Постанова

від 08.09.2022 по справі 910/9159/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2022 р. Справа№ 910/9159/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання:Дерій В.В.

за участю представників згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Нечитайленко Олександр Володимирович (адвокат) (в залі суду);

від відповідачів: 1. ОСОБА_1 (адвокат) (в залі суду);

2. Журавель Руслана Олегівна (в залі суду);

3. не з`явився;

від третіх осіб: 1. не з`явився;

2. ОСОБА_2 (адвокат) (в залі суду);

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022, повне рішення складено 01.02.2022 у справі № 910/9159/21 (суддя Марченко О.В.)

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан",

ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства та скасування реєстраційних дій,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

ОСОБА_4 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан", ОСОБА_3 , про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ Каштан-Оптіма, оформлених протоколами від 19.03.2021 та від 20.03.2021 № 2/2021; визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Каштан-Оптіма" та скасування реєстраційних дій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21 позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан", ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства та скасування реєстраційних дій задоволено частково. Визнано недійсним повністю рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", оформлені протоколом від 19.03.2021 №1/2021. Визнано недійсним повністю рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма", оформлені протоколом від 20.03.2021 №2/2021. Визнано недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" від 20.03.2021, підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" і ОСОБА_3 , посвідчений 20.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №№ 357, 358. Скасовано реєстраційну дію, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. 22.03.2021 08:17:06, 10007210700013027660, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" на користь ОСОБА_4 9 080,00 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що оскільки загальні збори учасників ТОВ "Каштан-Оптіма" 19.03.2021 і 20.03.2021 були проведені без належного повідомлення ОСОБА_4 про їх проведення, що позбавило останню як учасника (акціонера) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах, а на загальних зборах учасників, проведених 20.03.2021 було вирішено питання щодо продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" вартістю 6 511 300 грн, що значно перевищує розмір статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма" та не могло бути прийнято у зв`язку з відсутністю у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників товариства, то позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Каштан-Оптіма", оформлених протоколами від 19.03.2021 № 1/2021 і від 20.03.2021 № 2/2021, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскільки вказані рішення визнані недійсними, то і акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" підлягає визнанню недійсним, оскільки підписаний від імені ТОВ "Каштан-Оптіма" неуповноваженою особою. З урахуванням визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" реєстраційна дія, вчинена 22.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. на підставі такого акта, також підлягає скасуванню. Що ж до скасування реєстраційної дії, проведеної 20.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Каштан-Оптіма", оформленого протоколом від 19.03.2021 № 1/2021, то оскільки державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили, що передбачено пунктом 2 частин першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а судом визнано таке рішення недійсним, така вимога задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21 до свого провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом першої інстанції не застосовано положення п. 3 Глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, що згідно із п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового.

Скаржник зазначає про те, що прийняття 19.03.2021 та 20.03.2021 на Загальних зборах учасників ТОВ "Каштан-Оптіма" рішень, здійснено з дотриманням визначеного ч. 4 ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" порядку більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Відтак, при прийнятті рішень Загальні збори учасників ТОВ "Каштан-Оптіма" керувались положеннями вказаного Закону.

На думку скаржника, судом першої інстанції було застосовано норми матеріального права, які втратили чинність, у зв`язку із набранням чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а саме: п.п. "і" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" та п.п. 8.3.9 п. 8.3, п. 8.4 Статуту ТОВ "Каштан-Оптіма" (в ред. від 2011).

Також на думку скаржника, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" недійсними, здійснено всупереч позицій Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, на яку також було посилання у відзиві на позовну заяву. Складення та підписання акту приймання-передачі частки у Статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" між продавцем та покупцем здійснено відповідно до чинного законодавства, у зв`язку із чим, відсутні підстави для визнання його недійсним.

Скаржник вказує на те, що в постанові Верховного суду від 13.11.2020 у справі № 904/920/19 про визнання рішення загальних зборів учасника товариства та іпотечних договорів зазначено, що підписання генеральним директором оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав позивача як учасника товариства, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників. Аналогічні позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18. Натомість, із даної справи № 910/9159/21 вбачається, що учасник юридичної особи ТОВ "Каштан-Оптіма" ОСОБА_4 , звернулась із позовом до цієї юридичної особи та до інших учасників, де однією із вимог є визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі від 20.03.2021, укладений між ТОВ "Каштан-Оптіма" та ОСОБА_3 .

На думку скаржника, судом порушено принцип змагальності сторін (щодо викладу у рішенні суду лише доводів та доказів сторони на користь якої прийнято рішення) (ст.ст. 86, 236 ГПК України).

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористались процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не висловлено змістовних та обґрунтованих заперечень з приводу викладених в апеляційній скарзі обставин, внаслідок чого справа розглядається за наявними матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9159/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21. Призначено справу № 910/9159/21 до розгляду у судовому засіданні 31.03.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

У зв`язку із викладеним, судове засідання у справі № 910/9159/21, призначене на 31.03.2022, не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21 на 23.06.2022

На підставі ст. 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 клопотання представників ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи задоволено. Відкладено розгляд справи № 910/9159/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21 на 08.09.2022.

08.09.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" (адвокат Сичов О.) подано до Північного апеляційного господарського суду заяву, в якій зазначено про те, що фактично ТОВ "Каштан-Оптіма" було виконано рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21, яке станом на 07.09.2022 законної сили не набрало, шляхом прийняття рішень Загальними зборами учасників ТОВ "Каштан-Оптіма" 10.03.2022, оформлених протоколом № 1/2022, у зв`язку із чим, суд апеляційної інстанції вже не може виконати завдання господарського судочинства, визначеного ч. 1 ст. 2 ГПК України вирішення спору з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Вказаним вище підтверджується відсутність предмету спору, що в силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі № 910/9159/21 за вказаним позовом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" про закриття провадження у справі № 910/9159/21.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, введення воєнного стану в Україні, перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/9159/21 розглядалась протягом розумного строку.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 08.09.2022 заперечив проти доводів апеляційних скарг, просив рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі 920/82/21 залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.09.2022 підтримав доводи апеляційних скарг, просив рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 у справі № 920/82/21 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні 08.09.2022 просив рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2021 скасувати, вимоги апеляційних скарг задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Згідно з пунктом 4.1 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма" (в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом від 14.12.2011 №12) учасниками ТОВ "Каштан-Оптіма" є громадяни України: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до пункту 5.2 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма" частки в статутному капіталі товариства розподіляються таким чином:

- ОСОБА_4 належить частка у сумі 402 899,60 грн, що складає 33,3333% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_5 належить частка у сумі 402 899,60 грн, що складає 33,3333% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_6 належить частка у сумі 402 900,80 грн, що складає 33,3334% статутного капіталу товариства.

Пунктом 8.1 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма" передбачено, що органами управління товариства є: загальні збори учасників - вищий орган управління товариства; дирекція - виконавчий орган товариства; ревізійна комісія - контролюючий орган товариства.

19.03.2021 було проведено загальні збори учасників ТОВ "Каштан-Оптіма", оформлені протоколом від 19.03.2021 №1/2021, згідно з яким:

- присутні учасники:

- ОСОБА_5 , учасник володіє часткою статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма" у розмірі 33,3333%;

- ОСОБА_6 від імені якої діє ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої 17.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. за реєстровим № 318, учасник володіє часткою статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма" у розмірі 33,3334%;

- порядок денний: про обрання голови та секретаря загальних зборів (питання 1); про реєстрацію на участь у загальних зборах (питання 2); про зміну керівника товариства (питання 3); про виключення (вимкнення) застереження в ЄДРПОУ (питання 4); про приведення встановлення кінцевих бенефіціарних власників у відповідність (питання 5); про державну реєстрацію в ЄДРПОУ (питання 6);

- вирішили:

- відповідно до вимог статті 33 Закону та пункту 8.6 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма" обрано: головою загальних зборів ОСОБА_5 ; секретарем загальних зборів ОСОБА_7 (питання 1 порядку денного);

- присутні учасники товариства, які разом володіють 66,67% часток статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма"; згідно з частиною четвертою статті 34 Закону рішення з даного порядку денного приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань; на виконання пункту 8.12 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма" учасники зареєструвалися на участь у загальних зборах (протокол реєстрації додається та є невід`ємним додатком протоколу) (питання 2 порядку денного);

- звільнити ОСОБА_8 з посади генерального директора ТОВ "Каштан-Оптіма" з 19.03.2021 та призначити генеральним директором ТОВ "Каштан-Оптіма" ОСОБА_9 з 20.03.2021 (питання 3 порядку денного);

- виключити (вимкнути) запис-застереження, створений у ЄДРПОУ 05.02.2018 о 15:18:26 за заявою генерального директора ТОВ "Каштан-Оптіма" щодо заборони вчинення реєстраційних дій, як такий, в якому відпала потреба (питання 4 порядку денного);

- привести у відповідність відомості стосовно кінцевих бенефіціарних власників ТОВ "Каштан-Оптіма" та внести відповідний запис в ЄДРПОУ; включити до відомостей ЄДРПОУ учасників ТОВ "Каштан-Оптіма", що є кінцевими бенефіціарними власниками: ОСОБА_8 з прямим вирішальним впливом та відсотком права голосу - 33,34%; ОСОБА_5 з прямим вирішальним впливом та відсотком права голосу - 33,33% (пункт 5 порядку денного);

- уповноважити директора ТОВ "Каштан-Оптіма" підготувати та подати документи для здійснення державної реєстрації затверджених змін до ЄДРПОУ, з правом видачі довіреності третім особам (питання 6 порядку денного).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ 20.03.2021 приватним нотаріусом Войтовським В.С. здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ "Каштан-Оптіма" - "Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи".

20.03.2021 проведено загальні збори учасників ТОВ "Каштан-Оптіма", оформлені протоколом від 20.03.2021 №2/2021, згідно із яким:

- присутні учасники:

- ОСОБА_5 , учасник володіє часткою статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма" у розмірі 33,3333%;

- ОСОБА_8 , від імені якої діє Князєв С.В. на підставі довіреності, посвідченої 17.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. за реєстровим №318, учасник володіє часткою статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма" у розмірі 33,3334%;

- порядок денний: про обрання голови та секретаря загальних зборів (питання 1); про реєстрацію на участь у загальних зборах (питання 2); про відчуження належної ТОВ "Каштан-Оптіма" частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" (питання 3); про участь ТОВ "Каштан-Оптіма" в загальних зборах ТОВ "ВТК Каштан" з порядком денним щодо переобрання директора та надання повноважень генеральному директору ТОВ "Каштан-Оптіма" ОСОБА_9 взяти участь у таких зборах (питання 4);

- вирішили:

- відповідно до вимог статті 33 Закону та пункту 8.6 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма" обрано: головою загальних зборів ОСОБА_5 ; секретарем загальних зборів ОСОБА_7 (питання 1 порядку денного);

- присутні учасники товариства, які разом володіють 66,67% часток статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма"; згідно з частиною четвертою статті 34 Закону рішення з даного порядку денного приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань; на виконання пункту 8.12 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма" учасники зареєструвалися на участь у загальних зборах (протокол реєстрації додається та є невід`ємним додатком протоколу) (питання 2 порядку денного);

- продати належну ТОВ "Каштан-Оптіма" частку у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" вартістю 6 511 300 грн, що становить 93,0185% часток статутного капіталу ТОВ "ВТК Каштан"; уповноважити генерального директора ТОВ "Каштан-Оптіма" ОСОБА_9 підписати від імені ТОВ "Каштан-Оптіма" документи, необхідні для відчуження частки, в тому числі договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" та акт приймання-передачі частки (питання 3 порядку денного);

- уповноважити генерального директора ТОВ "Каштан-Оптіма" ОСОБА_9 взяти участь в загальних зборах ТОВ "ВТК Каштан" з порядком денним про переобрання директора ТОВ "ВТК Каштан" (питання 4 порядку денного).

20.03.2021 ТОВ "Каштан-Оптіма" (продавець) в особі генерального директора ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан", за умовами пункту 1 якого продавець передає у власність покупцю свою частку в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" в розмірі 79,81% статутного капіталу, вартістю 558 675 грн, а покупець приймає її у продавця за ціною 100 000 грн.

20.03.2021 на виконання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан", ТОВ "Каштан-Оптіма" (продавець) і ОСОБА_3 (покупець) підписано акт приймання-передачі, за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність частку у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан"; розмір частки у ТОВ "ВТК Каштан", що передається, становить 79,81% статутного капіталу, номінальна вартість якої становить 558 675 грн.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ 21.03.2021 приватним нотаріусом Заєць О.Я. здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ "ВТК Каштан" - "Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи", а 22.03.2021 - "Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України (далі ГК України) корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018, учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 вказаного Закону загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Частинами першою-третьою статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства;

2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;

3) зміна розміру статутного капіталу товариства;

4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;

5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;

6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;

7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;

8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;

9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;

10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;

11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;

12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;

13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;

14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Статтею 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Частинами 1, 2 і 4 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п.п. 1-3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; один із таких відповідних документів, зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Із зазначеної норми вбачається можливість внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в ЄДРПОУ, на підставі подання лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.

Таким чином, чинним законодавством передбачена можливість реєстрації змін у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.

Тобто акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан", підписаний ТОВ "Каштан-Оптіма" (продавець) і ОСОБА_3 (покупець) є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на корпоративні права.

Отже, такий двосторонній акт у даних правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків. Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 ЦК України) в даному випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України.

Наведене узгоджується з правовими висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.09.2018 зі справи №918/1377/16, від 12.06.2019 зі справи №927/352/18, від 10.09.2019 зі справи №918/370/18 та від 25.02.2020 зі справи № 915/1299/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18.

Пунктом 8.8 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма" передбачено, що про проведення загальних зборів учасників ТОВ "Каштан-Оптіма" учасники повідомляються письмово шляхом надіслання їм відповідних повідомлень поштою, кур`єром або вручаються особисто; у повідомленні про проведення загальних зборів учасників товариства повинно бути вказано час і місце проведення зборів та порядок денний; повідомлення повинно бути надіслане/вручене учасникам не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників товариства.

Разом з тим, ТОВ "Каштан-Оптіма" наведених положень статуту виконано не було, чим порушено права ОСОБА_4 шляхом позбавлення її як учасника (акціонера) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах; доказів належного повідомлення ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18 з посиланням на правову позицію Великої Палати, викладену у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, зазначено, що у спірних відносинах обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників товариства, покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється у цій справі. У даному випадку такі обставини (належного повідомлення) не були встановлені, оскілки відповідачем не було доведено факту направлення на адресу позивача повідомлень про проведення загальних зборів 19.03.2021 та 20.03.2021, відповідно до вимог пункту 8.8 статуту та вимог ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".

Отже, господарським судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_4 не була повідомлена у жодний спосіб про проведення загальних зборів ТОВ, що вплинуло на можливість реалізації ним права на управління справами товариства шляхом участі в загальних зборах, ознайомлення з документами, які виносилися на їх розгляд, висловлення своєї думки щодо питань порядку денного, внесення своїх питань до порядку денного тощо.

Установивши факт неповідомлення ОСОБА_4 про час, місце і порядок денний зборів, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними повністю рішень загальних зборів, оформлених протоколами від 19.03.2021 № 1/2021 та від 20.03.2021 № 2/2021, адже право ОСОБА_4 на управління товариством шляхом участі у загальних зборах його учасників було порушеним.

Згідно з підпунктом 8.3.9 пункту 8.3 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма" до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить затвердження договорів (угод), загальна сума яких протягом одного календарного місяця перевищує розмір 10% статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма".

В той же час, з питань, що зазначені, зокрема, у підпункті 8.3.9 пункту 8.3 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма", рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників товариства (пункт 8.4 статуту ТОВ "Каштан-Оптіма").

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ розмір статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма" складає 1 208 700 грн.

Тобто рішення стосовно продажу належної ТОВ "Каштан-Оптіма" частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" вартістю 6 511 300 грн, що значно перевищує розмір статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма" не могло бути прийнято у зв`язку з відсутністю у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників товариства.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що оскільки загальні збори учасників ТОВ "Каштан-Оптіма" 19.03.2021 і 20.03.2021 були проведені без належного повідомлення ОСОБА_4 про їх проведення, що позбавило останню як учасника (акціонера) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах, а на загальних зборах учасників, проведених 20.03.2021 вирішено питання щодо продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" вартістю 6 511 300 грн, що значно перевищує розмір статутного капіталу ТОВ "Каштан-Оптіма" та не могло бути прийнято у зв`язку з відсутністю у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників товариства, то позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Каштан-Оптіма", оформлених протоколами від 19.03.2021 №1/2021 і від 20.03.2021 №2/2021, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскільки вказані рішення визнані недійсними, то і акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" підлягає визнанню недійсним, оскільки підписаний від імені ТОВ "Каштан-Оптіма" неуповноваженою особою.

Також, з урахуванням визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ВТК Каштан" реєстраційна дія, вчинена 22.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. на підставі такого акта, також підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про те, що оскільки державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили, що передбачено пунктом 2 частин першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а судом визнано таке рішення недійсним, позовна вимога щодо скасування реєстраційної дії, проведеної 20.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Каштан-Оптіма", оформленого протоколом від 19.03.2021 №1/2021, задоволенню не підлягає.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено.

Однак, не може бути схвалений правочин особою, яка його вчинила з перевищенням повноважень, без надання їй відповідного права загальними зборами.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що вирішення питання відчуження учасником товариства своєї частки є корпоративним і належить до компетенції власника такої частки (учасника товариства). Проте у корпоративних відносинах між товариством та його учасником: іншим товариством (юридичною особою) директор останнього не є власником корпоративних прав товариства-учасника та не має права за відсутності відповідного рішення загальних зборів учасників товариства, до компетенції яких закон відносить вирішення усіх питань діяльності товариства, вирішувати це питання

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 925/1147/18.

Суд першої інстанції не встановив порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/9159/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/9159/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст рішення складено та підписано 22.09.2022.

Головуючий суддяО.М. Гаврилюк

СуддіБ.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич