині позовних вимог.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 28.09.2022.

20.09.2022, під № 39180 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогаз Україна груп" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Автогаз Україна Груп" (покупець) укладено низку контрактів від 15.03.2019 р. №15032019 (від однієї дати та з однаковими номерами), спрямованих на придбання автомобілів, що були у використанні, та в рамках яких їх було придбано:

у Торгово-транспортної фірми Star Tankstelle Malagic CbR, Germany автомобіль марки Skoda, модель - Fabia 1.6 TDI, вартістю 3445,38 EUR;

у Торгово-транспортної фірми M.R.-Autogalerie, Germany автомобіль марки Opel, модель - Astra Sports Tourer, вартістю 4000,00 EUR;

у Торгово-транспортної фірми Autohandel Kiraz, Germany, автомобіль марки Fiat, модель - Doblo, вартістю 4641,00 EUR;

у Торгово-транспортної фірми Banmann Automobile, Germany, автомобіль марки Ford, модель - Focus, вартістю 3600,00 EUR.

На імпортовані в рамках контрактів від 15.03.2019 р. № 15032019 вживані автомобілі, декларантом були подані відповідачу такі митні декларації:

- від 01.04.2019 №UA100010/2019/325993, згідно якої задекларована митна вартість автомобіля марки Skoda, модель - Fabia 1.6 TDI, з пробігом - 194373 км, визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 3445,38 EUR.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні обов`язкові документи: контракт №15032019 від 15.03.2019 р.; рахунок-фактура (інвойс) від 15.03.2019 р. № 2019/10; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.04.2014 р. № HH-S-0-101/14-00421; довідка з каталогу SCHWAKE від 29.03.2019 р. №009572/29686344; копія митної декларації країни відправлення від 26.03.2019 р. MRN 19DE523002723399E2; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 28.03.2019 р. UA.008.55023-19; Фото КТЗ від 01.04.2019 р.

- від 01.04.2019 р. №UA100010/2019/325994, згідно якої задекларована митна вартість автомобіля марки Opel, модель - Astra, з пробігом - 179204 км, визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 4000 EUR.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні обов`язкові документи: контракт №15032019 від 15.03.2019 р.; рахунок-фактура (інвойс) від 05.03.2019 р. № 2375-2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від17.01.2017 р. OF-K-0-017/17-00148; довідка з каталогу SCHWAKE від 02.03.2019 р. №008097/29406142; копія митної декларації країни відправлення від 26.03.2019 р. MRN 19DE965602969021E6; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 28.03.2019 р. UA.008.55021-19; Фото КТЗ від 01.04.2019 р.;

- від 08.04.2019 р. №UA100010/2019/326883, згідно якої задекларована митна вартість автомобіля марки Fiat, модель - Doblo, пробіг - немає даних, визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 4641 EUR.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні обов`язкові документи: контракт №15032019 від 15.03.2019 р.; рахунок-фактура (інвойс) від 13.03.2019 р. № 13032019; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.04.2014 р. №EG963773, №E-S-0-083/14-00113; копія митної декларації країни відправлення від 05.04.2019 р. MRN 19DE805203863472E5;

- від 08.04.2019 №UA100010/2019/326884, згідно якої задекларована митна вартість автомобіля марки Ford, модель - Focus, з пробігом - 166689 км, визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 3600 EUR.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні обов`язкові документи: контракт №15032019 від 15.03.2019 р.; рахунок-фактура (інвойс) від 15.03.2019 р. № 3199; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 07.04.2014 р. №EJ089582, від 16.05.2017 № ME-K-1-136/17-00271; копія митної декларації країни відправлення від 05.04.2019 р. MRN 19DE510202809961E8.

Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за митними деклараціями № UA100010/2019/325993, № UA100010/2019/325994, № UA100010/2019/326883, № UA100010/2019/326884, митним органом на підставі статті 54 Кодексу та Методичних рекомендацій встановлено, що документи, які подані відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу, для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

Так, за митною декларацією № UA100010/2019/325993 спрацювала система управління ризиками, якою згенеровано критерії ризику. За митною декларацією № UA100010/2019/325994 спрацювала система управління ризиками, якою згенеровано критерії ризику. За митною декларацією № UA100010/2019/326883 спрацювала система управління ризиками, якою згенеровано критерії ризику. За митною декларацією № UA100010/2019/326884 спрацювала система управління ризиками, якою згенеровано критерії ризику.

У зв`язку з вказаним та відповідно до статті 53 Митного Кодексу України за усіма чотирма митними деклараціями декларанту запропоновано надати ідентичні за змістом та переліком додаткові документи, такі як: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касові або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення); 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Листом від 08.04.2019 р. № 01/08, декларант на вимогу органу доходів і зборів надав додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів за митними деклараціями та повідомив, що усі додаткові документи подано, інші документи не надаватимуться: № UA100010/2019/325993 - платіжні доручення в іноземній валюті від 18.03.2019р. №JBKLJ0318L00CJ на суму 4100,00 EUR (перерахування коштів) та від 04.04.2019 р. № на суму 633,12 EUR (повернення ПДВ); витяг з SuperschwackeListe.DE; № UA100010/2019/325994 - платіжні доручення в іноземній валюті від 11.03.2019р. JBKLJ0311L009E на суму 4000,00 EUR; витяг з Schwacke.DE; № UA100010/2019/326883 - платіжні доручення в іноземній валюті від 18.03.2019 р. №JBKLJ0318L00CМ на суму 4641,00 EUR.; доповнення №1 до контракту від 15.03.2019р. №15032019; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений КНДІСЕ МЮУ від 10.04.2019р. №5135-19; № UA100010/2019/326884 - платіжне доручення в іноземній валюті від 18.03.2019 р. №JBKLJ0318L00CІ на суму 3600,00 EUR; доповнення до контракту №1 від 15.03.2019 р. № 15032019.

Процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом проведена шляхом надіслання електронних повідомлень, що сторонами не заперечується.

За результатами проведених консультації митним органом прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2019 р. № UА100010/2019/000079/2, від 17.04.2019 р. № UА100010/2019/000086/2, від 09.04.2019 р. № UА100010/2019/000080/2 та від 12.04.2019 р. № А100010/2019/000084/2.

Вказаними рішеннями визначено митну вартість імпортованих автомобілів із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, шляхом порівняння заявленого рівня митної вартості з ціновою інформацією зовнішніх джерел (SuperschwackeListe), внаслідок чого, відкориговано митну вартість товару, задекларованого в митних деклараціях: № UA100010/2019/325993 - збільшено з 3445,38 EUR до 4500,00 EUR; № /2019/325994 - збільшено з 4000,00 EUR до 6801,00 EUR; № /2019/326883 - збільшено з 4661,00 EUR до 5351,00 EUR; № /2019/326884 - збільшено з 3600,00 EUR до 7501,00 EUR.

Окрім того, у графі 33 названих рішень повідомлено, що причиною не застосовування основного методу відповідачем є неподання декларантом всіх запитуваних документів та відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, з огляду на те, що: за митною декларацією № UA100010/2019/325993 у витягу із Schwacke.de зазначені дві ціни на подібні транспортні засоби 6696,00 та 4250,00 EUR, що є більшими ніж ціна вказана у інвойсі - 3445,38 EUR. При поверненні ПДВ, його зазначають у інвойсі окремою сумою; за митною декларацією № UA100010/2019/325994 згідно з актом митного огляду та фото автомобіля показник спідометру становить 179205 км, проте згідно з наданою декларантом довідки з каталогу Schwacke №008097/29406142 вказано пробіг 210356 км, що не відповідає фактичному та більший на 31151 км. Декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відсутні необхідні витрати на доставку, оскільки ТОВ "АВТОГАЗ УКРАЇНА ГРУП" здійснило самостійно перевезення вантажу (транспортного засобу), що суперечить умовам поставки СІР (Інкотермс- 2010) та вимогам п. 3.3 контракту від 05.03.2019 № 05/03-2019 р. Таким чином, до ціни товару не додані витрати на навантаження, транспортування товару, страхування, що є числовими значеннями складової митної вартості товарів; за митною декларацією № UA100010/2019/326883 декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відсутні необхідні витрати на доставку, оскільки ТОВ "АВТОГАЗ УКРАЇНА ГРУП" здійснило самостійно перевезення вантажу (транспортного засобу), що суперечить умовам поставки СІР (Інкотермс- 2010) та вимогам п. 3.3 контракту від 05.03.2019 № 05/03-2019 р. Таким чином, до ціни товару не додані витрати на навантаження, транспортування товару, страхування, що є числовими значеннями складової митної вартості товарів; за митною декларацією № UA100010/2019/326884 декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відсутні необхідні витрати на доставку, оскільки ТОВ "АВТОГАЗ УКРАЇНА ГРУП" здійснило самостійно перевезення вантажу (транспортного засобу), що суперечить умовам поставки СІР (Інкотермс- 2010) та вимогам п. 3.3 контракту від 05.03.2019 № 05/03-2019 р. Таким чином, до ціни товару не додані витрати на навантаження, транспортування товару, страхування, що є числовими значеннями складової митної вартості товарів.

За наслідками прийняття рішень про коригування митної вартості товарів видано картки відмови №UА100010/2019/00614, №UА100010/2019/00631, №UА100010/2019/00617, № UА100010/2019/00624, в яких роз`яснено можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій, відповідно до вимог п. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогаз Україна Груп" вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що декларантом було надано всі необхідні документи, що дійсно дозволють визначити митну вартість товару за основним методом, при цьому, також враховано й відсутність обґрунтування відповідача щодо обрахунку визначення митної вартості на підставі каталогу SCHWAKE у застосованих ним розмірах, тобто, яка з цін була застосована: базова, чи покупки, чи продажу, а також чи включала вказана ціна ПДВ чи ні, зокрема, в який спосіб обраховувалась різниця пробігу автомобіля, чи було повне співпадіння за параметрами технічних характеристик автомобіля.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом не було враховано факту неможливості застосування основного методу визначення митної вартості, з огляду на положення ч. 6 ст. 54, ч. 2, 10 ст. 58 Митного кодексу України, а також того, що позивачем документально не підтверджено митну вартість товару, зокрема, її складові. Всі підстави для відмови позивача у прийнятті основного методу визначення митної вартості були чіткими та послідовними та відображені у гр. 33 оскаржуваних рішень. Крім того, апелянтом наголошено на тому, що судом першої інстанції не було враховано доводів митного органу, висловлених під час розгляду даного спору.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

У силу норм ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України, передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України, передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України, передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 Митного кодексу України).

Слід звернути увагу на те, що згідно норм ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є саме перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується вже у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 ст. 58 Митного кодексу України, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 5-8 ст. 58 Митного кодексу України).

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що згідно змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 08.04.2019р. №UА100010/2019/000079/2, від 17.04.2019р. № А100010/2019/000086/2, від 09.04.2019 р. № UА100010/2019/000080/2 та від 12.04.2019 р. №UА100010/2019/000084/2 (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями №UA100010/2019/325993, №UA100010/2019/325994, №UA100010/2019/326883, № UA100010/2019/326884, не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, оскільки під час здійснення контролю митної вартості на момент митного оформлення встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до ст. 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. А саме: за митною декларацією № UA100010/2019/325993 у витягу із Schwacke.de зазначені дві ціни на подібні транспортні засоби 6696,00 та 4250,00 EUR, що є більшими ніж ціна вказана у інвойсі - 3445,38 EUR. При поверненні ПДВ, його зазначають у інвойсі окремою сумою; за митною декларацією № UA100010/2019/325994 згідно з актом митного огляду та фото автомобіля показник спідометру становить 179205 км, проте згідно з наданою декларантом довідки з каталогу Schwacke №008097/29406142 вказано пробіг 210356 км, що не відповідає фактичному та більший на 31151 км. Декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відсутні необхідні витрати на доставку, оскільки ТОВ "АВТОГАЗ УКРАЇНА ГРУП" здійснило самостійно перевезення вантажу (транспортного засобу), що суперечить умовам поставки СІР (Інкотермс- 2010) та вимогам п. 3.3 контракту від 05.03.2019 № 05/03-2019 р. Таким чином, до ціни товару не додані витрати на навантаження, транспортування товару, страхування, що є числовими значеннями складової митної вартості товарів; за митною декларацією № UA100010/2019/326883 декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відсутні необхідні витрати на доставку, оскільки ТОВ "АВТОГАЗ УКРАЇНА ГРУП" здійснило самостійно перевезення вантажу (транспортного засобу), що суперечить умовам поставки СІР (Інкотермс- 2010) та вимогам п. 3.3 контракту від 05.03.2019 № 05/03-2019 р. Таким чином, до ціни товару не додані витрати на навантаження, транспортування товару, страхування, що є числовими значеннями складової митної вартості товарів; за митною декларацією № UA100010/2019/326884 декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відсутні необхідні витрати на доставку, оскільки ТОВ "АВТОГАЗ УКРАЇНА ГРУП" здійснило самостійно перевезення вантажу (транспортного засобу), що суперечить умовам поставки СІР (Інкотермс- 2010) та вимогам п. 3.3 контракту від 05.03.2019 № 05/03-2019 р. Таким чином, до ціни товару не додані витрати на навантаження, транспортування товару, страхування, що є числовими значеннями складової митної вартості товарів. Тому, митну вартість товару було визначено шляхом порівняння заявленого рівня митної вартості з ціновою інформацією зовнішніх джерел (SuperschwackeListe).

Між тим, відповідач під час розгляду даного спору в суді першої інстанції стверджував також і про наявність причин, що слугували підставою для коригування митної вартості товару, проте які не відображені у гр. 33 оскаржуваних рішень, зокрема про те, що в декларації №UA100010/2019/325993 декларант зазначив фактурну вартість у розмірі 3445,38 EUR, проте в контракті вартість товару інша - 3455,38 EUR. Документи декларантом подано без перекладу, всупереч вимогам статті 254 Митного кодексу України. Попередні власники відмінні від тих, що зазначені в контрактах.

З даного приводу суд першої інстанції цілком обґрунтовано врахував, що відповідач не може посилатись на обставини, що не були враховані та зазначені під час прийняття оскаржуваних рішень. Також, колегія суддів погоджується з висновками суду і в частині того, що визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість, а з інших документів, поданих при митному оформленні, цілком зрозумілим є те, що продавцями є компанії нерезиденти - Торгово-транспортні фірми Star Tankstelle Malagic CbR, Autogalerie, Autohandel Kiraz, Banmann Automobile (Germany).

Відсутність перекладу рахунків на оплату та реєстраційних документів на автомобілі також не унеможливлює ідентифікацію продавців товару та вартість ввезених позивачем транспортних засобів.

Також, з рішень про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів вбачається, що при їх прийнятті відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел.". Таку вартість, як встановлено судом першої інстанції, взято відповідачем з електронного каталогу Schwacke. Можливість використання інформації, отриманої в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи інтернет-магазинів тощо), в тому числі програмного комплексу SCHWACKE, передбачена Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015р. № 689.

Однак, як правильно виснував суд першої інстанції, така інформація не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів із метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Колегія суддів наголошує на тому, що автоматизована система аналізу та управління ризиками сама по собі не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. У той же час, митним органом не було наведено обґрунтованих пояснень щодо визначення митної вартості у застосованих ним розмірах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач стосовно автомобіля марки Skoda Fabia використав із каталогу SCHWAKE базову вартість у розмірі 6696,00 EUR та пропозицію продажу у розмірі 4250 EUR, яку визнав ціною продажу.

Втім, сума 4250 EUR враховує зменшення базової вартості у зв`язку із пробігом автомобіля 100772 км на суму 2474,00 EUR. В каталозі в наступному рядку після пропозиції продажу вказана ціна покупки - 2700 EUR, тобто, задекларована ціна автомобіля знаходиться в межах пропозиції продажу та ціною покупки.

Крім того, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Відсутність необхідних витрат на доставку відповідач обґрунтовує тим, що, ТОВ "АВТОГАЗ УКРАЇНА ГРУП" здійснило самостійно перевезення вантажу (транспортного засобу), що суперечить умовам поставки СІР (Інкотермс- 2010) та вимогам п. 3.3 контракту від 05.03.2019 № 05/03-2019 р., оскільки ОСОБА_1 зазначений у поданих контрактах директором товариства.

Як вбачається з матеріалів справи ФОП Нечипорук здійснював перевезення на підставі договору, тобто у статусі суб`єкта господарювання - фізичної особи підприємця, відповідно якщо ФОП ОСОБА_2 уклав договір перевезення і виконав свої зобов`язання на виконання умов договору, вказане беззаперечно свідчить про виконання зобов`язань суб`єктом підприємницької діяльності, а не директором підприємства.

У той же час, як правильно наголосив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, жодною нормою законодавства України не заборонено одночасне здійснення самостійної підприємницької діяльності у поєднанні із працевлаштуванням на посаду директора підприємства приватного сектору.

Щодо посилань апелянта на те, що при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на страхування, слід зазначити, що за нормами п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, що підтверджують митну вартість товарів є страхові документи , а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо страхування було здійснено. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

За відсутності встановлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України, обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості імпортованих автомобілів при недоведеності неможливості її визначення за основним, є безпідставним.

Тож, суд першої інстанції мав підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Позовні вимоги підлягають задоволенню, за наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко