Постанова

від 15.09.2022 по справі 396/920/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2022 року м. Кропивницький

справа № 396/920/18

провадження № 22-ц/4809/743/22

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Дьомич Л. М., Письменного О. А.,

секретар судового засідання Завітневич О. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Руденко Ганна Валентинівна,

відповідачі - ОСОБА_2 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»,

представник відповідача СТОВ «Зоря» - адвокат Ямельська Христина Юріївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Руденко Ганна Валентинівна, та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2022 у складі судді Русіної А. А.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

01.06.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , СТОВ "Зоря", в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову (а.с.215-221 т.1), просила витребувати із чужого незаконного володіння СТОВ «Зоря» на користь позивача земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:0193 площею 6,3108 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, скасувати державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строк дії до 08.08.2117, на земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:0193, площею 6,3108 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, суб`єкт речового права СТОВ «Зоря», ЄДРПОУ 30350894, номер запису про речове право 21834248, вчинений 08.08.2017 державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В. В., припинивши вказане речове право; - витребувати із чужого незаконного володіння СТОВ «Зоря» на користь позивача земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:0077 площею 6,2009 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, скасувати державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строк дії до 08.08.2117, на земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:0077 площею 6,2009 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, суб`єкт речового права - СТОВ «Зоря», Код ЄДРПОУ 30350894, номер запису про речове право 21832020, вчинений 08.08.2017 ОСОБА_3 - державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, припинивши вказане речове право; витребувати із чужого незаконного володіння СТОВ «Зоря» на користь позивача земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:2003 площею 4,1603 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, скасувати державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строк дії до 08.08.2117, на земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:2003 площею 4,1603 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, суб`єкт речового права - СТОВ «Зоря», Код ЄДРПОУ 30350894, номер запису про речове право 21830791, вчинений 08.08.2017 ОСОБА_3 - державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, припинивши вказане речове право, витребувати із чужого незаконного володіння СТОВ «Зоря» на користь позивача земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:2004 площею 1,7207 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, скасувати державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строк дії до 08.08.2117, на земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:2004 площею 1,7207 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, суб`єкт речового права - СТОВ «Зоря», код ЄДРПОУ 30350894, номер запису про речове право 21833340, вчинений 08.08.2017 ОСОБА_3 - державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, припинивши вказане речове право.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач набула права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 6,2009 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що підтверджувалося державним актом на право приватної власності на землю серії КР №3524080600:02:00:193, виданим 29.12.1999 Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області. Крім того, позивач успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 6,31 га, земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 4,16 га та № НОМЕР_4 площею 1,72 га для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Належними позивачеві земельними ділянками користувалося ТОВ «Зоря» на підставі договорів оренди, в подальшому ОСОБА_1 видала довіреність на ім`я ОСОБА_5 , надавши останній повноваження розпоряджатися вказаними земельними ділянками сільськогосподарського призначення, з метою переукладення договорів оренди землі.

17.05.2017 на звернення ОСОБА_1 щодо виплати коштів за оренду належних їй земельних ділянок ОСОБА_2 надав письмові довідки, з яких стало відомо, що вона є власницею трьох ділянок площею по 0,1 га кожна.

Позивач встановила, що від її імені ОСОБА_5 були укладені договори міни, на підставі яких відбувся обмін і належні їй спірні земельні ділянки перейшли у власність ОСОБА_2 .

22.05.2017 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу з заявою про надання копій договорів міни, які отримала вперше 22.05.2017 щодо земельних ділянок за №194, 199-1 та 199-2, укладених протягом 2014 року.

Від приватного нотаріуса Української Н.М. ОСОБА_1 стало відомо, що 22.07.2015 також був укладений договір міни на земельну ділянку №193, копію якого на відповідний письмовий запит позивач отримала 22.06.2017.

Для захисту своїх порушених прав позивач звернулася до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Н.М.про визнання недійсними зазначених договорів міни та скасування державної реєстрації права власності, яке виникло на підставі вказаних договорів.

Рішенням Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області від 06.12.2017 по справі №396/1156/17 та постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 17.04.2018 вказані договори міни земельних ділянок визнані недійсними та скасовано їх державну реєстрацію.

Задля виконання судового рішення ОСОБА_1 звернулася в Центр надання адміністративних послуг Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, яким внесені зміни до Державного реєстру прав, скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на належні позивачеві земельні ділянки с/г призначення, що виникло на підставі недійсних договорів міни, відновлено законне право власності ОСОБА_1 на вказані чотири земельні ділянки.

З інформаційних довідок з Державних реєстрів ОСОБА_1 стало відомо, що між ОСОБА_2 та СТОВ «Зоря» були укладені договори про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 08.08.2017 , на підставі яких власник передав емфітевту право володіння та право цільового використання (емфітевничне право) щодо спірних земельних ділянок.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2022 поновленострок звернення до суду з позовом та задоволено частково вказаний позов.

Витребувано із чужого незаконного володіння СТОВ «Зоря» на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:0193 площею 6,3108 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Витребувано із чужого незаконного володіння СТОВ «Зоря» на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:0077 площею 6,2009 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Витребувано із чужого незаконного володіння СТОВ «Зоря» на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:2003 площею 4,1603 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Витребувано із чужого незаконного володіння СТОВ «Зоря» на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:2004 площею 1,7207 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 незаконно заволодів земельною ділянкою загальною площею 4,1603 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2003, земельною ділянкою загальною площею 1,7207 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2004,земельною ділянкоюзагальною площею 6,2009 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:0077, та земельною ділянкоюзагальною площею 6,3108 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0193, оскільки договори міни земельних ділянок визнані судом недійсними, як такі, що укладені в період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також з порушенням вимог ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток».

Суд вважав, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту.

Суд дійшов висновку про можливість витребування спірних земельних ділянок у СТОВ «Зоря» - емфітевта, який виступає володільцем та користувачем цих земельних ділянок, тобто останнім набувачем, до якого поза волею титульного власника перейшло таке право, що відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації речового права користування вказаними земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строком дії до 08.08.2117, суд зазначив, що з 16.01.2020, тобто на час ухвалення оскарженого судового рішення, законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак заявлені вимоги позивача не зможуть забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а значить не спроможний надати особі ефективний захист її прав, за таких обставин позивач буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх порушених прав у спосіб, зазначений в позовній заяві, а саме шляхом ухвалення судового рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію договорів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник позивача адвокат Руденко Г. В. подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення в частині про відмову у задоволенні позовних вимог та ухвалення нового рішення про скасування державної реєстрації речового права СТОВ «Зоря» на спірні земельні ділянки, припинивши вказане речове право.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вказує, що суд посилаючись на змінені позовні вимоги зазначає їх не так, як зазначено у заяві про зміну предмету позову, суд виклав їх у рішенні: - скасувати державну реєстрацію договорів про право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), а у заяві позивача було вказано: - скасувати державну реєстрацію речового права користування чотирма земельними ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

В рішенні йдеться про те, що позивач звернувся нібито із вимогами щодо скасування державної реєстрації договорів емфітевзису, проте таких позовних вимог позивачем не заявлялось.

Також зазначає, що у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відзив на цю апеляційну скаргу не подано.

СТОВ «Зоря» також подало апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не врахував, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту прав - пред`явлено віндикаційний позов, при вирішенні спору неправильно застосував норми ст. 387, 388 ЦК УКраїни.

Відповідач СТОВ «Зоря» вважає себе добросовісним набувачем речових прав на спірні земельні ділянки, оскільки на час укладення договорів емфітевзису договори міни земельних ділянок були чинними.

Визнані судом підстави для поновлення позивачу строку позовної давності та думку СТОВ «Зоря» не є поважними.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представник позивача адвокат Руденко Г. В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині без змін.

Вважає рішення суду в частині задоволених позовних вимог законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши поясненняпредставника позивачаадвоката РуденкоА.В.,яка підтрималадоводи апеляційноїскарги позивачата заперечувалапроти задоволенняскарги СТОВ«Зоря», представника СТОВ«Зоря» адвокатаЯмельської Х.Ю.,яка якапідтримала доводиапеляційної скаргиСТОВ «Зоря»та заперечувалапроти задоволенняскарги позивача,вивчивши матеріалисправи,перевіривши доводиапеляційної скарги,законність іобґрунтованість рішеннясуду першоїінстанції умежах,передбачених ст.367ЦПК України,колегія суддівдійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга СТОВ «Зоря» не підлягає задоволенню.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

Позивач ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 6,2009 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що підтверджувалося державним актом на право приватної власності на землю серії КР №3524080600:02:00:193, виданим 29.12.1999 Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області. Крім того, позивач успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 6,31 га, земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 4,16 га та № НОМЕР_4 площею 1,72 га для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Належними позивачеві земельними ділянками користувалося ТОВ «Зоря» на підставі договорів оренди.

ОСОБА_1 видала довіреність на ім`я ОСОБА_5 , надавши останній повноваження розпоряджатися вказаними земельними ділянками сільськогосподарського призначення, з метою переукладення договорів оренди землі.

25 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , інтереси якої на підставі нотаріально посвідченого доручення,представляла ОСОБА_5 , було укладено договір міни про те, що ОСОБА_2 міняє земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарствазкадастровим номером 3524010100:02:000:9457, на земельну ділянку належну позивачці з кадастровим №3524080600:02:002:2003, без грошової доплати. Договір міни від 25.04.2014 року зареєстровано за № 472.

22 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , інтереси якої на підставі нотаріально посвідченого доручення представляла Погрібна Г.І., було укладено договір міни про те, що ОСОБА_2 міняє земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства зкадастровим номером 3524010100:02:000:9479 на земельну ділянку належну позивачці з кадастровий №3524080600:02:002:0193, без грошової доплати. Договір міни від 22.07.2014 року зареєстровано за № 1128.

Після оформлення та державної реєстрації договорів міни земельних ділянок, право на земельні ділянки, а саме: на земельну ділянкузагальною площею 4,1603 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2003, на земельну ділянку загальною площею 1,7207 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2004, наземельну ділянкузагальною площею 6,2009 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:0077, та на земельну ділянкузагальною площею 6,3108 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0193оформив на себе ОСОБА_2 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1 а.с.46,47,48,49).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформаційна довідка складена 18.05.2018 року за номером 124476923, вбачається, що 08.08.2017 року державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В.В. внесено запис про інше речове право за№21834248; вид іншого речового права - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); строк дії: до 08.08.2117 року; правокористувач (емфітевт) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»; підстава виникнення іншого речового права - договір про право користування чужою земельною ділянкою (емфітевзис), виданий 08.08.2017 року та укладений між емфітевтом СТОВ «Зоря» та власником ОСОБА_2 .. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяженьіндексний номер 36578376від 11.08.2017 року; предметом цього договору є земельна ділянка зкадастровим №3524080600:02:002:0193, площею 6,3108 га, яка призначена для товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїиського району Кіровоградської області (том 1 а.с.50-56).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформаційна довідка складена 18.05.2018 року за номером 124477820, вбачається, що 08.08.2017 року державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В.В. внесено запис про інше речове право за№21832020;вид іншого речового права - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); строк дії: до 08.08.2117 року; правокористувач (емфітевт) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»; підстава виникнення іншого речового права - договір про право користування чужою земельною ділянкою (емфітевзис), виданий 08.08.2017 року та укладений між емфітевтом СТОВ`Зоря» та власником ОСОБА_2 . Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 36576083 від 11.08.2017 року; предметом цього договору є земельна ділянка з кадастровим № 3524080600:02:002:0077, площею 6,2009 га, яка призначена для товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (том 1 а.с.57-63).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформаційна довідка складена 18.05.2018 року за номером 124478831, вбачається, що 08.08.2017 року державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В.В. внесено запис про інше речове право за№21833340; вид іншого речового права - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); строк дії: до 08.08.2117 року; правокористувач (емфітевт) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»; підстава виникнення іншого речового права - договір про право користування чужою земельною ділянкою (емфітевзис), виданий 08.08.2017 року та укладений між емфітевтом СТОВ «Зоря» та власником ОСОБА_2 .. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяженьіндексний номер 36577438 від 11.08.2017 року; предметом цього договору є земельна ділянказ кадастровим № 3524080600:02:002:2004, площею 1,7207 га, яка призначена для товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (том 1 а.с.64-69).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформаційна довідка складена 18.05.2018 року за номером 124475001, 08.08.2017 державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В. В. внесено запис про інше речове право за№21830791; вид іншого речового права - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); строк дії : до 08.08.2117 року; правокористувач (емфітевт) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»; підстава виникнення іншого речового права - договір про право користування чужою земельною ділянкою (емфітевзис), виданий 08.08.2017 року та укладений між емфітевтом СТОВ`Зоря» та власником ОСОБА_2 .. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяженьіндексний номер 36574806 від 11.08.2017 року; предметом цього договору є земельна ділянка з кадастровим № 3524080600:02:002:2003, площею 4,1603 га, яка призначена для товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїиського району Кіровоградської області (том 1 а.с.70-75).

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.12.2017 у цивільній справі №396/1156/17визнано недійсним договір міни земельної ділянки № НОМЕР_2 , загальною площею 6,3108 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0193, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 22 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1128. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_2 , загальною площею 6,3108 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0193 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виникло на підставі договору міни №1128 від 22.07.2015 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (том 1 а.с. 23-31).

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 17.04.2018, яка набрала законної сили, рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.12.2017 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів міни скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним договір міни земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 6,2009 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:0077, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 17 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М. та зареєстрований в реєстрі за 76. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею 6,2009 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:0077 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виникло на підставі договору міни № 76 від 17.01.2014 року. Визнано недійсним договір міни земельної ділянки № НОМЕР_3 , загальною площею 4,1603 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2003, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 25 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М. та зареєстрований в реєстрі за 469. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_3 , загальною тощею 4,1603 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2003 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виникло на підставі договору міни № 469 від 25.04.2014 року. Визнано недійсним договір міни земельної ділянки № НОМЕР_4 , загальною площею 1,7207 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2004, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 25 квітня 2014 року між' ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїиського нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М. та зареєстрований в реєстрі за 472. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_3 , загальною площею 1,7207 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2004 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виникло на підставі договору міни № 472 від 25.04.2014 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін ( том 1 а.с. 32-45).

Судом встановлено, що в інтересах ОСОБА_6 ОСОБА_7 була подана апеляційна скарга на рішення Новоукраїнського районного суду від 06.12.2017, та ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.03.2021 року, що залишена без змін постановою Верховного Суду від 23.09.2021, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 , який діяв в інтересах ОСОБА_6 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.12.2017 року закрито (том 1 а.с. 190-195).

Позивач ОСОБА_1 відновила своє право власності на земельні ділянки: з кадастровим номером 3524080600:02:002:2003, загальною площею 4,1603 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2004, загальною площею 1,7207 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:0077,загальною площею 6,2009 га, та із кадастровим номером 3524080600:02:002:0193, загальною площею 6,3108 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, інформаційні довідки від 28.10.2021 року (том 1 а.с. 223, 224, 225, 226), проте її право володіння і користування обмежене, оскільки на підставі укладених між ОСОБА_2 і СТОВ "Зоря" договорів про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), на строк до 08.08.2117 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право володіння та право цільового користування (емфітевтичне право) спірними земельними ділянками за правокористувачем (емфітевтом) СТОВ «Зоря» (т. 1 а. с. 223-226зв).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до ч. 4ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц(провадження № 61-11сво17) вказано, що «преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта».

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.12.2017 та постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 17.04.2018, які набрали законної сили, встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР №3524080600:02:00:193, виданого 29.12.1999 Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 6,2009 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Крім того, позивач успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 земельну ділянку№ НОМЕР_2 , загальною площею 6,3108 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0193,земельну ділянку № НОМЕР_3 , загальною площею 4,1603 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2003, земельну ділянку № НОМЕР_4 , загальною площею 1,7207 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2004 для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.Належними позивачу земельними ділянками користувалось TOB «Зоря» на підставі договорів оренди.

Рішеннями також встановлено, що від приватного нотаріуса Української Н.М. позивач дізналась, що від імені ОСОБА_1 , інтереси якої на підставі нотаріально посвідченого доручення представляла ОСОБА_5 , були укладені договори міни, на підставі яких відбувся обмін і належні їй спірні земельні ділянки перейшли у власність ОСОБА_2

ОСОБА_1 відновила своє право власності земельної ділянки загальною площею 4,1603 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2003, земельної ділянки загальною площею 1,7207 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2004,земельної ділянкизагальною площею 6,2009 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:0077, та земельної ділянкизагальною площею 6,3108 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0193, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, інформаційні довідки від 28.10.2021 року (том 1 а.с.223, 224, 225, 226).

На той час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване право володіння та право цільового користування (емфітевтичне право) спірними земельними ділянками за правокористувачем (емфітевтом) СТОВ «Зоря» на підставіукладених між ОСОБА_2 та СТОВ «Зоря» договорів про право користування чужою земельною ділянкою (емфітевзис) від 08.08.2017.

За змістом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Статтею 16 ЦК Українивизначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Главою 29 ЦК Українивизначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

ЦК Українипередбачені засади захисту права власності, зокрема право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) та від добросовісного набувача (стаття 388 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і фактичним володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першоюстатті 388 ЦК України(висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 28 листопада 2018 року у справа № 504/2864/13-ц (провадження№ 14-452цс18), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 201/12925/17 (провадження № 61-2178св19).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц викладено такі правові висновки.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом з тим, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що вона вже викладала подібні за змістом висновки у своїй постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19). В пункті 7.27 цієї постанови зазначено: «Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок». Водночас використання у першому реченні слів «(тимчасовим володільцем)» може справляти хибне враження, ніби зайняття земельної ділянки може означати заволодіння (хоч би і тимчасове) цією ділянкою порушником, за яким не зареєстроване право власності, що не відповідало би принципу реєстраційного посвідчення володіння; тому зазначені слова є зайвими. Крім того, за змістом статті 391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не права володіння (яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень); тому слово «права» у першому реченні є зайвим. З метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду відступила від наведеного висновку шляхом уточнення, виклавши його перше речення так: зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Зокрема, в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Суд правомірно вважав, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту прав, що відповідає вищенаведеним правовим висновкам ВП ВС, які в силу вимог ч.4ст.263 ЦПК України, є обов`язковими для суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) наведено правовий висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей387і388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі в тимчасове користування, суд відповідно достатті 33 ЦПКза клопотанням позивача залучає цю особу як співвідповідача.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно вважав, що власник земельної ділянки може витребувати її у особи, яка нею володіє і користується на підставі правочину, укладеного із добросовісним набувачем, без попереднього визнання такого правочину недійсним, оскільки у такому разі витребування спірної земельної ділянки лише у добросовісного набувача не буде ефективним способом захисту порушеного права, а поновивши своє право власності власник не може його реалізувати в повній мірі.

Суд врахував рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.12.2017 та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 17.04.2018, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 незаконно заволодів земельною ділянкою загальною площею 4,1603 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2003, земельною ділянкою загальною площею 1,7207 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:2004,земельною ділянкоюзагальною площею 6,2009 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:0077, та земельною ділянкоюзагальною площею 6,3108 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0193, належних на праві власності позивачу ОСОБА_1 , оскільки договори міни земельних ділянок є недійсними, як такі, що укладені в період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також з порушенням вимог ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток».

Встановлено, що вказані земельні ділянки після укладення договорів міни земельних ділянок були переданіСТОВ «Зоря» у володіння та користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договорів про право користування чужою земельною ділянкою (емфітевзис) від 08.08.2017, укладених між СТОВ «Зоря» та ОСОБА_2 на термін до 08.08.2117.

На момент пред`явлення позову до суду, станом на 01.06.2018, право власності на спірні земельні ділянки не було зареєстроване за позивачем, остання зареєструвала своє право власності на ці земельні ділянки після визнання договорів міни земельних ділянок недійсними, однак її право володіння і користування земельними ділянками порушене і підлягає захисту, оскільки на підставі укладених між ОСОБА_2 і СТОВ "Зоря" договорів про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), на строк до 08.08.2117 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право володіння та право цільового користування (емфітевтичне право) спірними земельними ділянками за правокористувачем (емфітевтом) СТОВ «Зоря».

Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що витребування спірних земельних ділянок у СТОВ «Зоря», який як емфітевт на підставі до норм ст. 410 ЦК УКраїни має право володіти та користуватись цими земельними ділянками в повному обсязі відповідно до умов укладених між ОСОБА_2 і СТОВ "Зоря" договорів про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), на строк до 08.08.2117, що відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника нерухомого майна.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Суд першої інстанції встановив та правильно виходив з того, що позивач дізналася про своє порушене право внаслідок укладення спірних договорів емфітевзісу в 2017 році, в тому ж році звернулась до суду за захистом своїх прав з позовом про визнання недійними договорів міни земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації, з позовом про визнання недійсних договорів про право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), скасування реєстрації іншого речового права, позивач звернулася до суду 01.06.2018, проте у зв`язку з тривалим розглядом справи та зупиненням її до розгляду справи щодо визнання недійними договорів міни земельних ділянок, та у зв`язку зі зміною під час розгляду вказаної справи правової позиції Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у такій категорії справ, заявила про витребування із чужого незаконного володіння цих земельних ділянок та скасування державної реєстрації іншого речового права, що виникло на підставі спірних договорів про право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), необхідно поновити позивачу строк на звернення до суду з цим позовом.

Враховуючи викладене,колегія суддіввважає,що судпершої інстанціїповно тавсебічно дослідивобставини справи,перевірив їхдоказами,які оціненона предметналежності,допустимості,достовірності,правильно встановивспірні правовідносинисторін,норми права,які підлягаютьзастосуванню доних,та дійшовобґрунтованого висновкупро наявністьпідстав длязадоволення позовув частинівитребування спірних земельнихділянок з незаконноговолодіння СТОВ «Зоря» .

Доводи апеляційної скарги СТОВ «Зоря» не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення в частині задоволених позовних вимог постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, які знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.

Безпідставним є твердження СТОВ «Зоря» про те, що позивач обрала неправильний та неефектиний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки як було встановлено судом і підтверджується дослідженими доказами ОСОБА_1 як власник позбавлена можливості в повному обсязі володіти і користуватись належними їй спірними земельними ділянками, право володіння і користування якими зареєстроване за СТОВ «Зоря» (емфітевтом) до 2118 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації чужого речового права, суд першої інстанції, посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021року у справі № 913/175/20, виснував, що з урахуванням норм чинної редакції ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" позивач позбавлена можливості ефективного захисту своїх порушених прав шляхом ухвалення судового рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію договорів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час внесення оскарженого запису державного реєстратора) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1-3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За вказаного, враховуючи, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору, державна реєстрація речового права володіння і користування спірними земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) СТОВ «Зоря» порушує права ОСОБА_1 , тому вона обрала ефективний спосіб захисту своїх прав, заявивши позовні вимоги про скасування державної реєстрації такого речового права права, які підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених в оскарженому судовому рішенні, обставинам справи та неточним розумінням позовної вимоги рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , СТОВ «Зоря» про скасування державної реєстрації речового права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), підлягає скасуваннюа через порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2022 відповідає обставинам справи, ґрунтується на досліджених і належно оцінених судом доказах і ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідно до вимог ст. ст. 374, 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача СТОВ «Зоря» на користь позивача підлягає стягненню 7048,00 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви (2820,00 грн а.с.1 т.1) та апеляційної скарги (4228,80 грн, а.с.174 т.2).

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарськоготовариства зобмеженою відповідальністю«Зоря» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Руденко Ганна Валентинівна, задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2022 в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації речового права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Зоря» проскасування державноїреєстрації речового права користування земельними ділянками для сільськогосподарськихпотреб (емфітевзису) задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:0193, площею 6,3108 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, суб`єкт речового права СТОВ «Зоря», ЄДРПОУ 30350894, номер запису про речове право 21834248, вчинений 08.08.2017 державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В. В.

Скасувати державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:0077, площею 6,2009 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, суб`єкт речового права - СТОВ «Зоря», ЄДРПОУ 30350894, номер запису про речове право 21832020, вчинений 08.08.2017 державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В. В.

Скасувати державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:2003, площею 4,1603 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, суб`єкт речового права - СТОВ «Зоря», ЄДРПОУ 30350894, номер запису про речове право 21830791, вчинений 08.08.2017 державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В. В.

Скасувати державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку кадастровий номер 3524080600:02:002:2004, площею 1,7207 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, суб`єкт речового права - СТОВ «Зоря», ЄДРПОУ 30350894, номер запису про речове право 21833340, вчинений 08.08.2017 державним реєстратором Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В. В.

В порядку розподілу судових витрат стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на користь ОСОБА_1 - 7048,00 грн сплаченого судового збору.

В іншій частині рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2022 залишити без змін.

Постанова апеляційного судунабирає законноїсили здня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді Л. М. Дьомич

О. А. Письменний