Ухвала

від 28.09.2022 по справі 520/11562/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа №520/11562/18

адміністративне провадження № К/9901/22798/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пента Стіл" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступника Головного управління ДФС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 (суддя Шевченко О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 (головуючий суддя Кононенко З.О., судді Бенедик А.П., Калиновський В.А.),

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пента Стіл" (далі - ТОВ «Пента Стіл», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.06.2018 №00002281401, №00002301401, №00002311401, №00002321401, №00005521410; від 11.09.2018 №00003561401, №00003571401, №00003581401.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Пента Стіл» зазначало, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті ГУ ДФС на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам, внаслідок чого зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Товариство доводило, що контролюючий орган зробив помилковий висновок про фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ «АВАНТА С», ТОВ «Форвардопт», ТОВ «Нью Євро Трейд», ТОВ «Бік Трейд», ТОВ «Філомель», ТОВ «Виртум», ТОВ «Паленто Лтд» та ТОВ «Пром Гарант Плюс», оскільки такі господарські операції були спрямовані на настання реальних наслідків, що підтверджується належно складеними первинними та іншими документами бухгалтерського обліку. Заперечував позивач і проти висновку відповідача про безпідставне заниження Товариством об`єкта оподаткування податком на прибуток та завищення податкового кредиту внаслідок господарських операцій з ТОВ «АЯКС-СИСТЕМ». Позивач стверджував, що такий висновок контролюючого органу зумовлений тим, що постановою Господарського суду Харківської області від 01.09.2017 у справі № 922/2864/17 ТОВ «Аякс-систем» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, у зв`язку з чим заборгованість позивача перед вказаним контрагентом є безнадійною, тоді як у Товариства не було інформації про те, що ТОВ «Аякс-систем» знаходиться у стані ліквідації, а чинне законодавство не зобов`язує платника податків з`ясовувати правовий статус контрагента.

Не погоджувався позивач і з висновком контролюючого органу про те, що витрати, пов`язані з орендою АЗС №40 у ТОВ «ЮБК ПЛЮС», нарахуванням і сплатою заробітної плати працівникам, які прийняті на роботу на АЗС №40, не є витратами в розумінні пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16. До такого висновку ГУ ДФС дійшло з огляду на те, що АЗС №40 фактично не здійснювало діяльність. Товариство зазначало, що у період, охоплений перевіркою, позивач орендував 22 автозаправні станції для реалізації паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ). Від господарської діяльності Товариство отримувало дохід та несло витрати, які визначалися в цілому по підприємству, а не по кожній окремій АЗС. Наголошувало, що за користування АЗС №40 Товариство сплачувало орендну плату, а працівники ТОВ «Пента Стіл», визначені для роботи на цій АЗС, залучались для її обслуговування та охорони.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.06.2018 №00002321401, №00002281401 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 7 693 658 грн; №00002301401 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 239 415 грн; від 11.09.2018 №00003581401, №00003561401 на суму грошового зобов`язання 4 050 682, 93 грн, з яких: 3 240 546,17 грн - основний платіж, 810 136,76 грн - штрафні (фінансові) санкції; №00003571401 на суму грошового зобов`язання 6 136 525 грн, з яких: 4 909 220 грн - основний платіж, 1 227 305 грн - штрафні (фінансові) санкції. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виснував про реальний характер господарських операцій позивача з ТОВ «Форвардопт», ТОВ «Нью Євро Трейд», ТОВ «Бік Трейд», ТОВ «Філомель», ТОВ «Виртум», ТОВ «Паленто Лтд» та ТОВ «Пром Гарант Плюс». Суди вказали, що Товариство спростувало належними та допустимими доказами висновки в акті перевірки про безтоварність операцій із зазначеними контрагентами з придбання нафтопродуктів (бензину для автомобілів, дизельного палива для автомобілів). Такого висновку суди дійшли на підставі оцінки наданих позивачем господарських договорів про поставку нафтопродуктів, первинних документів, що були складені на господарські операції у межах цих договорів (актів приймання-передачі нафтопродуктів) та на підставі яких Товариство сформувало дані бухгалтерського та податкового обліку, збільшивши суми витрат та податкового кредиту. Суди відхилили посилання контролюючого органу на факт порушення кримінальних проваджень №42017000000002137 від 01.07.2017 за ознаками злочинів , передбачених частиною другою статті 205, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України, № 32018100110000013 від 02.02.2018 (за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України) та на ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2017 у справах №757/44117/17-к та №757/43897/17-к, від 02.02.2018 у справі № 757/5460/17-к, Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2018 у справі №761/7514/18, від 15.03.2018 у справі №761/7514/18, постановлені у зв`язку із зазначеними кримінальними провадженнями, в яких зібрані докази щодо фіктивності господарських операцій з постачання нафтопродуктів, кінцевим покупцем яких по ланцюгу поставок з участю ТОВ «Форвардопт», ТОВ «Нью Євро Трейд», ТОВ «Бік Трейд», ТОВ «Філомель», ТОВ «Виртум», ТОВ «Паленто Лтд» виступив позивач. При цьому суди зазначили, що відповідач не надав доказів, що вказані контрагенти позивача були фіктивними підприємствами, вчиняли порушення податкового законодавства, документували безтоварні операції з метою формування незаконного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позову з огляду на такі обставини:

- ТОВ «Пента Стіл» не підтвердило належними доказами реальне отримання послуг з дослідження кон`юнктури ринку роздрібної торгівлі ПММ в Харківській області згідно з укладеним з ТОВ «АВАНТА С» договором про надання послуг від 01.01.2017 №Д-01-189. Так, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) та додатки до них не дають змоги встановити, яким чином наданні послуги могли сприяти фінансово-господарській діяльності ТОВ «Пента Стіл»; більшість з вказаних додатків не містять підписів осіб, які їх складали; у додатках встановлено розбіжності щодо кількості АЗС, через які позивач здійснює господарську діяльність;

- постановою Господарського суду Харківської області від 01.09.2017 у справі № 922/2864/17, яка набрала законної сили 21.09.2017, ТОВ «Аякс-систем» (контрагента позивача) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, відтак, згідно з підпунктом «з» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК заборгованість позивача перед цим контрагентом є безнадійною;

- ТОВ "Пента Стіл" здійснювало формування витрат підприємства за рахунок віднесення до їх складу сум витрат, пов`язаних із нарахуванням та сплатою заробітної плати персоналу, який обліковується на підприємстві за штатним розкладом та наказами на призначення, як працівники АЗС №40. Під час судового розгляду встановлено, що АЗС №40 за адресою: Харківська область, Коломсщький район с. Каленикове вул. Свободи, буд. 2, фактично не здійснювала діяльність;

- ТОВ «Пента Стіл» по субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» відображено 455 285,04 грн як понесені витрати, які підприємство вважає не пов`язаними з господарською діяльністю; відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК Товариство було зобов`язане визначити суму податкових зобов`язань за відповідні звітні податкові періоди, впродовж яких було списання витрат, чого зроблено не було, в результаті чого податок на додану вартість занижений на 36 604,00 грн;

- на підставі змінних звітів по АЗС за формою №17-НП, звітів про рух пального на АЗС, розрахункових документів (чеків) встановлено, що на початок зміни по відповідних АЗС, станом на дату отримання вказаних АЗС в оренду (22.12.2016, 23.12.2016, 26.12.2016) обліковувалися залишки пального. Даними із змінних звітів по АЗС визначено ціну реалізації видів пального, за якою пальне відпускалося покупцям. Розрахунки свідчать, що загальна вартість пального, яке фактично отримано ТОВ «Пента Стіл» безоплатно, становить 16 706 599,00 грн. (без ПДВ);

- на спростування виявлених під час перевірки порушень ТОВ «Пента Стіл» щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 9 941,76 грн позовна заява, додаткові пояснення та заява про збільшення позовних вимог Товариства жодних аргументів не містять

Головне управління ДПС у Харківській області (правонаступник ГУ ДФС; далі - ГУ ДПС) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 (в частині задоволення позовних вимог), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ГУ ДПС зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК, частини першої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні'' без урахування висновку щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах (відтворення в податковому обліку сум витрат та сум податкового кредиту на підставі первинних документів, виписаних від імені фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності, стосовно керівника (засновника) якого є вирок суду), викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №520/8893/18.

Також ГУ ДПС вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази (вирок щодо посадової особи контрагента позивача).

Верховний Суд відповідно до вимог, викладених у касаційній скарзі, ухвалою від 28.09.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційне провадження у справі слід закрити з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС провело документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Пента Стіл" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 04.06.2015 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 12.04.2018 №1360/20-40-14-01-08/39817880 (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого встановлено порушення ТОВ «Пента Стіл»:

1. пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на 16 131 582 грн та занижено податок на прибуток на 6 755 737 грн, в тому числі: за 2016 рік - 3 037 590 грн, 2017 рік - 3 718 147 грн;

2. пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК, в результаті чого ПДВ занижений на 8 844 289 грн, у тому числі: за січень 2017 року - 598 795 грн, лютий 2017 року - 478 023 грн, квітень 2017 року - 4 236 919 грн, травень 2017 року - 1 967 095 грн, червень 2017 року - 1 319 416 грн, липень 2017 року - 58 390 грн, серпень 2017 року - 26 757 грн, вересень 2017 року - 1 153 грн, жовтень 2017 року - 126 грн, листопад 2017 року - 157 440 грн, грудень 2017 року - 175 грн, та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 1 657 374 грн (за грудень 2017 року);

3. пункту 201.10 статті 201 ПК - несвоєчасно зареєстровані податкові накладні на суму ПДВ 1 325 199,29 грн; не виписані та незареєстровані податкові накладні за 2017 рік на суму ПДВ 3 730 967 грн;

4. пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2015 за № 40/10320 (далі - Положення №637), а саме: неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівки у касі у сумі 9 941,76 грн.

Не погодившись із висновками акта перевірки, 21.05.2018 ТОВ "Пента Стіл" подало до ГУ ДФС свої заперечення.

За результатами розгляду заперечень позивача та наданих ним додаткових пояснень листом ГУ ДФС "Про розгляд заперечення" від 31.05.2018 №22366/10/20-40-14-01-17 вищенаведені висновки в акті перевірки змінено в частині суми заниження податку на прибуток, а саме: занижено податок на прибуток до сплати на 6 562 354 грн, в тому числі: за 2016 рік - 2 923 135 грн, 2017 рік - 3 639 219 грн. В іншій частині висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки та результатів розгляду заперечень Товариства ГУ ДФС 05.06.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00002271401 форми "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 8 202 940,50 грн (6 562 354,00 грн. - за основним платежем, 1 640 588,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №00002281401 форми "П" про зменшення розміру від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 16 131 582,00 грн;

- №00002291401 форми "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 11 055 361,25 грн (8 844 289,00 грн - за основним платежем, 2 211 072,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №00002301401 форми "В-4" про зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ на 1 657 374,00 грн;

- №00002311401 форми "Н", яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1 325 199,29 грн застосовано штраф в розмірі 10% - 132371,99 грн, а також за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1479,37 грн застосовано штраф у розмірі 30% - 443,81 грн згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК. Всього застосовано штрафу на загальну суму 132 815,80 грн;

- № 00002321401 форми "ПН", яким у зв`язку зі встановленням відсутності складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 3 730 967,00 грн застосовано штраф у розмірі 50% - 1 865 483,50 грн згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК;

- № 00005521410 форми "С", яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 49 708,80 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подачі 09.07.2018 скарги до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 31.08.2018 № 28249/6/99-99-11-01-01-25 "Про результати розгляду скарги" частково задоволено скаргу Товариства та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.06.2018 № 00002291401, № 00002301401 в частині визначення податку на додану вартість за рахунок збільшення податкових зобов`язань по операціях з ТОВ "Адріатика Лтд", ТОВ "Бік Трейд", ТОВ "Універсал компані Україна", ТОВ "Філомель" і у відповідній частині штрафні санкції; № 00002271401, № 00002281401 в частині визначення податку на прибуток за рахунок включення витрат по придбанню програмного забезпечення від ТОВ "Міддлвер Європа" і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 05.06.2018 № 00002311401, № 00002321401, № 00005521410 залишено без змін.

За наслідками процедури адміністративного оскарження ГУ ДФС 11.09.2018 прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00003561401 форми "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 8 058 751,25 грн, з яких: 6 447 001,00 грн - основний платіж, 1 611 750,25 грн - штрафна (фінансова) санкція;

- №00003571401 форми "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 6 437 407,50 грн, з яких: 5 149 926,00 грн - основний платіж, 1 287 481,50 грн - штрафна (фінансова) санкція;

- №00003581401 форми "Н", яким за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 3 730 967,00 грн, застосовано штраф у розмірі 50% - 1 865 483,50 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 339 КАС суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

Як уже зазначено, касаційне провадження відкрито на підставі, зокрема, пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У касаційній скарзі ГУ ДПС посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 520/8893/18, в якій викладено такий висновок: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю; господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суду України у постанові від 01.12.2015 у справі №826/15034/17 (№21-3788а15), що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

У постанові від 07.07.2022 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що формулювання Верховного Суду України - «статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю» - не ґрунтується на чинних нормах матеріального права, оскільки статус у юридичному розумінні - це перелік прав та обов`язків певного суб`єкта. Водночас жоден нормативно-правовий акт в Україні не містив визначення статусу фіктивного підприємства.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що вирок щодо посадової особи контрагента платника податків (позивача в адміністративній справі) за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду підтримала правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.11.2018 у справі №822/551/18, про те, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. Частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

У пункті 103 постанови від 07.07.2022 Велика Палата сформулювала висновок, відповідно до якого платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті (пункт 109 постанови).

Велика Палата звернула увагу, що відповідно до положень статті 90 КАС обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №520/11562/18 (в частині, якої стосується касаційна скарга) відповідає вище наведеним висновкам Великої Палати Верховного Суду, оскільки апеляційним судом обставини у справі щодо здійснення господарських операцій Товариством з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Форвардопт», ТОВ «Нью Євро Трейд», ТОВ «Бік Трейд», ТОВ «Філомель», ТОВ «Виртум», ТОВ «Паленто Лтд» та ТОВ «Пром Гарант Плюс» встановлені на підставі дослідження та оцінки доказів у справі в їх сукупності. Доказів, що первинні документи, виписані від імені цих постачальників, які позивач надав на підтвердження задекларованих сум витрат та податкового кредиту, є недостовірними та про обізнаність про цю обставину позивача, ГУ ДПС не надало.

Беручи до уваги наведене, є встановлені пунктом 4 частини першої статті 339 КАС підстави для закриття касаційного провадження, відкритого у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС за касаційною скаргою ГУ ДПС.

Ще однією підставою для відкриття касаційного провадження був пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС відповідно до доводу ГУ ДПС у касаційній скарзі, що суд апеляційної інстанції не дослідив вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2018 у справі №758/9999/18, яким засновника та директора ТОВ «Паленто ЛТД» визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України. Згідно з цим вироком зазначена особа за попередньою змовою з не встановленою досудовим розслідуванням особою та за винагороду підписав завідомо неправдиві документи щодо придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Паленто ЛТД», протокол загальних зборів учасників вказаного товариства, на підставі яких були внесені відповідні зміни в державний реєстр щодо цього товариства, видав довіреність іншим особам на право діяти від його імені, як директора ТОВ «Паленто ЛТД». Разом з тим, у вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2018 не встановлені обставини щодо ТОВ «Пента Стіл», зокрема щодо господарських операцій з ТОВ «Паленто ЛТД» (а.с. 35-39, т. 10).

Відтак, враховуючи вищенаведений висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 07.07.2022, преюдиційного значення для цієї адміністративної справи вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2018 у справі №758/9999/18 не має.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Норма пункту 1 частини другої статті 353 КАС безумовно передбачає, що порушення судами норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, може бути підставою касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень лише тоді, коли скаржник обґрунтував наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС.

Враховуючи наведене, вказана ГУ ДПС підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 та пунктом 1 частини другої статті 353 КАС, не знайшла підтвердження.

Керуючись статтями 248, 328, пунктом 4 частини першої статті 339, статтями 341, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.М. Яковенко ,

Судді Верховного Суду