Постанова

від 18.05.2023 по справі 555/1289/14-ц

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2023 року

м. Рівне

Справа № 555/1289/14-ц

Провадження № 22-ц/4815/158/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя : Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Майданік В.В.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом доБерезнівської міськоїради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та просить визнати не чинним рішення Березнівської міської ради № 16 від 02 грудня 2010 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 803228, виданого ОСОБА_3 та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що вказаним рішенням припинено його право власності на частину земельної ділянки, належної йому, в розмірі 25,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , яка надана згідно рішення Березнівської селищної ради № 78 від 29 грудня 1993 року в розмірі 0,103 га. для ведення особистого підсобного господарства, виданий державний акт на право приватної власності на землю серії РВ 00045, який не містив кадастрового номера на дві земельні ділянки з різним цільовим призначенням - АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Держакт зареєстровано в Книзі записів державних актів і право власності на землю Березнівської селищної ради за № 45 та записом в земельно-кадастровій книзі за №175 про облік земельної ділянки 0,1 умовних кадастрових гектарів в урочищі Чемерна по АДРЕСА_1 .

Зазначає, що факт реєстрації частини земельної ділянки в розмірі 25,8 кв.м. належної йому ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , власником сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_3 , стверджується висновком експерта № 50205/1 ЮШ від 5.08.2015 року.

Відповідач ОСОБА_3 звернулась іззустрічним позовом до Березнівськоїміської радиРівненської області, ОСОБА_1 , заявивши наступні вимоги:

1) визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Березнівської селищної ради народних депутатів від 29.12.1993 р. № 78, яким передано ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,103 га по АДРЕСА_1 ;

2) визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії РВ № 00045, який видано гр. ОСОБА_1

3) стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

На обґрунтування зустрічних позовнихвимог зазначає,що їйналежить земельнаділянка заадресою АДРЕСА_3 ,яка посвідченадержавним актомсерії ЯЛ№803228,що виданийу встановленийзаконом порядку.Обміри земельної ділянки проводились по її периметру. Зі сторони ОСОБА_1 межа земельної ділянки проходить по огорожі на бетонному фундаменті, яка була споруджена ще ОСОБА_5 (попереднім власником будинку по АДРЕСА_3 ). На момент виготовлення державного акту (з початку 90х років) межа між даними земельними ділянками не змінювалась.

29 грудня 1993 р. було прийняте рішення Березнівської міської ради №78, яким було передано ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,103 га по АДРЕСА_1 , а згодом 26.01.1994 року видано державний акт на право приватної власності на землю серії РВ № 00045, які невідповідають фактичнимпромірам таплощі відповідно, оскільки технічну документацію по виготовленню державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 було виготовлено без визначення поворотних точок, які на той час були по межі двох ділянок, що ставить під сумнів її відповідність фактичним промірам.

Земельна ділянка ОСОБА_1 має звуження до масиву «Чемерна», що також чітко видно на викопіюванні «Система координат місцева» наданому гр. ОСОБА_1 до позовної заяви. Крім того, вищевказаний Державний акт про право приватної власності на землю містить виправлення, внесене 26.01.1994 року, що суперечить п.2.4 Інструкції про порядок складання, видачі і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №28 від 15.04.1993 року, що була чинна на час видачі державного акту. Також п.3.5 даної Інструкції передбачав, що у разі зміни меж, цільового призначення та умов надання земельних ділянок, що відбулись після видачі державного акта до нього вносяться ці зміни, які фіксуються на плані зовнішніх меж і на останній сторінці державного акта. Кожний запис про зміну меж, площі, цільового призначення та умов надання земельної ділянки посвідчується інженером-землевпорядником сільської, селищної, міської Ради народних депутатів або відділу земельних ресурсів районної державної адміністрації. На бланку державного акту наявний підпис ОСОБА_6 , яка станом на 23.01.1994 року не мала права на підпис, оскільки інженером-землевпорядником не була, а була спеціалістом І категорії. Інженери землевпорядники станом на 26.01.1994 року працювали при виконавчих комітетах органів місцевого самоврядування, у даному випадку Березнівської селищної ради.

Рішенням Костопільського районного суду від 22 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання не чинним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку в зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Березнівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання не чинним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

У поданій апеляційній скарзі разом з доповненнями ОСОБА_1 вважає рішеннясуду першоїінстанції вчастинівідмовив задоволенніпозовних вимог незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що згідно рішення Березнівської селищної ради №78 від 29 грудня 1993 року йому надана земельна ділянка розміром 0,103 га з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, за адресою: АДРЕСА_1 .

В 1993 році не було закону про земельний кадастр, не існувало відповідної державної системи координат, а тому прив`язка робилась до споруд, природних об`єктів та встановлювались межові знаки. Межовим знаком від ОСОБА_3 , була його господарська споруда, яка знесена виконавчою службою у 1997 році. Отже посилання суду на неспівпадіння межових знаків є результатом недбальства влади.

В 2010 році дві земельних ділянки апелянта 0,207 га згідно держакту РВ №00045 внесені до державного реєстру земель відомості з якого автоматично переносяться до Державного Земельного кадастру.

На спростування висновків про те, що його земельна ділянка не відповідає фактичним промірам, площі згідно державного акта РВ №00045, є виправлення вказує: проміри проводились металевою 20-ти метровою стрічкою, що забезпечувало стійкі показники; ОСОБА_6 була спеціалістом 1 категорії технік-топограф та працювала у відділі по земельних ресурсах Березнівського району; технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 підписана сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_7 ; в інструкції №28 від 15.04.1993 року, затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсах відсутні посилання на закреслені слова - в акті на землю є обумовлені виправлення до його видачі та пов`язані з корекцією цільових призначень двох земельних ділянок в одному державному акті.

Стверджує, що суд ухилився від констатації тієї обставини, що з 12 квітня 2011 року згідно договору №56-02-03-590 з ДП Центр державного земельного кадастру проводиться відновлення меж земельної ділянки апелянта згідно Держакта на землю РВ №00045 з відхиленням по розмірах, викликаних пересіканням меж в 25,8 кв.м. Технічна документація не погоджена, не затверджена, координати земельної ділянки не внесені до відповідного реєстру.

Вказує, що знаходження в межах його земельної ділянки, яка підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини, позбавляє власника одержання кадастрового номера та повноцінного розпорядження своєю власністю.

Зазначає, що експерт дав правильний висновок про накладення за даними реєстрації земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_1 в 25,8 кв.м., бо користувався даними власного електронного тахеометра, який щорічно проходить метрологічну повірку.

Координати накладення меж суміжної земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку апелянта є у експертній установі, у розробника технічної документації для ОСОБА_3 , ТОВ Березне-Землемір, у розробника технічної документації для апелянта по відновленню меж земельної ділянки ДП Центр державного земельного кадастру у Березнівській міській раді, Управлінні Геокадастру.

Вважає хибними посилання суду, що докази апелянта ґрунтуються на припущеннях. Суд не ставив експерту питання щодо визначення координат земельної ділянки позивача. Також вважає помилковим висновок експерта, що земельна ділянка має складну геометричну форму та 24 поворотних точки. Крім того заперечує висновки суду, що межа земельної ділянки від А до Б ОСОБА_3 встановлена рішенням Березнівської міської ради від 02.12.2010 року №15 Про затвердження акту щодо встановлення меж земельної ділянки зміщена апелянтом від відповідача на свою користь, оскільки це поворотні точки вуличного тротуару по АДРЕСА_3 і ніяким чином не межує з земельною ділянкою апелянта.

Доводить про невдалу спробу досудового врегулювання спору з новим власником земельної ділянки, що належала ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

Також зазначає про відмову суду у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та необхідності повернути судовий збір.

До того ж стверджує, що неправомірними діями відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_8 заподіяна моральна шкода у розмірі 7000 гривень

Березнівська міськарада Рівненськоїобласті у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, а також подала клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії РВ 00045 від 26 січня 1994 року, та рішень Виконавчого комітету Березнівської селищної ради народних депутатів від 30 вересня 1992 року № 47 та від 29грудня 1993року №78 є власником двох земельних ділянок площею 0, 207 га, що розташовані на території Березнівської селищної ради в смт. Березне Рівненської області. Цільове призначення ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Рішенням Березнівської міської ради № 558від 18травня 2010року ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 орієнтовною площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової забудови. Технічну документацію виконано ТОВ «Березне-землемір».

Згідно з рішенням Березнівської міської ради №16 від 02 грудня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівельі спорудпо АДРЕСА_3 за рахунок земель запасу житлової і громадської забудови. Передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на користь ОСОБА_3 площею 0,0668 га.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ 803228 власником земельної ділянки площею 0,0668 га по АДРЕСА_3 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, є ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є суміжними власниками земельних ділянок. Надалі ОСОБА_3 відчужила свою земельну ділянку ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1ст. 16 ЦК України,кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.316,321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2ст. 90 Земельного кодексу України,порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною 3ст. 152 Земельного кодексу Українивстановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування: відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Порядок набуття права власності або користування земельними ділянками, регулюється тими нормами ЗК, які були чинні на час цієї події.

01.01.2002 набрав чинності новий ЗК України. За п. 7 Перехідних положень даного кодексу, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність , у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Закон України «Про державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року набрав чинності 01 січня 2013 року, а чинний на час видачі позивачу державного акта земельний кодекс не містив посилання на реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація земельних ділянок це процедура закріплення прав власників землі та землекористувачів на земельні ділянки на основі документів, що підтверджують ці права.

Першим кроком на шляху належного оформлення прав на земельну ділянку є її формування як об`єкту цивільних прав.

Пунктом другимПрикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр»передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документаціїіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі технічна документація) включає, поряд з іншим, план меж земельної ділянки або кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки (пункт 2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом № 376 Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року).

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (частина 6 статті 24 Закону "Про Державний земельний кадастр");

Як стверджується позивачем межі його ділянки були втрачені та водночас доводить, що земельна ділянка ОСОБА_3 , а надалі ОСОБА_4 накладається на належну йому земельну ділянку.

Згідно з Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, що затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року №376, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок (пункт 4.1). Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 ЗК України (2768-14) документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (пункт 4.3). У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки (пункт 4.4.).

За клопотанням позивача ОСОБА_1 , була призначена та проведена судова земельно-технічна експертиза.

Судовою земельно-технічною експертизою №50205/1-ЮШ від 05 серпня 2015 року встановлено, що:

- Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд відповідачкою ОСОБА_3 в АДРЕСА_3 відповідає вимогамземельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

- Розроблена технічна документація (по виготовленню державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, яку використовуєпозивач ОСОБА_1 ) не відповідає вимогам щодо складу документації визначеної п.1.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року №28.

- Межі земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_3 , внесені до державного земельного кадастру та визначенні в державній системі координат, що дає можливість встановити її межі в натурі.

- Межі земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 не внесені до державного земельного кадастру, технічна документація не містить координат поворотних точок меж земельної ділянки, що не дає можливості встановити її межі в натурі.

- Натурні межі земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_3 на спірній ділянці не відповідають даним реєстрації даної земельної ділянки в державному земельному кадастрі.

- По фактичному користуванні, в існуючих межах частиною земельної ділянки, яка зареєстрована за відповідачкою ОСОБА_3 користується позивач ОСОБА_1 , площа накладання спірних земельних ділянок становить 25.8 кв.м.

- У відповідності до даних державного акту земельна ділянка, яка належить позивачу ОСОБА_1 та розташована за адресою АДРЕСА_1 , має прямокутну геометричну форму з розмірами 73м*14м. площею 1022 кв.м.

- По фактичному користуванні (в існуючих межових знаках) земельна ділянка ОСОБА_1 має складну багатокутну геометричну форму з промірами по периметру від північного кута ділянки за годинниковою стрілкою: 4,04м; 0,83м; 3,86м; 3,83м; 4,45м; 2,44м; 5,98м; 8,7м; 4,3м; 14,38м; 3,68м; 8,03м; 10,95м; 3,8м; 12,88м; 3,99м; 20,13м; 2,1м; 3,35м; 19,97м; 16,01м; 4,43м; 4,86м; 15,21м та площею 1000кв.м. За результатами натурного обстеження експертом встановлено, що фактичні межі, розміри, площа та конфігурація земельної ділянки по АДРЕСА_1 , якою користується ОСОБА_1 не відповідає даним наведеним в державному акті серії РВ№00045.

- За результатами натурного обстеження та порівняння даних реєстрації, зроблено висновок, що по існуючому користуванню існує накладання земельної ділянки, яка зареєстрована за відповідачкою ОСОБА_3 згідно даних реєстрації на земельну ділянку, якою користується позивач ОСОБА_1 .

Обставин про те, що частиною земельної ділянки, власником якої є позивач, користується відповідач, експертом встановлено не було.

Стосовно накладення земельних ділянок розміром 25,8кв.м. слід зазначити, що за висновком експерта таке накладення виникає при порівнянні частини, якою фактично користується ОСОБА_1 та частини, яка зареєстрована за ОСОБА_3 . При цьому у питанні 4 експерт, вказуючи на різницю у формі та площі, дійшов висновку, що ділянка якою фактично користується ОСОБА_1 не відповідає даним наведеним в державному акті серії РВ№00045. При цьому, повертаючись до питання 3, експерт вказує, що надана технічна документація не містить координат поворотних точок меж земельної ділянки, що не дає можливості встановити межі земельної ділянки ОСОБА_1 в натурі.

Таким чином слід погодитись з висновком, що оскільки, технічна документація на земельну ділянку позивача не відповідає встановленим нормам, натурний розмір земельної ділянки не відповідає державному акту на зазначену земельну ділянку, межі земельної ділянки не внесені до державного земельного кадастру, технічна документація не містить координат поворотних точок меж земельної ділянки, що не дає можливості встановити її межі в натурі, по фактичному користуванню, в існуючих межах частиною земельної ділянки, відповідачки ОСОБА_3 користується позивач ОСОБА_1 , а висновком експерта не встановлено, що частиною земельної ділянки яка належна позивачу ОСОБА_1 користується відповідачка ОСОБА_3 , то позивачем не доведено факту вчинення суміжними землекористувачем ОСОБА_3 перешкод у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою.

Слід зазначити, що при елементарному огляді та порівнянні графічного матеріалу долученого до висновку експерта (т.2 а.с.44,45) та планом зовнішніх меж земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,103 га за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.5, т.4 а.с.246) визначеним в Держакті серії РВ 00045, лінія розмежування є ідеально прямою і проведення її зі сторони будинку АДРЕСА_4 на відстань 73 м від двору б.35 в сторону урочища «Чемерна», кінцеву точку виведе на іншу земельну ділянку, яка знаходиться навіть за межами ділянки належної до б. № 33/2, а саме № 33/1.

Тобто, ця обставина вказує на невідповідність зовнішніх меж земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,103 га за адресою АДРЕСА_1 належної ОСОБА_1 визначених ще при видачі йому Держакту в формі прямокутника, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, складна багатокутна геометрична формамежі міжземельними ділянкаминалежних доб.35та б.33 склалась ще при попередніх користувачах/власниках.

За обставин що склались між сторонами та незбереження позивачем ОСОБА_1 межових знаків на спірну земельну ділянку, посилання позивача на межі належної йому земельної ділянки визначеної в Держакті РВ 00045, як беззастережний доказ його вимог, не заслуговує на увагу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильний висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Щодо вимог про повернення судового збору, що сплачений у зв`язку зі збільшенням позовних вимог, то слід вказати наступне.

Заява про збільшення позовних вимог надійшла до Березнівського районного суду Рівненської області 13 жовтня 2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи 11 жовтня 2021 року справа №555/1289/14 прийнята до свого провадження Костопільським районним судом Рівненської області.

Таким чином у разі сплати судового збору за реквізитами суду, у якому справа не перебуває, такий судовий збір підлягає поверненню у позапроцесуальному порядку відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Відстрочений ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1488,6 грн. слід стягнути з нього в дохід держави.

Керуючись ст. ст.367,368,374,375,376,381,382,383,384,390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2022 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 1488,6 грн. судового збору в дохід держави.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 19 травня 2023 року.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Майданік В.В.