Ухвала

від 11.02.2020 по справі 314/359/20

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/359/20

Провадження № 2/314/675/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2020 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Кіяшко В.О., секретар Якубовська Т.М., розглянувши заяву представника позивача адвоката Мітасова М.І. про забезпечення позову,

встановив:

в провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря про визнання недійсними додаткових угод від 18.09.2018 до договорів оренди землі від 08.04.2014, а договорів оренди землі припиненими .

Ухвалою суду від 10.02.2020 року провадження по справі відкрито.

Разом з позовом до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій представник просить заборонити вчинення реєстраційних дій державним реєстратором речових прав на нерухоме майна, а саме стосовно спірних земельних ділянок №2321584500:02:003:0194, №2321584500:02:003:0051 які розташовані на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що належать на праві власності позивачу ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод від 18.09.2018 до договорів оренди землі від 08.04.2014. За змістом додаткових угод строк дії договорів продовжено ще на п`ять років. Із вказаними угодами позивач не погоджується, та просить суд накласти заборону на вчинення речових прав стосовно спірних земельних ділянок.

Предметом позову в даному випадку є визнання правочину не дійсним.

Представник позивача просить в порядку та на підставах ст. 149 , 150 ЦПК України забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії, оскільки позивач вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду, не зможе забезпечити ефективний захист, у вигляді поновлення порушеного права власника земельної ділянки. Відповідач подав для державної реєстрації додаткові угоди які позивач (власник земельних ділянок), не підписував.

Представник позивача вважає за доцільне застосувати такий засіб забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, а саме заборонити уповноваженим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок. В даному випадку оскільки відповідно до чинного законодавства договір оренди земельної ділянки, а відтак і майнове право що виникає на його основі, виникає виключно з моменту державної реєстрації, то і зміна та припинення таких правовідносин можливе лише після внесення до реєстру реєстраційних дій щодо них.

Перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Суд вбачає, що позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря про визнання недійсними додаткових угод від 18.09.2018 до договорів оренди землі від 08.04.2014, а договорів оренди землі припиненими .

Предметом позовної заяви є визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок №2321584500:02:003:0194, №2321584500:02:003:0051 які розташовані на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що належить на праві власності позивачу.

Позивач оспорює правомірність підстав реєстраційних дій (поданих документів, зокрема додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок), посилаючись на те, що будь-яких додаткових угод, які б були підставою для державної реєстрації прав та їх обтяжень він не підписував та не уповноважував на їх підписання інших осіб та немає наміру продовжувати орендні відносини з відповідачем, про що повідомив його письмово.

У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову підлягає розгляду за правилами, встановленими частиною 1 статті 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Ятрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1 1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Метою забезпечення позову - є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

За таких обставин суд погоджується з доводами представника позивача і доходить до висновку про те, що наявні всі передбачені процесуальним законом підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки не вжиття заходів забезпечення позову призведе до можливої реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема права оренди за земельну ділянку, яка належить на праві власності позивачу, всупереч його волі та неможливості ефективного захисту прав позивача та виконання рішення суду.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та підстави позову, а також з метою ефективного захисту прав позивача в майбутньому, суд приходить до висновку, що невжиття зазначених позивачем заходів щодо забезпечення позову у обраний ним спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, крім того заявлений захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а тому заява підлягає задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлене на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

Що стосується застосування вимог статті 154 ЦПК України , слід зазначити, що суду не надано доказів та судом не встановлено в даний момент наявність підстав, передбачених п.1.2,ч.3,ст. 154 ЦПК України , для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149 , 150 , 153 , 154 , 353-355 ЦПК України , суд

п о с т а н о в и в:

заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам (нотаріусам) та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щодо земельних ділянок кадастровий номер №2321584500:02:003:0194, №2321584500:02:003:0051 які розташовані на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 .

Визначити стягувачем за ухвалою фізичну особу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити боржником за ухвалою: юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Зоря , ЄДРПОУ 03750032, місце знаходження вул. Космічна, 5 с. Михайло-Лукашеве Вільнянського району Запорізької області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення до виконання відповідно до Закону України Про виконавче провадження три роки.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.О. Кіяшко

11.02.2020