Постанова

від 20.09.2022 по справі 626/182/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 626/182/21 Номер провадження 22-ц/814/2028/22Головуючий у 1-й інстанції Дудченко В.О. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,

при секретарі Гречці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 20 квітня 2022 року та

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2022 року

та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» про повернення земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» про повернення земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що у власності ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка, розміром 10,38 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0032, яка належить йому на праві власності на підставі державного акту на землю від 27 лютого 2001 року серія ІІ-ХР №059970 та на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31 січня 2012 року. Дану земельну ділянку від отримав у спадок від ОСОБА_2 . В 2006 року між ОСОБА_2 та ПАОП «Промінь» був укладений договір оренди землі на 12 років. Після закінчення строку договору він звернувся до ПАОП «Промінь» про повернення йому земельної ділянки, так як він не мав наміру продовжувати договір оренди. З інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно встановлено, що договір оренди землі №691 від 01 листопада 2006 року між його спадкодавцем та ПАОП «Промінь» укладено строком на 25 років. Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса №2416 від 24 березня 2020 року підпис від імені ОСОБА_2 в договорі оренди земельної ділянки №691 від 01 листопада 2006 року, виконаний не ОСОБА_2 . Дана експертиза була проведена в справі №626/2545/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАОП «Промінь» про визнання договору оренди землі недійсним на вказану вище земельну ділянку. Так як його спадкодавець договір оренди №691 від 01 листопада 2006 року не підписувала, відповідно істотних умов цього договору не погоджувала, тому такий договір є неукладеним. Враховуючи, що даний договір є неукладеним, він не позбавлений права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію речового права.

Просив зобов`язати ПАОП «Промінь» повернути йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,38 га кадастровий номер 6323381200:14:000:0032, яка належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31 січня 2012 року, спадкова справа №69/2011, зареєстрованого в реєстрі за №161;

скасувати державну реєстрацію договору оренди землі, а саме договору оренди землі №691 від 01 листопада 2006 року укладеного строком на 25 років між ПАОП «Промінь» та ОСОБА_2 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 20 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ПАОП «Промінь» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,3822 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0032, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31 січня 2012 року, спадкова справа №69/2011, зареєстрованого в реєстрі за №161.

Скасувано запис про державну реєстрацію права оренди ПАОП «Промінь» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,3822, га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0032, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31 січня 2012 року, спадкова справа №69/2011, зареєстрованого в реєстрі за №161, відповідно до договору оренди №591 від 01 листопада 2006 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Стягнуто з ПАОП «Промінь» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 1179 грн 66 коп.

Додатковим рішення Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2022 року стягнуто з ПАОП «Промінь» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат понесених ним на надання правової допомоги 2500 гривень 00 коп.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Приватно аграрно-орендного підприємство «Промінь» не погодившись з рішенням оскаржило його в апеляційному порядку. Просило рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

З додатковим рішення не погодився ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу. Просив його скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на його користь сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи апеляційної скарги ПАОП «Промінь»

В обґрунтування апеляційної скарги ПАОП «Промінь» зазначає, що саме ОСОБА_1 підписувався договір укладений між відповідачем та його матір`ю, а тому він був ознайомлений з його умовами. Крім того, вже з ОСОБА_1 укладалися додаткові угоди до зазначеного договору в тому числі щодо збільшення розміру орендної плати. Вважає, що дії відповідача є недобросовісними.

Узагальнені доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції помилково взято до уваги заперечення відповідача на клопотання про ухвалення додатково рішення, оскільки його копія не надсилалася позивачу, а саме заперечення не містить жодних доказів щодо необґрунтованості та завищеного розміру витрат на правничу допомогу.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31 січня 2012 року, спадкова справа №69/2011, зареєстрованого в реєстрі за №161 (а.с. 17) належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 10,38 кадастровий номер 6323381200:14:000:0032, яка розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської, у зв`язку із реформуванням органів місцевого самоврядування Красноградського району Харківської області на даний час на території Наталиської сільської ради Красноградського району Харківської області.

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ХР №059970 (а.с. 16).

З копії договору оренди земельної ділянки №691 від 01 листопада 2006 року вбачається, що між ОСОБА_2 та ПАОП «Промінь» укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 25 років, починаючи з дати його реєстрації. Договір зареєстрований 14 березня 2007 року за №040769800032 у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (а.с. 18-23).

Відповідно до акту передачі-прийому земельних ділянок згідно з договором оренди від 01 листопада 2006 року земельна ділянка ОСОБА_2 площею 10,38 га ріллі із земель Кобзівської сільської ради була передана орендарю ПАОП «Промінь» згідно з планом (схемою) розміщення земельної ділянки на місцевості (а.с. 24).

ОСОБА_1 не заперечує договірних відносин з ПАОП «Промінь» щодо оренди його земельної ділянки, в той час зазначає, що договір оренди земельної ділянки його спадкодавець укладала на 12 років, а не на 25 років.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 09 листопада 2020 року №626/2545/19 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАОП «Промінь» про визнання договору оренди землі недійсним - відмовлено, з підстав обрання позивачами неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним, так як спірний договір №691 від 01 листопада 2006 року оренди землі є неукладеним.

У справі №626/2545/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАОП «Промінь» про визнання договору оренди землі недійсним за клопотанням ОСОБА_1 була призначена почеркознавча експертиза у ХНДІСЕ М.С.Бокаріуса.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №2416 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 23 квітня 2020 року підписи від імені ОСОБА_2 у договорі оренди земельної ділянки №681 від 01 листопада 2006 року, розташований на основній сторінці договору, у графі «Орендодавець ОСОБА_2 » - виконаний не ОСОБА_2 . Цей підпис виконаний ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10 вересня 2020 року зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323381200:14:000:0032, площею 10,3822 га за ПАОП «Промінь», підстава виникнення іншого речового права договір оренди землі №691 від 01 листопада 2006 року, додаткові угоди від 10 червня 2013 року, 01 грудня 2016 року, 01 грудня 2015 року, 01 грудня 2013 року, 27 грудня 2019 року.

Позиція суду апеляційної інстанції

Щодо вирішення позову по суті

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У частині 1 статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У пункті 7.27 постанови від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до висновку експерта підпис у договорі оренди землі здійснено не ОСОБА_2 , а іншою особою.

В апеляційній скарзі ПАОП «Промінь» зазначає, що дійсно договір підписувався не ОСОБА_2 , а її сином ОСОБА_1 .

Однак відповідачем не надано жодних доказів, що на момент підписання зазначеного вище договору ОСОБА_1 мав право укладати договори від імені ОСОБА_2 .

Установивши факт непідписання ОСОБА_2 договору оренди спірної земельної ділянки, що свідчить про не укладення нею цього договору, відсутність волевиявлення власника на передачу в оренду земельної ділянки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо інших доводів апеляційної скарги

Не є підставою для скасування рішення суду посилання відповідача на додаткові угоди укладені між ПАОП «Промінь» та ОСОБА_2 оскільки дані угоди стосуються виключно розміру орендної плати.

При цьому, при розгляді справи позивач пояснив, що на момент укладення даних додаткових угод вважав, що між його матір`ю та відповідачем укладався договір оренди.

Щодо оскарження додаткового рішення

За правилами ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи при розгляді заяви про винесення додаткового рішення відповідач заперечував щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

Аналізуючи матеріали справи та докази надані стороною позивача щодо витрат на правничу допомого суд першої інстанції вірно звернув увагу, що заява подана адвокатом Тимошенком Д.В. на відшкодування наданої ним правничої допомоги, тоді як на початку розгляду справи інтереси позивача представляла адвокат Лобач Н.І., що підтверджується ордером на надання правової допомоги № 058568 ( а.с.25).

При цьому ОСОБА_3 подав до суду на підтвердження витрат наступні документи: договір про надання правової допомоги № 2 від 18 червня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Тимошенко Д.В. (а.с. 144); додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 2 від 18 червня 2021 року, яким визначено розмір та порядок оплати гонорару у справі № 626/182/21, а саме: ознайомлення з матеріалами справи 4 год. - 4000 грн, написання заяв, клопотань, заперечень 1 арк. по 500 грн; участь у судовому засіданні 1 шт. - 2000 грн (а.с. 146); квитанції № 1 від 04 травня 2022 року на суму 3000,00 грн та №1 від 18 червня 2021 року на суму 6000,00 грн (а.с. 149-150). Загальна сума становить 9000 грн.

Також надано акт виконаних робіт від 04 травня 2022 року за договором про надання правової допомоги № 2 від 18 червня 2021 року у справі № 626/182/21 надані наступні послуги: ознайомлення з матеріалами справи 4 год. - 4000 грн; написання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції №3/8-4 від 03 серпня 2021 року 1 арк. - 500 грн; участь в судовому засіданні 09 вересня 2021 року 1 шт. -2000 грн; написання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції № 8/9-3 від 06 вересня 2021 року 1 арк. - 500 грн; написання заяви про виключення третьої особи № 7/9-3 від 07 вересня 2021 1 арк. - 500 грн; написання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції №30/9-2 від 30 вересня 2021 року 1 арк. - 500 грн; написання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції №31/10-1 від 31 жовтня 2021 року 1 арк. - 500 грн; написання заяви про розгляд справи без участі позивача №26/1-2 від 26 січня 2022 року 1 арк. - 500 грн. (а.с. 147).

Проаналізувавши об`єм вчинених адвокатом дій, та складність справи суд апеляційної інстанції враховує, що адвокат Тимошенку Д.В. вступив в справу вже на момент її розгляду, а не подачі позову, та погоджується з висновками зробленими судом першої інстанції, щодо невеликого обсягу справи.

При цьому суд першої інстанції вірно звернув увагу, що у справі відбулося лише одне судове засідання, а заяви про відео конференцію, які містяться в матеріалах справи не становлять складності в їх складанні та за своїм змістом є однаковими, інші заяви, що містяться в матеріалах справи також є невеликі за обсягом та не складні за змістом.

За вказаних обставин колегія суддів вважає висновки викладені в додатковому рішенні щодо розмір витрат на правничу допомогу обґрунтованим, а розмір стягнутих витрат спів мірним з наданими послугами адвоката.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, які відповідають вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Зважаючи на наведене апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду та додаткове рішення суду - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги приватного аграрно-орендногопідприємства «Промінь»та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 20 квітня 2022 року та додаткове рішення Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2022 року

Головуючий С.А. Гальонкін

Судді Г.Л. Карпушин

О.Ю. Кузнєцова