Ухвала

від 28.09.2022 по справі 754/1372/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-к/754/6/22

Справа № 754/1372/22

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судового засідання Чехун Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за клопотанням Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Економічного суду Гомельської області Республіки Білорусь від16 вересня 2021 року у справі №153ЭИП21294,

В С Т А Н О В И В:

27січня 2022року доДеснянського районногосуду містаКиєва від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання директора Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Економічного суду Гомельської області Республіки Білорусь від16вересня 2021 року у справі № 153ЭИП21294 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп» на користь Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт» 15679,80 доларів США основного боргу, 5785,92 доларів США пені, 3857,28 доларів США відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також 2555,36 білоруських рублів в рахунок відшкодування витрат з державного мита (982,76 доларів США за курсом Національного банку Республіки Білорусь на 19.03.2021), а всього 26305,76 доларів США.

Клопотання мотивоване тим, що 16.09.2021 Економічним судом Гомельської області Республіки Білорусь було ухвалено рішення у справі № 153ЭИП21294, яким з Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт» на користь Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт» стягнуто 26 305,76 доларів США. Рішення вступило в законну силу 08.10.2021, що підтверджується судовим наказом Економічного суду Гомельської області Республіки Білорусь. Однак відповідачем рішення не виконане.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп» (ЄДРПОУ: 42638969) зареєстроване за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Магнітогорська, 1.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року прийнято до розгляду клопотання Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт», яке надійшло з Центрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ), про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Економічного суду Гомельської області Республіки Білорусь від 16 вересня 2021 року у справі №153ЭИП21294; також постановлено повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп», яке зареєстровано за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Магнітогорська, 1, про надходження вказаного клопотання та запропоновано йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року призначено до розгляду клопотання Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Економічного суду Гомельської області Республіки Білорусь від 16 вересня 2021 року у справі №153ЭИП21294 на 07 вересня 2022 року.

Розгляд справи 07 вересня 2022 року відкладено на 28 вересня 2022 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

У судове засідання, яке відбулося 28 вересня 2022 року, учасники справи повторно не з`явились, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 467 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

24.05.2019 між Відкритим акціонерним товариством «ЦБК-Консалт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп» укладено договір купівлі-продажу № 9, відповідно до п. 7.2 якого сторони домовилися, що у випадку виникнення спір без застосування претензійного порядку підлягає розгляду Економічним судом Гомельської області Республіки Білорусь відповідно до законодавства Республіки Білорусь.

Рішенням Економічного суду Гомельської області Республіки Білорусь від 16 вересня 2021 року у справі № 153ЭИП21294 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп» на користь Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт» 26 305,76 доларів США заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 24.05.2019 № 9 за ТТН № 2248867, 2248868, 2248869 від 01.07.2020, у тому числі 15679,80 доларів США основного боргу, 5785,92 доларів США пені згідно з п.п.8.3 договору (в редакції додаткової угоди від 05.09.2019) за період з 17.07.2020 по 19.03.2021, 3857,28 доларів США відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно з п.п.8.4 договору (в редакції додаткової угоди від 05.09.2019) за той же період, а також 2555,36 білоруських рублів в рахунок відшкодування витрат з державного мита (982,76 доларів США за курсом Національного банку Республіки Білорусь на 19.03.2021).

Рішення набрало законної сили 08 жовтня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 травня 2021 року у справі №910/5097/21 судове доручення Економічного суду Гомельської області від 24.03.2021 про вручення документів визнано виконаним.

Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.

Згідно з положеннями статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до частини першої статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ ратифіковано Угоду про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності (далі по тексту - Угода), підписану у місті Києві 20 березня 1992 року урядами держав-учасниці Співдружності Незалежних Держав, зокрема урядами України та Республіки Білорусь.

Ця Угода регулює питання вирішення справ, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб`єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними (стаття 1 Угоди).

Відповідно до статті 7 Угоди Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули законної чинності. Рішення, винесені компетентними судами однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, мають бути виконаними на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав. Рішення, винесені компетентним судом однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав у частині звернення стягнення на майно відповідача, підлягають виконанню на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав органами, призначеними судом або визначеними законодавством цієї держави.

Статтею 8 Угоди передбачено, що виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої Сторони. До клопотання додаються:

належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання;

офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення;

докази про повідомлення іншої Сторони про процес;

виконавчий документ.

Отже, перелік документів, який повинен додаватися до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, передбачений Угодою, стаття 8 якої і підлягає до застосування при перевірці такого переліку документів, які додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

Відповідно до пункту г) статті 9 Угоди у виконанні рішення може бути відмовлено на прохання сторони, проти якої воно направлене, тільки якщо ця сторона надасть компетентному суду за місцем, де виклопочується виконання рішення, докази того, що інша сторона не була повідомлена про процес.

Згідно з частиною першою статті 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи (пункт 2 частини 2 статті 468 ЦПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Враховуючи вказані приписи у поєднанні із змістом статті 9 Угоди та з огляду на принцип рівності учасників процесу, під «повідомленням про процес» слід розуміти саме належне, у спосіб, передбачений законом, сповіщення судом або іншим компетентним органом, що розглядає спір, сторін про час та місце розгляду, що може свідчити про ефективне забезпечення прав на справедливий розгляд справи як позивача, так і відповідача.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 року, номер заяви 10563/83, пункти 24-33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства, 16 грудня 1999 року, номер заяв 24724/94; 24888/94, пункти 83-89).

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз`яснено, що коли документ, поданий на підтвердження виклику сторони в судове засідання, не свідчить про те, яким чином та коли їй вручено цей виклик, і вона оспорює даний факт, суд повинен з`ясувати дійсні обставини її виклику на підставі інших, поданих сторонами, доказів, а в необхідних випадках - запитати із суду, що постановив рішення, й оглянути документи про виклик сторони, встановлені процесуальним законодавством, за яким провадився розгляд справи.

На підтвердження належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп» про розгляд Економічним судом Гомельської області Республіки Білорусь справи № 153ЭИП21294 заявником додано копію ухвали Господарського суду міста Києва від 11 травня 2021 року у справі № 910/5097/21, якою визнано виконаним судове доручення про вручення документів у цій справі відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп», а також копії матеріалів зі справи № 910/5097/21, в яких містяться, зокрема, копії конвертів та рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

З наявних матеріалів вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від05квітня 2021 року у справі № 910/5097/21 призначено судове засідання для вручення документів Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп» на 20 квітня 2021 року. Поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2021 року судове засідання було відкладене на 11 травня 2021 року. Водночас, в матеріалах клопотання не міститься доказів про вручення повідомлення про виклик представника ТОВ «Алекс-Груп» на судове засідання 11 травня 2021 року, в якому і було постановлено ухвалу Господарського суду міста Києва від 11 травня 2021 року у справі № 910/5097/21.

Також в матеріалах клопотання міститься підтвердження про вручення документів Деснянського районного суду міста Києва у справі № 754/6043/21 та протокол судового засідання Деснянського районного суду міста Києва про розгляд доручення білоруського суду про вручення документів від 12 травня 2021 року, згідно з якими представник ТОВ «Алекс-Груп» не з`являється на виклик до суду (виклики на 28.04.2021, 12.05.2021), про причини неявки не повідомляє, одне повідомлення повернулось без вручення (причина повернення: «за закінченням встановлено строку зберігання», друге повідомлення відсутнє.

За правилом частини першої статті 8ЦПКУкраїни ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

За змістом пункту 2 частини першої статті 43ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях.

Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи встановлений статями 128 - 130 ЦПК України, про належне повідомлення особи про дату, час і місце судового засідання може свідчити розписка.

За змістом частини 2 статті 211, частини другої статті 223 ЦПК України, про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, перешкоджає розгляду справи.

Указані положення кореспондуються із статтею 196 ГПК України.

Неповідомлення судом учасників процесу про дату, час і місце судового засідання є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частиною першою якої передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

Повернення поштових конвертів, адресованих Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп», із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» не можуть вважатися належним повідомленням відповідача про дату, час і місце розгляду справи, оскільки це не відповідає вимогам частини першої статті 130 ЦПК України, якою передбачено, що судові повістки, адресовані юридичним особам, вручаються їм під розписку відповідної службової особи.

Відомості про повернення до суду повісток про виклик відповідача з вказівкою причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання» не свідчить про здійснення належного повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп» про дату та час судового розгляду справи.

Приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення повісток про виклик до суду без зазначення конкретної причини повернення є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки таке повернення повістки про виклик до суду не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її відсутність за адресою, повідомленою суду.

Схожого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 та Верховний Суд в постанові від17жовтня 2019 року у справі №130/3251/13.

Отже, додані до клопотання документи не можуть вважатися доказами належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп» про дату та час судового розгляду справи Економічним судом Гомельської області Республіки Білорусь.

З огляду на викладене, підстав для задоволення клопотання Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Економічного суду Гомельської області Республіки Білорусь від16вересня 2021 року у справі № 153ЭИП21294 немає.

Керуючись статтями 260,353, 467, 468 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Економічного суду Гомельської області Республіки Білорусь від16вересня 2021 року у справі № 153ЭИП21294 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Груп» на користь Відкритого акціонерного товариства «ЦБК-Консалт» 15679,80 доларів США основного боргу, 5785,92 доларів США пені, 3857,28 доларів США відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також 2555,36 білоруських рублів в рахунок відшкодування витрат з державного мита (982,76 доларів США по курсу Національного банку Республіки Білорусь на 19.03.2021), а всього 26305,76 доларів США - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак