Рішення

від 30.08.2022 по справі 314/359/20

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/359/20

Провадження № 2/314/67/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2022 року м.Вільнянськ

Справа № 314/359/20;

провадження № 2/314/67/2022;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ;

-відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання недійсними додаткових угод від 18.09.2018 до договорів оренди землі від 08.04.2014, а договорів оренди землі припиненими,

за участю: представника відповідача адвоката Жманкова В.Є.,

стислий виклад позицій сторін.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання недійсними додаткових угод від 18.09.2018 до договорів оренди землі від 08.04.2014, та договорів оренди землі припиненими.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому на праві приватної власності належать дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Михайло - Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, перша земельна ділянка площею 2,8951 га з кадастровим номером 2321584500:02:003:0194, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЗП № 057735, виданого 21.08.2007 та друга земельна ділянка площею 5,7898 га з кадастровим номером 2321584500:02:003:0051, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЗП № 057736, виданого 21.08.2007.

08 квітня 2014 року, між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ «Зоря» в особі директора Міхно І.М. (ЄДРПОУ 03750032), укладено договори оренди землі. Перший договір, укладено відносно земельної ділянки площею 2,8951 га з кадастровим номером 2321584500:02:003:0194, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 квітня 2014 року, номер запису про інше речове право № 5509562, строком на 5 років, та другий договір відносно земельної ділянки площею 5,7898 га з кадастровим номером 2321584500:02:003:0051, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 квітня 2014 року номер запису про інше речове право № 5509374, строком на 5 років.

У відповідності до п. 46 Договорів, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та реєстрації права оренди.

Оскільки, право оренди земельних ділянок було зареєстровано 29.04.2014, саме тоді вказані договори набрали чинності.

У квітні місяці 2019 року позивач ОСОБА_1 усно звертався до ТОВ «Зоря» та повідомляв про те, що не бажає надалі продовжувати дію договорів землі та просив повернути йому земельні ділянки.

Оскільки, в квітні місяці на земельних ділянках ОСОБА_1 була посіяна кукурудза, то він зачекав до осені, поки відповідач збере урожай та після того 20.09.2019 він повторно звернувся до відповідача із заявами про те, що не має наміру продовжувати дію вказаних договорів.

Тоді ж, від керівництва ТОВ «Зоря» позивачу ОСОБА_1 стало відомо про існування додаткових угод від 18.09.2018 до договорів оренди землі від 08.04.2014, начебто укладених між ним та ТОВ «Зоря», якими було змінено строк дії договорів з п`яти до десяти років. Тобто, строк дії договорів продовжився ще на 5 років. За змістом п. 2 угод: «за згодою сторін загальний термін дії Договору оренди встановити 10 років починаючи з моменту укладання 08.04.2014 до 08.04.2024».

Із вказаними угодами позивач ОСОБА_1 не погоджується в повному обсязі, оскільки він їх не підписував, про існування вказаних документів йому не було відомо, своє волевиявлення на укладення цих угод він не давав.

Дізнавшись про існування відповідних додаткових угод, укладених за відсутності його вільного волевиявлення, як власника земельних ділянок та учасника правочину, ним в особі представника ОСОБА_3 , були подані до Центру надання адміністративних послуг м. Запоріжжя заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав щодо об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок з кадастровими номерами 2321584500:02:003:0194, 2321584500:02:003:0051.

Державним реєстратором були задоволені вказані заяви, та накладено заборону на вчинення реєстраційних дій, під час проведення яких було відкрито реєстраційну справу.

Спірні додаткові угоди ТОВ «Зоря» подало до державного реєстратора для цілей проведення державної реєстрації, однак у зв`язку із існуючою забороною на вчинення реєстраційних дії, державний реєстратор зупинив розгляд заяви про державну реєстрацію на строк дії вказаної заборони. Однак, ця заборона діє не постійно, її періодично потрібно поновлювати, через Центр надання адміністративних послуг м. Запоріжжя, що створює незручності.

Позивач зазначає, що вказані додаткові угоди порушують його права, як власника земельних ділянок на володіння, користування, та розпорядження своїм майном на власний розсуд, що визначено ст. 319 ЦК України, оскільки він, не бажаючи продовжувати дію договорів оренди від 08.04.2014 мав намір самостійно господарювати на них. В свою чергу вказані додаткові угоди, які укладені всупереч його волі, створюють для нього обмеження.

Волевиявлення учасника правочину на укладення додаткових угод є обов`язковою, а відсутність справжнього підпису позивача є підставою для визнання недійсними додаткових угод.

Позовна вимога щодо визнання договорів оренди землі від 08.04.2014 припиненими та визнання припиненою державну реєстрацію цих договорів мотивована тим, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення, яке відбулось 08 квітня 2014 року.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Пунктом 8 Договорів встановлено, що після закінчення строку договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

TOB «Зоря», зі своєї сторони, не надсилало на адресу позивача ОСОБА_1 пропозиції та додаткової угоди щодо продовження дії договорів оренди землі. Отже, за таких умов, положення закону щодо автоматичної пролонгації (продовження) договорів оренди землі від 08.04.2014 не може бути застосовано.

Таким чином, договори оренди землі від 08.04.2014, що укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Зоря» припинили свою дію 29 квітня 2019 року.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, просив відмовити в повному обсязі.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів для їх дослідження та доведення їх перед судом, тому суд, з метою уникнення затягування розгляду справи, приходить до висновку, що сторони мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав щодо подання доказів, а тому вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та його представника на підставі тих доказів, які містяться в матеріалах справи.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

29.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства зобмеженою відповідальністю«Зоря» про визнання недійсними додаткових угод від 18.09.2018 до договорів оренди землі від 08.04.2014, а договорів оренди землі припиненими.

Ухвалою суду від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання; роз`яснено права сторін.

11.02.2020 постановлено ухвалу суду, якою задоволено клопотання про забезпечення позову.

08.09.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 30.08.2021 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив

ОСОБА_1 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Михайло - Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, перша земельна ділянка площею 2,8951 га з кадастровим номером 2321584500:02:003:0194, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЗП № 057735, виданого 21.08.2007 та друга земельна ділянка площею 5,7898 га з кадастровим номером 2321584500:02:003:0051, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЗП № 057736, виданого 21.08.2007.

08 квітня 2014 року, між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ «Зоря» в особі директора Міхно І.М. (ЄДРПОУ 03750032), укладено договори оренди землі. Перший договір, укладено відносно земельної ділянки площею 2,8951 га з кадастровим номером 2321584500:02:003:0194, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 квітня 2014 року, номер запису про інше речове право № 5509562, строком на 5 років, та другий договір відносно земельної ділянки площею 5,7898 га з кадастровим номером 2321584500:02:003:0051, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 квітня 2014 року номер запису про інше речове право № 5509374, строком на 5 років.

У відповідності до п. 46 Договорів, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та реєстрації права оренди.

Оскільки, право оренди земельних ділянок було зареєстровано 29.04.2014, саме тоді вказані договори набрали чинності.

У квітні місяці 2019 року позивач ОСОБА_1 усно звертався до ТОВ «Зоря» та повідомляв про те, що не бажає надалі продовжувати дію договорів землі та просив повернути йому земельні ділянки.

Оскільки, в квітні місяці на земельних ділянках ОСОБА_1 була посіяна кукурудза, то він зачекав до осені, поки відповідач збере урожай та після того 20.09.2019 він повторно звернувся до відповідача із заявами про те, що не має наміру продовжувати дію вказаних договорів.

Тоді ж, від керівництва ТОВ «Зоря» позивачу ОСОБА_1 стало відомо про існування додаткових угод від 18.09.2018 до договорів оренди землі від 08.04.2014, начебто укладених між ним та ТОВ «Зоря», якими було змінено строк дії договорів з п`яти до десяти років. Тобто, строк дії договорів продовжився ще на 5 років. За змістом п. 2 угод: «за згодою сторін загальний термін дії Договору оренди встановити 10 років починаючи з моменту укладання 08.04.2014 до 08.04.2024».

Із вказаними угодами позивач ОСОБА_1 не погоджується в повному обсязі, оскільки він їх не підписував, про існування вказаних документів йому не було відомо, своє волевиявлення на укладення цих угод він не давав.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає не обґрунтованими з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками і витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У постанові колегії суддів другої судової палати КЦС від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Позивач стверджував, що додаткові угоди він не підписував.

За вимогами ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За визначенням ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем до суду не подано жодного доказу якими б підтверджувалося, що спірні додаткові угоди він не підписував, що в силу статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18.

Окрім цього суд звертає увагу на те, що позивач оспорює факт укладання спірних додаткових угод, посилаючись на те, що він їх не підписував, що свідчить про відсутність волевиявлення виникнення правовідносин. Однак, на переконання суду неукладеність і недійсність договору тягнуть за собою різні правові наслідки.

У світлі наведених вище міркувань суд приходить до висновку про необґрунтованість позову та відмову в його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-80, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

1.У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання недійсними додаткових угод від 18.09.2018 до договорів оренди землі від 08.04.2014, а договорів оренди землі припиненими - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.08.2022.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря», адреса: Запорізька область, Запорізький (Вільнянський) район, село Михайло - Лукашеве, вулиця Космічна, будинок 5, код ЄДРПОУ 03750032.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

30.08.2022