Постанова

від 29.09.2022 по справі 560/2190/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2190/22

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

29 вересня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Карабчіїв Агро" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Карабчіїв Агро" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2022 року Фермерське господарство "Карабчіїв Агро" (далі ФГ "Карабчіїв Агро" ) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області), Державної податкової служби України (далі ДПС України), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20.10.2021 № 3258783/44202681 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.09.2021 року № 1;

-зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.09.2021 року № 1, складену та подану ФГ "Карабчіїв Агро".

Також позивач просив здійснити розподіл судових витрат.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду 09 червня 2022 року адміністративний позов задоволено:

-визнано протиправним і скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20.10.2021 № 3258783/44202681 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.09.2021 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язано ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.09.2021 року № 1, складену ФГ "Карабчіїв Агро", датою її фактичного подання до реєстрації;

-стягнуто на користь ФГ "Карабчіїв Агро" 4540,00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині щодо розподілу судових витрат, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції частково скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 3550 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи в компенсації витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що вказані витрати значно завищено. При цьому, останні є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом затраченим на виконання робіт (послуг), а також ціною позову.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин 1, 3 та 5 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1 ст.252 КАС України унормовано, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В свою чергу ч.7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 7, 9 статті 139 КАС унормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, за змістом частини 9 статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 зокрема зазначив, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 269 Рішення зазначено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18, від 19.12.2019 у справі №520/1849/19, від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19 та від 11 лютого 2021 року у справі № 520/9115/19.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18 Верховний Суд висловив думку, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Подібний висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги-домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У п. 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги-види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

За змістом статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Згідно визначення, наведеного у статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, вказані положення процесуального закону дають підстави для висновку, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу на підставі договору про надання правової допомоги №25/01 від 25.01.2022.

За змістом р.4 договору розмір, строки та спосіб винагороди Адвокатського бюро визначається Додатком 1 до цього договору.

Вартість послуг може обчислюватись у фіксованому розмірі та/або погодинної ставки (за окремим погодженням сторін з попереднім авансування. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг, характер і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; характер і тривалість професійних відносин Адвокатського бюро з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична, практична підготовка, кваліфікація та професійні навички Адвоката, який залучається Адвокатським бюро до надання правової допомоги.

Додатком 1 до Договору сторонами погоджено такі тарифи при обрахуванні вартості наданих послуг (ставки гонорару):

-усна консультація Клієнта щодо прийнятого Рішення про блокування податкової накладної з вивченням документів та оцінка перспектив захисту Клієнта в суді ставка гонорару за 1 годину роботи Адвоката 600-900 грн., орієнтовна витрата часу 1-5 годин;

-вивчення та аналіз судової практики національних судів, правових позицій Верховного Суду у справах з тотожним предметом спору, а також практики Європейського суду з прав людини ставка гонорару за 1 годину роботи Адвоката 500-700 грн., орієнтовна витрата часу 1-5 годин;

-складання позовної заяви немайнового характеру, оформлення її копій для сторін та інших учасників справи (з урахуванням часу, потраченого Адвокатом на виїзд до Клієнта та підписанням ним документів) ставка гонорару за 1 годину роботи Адвоката 700-1000 грн., орієнтовна витрата часу 2-10 годин;

-підготовка адвокатського запиту ставка гонорару за 1 годину роботи Адвоката 250-500 грн., орієнтовна витрата часу 0,25-1,5 годин;

-складання заяв по суті справи (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив на позовну заяву, заперечення, пояснення, апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив на апеляційну скаргу, тощо) - ставка гонорару за 1 годину роботи Адвоката 500-800 грн., орієнтовна витрата часу 1-10 годин;

-складання інших процесуальних документів, клопотань, заяв, промови адвоката в судових дебатах, тощо - ставка гонорару за 1 годину роботи Адвоката 250-500 грн., орієнтовна витрата часу 0,25-3 годин;

-підготовка та участь у судовому засіданні в суді першої або апеляційної інстанції, в тому числі за межами приміщення суду в режимі відеоконференції (участь у одному судовому засіданні прирівнюється до однієї години роботи адвоката) 800-1500 грн. за участь у одному судовому засіданні, вартість участі в 1 судовому засідання залежить в т.ч. від кількості часу, потраченого адвокатом на очікування судового засідання, орієнтовна кількість судових засідань 1-5.

Остаточна ставка гонорару, в межах зазначених показників, визначається Адвокатським бюро з врахуванням конкретної ситуації, характеру та складності роботи.

Відповідно до Акта прийому-передачі наданих послуг від 15.03.2022 р. №15-03/2022 до Договору №25/01 про надання правової допомоги від 25 січня 2022 року, Виконавець виконав і передав, а Клієнт прийняв такі послуги:

-правовий аналіз Рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 04.11.2021 №51004/44202681/2 про відмову в реєстрації податкової накладної, вивчення документів, підготовка позовної заяви, оформлення її копій для сторін (з урахуванням часу, потраченого Адвокатом на виїзд до Клієнта та підписання ним документів). Підготовка додатків до позовної заяви фактичні витрати часу склали 4 години, ставка гонорару за 1 годину роботи адвоката 700-1000 грн., розмір гонорару визначено виходячи з вартості 700 грн. за 1 годину, розмір гонорару за надані послуги 2800 грн.;

-вивчення та аналіз відзиву відповідачів на позовну заяву, підготовка та подача відповіді на відзив на позов фактичні витрати часу склали1,5 години, розмір гонорару визначено виходячи з вартості 500 грн. за 1 годину, розмір гонорару за надані послуги 750 грн..

На підтвердження оплати наданих послуг позивач надав платіжне доручення №147 від 15.03.2022 року на суму 3550 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів враховує таке.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20 зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Так, предметом спору у цій справі є рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної.

Правничу допомогу представником позивача визначено у розмірі 3550 грн.

Між тим, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що розмір вказаних послуг є явно завищеним з огляду на незначну складність даної справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, а також обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

В той же час, завищення позивачем витрат на правничу допомогу не може бути єдиною та беззаперечною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат взагалі.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність справи, колегія судів вважає, що розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги позивача частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції в частині щодо стягнення судових витрат та прийняти в цій частині нову постанову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Фермерського господарства "Карабчіїв Агро" задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року скасувати в частині стягнення на користь Фермерського господарства "Карабчіїв Агро" 4540,00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Прийняти в цій частині нову постанову.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Карабчіїв Агро" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області судові витрати в розмірі 6450 грн., з яких 4540,00 грн.-судовий збір, а 2000 грн.-витрати на правничу допомогу.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.