Постанова

від 29.09.2022 по справі 826/11704/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 826/11704/17

адміністративне провадження № К/9901/12213/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/11704/17

за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року (суддя Добрянська Я.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Шурко О.І.),

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - відповідач, Фонд), в якому просила:

- визнати бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо розгляду індивідуального звернення ОСОБА_1 стосовно включення інформації про неї до переліку вкладників ПАТ «Діамантбанк» протиправною;

- зобов`язати Фонд належно розглянути індивідуальне звернення щодо включення інформації про ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Діамантбанк», які мають право на відшкодування за рахунок Фонду та прийняти рішення в порядку, передбаченому розділом III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю відмови Фонду у розгляді звернення позивачки про включення інформації про останню до переліку вкладників ПАТ «Діамантбанк», які мають право на відшкодування за рахунок Фонду, та проведення виплати коштів у розмірі 200000,00 грн, мотивовану тим, що розгляд таких звернень належить до компетенції уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що відповідно до Статуту ТОВ «Універсалсервіс Плюс» ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Універсалсервіс Плюс» (ЄДРПОУ 39923531).

Розділом 9 Статуту ТОВ «Універсалсервіс Плюс» передбачено порядок розподілу та виплати дивідендів.

Рішенням установчих зборів від 20 квітня 2017 року було вирішено розподілити прибуток ТОВ «Універсалсервіс Плюс», в тому числі, виплатити ОСОБА_1 дивіденди у розмірі 550000,00 грн.

Вказані дивіденди позивачка не отримала у зв`язку з тим, що у відповідності до ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» операції банку були зупинені.

Так, на підставі рішення Правління Національного банку України від 24 квітня 2017 року №264-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24 квітня 2017 року прийнято рішення № 1684 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Діамантбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з вказаним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Діамантбанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17 год 00 хв 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно; призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Діамантбанк», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Старцевій Тетяні Володимирівні.

Строк тимчасової адміністрації у ПАТ «Діамантбанк» продовжено з 24 травня 2017 року по 23 червня 2017 року (рішення виконавчої дирекції Фонду від 23 травня 2017 року №2075).

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22 червня 2017 року №394-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №2663 від 23 червня 2017 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень ліквідатору банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Діамантбанк" з 24 червня 2017 року по 23 червня 2019 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду Тімоніна Олександра Олексійовича.

27 липня 2017 року позивачка звернулась до директора-розпорядника Фонду із заявою, в якій просила включити інформацію про неї до переліку вкладників ПАТ "Діамантбанк", які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та провести виплату коштів у розмірі 200 000,0 грн.

Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31 серпня 2017 року № 37-036-17988/17 позивачку повідомлено про те, що з питань включення до переліку вкладників ПАТ «Діамантбанк» їй необхідно звернутися до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» - Тімоніна О.О. за адресою: Контрактова площа, буд. 10-А, м. Київ, 07070.

Вважаючи бездіяльність Фонду щодо розгляду її індивідуальної заяви протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що звернення позивачки розглянуто Фондом належним чином, а відтак відсутні підстави для визнання бездіяльності відповідача протиправною. Окрім того, суди прийшли до висновку про відсутність у позивачки підстав звертатися до Фонду з індивідуальним зверненням, оскільки воно передбачене для певного кола осіб, до якого остання не відноситься.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Відповідач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

На підставі частин першої та другої статті 6 зазначеного Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Нормами статті 27 цього Закону установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема: уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частин 1-3 статті 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону. Рішення уповноваженої особи Фонду є обов`язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

Усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко зазначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Крім того, відповідно до пунктів 2 та 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду: перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно положень статті 26 Закону. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема, зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Пунктами 2 - 4 розділу ІV Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (з урахуванням обмежень, визначених уповноваженою особою Фонду відповідно до частини другої статті 38 Закону), за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду Переліку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування за Загальним Реєстром (частинами Загального Реєстру) та/або за Реєстром переказів, що є частиною Загального Реєстру, сформованим за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду. Виплати здійснюються через банки-агенти на підставі укладених з ними договорів.

Таким чином, уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Як вже було зазначено в цій постанові, позивачка звернулася до директора-розпорядника Фонду із заявою, в якій просила включити інформацію про неї до переліку вкладників ПАТ "Діамантбанк", які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та провести виплату коштів у розмірі 200 000,0 грн.

Така заява (індивідуальне звернення) була складена у відповідності до пункту 9 розділу ІІІ Положення та додатку 6 до цього Положення.

До заяви було додано обґрунтування вимоги, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Універсалсервіс Плюс». Рішенням установчих зборів від 20 квітня 2017 року було вирішено розподілити прибуток ТОВ «Універсалсервіс Плюс», в тому числі, виплатити ОСОБА_1 дивіденди у розмірі 550000,00 грн, однак, вказані дивіденди вона не отримала у зв`язку з тим, що у відповідності до ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» операції банку були зупинені. На підставі вказаних обставин просила включити інформацію про неї до переліку вкладників ПАТ "Діамантбанк", які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та провести виплату коштів у розмірі 200 000,0 грн.

Однак, листом позивачці було повідомлено про необхідність звернення з питанням включення до переліку вкладників ПАТ «Діамантбанк» до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк».

Так, відповідно до пунктів 3 та 4 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Системний аналіз наведених у цій постанові правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент ухвалення рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000,00 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників із визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.

Водночас, до матеріалів справи позивачкою надано договір банківського рахунку №16-08-03-002140 від 03 серпня 2016 року, укладений між ПАТ «Діамантбанк» (Банк) та ТОВ «Універсалсервіс Плюс» (Клієнт), відповідно до умов якого Банк зобов`язується, зокрема, відкрити Клієнту поточний рахунок/поточний рахунок в банківських металах, приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти/банківські метали, що надходять Клієнту.

Оскільки рішенням установчих зборів ТОВ «Універсалсервіс Плюс» вирішено виплатити позивачці дивіденди з прибутку цього Товариства, то остання вважає, що має право на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на відшкодування коштів з банківського рахунку, відкритого відповідно до вищезазначеного договору.

Однак, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що, у даному випадку, позивачка не набула статусу вкладника банку в розумінні зазначених вище норм Закону.

Що ж до подання позивачкою індивідуального звернення у відповідності до пункту 9 розділу ІІІ Положення, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Положення виплата сум відшкодування спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх індивідуальних звернень.

Виплата сум відшкодування особам, які внаслідок їх неявки або з інших причин (вкладники, реквізити яких у Загальному реєстрі відмінні від реквізитів їх документів тощо) не одержали кошти протягом строку виплат за частиною Загального реєстру, здійснюється за Реєстрами переказів, сформованими за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду.

Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику.

У відповідності до пункту 9 розділу ІІІ Положення для отримання коштів за результатами розгляду індивідуального звернення до Фонду вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 6 до цього Положення.

До заяви додаються:

копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, - з інформацією про прізвище, ім`я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;

копія документа, виданого контролюючим органом, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або копія сторінки паспорта, у якому контролюючим органом зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування розглядаються у строк, що не перевищує трьох місяців.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що звертатися до Фонду з індивідуальними зверненнями про виплату гарантованої суми відшкодування має право визначене коло осіб, зокрема, спадкоємці вкладника та особи, які внаслідок їх неявки або з інших причин не одержали кошти протягом строку виплат за частиною Загального реєстру, й, як констатовано судами, позивачка до таких осіб не відноситься.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає слушним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який підтримав апеляційний суд, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, відсутність порушень норм процесуального права й необґрунтованість вимог касаційної скарги.

Всі аргументи скаржниці, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі №826/11704/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук