Постанова

від 04.06.2010 по справі 2а-14862/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2010 року           13:00           № 2а-14862/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. при секретарі судового засідання Попко Р.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфон Україна»

третя особа

Акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк»

про

стягнення 3 826 058,21 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ТзОВ «Інфон Україна»про стягнення 3 826 058,21 грн. заборгованості по податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем самостійно донараховано зобов’язання по податку на додану вартість, які не були сплачені, у зв’язку із чим надсилалась перша податкова вимога, які підприємством отримані та не оскаржувались.

У запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що заборгованість виникла не з вини товариства, оскільки останнє платіжними дорученнями переказало суми податкових зобов’язань, проте у зв'язку із введенням у АКБ "Східно-Європейський банк»тимчасової адміністрації та введенням мораторію на розпорядження коштами зазначені платіжні доручення не були виконані, що є підставою згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»звільнення від відповідальності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

22.02.2010р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути із товариства 3 911 149,01 грн.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АКБ «Східно-Європейський банк»пояснень на позовну заяву не подав. В судовому засіданні представник зазначила, що платіжні доручення не були виконані, оскільки банком прийняті не були.

Для надання можливості сторонам подати додаткові докази та отримання відповіді на судові запити в судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.02.2010р. на 26.03.2010р., 21.04.2010р., 28.04.2010р.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

  ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Інфон Україна»(код ЄДРПОУ 35309018) зареєстроване у ДПІ у Печерському районі м. Києва як платник податків та являється платником податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва товариством податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2009р. – вересень 2009р. за відповідачем рахується заборгованість (з врахуванням часткових проплат) по сплаті податку на додану вартість в сумі 3 826 058,21 грн.

Зазначена сума заборгованості відповідачем фактично погашена не була, оскільки перерахування коштів здійснювалось платіжними дорученнями: №235 від 19.05.2009р. на суму 700 000,0 грн. - перерахування ПДВ; №296 від 22.06.2009р. на суму 375 423,0 грн. -  перерахування ПДВ; №329 від 21.07.2009р. на суму 996 899,0 грн. –перерахування ПДВ; №353 від 27.08.2009р. на суму 1 032 158,0 грн. –перерахування ПДВ; №365 від 30.09.2009р. на суму 700 000,0 грн. –перерахування ПДВ. через автоматизовану систему безготівкових розрахунків », проте доручення виконані банком не були, що не заперечувалось представниками відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов’язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Підпунктом 4.1.4. Закону № 2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону 2181 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 перша податкова вимога надсилається не раніше  першого  робочого  дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи  платника  податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником  податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення  про  дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з наявних у справі доказів, відповідачу на юридичну адресу було надіслано першу та другу податкові вимоги.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги щодо стягнення податкової заборгованості визнаються судом такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов’язань суду не надав.

Отже, відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав, крім того, в судовому засіданні представники відповідача зазначили, що заборгованість по податку на додану вартість не погашена товариством, будь-яких дій по погашенню заборгованості за допомогою установ інших банків товариство не вчиняло.

Не береться судом до уваги покликання представників відповідача, що заборгованість виникла не з вини товариства, а з вини АКБ «Східно-Європейський банк», оскільки товариство через автоматизовану систему безготівкових розрахунків FOBS»здійснило переказ коштів платіжними дорученнями: №235 від 19.05.2009р. на суму 700 000,0 грн. - перерахування ПДВ; №296 від 22.06.2009р. на суму 375 423,0 грн. -  перерахування ПДВ; №329 від 21.07.2009р. на суму 996 899,0 грн. –перерахування ПДВ; №353 від 27.08.2009р. на суму 1 032 158,0 грн. –перерахування ПДВ; №365 від 30.09.2009р. на суму 700 000,0 грн. –перерахування ПДВ., проте банк не виконав доручення.

Згідно п.п. 16.5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Згідно п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

У відповіді на судовий запит №1607 від 15.04.2010р. АКБ «Східно-Європейський банк»повідомив про рух коштів на рахунку ТзОВ «Інфон Україна»та зазначив, про відсутність виконання та проведення операцій по зазначених вище платіжних дорученнях, також зазначено, що в період з 20.05.2010р. по 01.10.2009р. на розрахунковому рахунку товариства не було необхідної суми коштів для виконання доручення.

Також, відповідачем надано копію роздруківки із системи "Клієнт-банк" за період з 06.05.2009р. по 01.10.2009р. з якої вбачається, що направлені до виконання в електронному вигляді зазначені платіжні доручення банком відхилені. Доказів наявності коштів на кореспондентському рахунку ТзОВ «Інфон Україна»не надано.

Крім цього, підприємством надано докази відкриття рахунків в іншому банку, проте жодних дій по погашенню заборгованості товариством не вчинено.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості у розмірі 3 826 058,21 грн.

Не береться судом до уваги заява ДПІ у Печерському районі м. Києва про збільшення позовних вимог, оскільки згідно ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Як вбачається зі змісту заяви підставою та предметом для збільшення позовних вимог позивач вважає несплату податкових зобов’язань в наступних періодах, які не включають заявлений у позовній заяві, тобто податкові зобов’язання виникли з інших підстав, що в даному випадку з огляду на положення зазначеної вище норми є предметом самостійного позову. Крім того, позивачем не надано доказів виставлення та вручення відповідачу податкових вимог на суму збільшених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТзОВ "Інфон Україна" (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 21 оф. 12, код ЄДРПОУ 35309018, р/р №26003001011901 в АКБ "Східно-Європейський банк", МФО 322658, ЄДРПОУ 1934130, р/р №260062346/643, :260062346/840, №260062346/978, №260062346/980 у філії АБ "Полтава-банк" у м. Києві, МФО 322562) на користь держави (р/р 31112029700007, одержувач ВДК у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077922, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) 3 826 058,21 (три мільйони вісімсот двадцять шість п'ятдесят шість гривень 26 копійок) заборгованості по податку на додану вартість.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

  Суддя                                                                                                Д.О. Баранов