Постанова

від 29.09.2022 по справі 560/3841/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 560/3841/19

адміністративне провадження № К/9901/24640/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 560/3841/19

за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Хмельницька маслосирбаза» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. М. Гонтарук, Л. М. Біла, О. П. Курко) від 11 серпня 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Приватне акціонерне товариство «Хмельницька маслосирбаза» (далі - ПАТ «Хмельницька маслосирбаза», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області, відповідач, скаржник, контролюючий/податковий орган), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2019 року № 0010951407 форма «Р» на суму 7 206 868,50 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що реальність господарських операцій з Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрграндпостач» (далі - ТОВ «Укрграндпостач») підтверджується належною кількістю документів, які були надані відповідачу під час перевірки, однак вони безпідставно не були враховані перевіряючим. У зв`язку із чим вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог діючого законодавства, а тому воно є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2019 року № 0010951407 форми «Р» на суму 7 206 868,50 грн.

5. 28 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просив скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року залишити в силі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 клопотання ГУ ДПС у Хмельницькій області про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено ГУ ДПС у Хмельницькій області строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 560/3841/19, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

7. 02 листопада 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» зареєстроване як юридична особа з 31 грудня 2003 року та основним видом діяльності якого згідно КВЕД є 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру.

10. Відповідно до наказів ГУ ДФС у Хмельницькій області від 08 серпня 2019 року № 1779 та від 09 серпня 2019 року № 1789 та направлень на перевірку від 08 серпня 2019 року № 2374, від 08 серпня 2019 року № 2375, на підставі вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ «Укрграндпостач» за січень та квітень 2019 року.

11. Згідно наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 13 серпня 2019 року № 1803 «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» на 2 робочих дні з 15 серпня 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23 серпня 2019 року № 0623/22-01-14-07/00447729, яким встановлено порушення вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту "а" пункту 198.1, абзацу першого та другого пункту 198.2, пункту 198.3, абзацу третього пункту 198.6 статті 198 ПК України, абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього на суму 4 804 579 грн, в т.ч.: - за березень 2019 року в сумі 937 879 грн., - за квітень 2019 року в сумі 3 866 700 грн.

12. Висновки відповідача про порушення наведених норм ґрунтуються на тому, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Укрграндпостач» за січень та квітень 2019 року згідно договорів поставки № 06/12-18 від 27 грудня 2018 року та № 04/04-19 від 01 квітня 2019 року щодо поставки соняшника (насіння) фактично здійснені не були.

13. На підставі акта перевірки № 0623/22-01-14-07/00447729 від 23 серпня 2019 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 вересня 2019 року № 0010951407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 7 206 868,50 грн., в тому числі 4 804 579,00 грн. за податковим зобов`язанням та 2 402 289,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

14. Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2019 року № 0010951407, позивач подав до Державної податкової служби України 23 вересня 2019 року скаргу, однак рішенням ДПС України від 20 листопада 2019 року № 10132/6/99-00-08-05-01 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

15. Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з цим позовом за для захисту своїх порушених прав.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2019 року № 0010951407 форми «Р» відповідач діяв в межах наданих йому повноважень на підставі норм чинного законодавства України, а тому таке рішення є правомірним.

17. Такий висновок обґрунтований тим, що перевезення соняшника (насіння) в кількості 2477 тон +/-5% на суму 28 833 617,70 грн. згідно договорів поставки, видаткових накладних та актів прийому-передачі до договорів поставки за маршрутом м. Кропивницький - м. Одеса не здійснювалось.

18. Крім того, документи, які б підтверджували факт транспортування соняшника (насіння) в кількості 2477 тон на суму 28 833 617,70 грн. згідно договорів поставки № 06/12-18 від 27 грудня 2018 року та № 04/04-19 від 01 квітня 2019 року за вказаним вище маршрутом позивачем на час проведення перевірки, та під час розгляду адміністративної справи не надано.

19. Враховуючи основні реквізити видаткових накладних та актів прийому-передачі до договорів поставки формування податкового кредиту в сумі 4 804 579,00 грн. відповідно до податкових накладних № 10 від 31 січня 2019 року, № 4 від 19 квітня 2019 року суперечить вимогам підпункту «а» пункту 198.1 , пункту 198.3, пустку 198.6 статті 198, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.7 статті 201 ПК України, оскільки позивачем не підтверджено придбання товару в зазначеній кількості по вказаному маршруту та не підтверджено первинними документами, а отже позивачем до податкового кредиту вказана сума ПДВ не відносяться та не може бути включена до податкового кредиту.

20. Отже, з наведених даних по ланцюгу документування отримання в процесі переробки соняшникової олії слідує, що господарські операції між ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» та ТОВ «Укрграндпостач» дійсно не відбулися та не є економічно виправданими, що також підтверджується, зокрема, результатом дослідження видаткових накладних та актів приймання-передачі, надані позивачем для проведення документальної виїзної перевірки, які останні є такими, що складені всупереч вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). та пунктів 2.1-2.4 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88). Тобто первинні документи, оформлені із використання реквізитів постачальника ТОВ «Укрграндпостач» не підтверджуються реальним проведенням операцій та не можуть бути використані позивачем для цілей бухгалтерського обліку.

21. При цьому, досліджуючи кримінальні провадження фігурантом якого є ТОВ «Укрграндпостач», суд першої інстанцій дійшов висновку про те, що наянні достатні підстави вважати, що невстановлені на теперішній час слідством особи, у період 2018-2019 років створили або придбали зазначені у кримінальних проваджень суб`єкти господарювання і метою прикриття незаконної підприємницької діяльності, яка полягає у схемному (неправомірному) формуванні податкового кредиту та податкових зобов`язань із ПДВ та надання підприємствам реального сектору економіки послуг по незаконному завищенню податкового кредиту з ПДВ в особливо великих розмірах. При цьому, фігуранти кримінальних проваджень такі як ТОВ «ВКФ «ОБРАЗ» (код ЄДРПОУ 13760586), ТОВ «ТД Icт Лайн» (код ЄДРПОУ 42312066) є безпосередніми постачальниками насіння соняшнику для ТОВ «Укрграндпостач». Суд також звернув увагу на те, що перевіркою не встановлено виробника товарів, придбання яких задокументовано накладними, виписаними за реквізитами ТОВ «Укрграндпостач» та не підтверджено легальність руху товарів в ланцюгах постачання від виробника до позивача.

22. Судом також зазначено, що перевіркою не встановлено виробника товарів, придбання яких задокументовано накладними, виписаними за реквізитами ТОВ «Укрграндпостач» та не підтверджено легальність руху товарів в ланцюгах постачання від виробника до позивача, оскільки з акта перевірки встановлено про незаконне користування реквізитами ТОВ «Укрграндпостач», яке підтверджується тим, що відповідно до інформації сайту www.geoiplookup.net проведено дослідження електронних адрес, з яких проводилась відправка податкових накладних, виписаних ТОВ «Укрграндпостач» на адресу позивача. Податкові накладні, виписані із використанням реквізитів ТОВ «Укрграндпостач» від 30 квітня 2019 року № 9, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 13 травня 2019 року об 16:04; від 19 квітня 2019 року № 4, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 19 квітня 2019 року об 17:20: від 31 січня 2019 року № 10. зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12 лютого 2019 року об 7:32:20, реєструвались із ІР адреси: 94.179.145.2. через ISP (Internet Servis Provider) PrJSC VF Ukraine яка знаходилась y м. Києві.

23. Відтак, враховуючи вищезазначене суд першої інстанції вважав, що господарська операція із придбання у ТОВ «Укрграндпостач» ТМЦ не відбулася у дійсності, та рух активу від ТОВ «Укрграндпостач» до ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» в дійсності не відбувся.

24. Водночас, враховуючи те, що позивачу раніше було встановлено штраф у розмірі 25% то відповідно відповідач правомірно встановив повторний штраф у розмірі 50%.

25. Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, дійшов протилежних висновків.

26. Так, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області № 0010951407 від 11 вересня 2019 року не відповідає критеріям правомірності, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

27. Такий висновок обґрунтований тим, що ні судом першої інстанції, ні контролюючим органом у відзиві на апеляційну скаргу та доводах, які були зазначені під час апеляційного розгляду справи не спростовано, той факт, що податкові накладні від постачальника ТOB «Укрграндпостач» в адресу ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» були зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних у березні та квітні 2019 року, без будь-яких рішень контролюючого органу щодо зупинення такої реєстрації чи відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, та є законною підставою для включення вказаних сум ПДВ до податкового кредиту ПАТ «Хмельницька маслосирбаза».

28. Суд апеляційної інстанції зазначив, що всупереч нормам чинного законодавства, контролюючим органом не наведено в акті жодних доказів того, що податковим органом під час здійснення реєстрації податкових накладних виникли сумніви щодо будь-яких критеріїв оцінки як реальності (ризиковості) господарських операцій.

29. Натомість, факт реального здійснення господарської операції підтверджується зареєстрованими податковими накладними. Відповідні податкові накладні містять інформацію про те, що їх зареєстровано в ЄРПН. Крім цього, до кожної податкової накладної додано квитанцію податкового органу, в якій відображено присвоєний реєстраційний номер документу та підтверджено факт прийняття податкової накладної на реєстрацію.

30. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що акт не містить інформації, що діяльність ТОВ «Укрграндпостач» визнана фіктивною, їх установчі документи та реєстрація не оскаржені, не скасовані.

31. Разом з тим, судова колегія суду апеляційної інстанції також зазначила, що формальні недоліки у складанні первинних документів, зокрема, видаткових накладних, актів прийому-передачі товару, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставини, перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції, а тому надані первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з ТОВ «Укрграндпостач» містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт придбання товару.

32. Водночас, під час судового засідання представником позивача суду було надано для огляду журнал реєстрації довіреностей за 2019 рік, в яких містяться відомості щодо реєстрації довіреностей на Потапову Н. І. Тому, на переконання колегії суддів суду апеляційної інстанції, висновки суду першої інстанції про те, що в первинних документах наданих ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» відсутні обов`язкові реквізити не відповідають дійсності.

33. Щодо наявності кримінальних проваджень фігурантом яких є ТОВ «Укрграндпостач» суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12 червня 2018 року по справі № 822/2198/17, зазначив, що причетність ТОВ «Укрграндпостач» до злочинів щодо яких здійснюються досудові розслідування, податковим органом не надано, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції підтримав доводи скаржника, щодо відсутності підстав стверджувати про недоведеність фактичного здійснення господарської операції.

34. При цьому, на переконання суду апеляційної інстанції, застосування штрафних санкцій за фактом повторності є незаконним, оскільки на час прийняття рішення Хмельницьким окружним адміністративним судом у справі № 560/3841/19 від 03 березня 2020 року рішення у справі № 560/2648/19, у якому оскаржувалось податкове повідомлення-рішення, яким вже визначалась сума податкового зобов`язання з ПДВ із застосуванням штрафних санкцій, набрало законної сили.

35. Враховуючи, що позивачем в повному обсязі підтверджено факт реальності господарських операцій належними та достатніми доказами, при цьому контролюючим органом не надано доказів які б підтверджували недобросовісність ПАТ «Хмельницька маслосирбаза», як платника податків або можливість фіктивності його постачальників, відтак відсутні підстави вважати, що позивачем занижено податок на додану вартість, в результаті віднесення сум до складу ПДВ, що не підтверджений належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

36. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

37. Підставою касаційного оскарження відповідач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

38. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанцій застосував норми права, зокрема, статті 198, 200, 201 ПК України та статті 9 Закону № 996-XIV, без урахування висновку, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 400/987/19, від 02 квітня 2019 року у справі № 811/1772/13-а.

39. В обґрунтування цього відповідач, посилаючись на вказані висновки Верховного Суду, зазначає на таке:

наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є однією із обов`язкових умов, а не єдиною умовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту;

платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема і за доступними електронними базами даних на сайтах контролюючих та державних органів, в подальшому будуть свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

40. Наполягаючи на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права відповідач посилається на те, що судом було неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

41. У цілому обґрунтування наведеної підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та рішення суду першої інстанції, відзиву на позовну заяву, відзиву на апеляційну скаргу та норм ПК України з абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права. При цьому, наголошує, що суд першої інстанції, на відмінну від суду апеляційної інстанції, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

42. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

43. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

44. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

45. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

46. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

47. За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

48. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

49. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

50. За визначенням статті 1 Закону № 996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

51. У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

52. Згідно із частинами першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

53. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

54. Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

55. Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

56. Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

57. Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

58. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

59. Суд звертає увагу на те, що роблячи висновки щодо законності чи незаконності формування даних податкового обліку платником податків слід детально досліджувати саму суть господарських операцій та в залежності від суті таких визначати відповідний комплект документів, що повинен був складатися у ході такої господарської діяльності. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

60. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Укрграндпостач» (Постачальником) та ТОВ «ТД «Хмельницька маслосирбаза» (Покупцем) укладено договір про поставку № 06/12-18 від 27 грудня 2018 року насіння соняшника (насіння) урожаю 2018 року, країна походження - Україна, здорового товарного виду, без живих комах, зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивна.

61. Загальна кількість Товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, визначаються сторонами вказаним Договором, та відповідно фіксуються у видатковій накладні та в акті прийому передачі товару.

62. Пункт поставки товару за вказаним договором: Одеська обл., м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38. Складські приміщення ТОВ «Оілпродакшен» (код ЄДРПОУ 39759892), умови поставки EXW відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року.

63. На момент укладення даного Договору, кількість Товару, що підлягає передачі складає - 477 тон +/-5%. Вартість однієї тонн Товару становить: 9 841,75 грн., крім того ПДВ 20% - 1 968,35 грн., разом з ПДВ - 11 810,10 грн.

64. Відповідно до видаткових накладних та на виконання умов Договору ТОВ «Укрграндпостач» передало для ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» 02 січня 2019 року 300 т. соняшнику урожаю 2018 року на загальну суму 3 543 030,00 грн. в т.ч. ПДВ - 590505 грн., 04 січня 2019 року 176,48 т. соняшнику урожаю 2018 року на загальну суму 2 084 246,45 грн. в т.ч. ПДВ - 347 473,41 грн.

65. TOB «Укрграндпостач» 31 січня 2019 року було виписано та зареєстровано на ці господарські операції податкову накладну в ЄРПН на суму ПДВ 937 879,41 грн. Вказана сума ПДВ була включена позивачем до податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2019 року.

66. Також, 01 квітня 2019 року між ТОВ «Укрграндпостач» (Постачальником) та ТОВ «ТД «Хмельницька маслосирбаза» (Покупцем) укладено договір про поставку № 04/04-19 насіння соняшника (насіння) урожаю 2018 року, країна походження - Україна, здорового товарного виду, без живих комах, зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивна. Загальна кількість Товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, визначаються сторонами даним Договором, та відповідно фіксуються у видатковій накладній та в акті прийому передачі товару.

67. Пункт поставки товару за цим договором: Одеська обл., м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38. Складські приміщення ТОВ «Оілпродакшен» (код ЄДРПОУ 39759892), умови поставки EXW відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року.

68. На момент укладення даного Договору, кількість Товару, що підлягає передачі складає - 2000 тон, при цьому, вартість однієї тони Товару становить: 9 666,75 грн., ПДВ 20% - 1 933,35 грн., разом з ПДВ - 11 600,10 грн.

69. Згідно видаткової накладної та на виконання умов Договору ТОВ «Укрграндпостач» передало для ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» 19 квітня 2019 року 2000 т. соняшнику урожаю 2018 року на загальну суму 23 200 200 грн. в т.ч. ПДВ - 3 866 700 грн.

70. ТОВ «Укрграндпостач» 19 квітня 2019 року було виписано та зареєстровано на цю господарську операцію податкову накладну в ЄРПН на суму ПДВ 3 866 700 грн. Вказана сума ПДВ була включена позивачем до податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2019 року.

71. На підтвердження формування податкового кредиту в сумі 4 804 579,41 грн. в порядку виконання вищевказаних договорів поставки № 06/12-18 від 27 грудня 2018 року та 04/04-19 від 01 квітня 2019 року позивачем надано податкові накладні № 10 від 31 січня 2019 року, № 4 від 19 квітня 2019 року, видаткові накладні № ГП-0000015 від 04 січня 2019 року, № ГП-0000006 від 02 січня 2019 року, № ГП-0000041 від 19 квітня 2019 року, акти прийому-передачі до договорів поставки № 04/01 від 04 січня 2019 року, № 02/01 від 02 січня 2019 року, № 19/04.03 від 19 квітня 2019 року.

72. Для подальшого використання вказаної вище сировини зокрема насіння соняшнику між ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» (замовник) та ТОВ «Оілпродакшен» (виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини насіння соняшнику № 28/08-2017 від 28 серпня 2017 року.

73. На підтвердження вчинення відповідних товарних операцій по вказаному договору позивачем надано наступні документи, а саме: - специфікацію до договору № 28/02-2017 від 28 серпня 2017 року, акти прийому-передачі сировини для переробки № 081-П від 02 січня 2019 року, № 082-П від 04 січня 2019 року, № 083-П від 16 січня 2019 року, № 084-П від 21 січня 2019 року, № 085-П від 28 січня 2019 року, № 086-П від 30 січня 2019 року, № 087-П від 31 січня 2019 року, № 324-П від 04 квітня 2019 року, № 325-П від 05 квітня 2019 року, № 326-П від 06 квітня 2019 року, № 327-П від 07 квітня 2019 року, № 328-П від 08 квітня 2019 року, № 329-П від 09 квітня 2019 року, № 330-П від 12 квітня 2019 року, № 331-П від 13 квітня 2019 року, № 332-П від 14 квітня 2019 року, № 333-П від 16 квітня 2019 року, № 334-П від 17 квітня 2019 року, № 335-П від 18 квітня 2019 року, № 336-П від 19 квітня 2019 року, № 337-П від 20 квітня 2019 року, № 338-П від 23 квітня 2019 року, № 339-П від 26 квітня 2019 року, накладні на передання готової продукції після переробки № 038-ГП від 03 січня 2019 року, № 039-ГП від 04 січня 2019 року, № 040-ГП від 05 січня 2019 року, № 041-ГП від 06 січня 2019 року, № 042-ГП від 07 січня 2019 року, № 043-ГП від 08 січня 2019 року, № 044-ГП від 09 січня 2019 року, № 045-ГП від 12 січня 2019 року, № 046-ГП від 18 січня 2019 року, № 047-ГП від 19 січня 2019 року, № 048-ГП від 22 січня 2019 року, № 050-ГП від 29 січня 2019 року, № 051-ГП від 30 січня 2019 року, № 052-ГП від 31 січня 2019 року, № 215-ГП від 02 квітня 2019 року, № 216-ГП від 03 квітня 2019 року, № 217-ГП від 04 квітня 2019 року, № 218-ГП від 05 квітня 2019 року, № 219-ГП від 12 квітня 2019 року, № 220-ГП від 13 квітня 2019 року, № 221-ГП від 14 квітня 2019 року, № 222-ГП від 15 квітня 2019 року, № 223-ГП від 16 квітня 2019 року, № 224-ГП від 17 квітня 2019 року, № 225-ГП від 18 квітня 2019 року, № 226-ГП від 19 квітня 2019 року, № 227-ГП від 20 квітня 2019 року, № 228-ГП від 22 квітня 2019 року, № 229-ГП від 24 квітня 2019 року, № 230-ГП від 25 квітня 2019 року, № 231-ГП від 26 квітня 2019 року, № 232-ГП від 27 квітня 2019 року, № 233-ГП від 28 квітня 2019 року, № 234-ГП від 29 квітня 2019 року, № 235-ГП від 30 квітня 2019 року.

74. Також позивачем додано товарно-транспортні накладні № 0013695 від 30 квітня 2019 року, № 0013694 від 30 квітня 2019 року, № 0013685 від 29 квітня 2019 року, № 0013673 від 28 квітня 2019 року, № 0013672 від 28 квітня 2019 року, № 0013664 від 27 квітня 2019 року, № 0013663 від 27 квітня 2019 року, № 0013654 від 26 квітня 2019 року, № 0013652 від 26 квітня 2019 року, № 0013647 від 25 квітня 2019 року, № 0013646 від 25 квітня 2019 року, № 0013581 від 20 квітня 2019 року, № 0013575 від 20 квітня 2019 року, № 0013566 від 19 квітня 2019 року, № 0013564 від 19 квітня 2019 року, № 0013556 від 18 квітня 2019 року, № 0013549 від 18 квітня 2019 року, № 0013546 від 17 квітня 2019 року, № 0013539 від 16 квітня 2019 року, № 0013534 від 16 квітня 2019 року, № 0013527 від 15 квітня 2019 року, № 0013516 від 14 квітня 2019 року, № 0013515 від 14 квітня 2019 року, № 0013506 від 13 квітня 2019 року, № 0013507 віл 13 квітня 2019 року, № 0013497 від 12 квітня 2019 року, № 0013493 від 12 квітня 2019 року, згідно яких автомобільним перевізником продукції на замовлення ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» зазначений ТОВ «Оілпродакшен».

75. Як зазначає позивач в позовній заяві та звернуто увагу судами попередніх інстанцій, що в подальшому соняшникова олія і шрот які були перероблені ТОВ «Оілпродакшен» були реалізовані на експорт для Balmeronia Enterprises Ltd., (Кіпр), про що, зокрема, свідчать митні декларації.

76. Суди встановили, що відповідно до умов пункту 2.3 договорів № 06/12-18 від 27 грудня 2018 року та № 04/04-19 від 01 квітня 2019 року «Передача (приймання-здача) товару здійснюється в місці передачі, зазначеному пунктом 2.1 даного Договору (Одеська область, м. Одеса, Хаджибеєвська дорога, 38) та оформлюються шляхом підписання видаткової накладної та акту прийому передачі Товару.

77. На підставі встановлених обставин справи, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції, досліджуючи первинні документи, якими оформлені господарські операції позивача з ТОВ «Укрграндпостач», встановив, що господарські операції з поставки товару фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

78. Натомість, апеляційний суд, приймаючи протилежне суду першої інстанції рішення виходив з того, що господарські операції позивача з зазначеним вище контрагентом здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

79. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли різних юридичних висновків під час надання правової оцінки документам, складеним на виконання спірних операцій.

80. Зважаючи на встановлені судами обставини, Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України, а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

81. З судового рішення апеляційного суду не вбачається наведення обґрунтованих мотивів, виходячи з яких була надана інша правова оцінка встановленим судом першої інстанції обставинам та які були б покладені в основу у задоволенні позову в частині визнання реальними господарських операцій з поставки товару. У випадку встановлення протилежного судом попередньої інстанції є необхідність робити конкретні посилання на документи, які, на думку суду, є, зокрема, дефектними, а не обмежуватись загальними висловлюваннями.

82. Фактично ж апеляційний суд обмежився наведенням мотивів, повністю дублюючих апеляційну скаргу та надав іншу юридичну оцінку обставинам справи, встановленим судом першої інстанцій, без належного мотивування причин цього, що не відповідає правилам оцінки доказів за статтею 90 КАС України.

83. У той же час, слід зазначити, що з посиланням на те, що видаткові накладні складені у м. Кропивницькому, суд першої інстанції вважав, що у позивача повинні бути документи щодо транспортування товару з м. Кропивницький до м. Одеси. Ненадання таких документів до перевірки суд розцінив як фактичне нездійснення поставки товару.

84. Проте, суд апеляційної інстанції, зазначаючи, що такі висновки суперечать наявним в матеріалах справи документам фактичним обставинам справи, оскільки відповідно до Договорів поставки пункт поставки товару: Одеська обл., м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38, складські приміщення ТОВ «Оілпродакшен» (код ЄДРПОУ 39759892), умови поставки EXW відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. На виконання умов вищеописаних договорів товар був переданий за адресою м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38, про, що свідчать акти прийому-передачі, місто Кропивницький у видаткових накладних вказує тільки на юридичне місцезнаходження ТОВ «Укрграндпостач».

85. Так, згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року термін Франко-завод означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

86. Отже, умови дослідженого судами попередніх інстанцій договору свідчать, що передача товару від постачальника позивачу повинна була бути здійснена в конкретному місці - складських приміщеннях ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН» (адреса: м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38).

87. Суд першої інстанції вважаючи, що у позивача повинні бути документи щодо транспортування товару ТОВ «Укрграндпостач» до м. Одеси, де знаходились склади ТОВ «ОІЛПРОДАКШЕН», яке, як стверджував позивач, здійснювало переробку соняшника, суд апеляційної інстанції не надав такому оцінки та не навів правових норм, які б зобов`язували постачальника передавати відповідні докази транспортування товару покупцю.

88. Варто звернути увагу на те, що хоча товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.

89. При цьому апеляційний суд, також залишив поза уваги те, що позивачем не надано документів щодо якості насіння соняшнику, та не встановив чи підлягала ця продукція обов`язковій сертифікації для цілей її постачання на території України, як і не звернув уваги на те, що договором (пункт 1.5) передбачено, що якість товару має відповідати саме ДСТУ.

90. Поза правовою оцінкою та дослідженню суду апеляційної інстанції залишено також відповідь ГУ ДФС у Кіровоградській області від 12 червня 2019 року № 46/11-28-14-02/39026230 з податковою інформацією щодо ТОВ «Укрграндпостач» (код ЄДРПОУ 39026230) за звітний період декларування ПДВ листопад 2018 - травень 2019 року, якою не підтверджено взаємовідносини ТОВ «Укрграндпостач» з позивачем.

91. Разом з тим, судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки доводам податкового органу про те, що контрагент не міг здійснювати постачання відповідної продукції, у зв`язку з не підтвердженням факту придбання цього товару по ланцюгу постачання.

92. Також, ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції залишив проігнорував довід відповідача про те, що податкові накладні, виписані із використанням реквізитів ТОВ «Укрграндпостач» від 30 квітня 2019 року № 9, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 13 травня 2019 року об 16:04; від 19 квітня 2019 року № 4, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 19 квітня 2019 року об 17:20: від 31 січня 2019 року № 10, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12 лютого 2019 року об 7:32:20, реєструвались із ІР адреси: 94.179.145.2. через ISP (Internet Servis Provider) PrJSC VF Ukraine яка знаходилась y м. Києві, тобто апеляційний суд наведеному оцінки не надав та не вказав, про порушення яких нормативно-правових актів свідчать такі обставини та яке правове значення вони мають для вирішення спору.

93. У той же час, не заперечуючи також правильність висновку суду апеляційної інстанції, що порушення кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва та/або ухилення від сплати податків в контексті доказу в адміністративній справі не є безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій, водночас, не можна погодитися, що такий довід відповідача не підлягав перевірці з використанням засобів доказування у адміністративній справі у всій сукупності доказів.

94. Такі обставини також мають значення для розгляду справи і відповідно до частини другої статті 73 КАС України входять до предмета доказування, оскільки від їх встановлення залежить висновок щодо дійсного змісту господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами.

95. Відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов`язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову.

96. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову випливає з такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з`ясування всіх обставин справи, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту яких суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

97. Таким чином, як вбачається з оскаржуваного судового рішення, судом апеляційної інстанції не було надано оцінки усім доводам як позивача, так і відповідача, на підставі комплексного всебічного аналізу матеріалів справи та фактичних обставин, що презюмує встановлення таких в тому числі внаслідок дослідження доказів, зокрема на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки дослідження таких доказів має значення для правильного вирішення спору.

98. Верховний Суд наголошує, що наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Суттєвим доводом, який ставить під сумнів реальність господарської операції, є посилання на обставини, які встановлені у процедурах кримінального провадження. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами КАС України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

99. При цьому, суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності й взаємозв`язку та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.

100. Положення КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

101. З огляду на викладене, з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у даній справі, суду апеляційної інстанції необхідно було дослідити наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, встановити обставини, зокрема, щодо руху цього товару та його транспортування, та наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

102. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити Верховним Судом правильність його висновків в цілому по суті спору.

103. Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

104. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, що входять до предмета доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

105. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

106. Підсумовуючи наведене Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 560/3841/19 скасувати, та справу направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов