Рішення

від 22.09.2022 по справі 555/1289/14-ц

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 555/1289/14-ц

22 вересня 2022 року м. Костопіль

Костопільський районнийсуд Рівненськоїобласті в складі:

головуючий суддя Олійник П. В.

з участю секретаря Зберун К.Ф.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідачів ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту про право влачності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Березнівської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та просить визнати нечинним рішення Березнівської міської ради № 16 від 02 грудня 2010 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 803228, виданого ОСОБА_5 та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що вказаним рішенням припинено право власності на частину сусідньої земельної ділянки, належної позивачу, в розмірі 25.8 кв.м. по АДРЕСА_1 , яка надана згідно рішення Березнівської селищної ради № 78 від 29 грудня 1993 року в розмірі 0,103 га. за цільовим означенням - для ведення особистого підсобного господарства, виданий державний акт на право приватної власності на землю серії РВ 00045, який не містив кадастрового номера на дві земельні ділянки з різним цільовим призначенням - АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Держакт зареєстровано в Книзі записів державних актів і право власності на землю Березнівської селищної ради за № 45 та записом в земельно-кадастровій книзі за №175 про облік земельної ділянки 0.1 умовних кастрових гектарів в урочищі Чемерна по АДРЕСА_1 .

Зазначає, що факт реєстрації частини земельної ділянки в розмірі 25.8 кв.м. належної позивачу ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 за відповідачкою ОСОБА_5 , власником сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_3 , стверджується висновком експерта № 50205/1 ЮШ від 5.08.2015 року згідно якого натурні межі земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_5 на спірній ділянці не відповідають даним реєстрації даної земельної ділянки в державному земельному кадастрі, площа накладання спірних земельних ділянок становить 25,8 кв.м., «існує накладання земельної ділянки, яка зареєстрована за гр. ОСОБА_5 згідно даних реєстрації на земельну ділянку, якою користується гр. ОСОБА_1 за таких обставин просить визнати недійсним державний акт ЯЛ 803228, виданий ОСОБА_5 і як наслідок рішення Березнівської міської ради №16 від 02.12.2010, згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_5 площею 0,0668 га по АДРЕСА_3 і встановлено обмеження зони дії ЛЕП площею 0.0121 га.

Відповідач ОСОБА_5 звернулась із зустрічним позовом до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 , заявивши наступні вимоги: 1). визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Березнівської селищної ради народних депутатів від 29.12.1993 р. № 78, яким передано ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,103 га по АДРЕСА_1 ; 2). визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії РВ № 00045, який видано гр. ОСОБА_1 3).стягнути з відповідача на її користь судові витрати. На обґрунтування зустрічних позовних вимог наводить наступні обставини. Їй належить земельна ділянка за адресою АДРЕСА_3 , яка посвідчена державним актом серії ЯЛ №803228, що виданий у встановлений законом порядку. Даний державний акт на право власності було виготовлено у відповідності до п.6 ст. 118 Земельного кодексу України. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність було виготовлено у відповідності до Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року N 858-IV та погоджено у відповідності до ст. 186 Земельного кодексу України. Кадастрову зйомку (ст.198 Земельного кодексу України), а саме геодезичне встановлення меж було зроблено електронним тахеометром ЗТа-5Р, який щороку проходить метрологічну повірку у встановленому порядку. Обміри проводились по периметру земельної ділянки. Зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_1 межа земельної ділянки проходить по огорожі на бетонному фундаменті, яка була споруджена ще ОСОБА_7 (попереднім власником будинку по АДРЕСА_3 ). На момент виготовлення державного акту (з початку 90х років) межа між даними земельними ділянками не змінювалась. 29 грудня 1993 р. було прийняте рішення Березнівської міської ради №78, яким було передано ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,103 га по АДРЕСА_1 , а згодом 26.01.1994 року видано державний акт на право приватної власності на землю серії РВ № 00045., які не відповідають фактичним промірам та площі відповідно, оскільки технічну документацію по виготовленню державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 було виготовлено на основі вимірів проведених 20-ти метровою мірною стрічкою (згідно пояснюючої записки в технічній документації розробленої на ім`я ОСОБА_1 , на підставі якої було видано державний акт) без визначення поворотних точок, які на той час були по межі двох ділянок, що ставить під сумнів її відповідність фактичним промірам. Земельна ділянка ОСОБА_1 має звуження до масиву «Чемерна», що також чітко видно на викопіюванні «Система координат місцева» наданому гр. ОСОБА_1 до позовної заяви. Крім того, вищевказаний Державний акт про право приватної власності на землю містить виправлення, внесене 26.01.1994 року, що суперечить п.2.4 Інструкції про порядок складання, видачі і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №28 від 15.04.1993 рок, що була чинна на час видачі державного акту. Також п.3.5 даної Інструкції передбачав, що у разі зміни меж, цільового призначення та умов надання земельних ділянок, що відбулись після видачі державного акта до нього вносяться ці зміни, які фіксуються на плані зовнішніх меж і на останній сторінці державного акта. Кожний запис про зміну меж, площі, цільового призначення та умов надання земельної ділянки посвідчується інженером-землевпорядником сільської, селищної, міської Ради народних депутатів або відділу земельних ресурсів районної державної адміністрації. На бланку державного акту наявний підпис ОСОБА_8 , яка станом на 23.01.1994 року не мала права на підпис, оскільки інженером-землевпорядником не була, а була спеціалістом І категорії. Інженери землевпорядники станом на 26.01.1994 року працювали при виконавчих комітетах органів місцевого самоврядування, у даному випадку Березнівської селищної ради.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, щодо зустрічного позову то просили суд відмовити застосувавши строк позовної давності.

Представник відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому просив відмовити в задоволені позову на підставі висновку експерта, зустрічний позов задовільнити. Щодо клопотання позивача про застосування наслідків спливу строку позовної давності то заперечив покликаючись на пункт 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», згідно якого протягом трьох років з дня набрання чинності цим законом, тобто з 15 січня 2012 року, ОСОБА_5 мала право звернутись з позовом.

Представник Березнівської міської ради просила відмовити в задоволені первісного та зустрічного позовів.

Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті другої ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії РВ 00045 від 26 січня 1994 року, та рішень Виконавчого комітету Березнівської селищної ради народних депутатів від 30 вересня 1992 року № 47 та від 29 грудня 1993 року № 78 є власником двох земельних ділянок площею 0, 207 га, що розташовані на території Березнівської селищної ради в смт. Березне Рівненської області. Цільове призначення ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Рішенням Березнівської міської ради № 558 від 18 травня 2010 року ОСОБА_5 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 орієнтовною площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової забудови. Технічну документацію виконано ТОВ «Березне-землемір».

Згідно з рішенням Березнівської міської ради №16 від 02 грудня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 за рахунок земель запасу житлової і громадської забудови. Передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на користь ОСОБА_5 площею 0,0668 га.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ 803228 власником земельної ділянки площею 0,0668 га по АДРЕСА_3 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, є ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 є суміжними власниками земельних ділянок.

За клопотанням позивача ОСОБА_1 , була призначена та проведена судова земельно-технічна експертиза.

Так, судовою земельно-технічною експертизою №50205/1-ЮШ від 05 серпня 2015 року встановлено, що:

- Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд відповідачкою ОСОБА_5 в АДРЕСА_3 відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

- Розроблена технічна документація (по виготовленню державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, яку використовує позивач ОСОБА_1 ) не відповідає вимогам щодо складу документації визначеної п.1.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею. Затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року №28.

- Межі земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_5 , внесені до державного земельного кадастру та визначенні в державній системі координат, що дає можливість встановити її межі в натурі.

- Межі земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 не внесені до державного земельного кадастру, технічна документація не містить координат поворотних точок меж земельної ділянки, що не дає можливості встановити її межі в натурі.

- Натурні межі земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_5 на спірній ділянці не відповідають даним реєстрації даної земельної ділянки в державному земельному кадастрі.

- По фактичному користуванні, в існуючих межах частиною земельної ділянки, яка зареєстрована за відповідачкою ОСОБА_5 користується позивач ОСОБА_1 , площа накладання спірних земельних ділянок становить 25.8 кв.м.

- У відповідності до даних державного акту земельна ділянка, яка належить позивачу ОСОБА_1 та розташована за адресою АДРЕСА_1 , має прямокутну геометричну форму з розмірами 73м*14м. площею 1022 кв.м.

- По фактичному користуванні (в існуючих межових знаках) земельна ділянка ОСОБА_1 має складну багатокутну геометричну форму з промірами по периметру від північного кута ділянки за годинниковою стрілкою: 4,04м; 0,83м; 3,86м; 3,83м; 4,45м; 2,44м; 5,98м; 8,7м; 4,3м; 14,38м; 3,68м; 8,03м; 10,95м; 3,8м; 12,88м; 3,99м; 20,13м; 2,1м; 3,35м; 19,97м; 16,01м; 4,43м; 4,86м; 15,21м та площею 1000кв.м. За результатами натурного обстеження експертом встановлено, що фактичні межі, розміри, площа та конфігурація земельної ділянки по АДРЕСА_1 , якою користується ОСОБА_1 не відповідає даним наведеним в державному акті серії РВ№00045.

- За результатами натурного обстеження та порівняння даних реєстрації, зроблено висновок, що по існуючому користуванню існує накладання земельної ділянки, яка зареєстрована за відповідачкою ОСОБА_5 згідно даних реєстрації на земельну ділянку, якою користується позивач ОСОБА_1 .

Обставин про те, що частиною земельної ділянки, власником якої є позивач, користується відповідач, експертом встановлено не було.

Натомість з додатків до зазначеного висновку вбачається, що є пересікання меж земельних ділянок позивача та відповідача, однак як зазначено у висновку не має можливості встановити межі земельної ділянки позивача в натурі, оскільки технічна документація на земельну ділянку не містить координат поворотних точок.

З пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 вбачається, що конфігурація земельної ділянки, якою фактично користується позивач, не відповідає промірам і конфігурації ділянки, яка вказана у державному акті. Межа земельної ділянки від ОСОБА_9 встановлена рішенням Березнівської міської ради від 02.12.2010 року №15 "Про затвердження акту щодо встановлення меж земельної ділянки". Фактично позивач самовільно змістив межу від відповідача на свою користь. Тому при обмірах межа земельних ділянок між цими сторонами Рівненською філією ДП "Центр державного земельного кадастру" були проведені електронним тахеометром 3Та-5р. На основі польових вимірів складено кадастровий план земельної ділянки, площа земельної ділянки складає 997 кв.м.

Частиною третьою статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 911/2701/17 (провадження № 12-258гс18) вказано, що частиною п`ятою статті 116 ЗК України унормовано, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Земельні ділянки формуються як об`єкти цивільних прав: власності, постійного користування, оренди відповідно до закону, і припинення прав щодо цих об`єктів також має відбуватись виключно у відповідності до закону».

Так, з наведеного вбачається, що докази позивача ОСОБА_1 фактично ґрунтуються на припущеннях, що в розумінні статті 80 ЦПК України є не достатнім, оскільки суд не може дійти висновку про наявність чи відсутність обставин справи.

Оскільки, технічна документація на земельну ділянку позивача не відповідає встановленим нормам, натурний розмір земельної ділянки не відповідає державному акту на зазначену земельну ділянку, межі земельної ділянки не внесені до державного земельного кадастру, технічна документація не містить координат поворотних точок меж земельної ділянки, що не дає можливості встановити її межі в натурі, по фактичному користуванні, в існуючих межах частиною земельної ділянки, відповідачки ОСОБА_5 користується позивач ОСОБА_1 , а висновком експерта не встановлено, що частиною земельної ділянки яка належна позивачу ОСОБА_1 користується відповідачка ОСОБА_5 , то суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту вчинення суміжними землекористувачем ОСОБА_5 перешкод у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_5 , то слід зазначити наступне.

Положенням ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_5 дізналася про порушення своїх прав в 2010 році, коли виготовляла технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, однак з позовом звернулася лише в 2014 році.

Оскільки, позивачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної даності, а відповідачкою ОСОБА_5 не було заявлено клопотання про поновлення строків позовної давності то відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України суд відмовляє в задоволені зустрічного позову. Щодо посилання представника ОСОБА_5 на пункт 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», то суд вважає, що до наних правовідносин він не може бути застосований.

Положенням ст.141 ЦПК передбачено, що судові витрати у разі відмови в задоволені позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 89, 141, 259, 260 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту про право влачності на земельну ділянку в зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Березнівська міська рала Рівненського району Рівненської області, вул.Київська 5, м.Березне, Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387823:

Відповідач: ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2022 року.

СуддяП. В. Олійник